Постанова 4813 № 509/5961/20

Номер провадження: 22-ц/813/2486/21 Номер справи місцевого суду: 509/5961/20 Головуючий у першій інстанції Кириченко П.Л. Доповідач Заїкін А. П. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11.03.2021 року м. Одеса Єдиний унікальний номер судової справи: 509/5961/20 Номер апеляційного провадження: 22-ц/813/2486/21 Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: - головуючого судді Заїкіна А.П. (суддя-доповідач), - суддів: - Погорєлової С.О., Таварткіладзе О.М., за участю секретаря судового засідання Дерезюк В.В., учасники справи: - позивач ОСОБА_1 , - відповідачі 1) ОСОБА_2 , 2) Товариство з Обмеженою Відповідальністю «СЕВЕН СІТІ ЕСТЕЙТ», - третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бойко Олег Володимирович, розглянув у відкритому судовому засіданні виділені матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕВЕН СІТІ ЕСТЕЙТ», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бойко Олег Володимирович, про визнання договору недійсним та скасування державної реєстрації, за апеляційною скаргою адвоката Бєлік Сергія Валерійовича, діючого від імені Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕВЕН СІТІ ЕСТЕЙТ», на ухвалу Овідіопольського районного суду Одеської області про забезпечення позову, постановлену у складі судді Кириченко П.Л. 25 листопада 2020 року, встановив: 2.

Описова частина 2.1 Короткий зміст вимог У листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом, в якому просить: 1) визнати незаконною та скасувати державну реєстрацію договору міни, серія та номер: 1199, виданий 07.05.2020 р., видавник: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бойко Олег Володимирович, укладений між ОСОБА_2 та ТОВ «СЕВЕН СІТІ ЕСТЕЙТ», предметом якого є - земельна ділянка, площею 3,6212 га., кадастровий номер - 5123783500:01:001:0580, реєстраційний номер нерухомого майна: 46049351237 (а. с. 2 7). 24 листопада 2020 року до суду надано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, а саме - земельну ділянку, площею 3,6212 га., кадастровий номер - 5123783500:01:001:0580, реєстраційний номер нерухомого майна - 46049351237, яка належить ТОВ «СЕВЕН СІТІ ЕСТЕЙТ», код ЄДРПОУ 43606195 Заява про забезпечення позову обгрунтована тим, що земельна ділянка була переоформлена з метою уникнення повернення боргу. Інше майно у боржника відсутнє. Недобросовісність дій відповідача у випадку незабезпечення позову може ускладнити чи унеможливити ефективне поновлення порушених прав позивачки, за захистом яких вона звернулася до суду (а. с. 18 22). 2.2 Короткий зміст ухвали суду першої інстанції Ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 25.11.2020 року заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено. Накладено арешт на земельну ділянку, площею 3,6212 га., кадастровий № 5123783500:01:001:0580, реєстраційний номер нерухомого майна - 46049351237, яка належить ТОВ «СЕВЕН СІТІ ЕСТЕЙТ», код ЄДРПОУ 43606195. Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що між сторонами дійсно виник спір. Існує реальна загроза н виконання можливого рішення суду. З урахуванням обсягу позовних вимог, становища спірного нерухомого майна, суд вважає за необхідним задовольнити вимоги позивачки стосовно застосування заходів забезпечення позовних вимог шляхом накладення арешту на майно (а. с. 31). 2.3 Короткий зміст вимог апеляційної скарги В апеляційній скарзі адвокат Бєлік С.В., діючий від імені ТОВ «СЕВЕН СІТІ ЕСТЕЙТ», просить ухвалу суду першої інстанції скасувати. Ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржувана ухвала постановлена судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права неправильному застосуванні норм матеріального права. Апелянт посилається на відсутність доказів щодо наміру відповідачів відчужити вищевказане нерухоме майно щодо якого вжито заходи забезпечення позову. Стверджує про безпідставність вимог вищевказаного позову. Вказує на те, що позивачем не надано доказів, того що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду (а. с. 33 34 зворотна сторона). 2.4 Позиція інших учасників справи в апеляційному суді Відзив на апеляційну скаргу, пояснення третьої особи на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надійшли. 2.5 Рух справи в суді апеляційної інстанції 21 грудня 2020 року адвокат Бєлік С.В., діючий від імені ТОВ «СЕВЕН СІТІ ЕСТЕЙТ», подав апеляційну скаргу на ухвалу Овідіопольського районного суду Одеської області від 25 листопада 2020 року про забезпечення позову. Ухвалою Одеського апеляційного суду від 15.01.2021 рокувідкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою адвоката Бєлік С.В., діючого від імені ТОВ «СЕВЕН СІТІ ЕСТЕЙТ», на ухвалу Овідіопольського районного суду Одеської області від 25 листопада 2020 року про забезпечення позову. Ухвалою Одеського апеляційного суду від 15.01.2021 року призначено справу за апеляційною скаргою адвоката Бєлік С.В., діючого від імені ТОВ «СЕВЕН СІТІ ЕСТЕЙТ», до судового розгляду. Учасники справи у судове засідання не з`явилися. Про дату, час і місце розгляду справи сповіщені належним чином. Позивачка надала заяву про відкладення розгляду справи. ТОВ «СЕВЕН СІТІ ЕСТЕЙТ» надало заяву про розгляд справи за відсутності його представника. Інші учасники справи причини неявки не повідомили, заяв та клопотань не надали. Статтею 372 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Таким чином, законодавець передбачив, що явка до апеляційного суду належним чином повідомленого учасника справи не є обов`язковою. Апеляційний суд може розглянути справу за відсутності її учасників. Апеляційний суд може відкласти розгляд справи у разі, коли причини неявки належним чином повідомленого учасника справи будуть визнані апеляційним судом поважними. Таким чином, з врахуванням конкретної ситуації по справі, вирішення питання про розгляд справи або відкладення розгляду справи віднесено до дискреційних повноважень апеляційного суду. Виходячи з вищевказаного, враховуючи передбачені діючим процесуальним законодавством строки розгляду справи, баланс інтересів учасників справи у якнайшвидшому вирішені питання про забезпечення позову, освідомленість учасників справи про розгляд справи, створення апеляційним судом під час розгляду даної справи умов для реалізації її учасниками принципу змагальності сторін, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, колегія суддів вважає необхідним клопотання про відкладення розгляду справи відхилити, справу розглянути за відсутності її учасників. 3.

