Постанова Чернігівський апеляційний суд № 740/3238/20

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А іменем України 26 березня 2021 року м. Чернігів Унікальний номер справи № 740/3238/20 Головуючий у першій інстанції Шевченко І. М. Апеляційне провадження № 22-ц/4823/83/21 Чернігівський апеляційний суд у складі: головуючого - судді Скрипки А.А. суддів: Мамонової О.Є., Онищенко О.І. секретар: Поклад Д.В. учасники справи: позивач: ОСОБА_1 відповідач: ОСОБА_2 третя особа: ОСОБА_3 розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області у складі судді Шевченко І.М. від 24 вересня 2020 року, місце ухвалення рішення м.Ніжин, дата складання повного тексту рішення 28 вересня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про звільнення від сплати аліментів, третя особа: ОСОБА_3 , В С Т А Н О В И В: У липні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом до ОСОБА_2 , в якому просив звільнити його від сплати аліментів за рішенням Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 19.11.2019 року, яким стягнуто з нього на користь ОСОБА_2 аліменти на повнолітню непрацездатну дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 500 грн. щомісячно, починаючи з 02.05.2019 року і на весь період проживання ОСОБА_2 з дитиною-інвалідом ОСОБА_3 та опікування нею. Вимоги заявленого позову ОСОБА_1 обґрунтовував тим, що він є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка є особою з інвалідністю з дитинства ІІ групи, перебуває на обліку у лікаря з відповідним діагнозом, перебуває на Д обліку з 1978 року, та є непрацездатною особою. Дочка позивача ОСОБА_3 також перебуває на диспансерному обліку в Галицькій амбулаторії ЗПСМ з приводу хронічного гастриту та має ряд хвороб. Позивач вказував, що у справі №740/2140/19, провадження №2/740/904/19 міститься довідка Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 10.09.2019 року, відповідно до якої ОСОБА_2 отримує пенсію за віком, сума якої за період з січня по червень 2019 року складає 11 920,27 грн., що в середньому становить 1 987 грн. щомісячно, а також довідка Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 12.09.2019 року, відповідно до якої ОСОБА_3 отримує соціальну пенсію, сума якої за період з вересня 2018 року по серпень 2019 року складає 17 963 грн., що в середньому становить 1 497 грн. щомісячно. За даних обставин, позивач зазначає, що його непрацездатна дочка ОСОБА_3 та її матір ОСОБА_2 отримують дохід, сума якого у сукупності становить 3 484 грн. на місяць, у той час, як позивач отримує пенсію за віком у розмірі 1 497 грн. щомісячно. Тобто дохід відповідачки і третьої особи більше ніж удвічі перевищує дохід позивача, і це не враховуючи аліментні платежі. Позивач стверджує, що чинне законодавство України передбачає рівні умови матеріального забезпечення, як для нього, так і для його непрацездатної дочки. При цьому, позивач вказує, що постановою Чернігівського апеляційного суду від 10.02.2020 року залишено без змін рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 19.11.2019 року, яким з нього стягнуто аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання повнолітньої непрацездатної дочки. Позивач зазначає, що при розгляді справи про стягнення з нього аліментів на утримання повнолітньої непрацездатної дочки судом до уваги було прийнято довідку Територіального сервісного центру 7443 від 13.06.2019 року, згідно якої за позивачем зареєстровано вантажний автомобіль марки IFA, 1977 року випуску, держаний номерний знак НОМЕР_1 , на підставі свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_2 від 16.01.2003 року. ОСОБА_1 стверджує, що судом не було прийнято до уваги його пояснення з приводу того, що даному автомобілю 43 роки, і він перебуває у несправному стані. ОСОБА_1 у позові вказує, що йому також належить на праві власності земельна ділянка (пай) площею 1,4600 га, яка розташована на території Галицької сільської ради, проте, доходу від неї позивач не отримує, оскільки дана земельна ділянка самостійно обробляється, в оренду вказану земельну ділянку позивач не здавав. Позивач зазначає, що рішенням виконавчого комітету Бурківської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області від 20.08.2009 року №35 його призначено опікуном рідного брата ОСОБА_4 , 1956 року народження, який є особою з інвалідністю ІІ групи з дитинства, що покладає на позивача додаткові обов`язки та матеріальний тягар. З посиланням на свій скрутний матеріальний стан, та на положення статті 188 Сімейного кодексу України, позивач стверджує про наявність підстав для звільнення його від сплати аліментів на утримання повнолітньої непрацездатної дочки ОСОБА_3 . Рішенням Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 24.09.2020 року залишено без задоволення позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про звільнення від сплати аліментів. