Постанова 4851 № 520/11474/2020

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 березня 2021 р.Справа № 520/11474/2020 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Григорова А.М., Суддів: Подобайло З.Г. , Бартош Н.С. , за участю секретаря судового засідання Щеглової Г.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою представника позивача Семенових Ольги Станіславівни на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.11.2020 року, головуючий суддя І інстанції: Севастьяненко К.О., м. Харків, повний текст складено 24.11.20 року по справі № 520/11474/2020 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якій просив суд першої інстанції: - визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, які полягають у виплаті лише 50% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 року з 01.01.2018 р та лише 75% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 року з 01.01.2019 року; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344, 61022, м. Харків, майдан Свободи, Держпром, 3-й під`їзд, 2-й поверх) перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 ) пенсію з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 року з 01.01.2018 року, здійснивши виплату суми недоплаченої частини основного розміру пенсії з 01.01.2018 р. однією сумою без урахування постанови КМУ № 649 від 22.08.2018 року; - зобов`язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. З, пов. 2, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 ) компенсацією за несвоєчасну виплату пенсії з 01.01.2018 згідно з постановою КМУ № 159 від 21.02.2001 року без урахування постанови КМУ № 649 від 22.08.2018 року; - стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень 80 копійок). В обґрунтування заявлених вимог зазначив, що Головним управління Пенсійного фонду України в Харківській області всупереч вимог Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" було протиправно зменшено розмір суми підвищення пенсії із 100 % до 50 % - з 01.01.2018 та до 75% - з 01.01.2019. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 24.11.2020 року адміністративний позов позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2,м. Харків,61022, код ЄДРПОУ14099344) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області які полягають у виплаті ОСОБА_1 лише 75% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 року з 05.03.2019 року. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ14099344) перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ2175221130) пенсію з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 року з 05.03.2019 року, здійснивши виплату суми недоплаченої частини основного розміру пенсії з 05.03.2019 року однією сумою. Зобов`язано Головне управління Пенсійного Фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. З, пов. 2, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ2175221130) компенсацією за несвоєчасну виплату пенсії з 01.01.2018 згідно з постановою КМУ № 159 від 21.02.2001 року. У задоволенні адміністративного позову в іншій частині позовних вимог відмовлено. Представник позивача Семенових О.С., не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій просила частково скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.11.2020 року у справі №520/11474/2020 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного Фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії в частині відмови в задоволенні вимог. Просила постановити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного Фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії у повному обсязі. В обґрунтування вимог скарги посилається на те, що судом першої інстанції судове рішення ухвалено з порушенням засад верховенства права та вимог матеріального і процесуального права, на підставі недостатніх, неналежних та недопустимих доказів, з наданням доказам і поясненням відповідача наперед встановленої сили, з безмотивованим відхиленням доказів та доводів позивача, які не піддавалися всебічному, повному та об`єктивному дослідженню, що у своїй сукупності призвело до постановлення незаконного та необґрунтованого судового рішення, яке підлягає скасуванню. Посилається, що позивач мав "законні сподівання" отримати пенсію у збільшеному розмірі після перерахунку її розміру, отже, обмеження щодо строків та розмірів виплати сум доплати до пенсії за 2018-2019 роки, передбачені Постановою Кабінету Міністрів України №103, не можуть бути застосовані до нього. Вказує, що зазначена позиція суду відповідає висновкам Другого апеляційного адміністративного суду, викладеним у постанові від 20.10.2020 року по справі №520/2322/2020, висновкам Верховного Суду, викладеним в постановах від 12.11.2019 у справі №826/3858/18, від 23.04.2020 у справі №2040/7219/18. Вважає протиправними дії відповідача, які полягають у зменшенні розміру пенсії з надбавками позивачу за рахунок виплати лише 50% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 року з 01.01.2018 року та лише 75% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 року з 01.01.2019 року. Посилається на правову позицію, викладену Великою Палатою Верховного Суду у зразковій справі №676/1557/16-ц, провадження №14-197 цс 19 від 03 липня 2019 року. Вважає безпідставними посилання відповідача, які були прийняті судом першої інстанції, на приписи постанови Кабінету Міністрів України від 14.08.2019 р. №804 "Деякі питання соціального захисту громадян", яка набрала чинності 04.09.2019 згідно з якою виплата пенсії у 2019 році здійснюється в розмірі 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеної станом на 1 березня 2018 року. Відповідач не