Ухвала КЦС ВС № 361/1926/19

Ухвала 18 березня 2021 року м. Київ справа № 361/1926/19 провадження № 61-19332ск20 Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Карпенко С. О. (судді-доповідача), Ігнатенка В. М., Стрільчука В. А., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 2 грудня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Генеральної прокуратури України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної казначейської служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Національна поліція України, про відшкодування майнової та моральної шкоди, ВСТАНОВИВ: 24 грудня 2020 року подана касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 2 грудня 2020 року, повний текст якої складено 7 грудня 2020 року. Ухвалою Верховного Суду від 15 січня 2021 року касаційну скаргу залишено без руху і надано заявнику десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення зазначених недоліків. Вказані в ухвалі недоліки у встановлений судом строк усунено. Відповідно до частини третьої статті 3 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК) України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження). Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). Відповідно до частини восьмої статті 394 ЦПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу. Підставою касаційного оскарження постанови Київського апеляційного суду від 2 грудня 2020 року заявник вказує неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, а саме застосування норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 березня 2019 року у справі № 920/715/17, у постанові Верховного Суду від 13 листопада 2018 року у справі № 804/958/17 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України). У випадку визначення підставою касаційного оскарження судових рішень пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України, касаційна скарга має містити посилання на постанови саме Верховного Суду, в яких зроблено висновок щодо застосування норми права, із зазначенням, у чому саме полягає невідповідність оскаржених судових рішень сформованій практиці у подібних правовідносинах. Тому посилання заявника на незастосування судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» касаційним судом не приймаються. Касаційна скарга подана у передбачений законом строк та оформлена відповідно до вимог статті 392 ЦПК України, зокрема містить підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України. З огляду на викладене, касаційний суд доходить висновку про відкриття касаційного провадження та витребування матеріалів справи. Керуючись статтями 389, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 2 грудня 2020 року. Витребувати з Броварського міськрайонного суду Київської області матеріали цивільної справи № 361/1926/19 за позовом ОСОБА_1 до Генеральної прокуратури України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної казначейської служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Національна поліція України, про відшкодування майнової та моральної шкоди. Роз`яснити учасникам справи право подати до суду касаційної інстанції з додержанням вимог статті 395 ЦПК України відзив на касаційну скаргу в письмовій формі протягом десяти днів з дня вручення ухвали про відкриття касаційного провадження. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: С. О. Карпенко В. М. Ігнатенко В. А. Стрільчук