Постанова 4857 № 140/13208/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 березня 2021 рокуЛьвівСправа № 140/13208/20 пров. № А/857/76/21 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів: головуючого судді: Матковської З.М., суддів: Бруновської Н.В., Макарика В.Я., при секретарі судового засідання: Герман О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2020 року у справі №140/13208/20 за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень (головуючий суддя першої інстанції Дмитрук В.В., час ухвалення у письмовому провадженні, місце ухвалення м. Луцьк, дата складання повного тексту 02.11.2020 р.),- В С Т А Н О В И В: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі ФОП ОСОБА_1 ) звернулася з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі ГУ ДПС у Волинській області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 20.03.2020 №0007081302, №0007061302. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ФОП ОСОБА_1 зареєстрована платником податку у Луцькій об`єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДПС у Волинській області на загальній системі оподаткування. 08.09.2020 позивач з електронного кабінету платника податків дізналася, що з 03.09.2020 у неї наявна заборгованість перед бюджетом по податку на доходи фізичних осіб у розмірі 685 410,22 грн., а також штрафні санкції - 342 705,11 грн. та пеня - 315 340,97 грн., по військовому збору - 57 117,52 грн., штрафні санкції - 28 558,76 грн., пеня - 26 278,42 грн. Вказані нарахування здійснено на підставі податкових повідомлень-рішень від 20.03.2020 №0007081302, №0007061302, які позивач отримала 08.09.2020 у відповідь на електронне звернення. ФОП ОСОБА_1 зазначила, що недоїмку по податку на доходи фізичних осіб у розмірі 685 410,22 грн. та по військовому збору у розмірі 57 117,52 грн. було сплачено 06.12.2019 згідно платіжних доручень №135, 136, 137 та 138, тому станом на 20.03.2020 податкового боргу в цій частині не існувало. Позивач вказала, що в оскаржуваних рішеннях не відображено будь-яких нарахувань пені ні по податку на доходи фізичних осіб, ні по військовому збору, крім того, в електронному кабінеті платника податків відображена інформація, що пеня нарахована згідно оскаржуваних рішень за період з 11.12.2018 - дата складання акта перевірки по 20.03.2020 - дата складання оскаржуваних рішень, при цьому, згідно вказаних платіжних доручень недоїмка була сплачена позивачем 06.12.2019, що є порушенням пункту 129.3.1 статті 129 Податкового кодексу України. Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2020 року позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Волинській області від 20 березня 2020 року №0007081302, №0007061302. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 10 510 гривень 00 копійок. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідачем подана апеляційна скарга в якій зазначає, що не погоджується з рішенням суду першої інстанції, оскільки таке суперечить нормам матеріального та процесуального права. Зокрема апелянт вказує на те, що враховуючи обставин щодо судового оскарження, сума грошового зобов`язання визначена податковими повідомленнями-рішеннями у справі 140/873/19 зменшилась, тому Головним управлінням ДПС у Волинській області, відповідно до пункту 5 Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства Фінансів України від 28.12.2015 №1204 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.01.2016 за №124/28254, складено податкові повідомлення-рішення, які містять зменшену суму грошового зобов`язання та штрафної санкції в результаті допущених порушень за висновками акту перевірки. Також апелянт вказує на те, що якщо податкові повідомлення рішення прийняті контролюючим органом у межах компетенції, з його форми можна чітко встановити його зміст, а факти вчинення правопорушення підтверджені, обставина прийняття такого рішення із порушенням 3-х робочих днів з дня, що настає за днем отримання контролюючим органом рішення за результатами судового оскарження, що передбачено Порядком, не повинно розцінюватись як об`єктивна обставина, що виключає можливість застосування до платника податків фінансової відповідальності. З урахуванням наведеного просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити. Відзив на апеляційну скаргу поданий не був. Відповідно ч. 4 ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. В судовому засіданні апеляційного розгляду справи представник відповідача апеляційну скаргу підтримав з підстав наведених у скарзі, просив рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити. Представник позивача проти апеляційної скарги заперечив, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Судом встановлено та з матеріалів справи слідує, що позивач є фізичною особою-підприємцем та зареєстрована платником податку у Луцькій об`єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДПС у Волинській області на загальній системі оподаткування. На підставі акту перевірки №26170/13-04/ НОМЕР_1 від 11.12.2018 прийнято: податкове повідомлення-рішення від 04.01.2019 №0000011302, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за податком на доходи фізичних осіб на 1 880 183,84 грн. (в тому числі 1 253 455,89 грн. за основним зобов`язанням, 626 727,95 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями); податкове повідомлення-рішення від 04.01.2019 №0000071302, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за військовим збором на 156 681,99 грн. (в тому числі 104 454,66 грн. за основним зобов`язанням, 52 227, 33 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; вимога про сплату боргу (недоїмки) від 04.01.2019 №Ф-0000061302 з єдиного внеску на 42 772,08 грн.; рішення про застосування штрафних санкцій №0000051302 від 04.01.2019 за донарахування єдиного внеску на 8 554,42 грн. Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 03.07.2019 у справі №140/873/19 позов ОСОБА_1 до ГУ ДФС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових-повідомлень рішень форми Р від 04.01.2019 №0000011302, №0000071302, вимоги про сплату боргу від 04.01.2019 №Ф-0000061302 та рішення про застосування фінансових санкцій від 04.01.2019 №0000051302 задоволено частково. Визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Волинській області від 04.01.2019 №0000011302 про збільшення ОСОБА_1 суми грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 852 068,51 грн., в тому числі за основним платежем 568 045,67 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 284 022,84 грн. та визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Волинській області від 04.01.2019 №0000011302 про збільшення ОСОБА_1 суми грошового зобов`язання за платежем військовий збір у розмірі 71 005,71 грн., в тому числі за основним платежем 47 337,14 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 23 668,57 грн. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2019 залишено без змін рішення Волинського окружного адміністративного суду від 03.07.2019, яке набрало законної сили. Так, як рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 03.07.2019 набрало законної сили, зменшилась сума грошового зобов`язання, яка визначена податковими повідомленнями-рішеннями №0007081302 та №0007061302, тому податковим органом 20.03.2020 було донараховано недоїмку по податку на доходи фізичних осіб у розмірі 685 410,22 грн. та по військовому збору у розмірі 57 117,52 грн. Згідно із витягом з електронного кабінету платника податків у ФОП ОСОБА_1 наявний податковий борг перед бюджетом по податку на доходи фізичних осіб у розмірі 685 410,22 грн. (донарахування), 342 705,11 грн. (штрафна санкція) та 315 340,97 грн. (пеня), по військовому збору - 57 117,52 грн. (донарахування), 28 558,76 грн. (штрафна санкція) та 26 278,42 грн. (пеня). На підставі вищевикладеного, контролюючим органом прийнято спірні рішення, вважаючи їх протиправними позивач звернулася до суду із даним позовом. Суд першої інстанції позо задовольнив з тих підстав, що податкові повідомлення - рішення від 20.03.2020 №0007081302, №0007061302 прийнято в порушення пункту 7 Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 №1204, тобто прийнято за межами передбаченого цією нормою триденного строку. Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального права та обставинам справи з огляду на наступне. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України. Податковим законодавством визначено, що у разі часткового скасування податкового повідомлення-рішення, дане рішення вважається відкликаним. У зв`язку з цим існує чітко визначений законом порядок винесення нового податкового повідомлення-рішення, на суму залишену судом в силі. Відповідно до підпункту 60.1.5. пункту 60.1. статті 60 Податкового кодексу України передбачено, що податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов`язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу, або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі. У випадках, визначених підпунктами 60.1.3 і 60.1.5 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги, які містять зменшену суму грошового зобов`язання або податкового боргу. Також, відповідно до пункту 5 Розділу II Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 22.01.2016 №124/28254 та затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 №1204 (далі - Порядок), якщо за результатами адміністративного або судового оскарження грошове зобов`язання, зменшення (збільшення) суми податкових зобов`язань та/або податкового кредиту та/або зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, штрафна (фінансова) санкція (штраф) та пеня, в тому числі за порушення норм іншого законодавства, зазначені у податковому повідомленні-рішенні, зменшуються, то шляхом опрацювання інформації підрозділів правової роботи щодо прийнятих рішень за результатами розгляду скарг в адміністративному та/або судовому порядку складається податкове повідомлення-рішення, яке містить зменшену суму грошового зобов`язання, зменшену суму зменшення (збільшення) податкових зобов`язань та/або податкового кредиту та/або зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, штрафної (фінансової) санкції (штрафу) та пені, в тому числі за порушення норм іншого законодавства. Згідно з пунктом 7 Розділу ІІ Порядку, податкові повідомлення-рішення згідно з пунктами 4-6 цього розділу складаються контролюючим органом, який склав попереднє податкове повідомлення-рішення, протягом 3 робочих днів з дня, що настає за днем отримання таким контролюючим органом рішення за результатами адміністративного, судового оскарження або іншого рішення про скасування раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення. При цьому у разі отримання вищезазначених рішень структурним підрозділом, до функцій якого входить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції контролюючого органу, або відповідальною особою, визначеною керівником (виконуючим його обов`язки, його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу для виконання таких функцій, забезпечується надання такого рішення структурному підрозділу, яким складалось попереднє податкове повідомлення-рішення, протягом 1 робочого дня, що настає за днем його отримання. З урахуванням наведених вище обставин справи та норм чинного законодавства, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що оскільки рішення Волинського окружного адміністративного суду від 03.07.2019 набрало законної сили 19.11.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2019 у справі №140/873/19 податковим органом було отримано ще у 2019 році, про що свідчить оскарження податковим органом цих судових рішень до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, тому відповідно податкові повідомлення - рішення від 20.03.2020 №0007081302, №0007061302 прийнято в порушення пункту 7 Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 №1204, тобто прийнято за межами передбаченого цією нормою триденного строку, отже протиправно. У пункті 74 рішення по справі «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia) Європейський Суд з прав людини зазначив, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати своїх обов`язків. Крім цього, апеляційний суд зазначає наступне. Недоїмку по податку на доходи фізичних осіб у розмірі 685 410,22 грн. та по військовому збору у розмірі 57 117,52 грн. було сплачено 06.12.2019 згідно платіжних доручень №135, 136, 137 та 138, тому станом на 20.03.2020 податкового боргу в цій частині не існувало. Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Перевіривши оскаржені позивачем рішення відповідача, апеляційний суд вважає, що такі не відповідають критеріям, визначеним ч. 2 ст. 2 КАС України, а представлені позивачем докази у своїй сукупності дають підстави вважати що рішення відповідача є протиправними та підлягають скасуванню. Інші доводи апеляційної скарги зроблених висновків не спростовують, зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними і трактуванні їх на власний розсуд. Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя. Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи. Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається. Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування рішення суду першої інстанції колегія суддів не знаходить. Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати перерозподілу не підлягають. Керуючись статтями 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2020 року у справі №140/13208/20 без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Головуючий суддя З. М. Матковська судді Н. В. Бруновська В. Я. Макарик Повне судове рішення складено 29.03.2021р.