скористався правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, у відповідності до ст.304 КАС України. Учасники по справі про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги були повідомлені заздалегідь та належним чином. Апеляційна скарга розглядається у судовому засіданні згідно приписів ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України. Згідно з ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного Фонду України в Харківській області та отримує пенсію за вислугу років на умовах Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ від 09.04.1992 року (далі - Закону № 2262-ХІІ) з 21.12.2004 року. Станом на 01.12.2017 основний розмір пенсії позивача складав 77% грошового забезпечення. З 01.01.2018 року пенсію позивача перераховано відповідно до ч. 4 ст. 63 Закону № 2262-ХІІ та постанови Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» від 21.02.2018 №

103. Відповідно ч.2 ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (в редакції Закону №1166 від 27.03.2014 року, що діє на час виникнення права на перерахунок) максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 % відповідних сум грошового забезпечення. У зазначеній редакції положення Закону № 2262-ХІІ були застосовані відповідачем при обчисленні розміру пенсії позивачу при її перерахунку з 01.01.2018 року. Листом від 22.10.2020 повідомлено позивача, що відповідно до ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. Відповідно до статті 13 Закону максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення. На час перерахунку пенсії на виконання Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» діяла саме така норма Закону. Отже, перерахунок пенсії, відповідно до постанови № 103, здійснено у відповідності до норм та вимог чинного законодавства. Виплата перерахованих підвищених пенсій відповідно до п.2 постанови № 103 проводилась з 1 січня 2018 у розмірах від суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року: з 1 січня 2018 р. - 50 відсотків; з 1 січня 2019 р. 75 відсотків. На виконання постанови Кабінету Міністрів України «Про деякі питання виплати пенсій окремим категоріям громадян» від 24.12.2019 №1088 з 01.01.2020 виплата пенсій, призначених згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, га деяких інших осіб», до 1 березня 2018 р. та перерахованих з 1 січня 2018 р., здійснюється з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 р. Основною умовою для виплати громадянину передбаченої статтею 46 Закону, статтею 2 Закону № 2050-ІІІ та Порядку, передбаченого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159 (далі-Порядок № 159) компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). За матеріалами пенсійної справи позивача нараховані пенсійні виплати здійснювались і здійснюються своєчасно, у відповідності до норм та вимог чинного законодавства. Позивач, вважаючи дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, які полягають у виплаті лише 50% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 року з 01.01.2018 р та лише 75% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 року з 01.01.2019 року протиправними, звернувся до суду. Приймаючи рішення про часткове задоволення адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з протиправності дій Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області які полягають у виплаті ОСОБА_1 лише 75% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 року з 05.03.2019 року. Крім того, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач при проведенні перерахунку та виплати пенсії позивачу до 05.03.2019 не мав правових підстав для неврахування та незастосування до спірних правовідносин положення норм ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та Постанови КМУ №103, та у інший спосіб здійснювати таку виплату перерахованої пенсії. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне. Пунктом 6 ч.1 ст.92 Конституції України визначено, що основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України. Так, спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі по тексту - Закон № 2262-ХІІ). Приписами ч.ч.1,2,4 ст.63 Закону №2262-ХІІ визначено, що перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону. Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій. Відповідно до ч.18 ст.43 Закону №2262-ХІІ у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку. Частиною 3 ст.51 Закону №2262-ХІІ визначено, що перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів ПФУ та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком. Постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 року №45 було затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону №2262-XII. Пунктом 1 Порядку №45 (в редакції Постанови Кабінету Міністрів України №103) визначено, що пенсії, призначені відповідно до Закону № 2262-ХІІ, у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. Відповідно до п.4 Порядку №45 перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону №2262-ХІІ. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі. Пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (в редакції на час спірних правовідносин) (далі по тексту Постанова Кабінету Міністрів України №103) було визначено, що відповідно до частини четвертої статті 63 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб постановлено: перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб (далі - Закон) до 01 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01 березня 2018 року відповідно до Постанови №

