Постанова 4873 № 910/6877/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "03" березня 2021 р. Справа№ 910/6877/20 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Тарасенко К.В. суддів: Іоннікової І.А. Разіної Т.І. при секретарі судового засідання: Горді В.В. за участі представників сторін: згідно з протоколом судового засідання від 03.03.2021 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Манго-Груп» на рішення Господарського суду міста Києва від 22.09.2020 у справі № 910/6877/20 (суддя: Чинчин О.В.) за позовом Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Атомкомплект» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Манго-Груп» про стягнення 411311,45 грн ВСТАНОВИВ: І. ІСТОРІЯ СПРАВИ 1.1. короткий зміст позовних вимог Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Атомкомплект» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Манго-Груп» про стягнення 411311,45 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між сторонами було укладено договір поставки № 53-129-01-18-01313 від 23.01.2018 (далі - договір), відповідно до умов якого відповідач був зобов`язаний здійснити поставку товару позивачу у строк до 16.05.2018. Проте відповідачем порушено строки встановлені договором та товар не поставлено. Враховуючи викладене, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача на підставі п. 7.2 договору та ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України 411311,45 грн, з яких 160947,96 грн пені та 250363,49 грн штрафу. 1.2. короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.09.2020 у справі №910/6877/20 позов задоволено повністю. З Товариства з обмеженою відповідальністю «Манго-Груп» на користь Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Атомкомплект» присуджено до стягнення 160947,96 грн пені, 250363,49 грн штрафу, 6170,00 грн витрат по сплаті судового збору. Рішення суду мотивоване тим, що відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог, а посилання відповідача на зміну цін на продукцію та його намагання внести зміни до договору не є підставою для невиконання договору, який є обов`язковим до виконання сторонами в силу ст. 629 Цивільного кодексу України. Крім того, відповідачем не доведено наявності обставин, з якими законодавець пов`язує можливість зменшення розміру штрафу. 1.3. короткий зміст вимог апеляційної скарги Не погоджуючись із винесеним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Манго-Груп» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 22.09.2020 у справі №910/6877/20 і ухвалити нове рішення, яким зменшити розмір штрафу та розмір пені, про стягнення яких просив позивач, на 70%, а саме - зменшити штраф на суму 175254,44 грн (до 75109,05 грн) та зменшити пеню на суму 112663,57 грн (до 48284,39 грн) та відмовити в задоволенні позовних вимог в цій частині.

2. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ: 2.1. визначення складу суду, заяви, клопотання Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.10.2020 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Манго-Груп» у справі №910/6877/20 передано на розгляд наступному складу колегії суддів: головуючий суддя - Тарасенко К.В., судді: Іоннікова І.А., Разіна Т.І. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.10.2020 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Манго-Груп» на рішення Господарського суду міста Києва від 22.09.2020 у справі №910/6877/20 залишено без руху з підстав відсутності доказів сплати судового збору. Надано строк для усунення недоліків. До Північного апеляційного господарського суду 19.11.2020 надійшла заява від Товариства з обмеженою відповідальністю «Манго-Груп» про усунення недоліків. Ухвалою від 23.11.2020 відкрито апеляційне провадження у справі № 910/6877/20 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Манго-Груп» на рішення Господарського суду міста Києва від 22.09.2020 у справі №910/6877/20, розгляд апеляційної скарги призначено на 16.12.2020. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.12.2020 відкладено розгляд справи №910/6877/20 на 03.02.2021. Судове засідання 03.02.2021 не відбулось у зв`язку з перебуванням судді Разіної Т.І. у відпустці. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.02.2021 розгляд справи №910/6877/20 призначено на 03.03.2021. До Північного апеляційного господарського суду 01.02.2021 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Манго-Груп» надійшли додаткові пояснення. Представник позивача своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався. Представники позивача та відповідача у судове засідання з`явились та надали пояснення по суті спору. 2.2. узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю «Манго-Груп» не погоджується з рішенням Господарського суду міста Києва від 22.09.2020 по справі №910/6877/20, оскільки, вважає, що суд першої інстанції не взяв до уваги аргументи та докази, наведені відповідачем в обґрунтування можливості зменшення розміру заявлених до стягнення штрафних санкцій. Свою позицію апелянт обґрунтовує тим, що за час, який пройшов у період між датою подання Товариством з обмеженою відповідальністю «Манго-Груп» тендерної пропозиції (26.12.2017), датою укладення договору (23.01.2018) та датою укладення угоди №1 (05.05.2018) до договору, суттєво змінилася кон`юнктура ринку нафтопродуктів, у результаті чого різко підвищилися ринкові ціни на нафтопродукти, що були предметом договору. Відповідач звертався з листами до позивача з пропозицією збільшити ціну дизельного палива, але позивач збільшити ціну продукції не погодився. На пропозицію відповідача змінити найменування продукції з зимової марки на літню марку та укласти відповідну додаткову угоду позивач не відреагував. Крім того, апелянт зазначає, що договором передбачена оплата поставленої продукції за кожну партію, що поставляється, протягом 10 робочих днів від дати підписання акту приймання-передачі, а отже постачальник міг отримати грошові кошти за поставлену продукцію не раніше 10 робочих днів з моменту підписання актів приймання-передачі. Зазначене не дозволило Товариству з обмеженою відповідальністю «Манго-Груп» належним чином виконати свої зобов`язання по договору в частині своєчасної поставки продукції. А 30 червня 2018 року закінчився строк дії договору тому проводити поставку стало неможливо, оскільки, позивач не погоджувався її приймати та не здійснив би оплату поставленої продукції. Згідно із ст. 233 Господарського кодексу України, враховуючи відсутність у позивача збитків, пов`язаних з прострочкою поставки, приймаючи до уваги дії Товариства з обмеженою відповідальністю «Манго-Груп», спрямовані на виконання своїх зобов`язань по договору, враховуючи, що заявлені позивачем штрафні санкції є надмірно великими порівняно з його збитками, а точніше, їх відсутністю, апелянт просить зменшити розмір штрафних санкцій. У своїх додаткових поясненнях відповідач, акцентує увагу на тому, що між позивачем та відповідачем протягом 2018-2019 років існували господарські правовідносини з поставки пального, оформлені договорами поставки, які укладалися за результатами проведення публічних торгів та якими постачальнику (відповідачу) були визначені великі штрафні санкції за будь-яке порушення його зобов`язань, тоді як будь-якої відповідальності покупця (позивача по справі) за порушення його зобов`язань, договір не містив. Крім того, апелянт звертає увагу суду на те, що на даний момент розглядаються аналогічні справи, за якими з Товариства з обмеженою відповідальністю «Манго-Груп» на користь Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» може бути стягнуто у найближчий час штрафів та пені (сумарно) за несвоєчасну поставку товару на загальну суму більше ніж 1250000,00 грн. Необхідність сплати штрафів у таких великих розмірах однозначно призведе до погіршення матеріального становища відповідача, або навіть спричинить його фінансову неспроможність виконувати свої зобов`язання. Крім того позивач також допускав суттєві прострочки у виконанні своїх зобов`язань перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Манго-Груп». При цьому Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» у справах, в яких воно виступає відповідачем, просить суди зменшити розмір 3% річних (а це суми, що не перевищують 6-8 тис. грн) до 1%, або взагалі відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на своє фінансове становище. 2.3. узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи Позивач правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався. 2.4. інші процесуальні дії у справі: Представник позивача у судовому засіданні 03.03.2021 надав пояснення по суті спору, просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а оскаржуване рішення залишити без змін. Представник відповідача у судовому засіданні просив суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 22.09.2020 у справі №910/6877/20 і ухвалити нове рішення, яким зменшити розмір штрафу та розмір пені, про стягнення яких просить позивач, на 70%, а саме - зменшити штраф на суму 175254,44 грн (до 75109,05 грн) та зменшити пеню на суму 112663,57 грн (до 48284,39 грн) та відмовити в задоволенні позовних вимог в цій частині.