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати оскаржуване рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 24.09.2020 року, та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заявлені ним позовні вимоги. В доводах апеляційної скарги ОСОБА_1 не погоджується з висновком суду першої інстанції від 24.09.2020 року про відмову у задоволенні вимог заявленого ним позову, та вказує, що після розірвання шлюбу з ОСОБА_2 , в належному йому на праві власності будинку залишились проживати відповідач та його дочка ОСОБА_3 . В доводах апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначає, що рішення суду першої інстанції від 19.11.2019 року про стягнення з нього аліментів на утримання повнолітньої непрацездатної дочки, яке було залишено без змін постановою Чернігівського апеляційного суду від 10.02.2020 року, фактично позбавляє його засобів для існування. Доводи апеляційної скарги стверджують, що ОСОБА_1 є особою похилого віку, йому виповнилось 67 років, він отримує пенсію у мінімальному розмірі, має автомобіль у неробочому стані, та земельну ділянку, наявність якої не впливає на доходи ОСОБА_1 . Доводи апеляційної скарги вказують, що отримувана ОСОБА_1 пенсія недієздатного брата ОСОБА_4 , опікуном якого він є, витрачається на потреби ОСОБА_4 . Доводи апеляційної скарги зазначають, що відповідач ОСОБА_2 отримує пенсію за віком та пенсію на дочку, як особу з інвалідністю, тобто, кожна з них має по пенсії. З посиланням на статтю 198 Сімейного кодексу України, ОСОБА_1 у доводах апеляційної скарги стверджує, що у нього відсутня можливість надавати матеріальну допомогу на утримання повнолітньої непрацездатної дочки, і за даних обставин, наявні підстави для звільнення ОСОБА_1 від обов`язку сплати аліментів, відповідно до статті 188 Сімейного кодексу України. У відзиві на апеляційну скаргу відповідач ОСОБА_2 просить залишити без задоволення апеляційну скаргу ОСОБА_1 у зв`язку з її безпідставністю, та залишити без змін обґрунтоване рішення суду першої інстанції від 24.09.2020 року. У відзиві на апеляційну скаргу відповідач ОСОБА_2 вказує, що матеріальний стан позивача є задовільним, він отримує пенсію за віком, а також державну соціальну допомогу та пенсію в разі втрати годувальника на ОСОБА_4 . Відповідач ОСОБА_2 також зазначає, що позивач має у володінні та користуванні трактор, 1990 р.в., номерний знак НОМЕР_3 , крім того, в особистому користуванні ОСОБА_1 , без державної реєстрації, також перебувають два автомобіля, позивач є власником земельної ділянки, яку обробляє та отримує відповідний дохід. У відзиві на апеляційну скаргу відповідач ОСОБА_2 стверджує, що стан здоров`я дочки ОСОБА_3 погіршився, вона потребує тривалого лікування, є необхідність оперативного втручання, дочка потребує постійного стороннього догляду. Відповідач ОСОБА_2 вказує, що у зв`язку із скрутним матеріальним станом та необхідністю грошових коштів для лікування непрацездатної дочки, вона була вимушена звернутись до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 аліментів, які він має можливість сплачувати у визначеному судом розмірі. У відзиві на апеляційну скаргу третя особа ОСОБА_3 просить залишити без задоволення апеляційну скаргу ОСОБА_1 у зв`язку з її безпідставністю, та залишити без змін обґрунтоване рішення суду першої інстанції від 24.09.2020 року. Відповідно до приписів ч.1 статті 369 ЦПК України, апеляційний суд розглядає справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 24.09.2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про звільнення від сплати аліментів, без повідомлення учасників справи. Згідно ч.13 статті 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Як вбачається з повідомлень про вручення поштових відправлень, учасники судового розгляду даної справи отримали копії ухвал апеляційного суду про відкриття апеляційного провадження у справі та про призначення справи до розгляду в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення (виклику) учасників справи. Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступного висновку. В ході судового розгляду даної справи судом встановлено, і вказані обставини підтверджуються її матеріалами, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка є особою з інвалідністю ІІ групи з дитинства, перебуває на Д обліку. ОСОБА_3 потребує регулярного періодичного обстеження та лікування, а також постійного стороннього догляду. Після розірвання шлюбу між сторонами даного спору, дочка ОСОБА_3 проживає разом зі своєю матір`ю ОСОБА_2 та перебуває на її утриманні. Рішенням Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 19.11.2019 року, залишеним без змін постановою Чернігівського апеляційного суду від 10.02.2020 року, у справі №740/2140/19 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на повнолітню непрацездатну дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 500 грн. щомісячно, починаючи з 02.05. 2019 року, і на весь період проживання ОСОБА_2 з дитиною-інвалідом ОСОБА_3 та опікування нею (а.с.15-19, 20-26). Відповідно до ч.4 статті 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Як вбачається із вказаних судових рішень, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 16.11.1975 року по 01.07.2017 року перебували у зареєстрованому шлюбі. Після розірвання шлюбу дочка сторін ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка є непрацездатною, проживає разом із матір`ю ОСОБА_2 , є особою з інвалідністю ІІ групи з дитинства, що потребує постійного стороннього догляду, перебуває на Д обліку з 1978 року. Судами також встановлено, що ОСОБА_3 перебуває на диспансерному обліку в Галицькій амбулаторії ЗПСМ з приводу хронічного гастриту, ВСД по гіпотонічному типу, R+ особа, та потребує регулярного періодичного обстеження і лікування. ОСОБА_3 призначена пенсія по інвалідності з дитинства, ОСОБА_2 перебуває на обліку в Управлінні соціального захисту населення, та з 01.12.2018 року по 31.05.2019 року їй призначено допомогу по догляду за особою з інвалідністю ІІ групи ОСОБА_3 . Сума отриманої ОСОБА_2 пенсії за віком за період з січня 2019 року по червень 2019 року становить 11 920 грн. 27 коп. Сума нарахованої та отриманої ОСОБА_2 допомоги по догляду за особою з інвалідністю ІІ групи за період з березня 2019 року по серпень 2019 року складає 11 284 грн. Відповідач ОСОБА_1 отримує пенсію за віком, розмір якої становить 1 497 грн. щомісячно (період з січня 2019 року по червень 2019 року (а.с.27). За ОСОБА_1 зареєстровано вантажний автомобіль марки IFA, 1977 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , на підставі свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_2 від 16.01.2003 року. Згідно державного акту на право власності на земельну ділянку (а.с.43), ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 1,46 га, яка розташована в с.Галиця, Галицької сільської ради, Ніжинського району, Чернігівської області, д.№0326, цільове призначення земельної ділянки: ведення особистого селянського господарства. Відповідно до повідомлення Головного управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області від 23.01.2020 року №01-13-24/418 (а.с.42), за ОСОБА_1 зареєстрована техніка, а саме, ОСОБА_1 є власником трактора колісного, марки YANMAR FX24D, 1990 року випуску, номерний знак НОМЕР_3 . Як вбачається з довідки (копії) лікаря ОСОБА_5 від 19.06.2019 року (а.с.44), ОСОБА_3 , 1976 року народження, оглянута гінекологом та потребує оперативного лікування. Згідно довідок УПСЗН Ніжинської РДА Чернігівської області 18.08.2020 року (а.с.57,58), ОСОБА_1 знаходиться на обліку в УПСЗН Ніжинської РДА Чернігівської області та отримує соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства 2 групи. За 2019 рік сума отриманої допомоги становить 18 440 грн., за період з січня по липень 2020 року сума отриманої допомоги становить 11 540 грн. Відповідно до довідок Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 15.09.2020 року №1703 (а.с.72-73, 74-75), ОСОБА_1 знаходиться на обліку в Управлінні ПФУ ГУ ПФУ в Чернігівській області (Ніжинське ОУ ПФУ), і отримує пенсію за віком, розмір пенсії за віком за період з січня 2019 року по вересень 2020 року становить 29 735 грн. Також ОСОБА_1 отримує пенсію в разі втрати годувальника на ОСОБА_4 , розмір якої за період з січня 2019 року по вересень 2020 року складає 53 439 грн. 74 коп. Рішенням Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 19.11.2019 року, залишеним без змін постановою Чернігівського апеляційного суду від 10.02.2020 року, у справі №740/2140/19 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на повнолітню непрацездатну дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 500 грн. щомісячно, починаючи з 02.05. 2019 року, і на весь період проживання ОСОБА_2 з дитиною-інвалідом ОСОБА_3 та опікування нею (а.с.15-19,20-26). Як вбачається з постанови Чернігівського апеляційного суду від 10.02.2020 року (а.