704. Відповідно до п.2 Постанови Кабінету Міністрів України №103 (в редакції на час спірних правовідносин) виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 01 січня 2018 року у таких розмірах: з 01 січня 2018 року - 50 відсотків; з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - 75 відсотків; з 1 січня 2020 року - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року. Отже, з аналізу наведених норм вбачається, що підставою для проведення перерахунку пенсії є фактична зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, проведена на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, наділеного правом установлювати чи змінювати види грошового забезпечення військовослужбовців. Колегія суддів зазначає, що позивач отримав право на перерахунок пенсії з січня 2018 року відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №103. При цьому Кабінет Міністрів України уповноважений визначати порядок проведення такого перерахунку, що й було реалізовано ним у Порядку №45. Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем по справі було проведено перерахунок та виплату пенсії позивача у розмірах, що передбачені Постанови Кабінету Міністрів України №103 (з відповідними обмеженнями), що фактично не заперечується учасниками по даній справі. Колегія суддів зазначає, що Постанова Кабінету Міністрів України №103 на час вчинення пенсійним органом перерахунку пенсії була чинною, не була визнана неконституційною та підлягала застосуванню до спірних правовідносин по даній справі. Разом з тим, рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018 року по справі №826/3858/18, яке було залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 р., та яке набрало законної сили 05.03.2019 було визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 Постанови Кабінету Міністрів України №103 та зміни до пункту 5 Порядку № 45, додатку 2 до Порядку №

45. Згідно ч. 1 ст. 325 КАС України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття. При цьому, колегія суддів звертає увагу, що постановою Верховного Суду від 12.11.2019 р. по справі №826/3858/18 рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 грудня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року було залишено без змін. Відповідно до ч.2 ст.265 КАС України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду. Відтак, із набранням законної сили рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі №826/3858/18 (з 05.03.2019), позивач має право на отримання пенсійних виплат у розмірі 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018, починаючи з 05.03.2019. Наведене вище узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка була викладена в постановах від 09.04.2020 р. по справі №640/19928/18, від 22.10.2020 р. по справі №640/17732/19, а також в рішенні Верховного Суду від 16.08.2019 р. по справі №160/3586/19, яке було залишено без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 11.03.2020 р. Відповідно до приписів ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Також, колегія суддів враховує правову позицію Великої Палати Верховного Суду, яка була висловлена в постанові від 24.06.2020 року по справі №160/8324/19, відповідно до якої з 5 березня 2019 року з дня набрання чинності судовим рішенням у справі № 826/3858/18 виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, тому з цієї дати особа має право на отримання пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою № 704 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ та статті 9 Закону № 2011-ХІІ. При цьому, скасування з 05.03.2019 в судовому порядку пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України №103 не впливає на результат розгляду цієї справи по суті, оскільки станом на час виникнення спірних правовідносин відповідні норми Постанови Кабінету Міністрів України №103 були діючими і пенсійний орган правомірно їх дотримувався. Вищевказаний висновок узгоджується правовою позицією Верховного Суду, яка була викладена в постанові від 17.06.2020 р. по справі №2540/2873/18. Оскільки відповідач є територіальним органом виконавчої влади, які в своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, указами Президента, постановами Верховної Ради України, актами Кабінету Міністрів, які прийняті відповідно до Конституції та законів України, іншими нормативно-правовими актами, він не мав правових підстав не враховувати положення п.2 Постанови Кабінету Міністрів України №103. Отже, у Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в силу ст.19 Конституції України, в період з 01.01.2018 по 04.03.2019 іншого законного способу дій, ніж передбачений Постановою Кабінету Міністрів України №103 не було. Доводи апеляційної скарги щодо протиправності дій пенсійного органу у невиплаті позивачу пенсії з урахуванням 100% суми підвищення пенсії за вказаний вище період (з 01.01.2018 по 04.03.2019), колегія суддів вважає необґрунтованими. Щодо доводів апеляційної скарги про наявність "законних сподівань" у позивача отримати пенсію у збільшеному розмірі після її перерахунку відповідно до закону, колегія суддів зазначає наступне. Згідно зі ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. У справі "Суханов та Ільченко проти України" (рішення від 26.06.2014, п.35) Європейський Суд з прав людини зазначив, що за певних обставин законне сподівання на отримання активу також може захищатися ст.1 Першого протоколу. Якщо суть вимоги особи пов`язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має законне сподівання якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя - наприклад, коли є усталена практика національних судів, якою підтверджується його існування. Проте не можна стверджувати про наявність законного сподівання, якщо існує спір щодо правильного