Мотивувальна частина. 3.ПОЗИЦІЯ СУДУ: 3.1. встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини Між Державним підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Атомкомплект» (покупець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальність «Манго-Груп» (постачальник, відповідач) 23.01.2018 було укладено договір № 53-129-01-18-01313. Відповідно до п. 1.1. договору постачальник зобов`язується в порядку і на умовах, визначених у договорі, поставити паливо дизельне (далі - продукція) виробництва ВАТ «Мозирський НПЗ» для потреб ВП «Рівненська АЕС» ДП «НАЕК «Енергоатом», а покупець зобов`язується в порядку і на умовах, визначених у договорі, прийняти і оплатити продукцію. 3.2. обставини встановлені судом апеляційної інстанції і визначення відповідно до них правовідносин та доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції Спір виник в зв`язку з тим, що відповідач в порушення взятих на себе зобов`язань за договором здійснив поставку товару не своєчасно, в зв`язку з чим має сплатити пеню в розмірі 160947,96 грн та штраф в розмірі 250363,49 грн. Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав. Згідно з п. 10.1 договору він набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 30.06.2018, а в частині оплати за поставлену продукцію, до повного розрахунку. Стосовно виконання гарантійних зобов`язань постачальника, передбачених договором, договір діє до закінчення терміну дії гарантії на продукцію. Відповідно до п. 1.2 договору найменування, одиниці виміру і загальна кількість продукції, її номенклатура, ціна і строк поставки зазначено в специфікації (далі специфікація), яка є невід`ємною частиною договору. Відповідно до п. 5.1 договору строк поставки продукції зазначений в специфікації. За погодженням з покупцем (вантажоодержувачем) допускається поставка партіями. Згідно специфікації № 1 (додаток № 1) до договору поставка продукції здійснюється у ІІ півріччі 2017 року у строк - протягом 10 робочих днів з моменту укладання договору. Сторонами 05.05.2018 укладено додаткову угоду № 1 до договору, відповідно до якої змінено строк поставки продукції, а саме: протягом 7 робочих днів з моменту укладання угоди №

1. Пунктом 3.1 договору сума договору складає 3576621,34 грн. Відповідно до п. 5.4. договору датою поставки вважається дата видаткової накладної на продукцію, що підтверджує находження продукції на склад вантажоодержувача. Проте матеріали справи свідчать, що відповідач досі продукцію не поставив. Матеріалами справи підтверджується що відповідач, в порушення умов договору, у визначені у специфікації строк зобов`язання щодо поставки товару не здійснив, та є таким, що прострочив виконання зобов`язання. Відповідно до п. 7.1 договору у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України та договором. Пунктом 7.2 договору передбачено, що за порушення строку поставки продукції за договором постачальник зобов`язаний сплатити покупцю пеню в розмірі 0,1% вартості не поставленої в строк продукції за кожний день прострочення, але не більше 30% вартості несвоєчасно поставленої продукції. Нарахування штрафних санкцій здійснюється за весь період прострочення виконання зобов`язання. За прострочення поставки продукції понад 30 днів постачальник додатково сплачує штраф у розмірі 7% вартості несвоєчасно поставленої продукції. Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, пені та штрафу не суперечить статті 61 Конституції України. З огляду на умови договору продукція мала бути поставлена до 16.05.2018 включно (05.05.2018 + 7 робочих днів). Позивачем була направлена на адресу відповідача претензія № 6398/51 від 31.05.2019 з вимогою перерахувати на користь позивача штрафні санкції у відповідності до вимог п. 7.2 договору у розмірі 411311,45 грн. Дана вимога залишена відповідачем без відповіді. Суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача 250363,49 грн штрафу (за обґрунтованими розрахунками позивача за період з 17.05.2018 по 30.06.2018). Суд приходить до висновку про обґрунтованість та задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача 160947,96 грн пені (за обґрунтованими розрахунками позивача). Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причин неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків. В обґрунтування поданого клопотання відповідач зазначає про те, що матеріли справи не містять доказів понесення позивачем збитків внаслідок не поставки продукції. Проте, сам лише факт відсутності в матеріалах справи доказів понесення позивачем збитків через неналежне виконання відповідачем свого обов`язку не може бути підставою для зменшення розміру штрафних санкцій, а колегія суддів також враховує, що зобов`язання щодо поставки залишилось не викоаним. Відтак, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, про відсутність підстав зменшення розміру штрафу, оскільки відповідачем не доведено наявності обставин, з якими законодавець пов`язує можливість зменшення розміру штрафу. Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог. Заперечення відповідача не приймаються судом до уваги, оскільки зміна цін на продукцію та намагання відповідача внести зміни до договору не є підставою для невиконання договору, який є обов`язковим до виконання сторонами в силу ст. 629 Цивільного кодексу України. З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що позовні вимоги Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Атомкомплект» обґрунтовані та правомірно задоволені судом першої інстанції. 3.3. чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси за захистом яких мало місце звернення до суду Порушенням права є такий стан суб`єктивного права, при якому воно зазнавало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок якого суб`єктивне право уповноваженої особи зазнало зменшення або ліквідації як такого. Порушення права пов`язане з позбавленням його носія можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково. Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що позивач належними та допустимими доказами довів, наявність порушеного права, оскільки відповідачем не було належним чином виконано умови договору № 53-129-01-18-01313 від 23.01.2018.

4. ВИСНОВКИ СУДУ ТА ДЖЕРЕЛА ПРАВА: 4.1. висновки за результатами розгляду матеріалів справи Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позовні вимоги є законними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі. 4.2. посилання на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Згідно з ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Відповідно до ч. 1 ст. 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим до виконання сторонами. Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Згідно з приписами статей 662, 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу; продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу. Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Пунктом 1 ст. 546 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися зокрема неустойкою. При цьому, відповідно до п. 1 ст. 547 Цивільного кодексу України всі правочини щодо забезпечення виконання зобов`язань боржника перед кредитором повинні здійснюватися виключно у письмовій формі. Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Згідно ч. 4 ст. 213 Господарського кодексу України штраф як різновид неустойки, може бути встановлений договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Частиною 2 статті 231 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення умов зобов`язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг); за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості. Частиною 1 статті 233 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір стягуваних санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Схоже правило міститься в частині 3 статті 551 Цивільного кодексу України, відповідно до якої розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

5. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ: 5.1. мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу Колегія суддів відхиляє доводи апелянта, щодо різкого підвищення ринкових цін на продукцію, що була предметом договору та його звернення до позивача з пропозицією збільшити ціну дизельного палива, а у подальшому змінити найменування продукції з зимової марки на літню марку та укласти відповідну додаткову угоду, оскільки, зміна цін на продукцію та намагання відповідача внести зміни до договору не є підставою для невиконання договору, який є обов`язковим до виконання сторонами в силу ст. 629 Цивільного кодексу України. Колегія суддів відхиляє доводи апелянта, про наявність обставин які об`єктивно перешкоджали йому належним чином виконати зобов`язання з огляду на їх необґрунтованість. Матеріалами справи підтверджується що відповідач, в порушення умов договору, у визначені у специфікації строк зобов`язання щодо поставки товару не здійснив, та є таким, що прострочив виконання зобов`язання. Колегія суддів відхиляє доводи апелянта що заявлені позивачем штрафні санкції є надмірно великими порівняно з його збитками, що є підставою для зменшення розміру штрафних санкцій. Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач та не надано доказів в обґрунтування наведених доводів. Розглянувши доводи апелянта, що оформлені договорами поставки, які укладалися за результатами проведення публічних торгів та якими постачальнику (відповідачу) були визначені великі штрафні санкції за будь-яке порушення його зобов`язань, колегією суддів встановлено, що відповідач, добровільно прийняв участь у процедурі закупівлі, погодившись укласти договір, взяв на себе зобов`язання за договором, але зобов`язання за договором належним чином не виконав, що відповідно до договору є підставою для відповідальності, передбаченої чинним законодавством України та договором. Колегія суддів відхиляє доводи апелянта, щодо розгляду судом аналогічних справ за участю Товариства з обмеженою відповідальністю «Манго-Груп» та Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», оскільки підстави для зменшення розміру штрафних санкцій визначені ст. 233 Господарського кодексу України, а наявність інших спорів за участі відповідача не свідчить про наявність тих обставин, з якими чинне законодавство пов`язує можливість зменшити розмір санкцій.

6. ВИСНОВКИ ПІВНІЧНОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ: Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що оскаржуване рішення суду прийнято у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, підстав для його зміни чи скасування не вбачається. Рішення Господарського суду міста Києва від 22.09.2020 у справі №910/6877/20 підлягає залишенню без змін. Апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Манго-Груп» на рішення Господарського суду міста Києва від 22.09.2020 у справі №910/6877/20 задоволенню не підлягає.

7. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ: 7.1. Судові витрати у вигляді судового збору за розгляд апеляційної скарги, згідно ч. 1 ст. 129 ГПК України покласти на скаржника. Керуючись ст. ст. 129, 269, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Манго-Груп» на рішення Господарського суду міста Києва від 22.09.2020 у справі №910/6877/20 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 22.09.2020 у справі №910/6877/20 залишити без змін.

3. Судовий збір за подачу апеляційної скарги залишити за Товариства з обмеженою відповідальністю «Манго-Груп».

4. Матеріали справи повернути до суду першої інстанції. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Сторони мають право оскаржити постанову в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 20 днів, відповідно до ст. ст. 286-291 ГПК України. Повний текст рішення складено та підписано: 30.03.2021. Головуючий суддя К.В. Тарасенко Судді І.А. Іоннікова Т.І. Разіна