с.20-26), залишаючи без змін рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 19.11.2019 року, суд апеляційної інстанції зазначив, що розмір аліментів, які підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , на утримання повнолітньої непрацездатної дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначено судом першої інстанції з врахуванням норм ч.3 статті 181, статей: 182,200 Сімейного кодексу України, при цьому встановлений судом першої інстанції розмір аліментів - 500 грн. щомісячно, визнано апеляційним судом виваженим, об`єктивним та справедливим. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про звільнення від сплати аліментів, суд першої інстанції, з врахуванням фактичних обставин справи та норм права, які регламентують спірні правовідносини, виходив із відсутності правових підстав для задоволення вимог заявленого ОСОБА_1 позову. Доводи апеляційної скарги відносно того, що висновок оскаржуваного рішення суду першої інстанції від 24.09.2020 року про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 не відповідає обставинам справи та нормам права, не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції від 24.09.2020 року, оскільки вказані доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду даної справи. ОСОБА_1 в доводах апеляційної скарги зазначає, що рішення суду першої інстанції від 19.11.2019 року про стягнення з нього аліментів на утримання повнолітньої непрацездатної дочки, яке було залишено без змін постановою Чернігівського апеляційного суду від 10.02.2020 року, фактично позбавляє його засобів для існування. Доводи апеляційної скарги стверджують, що ОСОБА_1 є особою похилого віку, йому виповнилось 67 років, він отримує пенсію у мінімальному розмірі, має автомобіль у неробочому стані, та земельну ділянку, наявність якої не впливає на доходи ОСОБА_1 . Доводи апеляційної скарги вказують, що отримувана ОСОБА_1 пенсія недієздатного брата ОСОБА_4 , опікуном якого він є, витрачається на потреби ОСОБА_4 . Доводи апеляційної скарги зазначають, що відповідач ОСОБА_2 отримує пенсію за віком та пенсію на дочку, як особу з інвалідністю, тобто, кожна з них має по пенсії. З посиланням на статтю 198 Сімейного кодексу України, ОСОБА_1 у доводах апеляційної скарги стверджує, що у нього відсутня можливість надавати матеріальну допомогу на утримання повнолітньої непрацездатної дочки, і за даних обставин, наявні підстави для звільнення ОСОБА_1 від обов`язку сплати аліментів, відповідно до статті 188 Сімейного кодексу України. Апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що вказані доводи апеляційної скарги не можуть бути підставами для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції від 24.09.2020 року, виходячи із наступного. Відповідно до ч.1 статті 141 Сімейного кодексу України, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Згідно ч.2 статті 150 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Приписи ч.1,ч.2 статті 188 Сімейного кодексу України, яка регламентує звільнення батьків від обов`язку утримувати дитину, визначають, що батьки можуть бути звільнені від обов`язку утримувати дитину, якщо дохід дитини набагато перевищує дохід кожного з них і забезпечує повністю її потреби. Батьки можуть бути звільнені від обов`язку утримувати дитину тільки за рішенням суду. Якщо дитина перестала отримувати дохід або її дохід зменшився, заінтересована особа має право звернутися до суду з позовом про стягнення аліментів. Відповідно до ч.1 статті 198 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати. ОСОБА_1 в доводах апеляційної скарги не погоджується з рішенням суду першої інстанції від 19.11.2019 року про стягнення з нього аліментів на утримання повнолітньої непрацездатної дочки, яке було залишено без змін постановою Чернігівського апеляційного суду від 10.02.2020 року. Відповідно до ч.1,ч.2 статті 18 ЦПК України, яка регламентує обов`язковість судових рішень, судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом. Згідно ч.1,ч.6 статті 81 ЦПК України, яка визначає обов`язок доказування і подання доказів, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про звільнення від сплати аліментів. Оскільки позивачем ОСОБА_1 не надано суду належних та достатніх доказів, у розумінні статей: 77,80 ЦПК України, на підтвердження вимог заявленого позову про звільнення від сплати аліментів. Доводи апеляційної скарги стверджують, що ОСОБА_1 є особою похилого віку, йому виповнилось 67 років, він отримує пенсію у мінімальному розмірі, має автомобіль у неробочому стані, та земельну ділянку, наявність якої не впливає