тлумачення та застосування національного законодавства і вимоги заявника згодом відхиляються національними судами. Колегія суддів звертає увагу, що приписами пунктів 1, 2 Постанови Кабінету Міністрів України №103, які були чинними до 05.03.2019, було прямо передбачено порядок виплати перерахованих пенсій колишнім військовослужбовцям у такий спосіб, як це здійснено відповідачем по справі (виплата 50% підвищення з 01.01.2018 та 75% підвищення з 01.01.2019 по 04.03.2019). З огляду на це, у позивача не було "законних сподівань" на збільшення пенсії, які могли б підпадати під дію ст. 1 Першого протоколу. Отже, доводи апеляційної скарги про наявність "законних сподівань" у позивача на збільшення пенсії є в даному випадку необґрунтованими. Стосовно посилання в апеляційній скарзі на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у зразковій справі №676/1557/16-ц від 03 липня 2019 року, то колегія суддів зазначає, що вказане рішення Верховного Суду не підлягає застосуванню в даній справі, оскільки правовідносини у цій справі не аналогічними тим, що були предметом дослідження Великої Палати Верховного Суду. Також, щодо посилання в апеляційній скарзі на постанову Верховного Суду у справі №826/3858/18, якою було залишено без змін рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 грудня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року, то колегія суддів враховує при прийнятті рішення по даній справі факт визнання протиправними та нечинними пункти 1, 2 Постанови Кабінету Міністрів України №103 та зміни до пункту 5 Порядку №45, додатку 2 до Порядку № 45 та застосовує у спірних правовідносинах по даній справі висновки Верховного Суду на які суд апеляційної інстанції посилається в даній постанові. Крім того, щодо вимог в апеляційній скарзі про врахування правових висновків Верховного Суду, які були викладені в постанові від 23.04.2020 року по справі №2040/7219/18, то колегія суддів їх відхиляє, оскільки як вже зазначено вище застосуванню в даній справі підлягають наведені судом апеляційної інстанції рішення суду касаційної інстанції. Висновки, викладені в постанові Другого апеляційного адміністративного суду від 20.10.2020 року по справі №520/2322/2020 на які міститься посилання в апеляційній скарзі, колегія суддів відхиляє з огляду на приписи ч.5 ст. 242 КАС України. При цьому, колегія суддів звертає увагу, що вже з 05.03.2019 у Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області відсутні правові підстави для виплати пенсії позивача відповідно до пунктів 1,2 Постанови Кабінету Міністрів України №103, а тому ОСОБА_1 має право на виплату пенсії з урахуванням 100% суми підвищення пенсії з 05.03.2019 р. Посилання в апеляційній скарзі на приписи Постанови Кабінету Міністрів України №804 від 14.08.2019 р. "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян", яка набрала чинності 04.09.2019, колегія суддів відхиляє, оскільки судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні не застосувалися приписи наведеної вище Постанови Кабінету Міністрів України та не встановлювалися, передбачені нею обмеження. Резолютивна частина оскаржуваного рішення суду першої інстанції не містить посилань на Постанову Кабінету Міністрів України №804 від 14.08.2019 р. та не встановлює обмеження підвищення виплат до пенсії з 04.09.2019 р. Щодо питання застосування чи незастосування Постанови Кабінету Міністрів України №649 від 22.08.2018 р. при виконанні судового рішення, то це вже є питанням безпосереднього виконання такого рішення, і оскарження відповідних дій чи бездіяльності вже цієї стадії, а тому такі вимоги є передчасними. Колегія суддів наголошує, що з урахуванням приписів ст.308 КАС України, а також враховуючи те, що ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 08.02.2021 року було повернуто апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.11.2020 року скаржнику, суд апеляційної інстанції не дає правової оцінки рішенню суду першої інстанції в частині задоволенню позовних вимог, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Частиною 1 ст.9 КАС визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Частиною 2 ст.77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Будь-яке рішення чи дії суб`єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об`єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дій), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Під час апеляційного провадження, колегія суддів не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції. Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції. Таким чином, враховуючи викладене вище, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийнятим на підставі з`ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та є таким, що ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін. Оскільки, відповідно до п.3 ч.6 ст.12 КАС України справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг, і дана справа відноситься до справ незначної складності, а також враховуючи те, що дана справа розглянута за правилами спрощеного позовного провадження, відповідно вказане рішення (постанова) суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України відповідно до вимог ст.327, ч.1 ст.329 КАС України. Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу залишити без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.11.2020 року по справі №520/11474/2020 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України відповідно до вимог ст.327, ч.1 ст.329 КАС України. Головуючий суддя (підпис)А.М. Григоров Судді(підпис) (підпис) З.Г. Подобайло Н.С. Бартош Повний текст постанови складено 29.03.2021 року