Мотивувальна частина 3.1Позиція апеляційного суду Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які апелянт посилається в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при постановленні судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга адвоката Бєлік С.В., діючого від імені ТОВ «СЕВЕН СІТІ ЕСТЕЙТ», не підлягає задоволенню. 3.2 Доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції та мотиви відхилення аргументів, викладених в апеляційній скарзі, застосовані норми права Відповідно до частин 1, 2, 6 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково наданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Згідно з вимогами статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції відповідає вищевказаним вимогам законодавства, з огляду на наступне. Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, тимчасових заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання можливого судового рішення, якщо його буде ухвалено на користь позивача, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Суд застосовує заходи забезпечення позову у разі, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в справі. Забезпечення позову по суті є обмеженням суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Згідно з частинами 1 та 2 статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Отже, умовою застосування забезпечення позову, як сукупності процесуальних дій, є обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог. Такі заходи гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Відповідно до частини 1 статті 150 ЦПК Українипозов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 9 цієї частини. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову, перелік яких визначений статтею 150 цього Кодексу, а також інші заходи, необхідні для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 9 частини 1 статті 150 ЦПК України. Забезпечення позову це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати або знецінити, якщо такі дії відповідача можуть призвести у майбутньому до того, що виконання рішення суду про присудження може бути утрудненим або взагалі неможливим. Відповідно до частини 3 статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, з майновими наслідками заборони відповідачу здійснювати певні дії. Отже, застосовуючи заходи забезпечення позову, суди повинні перевірити відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися,зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Встановивши, що метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідачки, третіх осіб, з метою забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, та врахувавши, що вказаний, застосований місцевим судом спосіб забезпечення є адекватним захистом для попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про необхідністьзабезпечення позову. Доводи апеляційної скарги про відсутність доказів щодо наміру відповідачів відчужити вищевказане нерухоме майно щодо якого вжито заходи забезпечення позову є неспроможними, оскільки, як зазначалось вище, умовою застосування забезпечення позову, як сукупності процесуальних дій, є саме обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог. Такі заходи гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Доводи, що наведені у апеляційній скарзі щодо безпідставності позову підлягають перевірці та з`ясуванню під час вирішення спору по суті судом першої інстанції. Апеляційний суд також погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що між сторонами дійсно виник спір, існує реальна загроза невиконання можливого рішення суду, з урахуванням обсягу позовних вимог, становища спірного нерухомого майна, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про необхідність задовольнити вимоги позивачки стосовно застосування заходів забезпечення позовних вимог шляхом накладення арешту на майно. Судом першої інстанції було дотримано правил співмірності заходів забезпечення позову із заявленими вищенаведеними вимогами позову. Таким чином, апеляційна скарга є безпідставною, а тому її треба залишити без задоволення. За правилами, передбаченими пунктом 1 частини 1 статті 374, статтею 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. 3.4 Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги, з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції Враховуючи, що суд першої інстанції постановив ухвалу про забезпечення позову без порушень діючого законодавства, підстави для її скасування, зміни в межах доводів апеляційної скарги адвоката Бєлік С.В., діючого від імені ТОВ «СЕВЕН СІТІ ЕСТЕЙТ», відсутні, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а ухвала суду першої інстанції залишенню без змін. 3.5 Порядок та строк касаційного оскарження Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 353, пункту 2 частини першої статті 389 ЦПК України ухвала суду першої інстанції про забезпечення позову, після її перегляду в апеляційному порядку, може бути оскаржена в касаційному порядку. Підстави касаційного оскарження передбачені частиною 2 статті 389 ЦПК України. Частиною першою статті 390 ЦПК України передбачено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Касаційна скарга подається безпосередньо до суду касаційної інстанції (ст. 391 ЦПК України). Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, постановив: Апеляційну скаргу адвоката Бєлік Сергія Валерійовича, діючого від імені Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕВЕН СІТІ ЕСТЕЙТ», - залишити без задоволення. Ухвалу Овідіопольського районного суду Одеської області від 25 листопада 2020 року про забезпечення позову залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у випадках, передбачених частиною другою статті 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови. Повний текст постанови складений 29 березня 2021 року. Головуючий суддя: А. П. Заїкін Судді: С. О. Погорєлова О. М. Таварткіладзе