на доходи ОСОБА_1 . Доводи апеляційної скарги вказують, що отримувана ОСОБА_1 пенсія недієздатного брата ОСОБА_4 , опікуном якого він є, витрачається на потреби ОСОБА_4 . Доводи апеляційної скарги зазначають, що відповідач ОСОБА_2 отримує пенсію за віком та пенсію на дочку, як особу з інвалідністю, тобто, кожна з них має по пенсії. З посиланням на статтю 198 Сімейного кодексу України, ОСОБА_1 у доводах апеляційної скарги стверджує, що у нього відсутня можливість надавати матеріальну допомогу на утримання повнолітньої непрацездатної дочки, і за даних обставин, наявні підстави для звільнення ОСОБА_1 від обов`язку сплати аліментів, відповідно до статті 188 Сімейного кодексу України. Як вбачається із позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про звільнення від сплати аліментів (а.с.1-4), на вищезазначені обставини позивач ОСОБА_1 посилався також у даній позовній заяві на обгрунтування вимог заявленого позову. Рішенням Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 19.11.2019 року, залишеним без змін постановою Чернігівського апеляційного суду від 10.02.2020 року, у справі №740/2140/19 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на повнолітню непрацездатну дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 500 грн. щомісячно, починаючи з 02.05. 2019 року, і на весь період проживання ОСОБА_2 з дитиною-інвалідом ОСОБА_3 та опікування нею (а.с.15-19,20-26). Як вбачається із рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 19.11.2019 року та постанови Чернігівського апеляційного суду від 10.02.2020 року у справі №740/2140/19 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів (а.с.15-19,20-26), вищевказані обставини, на які ОСОБА_1 посилається в обґрунтування вимог заявленого ним позову до ОСОБА_2 про звільнення від сплати аліментів, були предметом дослідження та відповідної оцінки суду першої та суду апеляційної інстанцій під час розгляду справи №740/2140/19 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів. Згідно постанови Чернігівського апеляційного суду від 10.02.2020 року (а.с.20-26), залишаючи без змін рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 19.11.2019 року, суд апеляційної інстанції зазначив, що розмір аліментів, які підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , на утримання повнолітньої непрацездатної дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначено судом першої інстанції з врахуванням норм ч.3 статті 181, статей: 182,200 Сімейного кодексу України, при цьому встановлений судом першої інстанції розмір аліментів - 500 грн. щомісячно, визнано апеляційним судом виваженим, об`єктивним та справедливим. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку оскаржуваного рішення суду першої інстанції відносно того, що обставинам, на які посилається ОСОБА_1 в обґрунтування вимог заявленого позову до ОСОБА_2 про звільнення від сплати аліментів, вже надана відповідна правова оцінка рішенням Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 19.11.2019 року та постановою Чернігівського апеляційного суду від 10.02.2020 року у справі №740/2140/19 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів (а.с.15-19,20-26). При цьому, нових обставин в ході розгляду даної цивільної справи, позивачем не наведено, і даний факт, як зазначено судом першої інстанції у оскаржуваному рішенні від 24.09.2020 року, свідчить про відсутність підстав для задоволення позову, у зв`язку із недоведеністю позовних вимог. З огляду на предмет і підстави заявленого ОСОБА_1 позову, враховуючи диспозитивність цивільного судочинства, регламентовану статтею 13 ЦПК України, суд першої інстанції у оскаржуваному рішенні від 24.09.2020 року обґрунтовано дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення вимог позову ОСОБА_1 про звільнення його від сплати аліментів, визначених рішенням суду, яке набрало законної сили. Враховуючи вищенаведене, доводи апеляційної скарги не містять в собі підстав для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції від 24.09.2020 року, ухваленого на підставі норм права, які регламентують спірні правовідносини та на основі з`ясованих обставин, на які учасники судового розгляду даної справи посилались, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Керуючись статтями: 367, 368, 369, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 24 вересня 2020 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у випадках, передбачених п.2 ч.3 статті 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови. Дата складення повної постанови - 26.03.2021 року. Головуючий: Судді: