Постанова 4857 № 500/2476/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 березня 2021 рокуЛьвівСправа № 500/2476/20 пров. № А/857/683/21 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді Святецького В.В., суддів Гудима Л.Я., Гуляка В.В., з участю секретаря судового засідання Хітрень О.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2020 року у справі № 500/2476/20 (головуюча суддя Подлісна І.М., м. Тернопіль) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України в Тернопільській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії ,- В С Т А Н О В И В : 07 вересня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Служби безпеки України в Тернопільській області, в якому просив: а) визнати протиправними дії Управління служби безпеки України в Тернопільській області щодо не проведення оформлення та подання до Головного управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області Довідки за формою згідно із Додатком 2 до Порядку № 45, затвердженого постановою КМУ №45 у редакції від 01.01.2016, про розмір грошового забезпечення, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2020 року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня 2020 року) та у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-XII ,,Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб, статті 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII ,,Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 ,,Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб, із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення з 30.01.2020 перерахунку основного розміру пенсії; б) зобов`язати Управління служби безпеки України в Тернопільській області оформити та подати до Головного управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області Довідку за формою згідно із Додатком 2 до Порядку № 45, затвердженого постановою КМУ №45 у редакції від 01.01.2016 про розмір грошового забезпечення, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2020 року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня 2020року) та у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-XII ,,Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб, статті 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII ,,Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 ,,Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб, із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення з 30.01.2020 перерахунку основного розміру пенсії. Рішенням від 03 грудня 2020 року Тернопільський окружний адміністративний суд у задоволенні позову відмовив повністю. Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, оскільки вважає, що рішення не відповідає вимогам чинного законодавства, прийняте із порушенням норм матеріального та процесуального права. В апеляційній скарзі позивач зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкових висновків про те, що положення постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 ,,Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб в редакції, що діяла на дату виникнення спірних правовідносин не узгоджуються з пунктом 3 розділу II ,,Прикінцеві та перехідні положення Закону України ,,Про внесення змін до деяких законодавчих актів України від 06.12.2016 №1774-VIII, відповідно до якого встановлено, що після набрання чинності цим Законом мінімальна заробітна плата не застосовується, як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. Так, норми пункту 3 розділу II ,,Прикінцеві та перехідні положення Закону №1774- VIII були чинними як на дату прийняття Постанови №704, так і станом на 29 січня 2020 року, неконституційними не визнавалися. В той же час, Постанова №704 є підзаконним нормативно-правовим актом. Вища юридична сила закону полягає також у тому, що всі підзаконні нормативно-правові акти приймаються на основі законів та за своїм змістом не повинні суперечити їм. Відтак, вказаний пункт Постанови №704 в частині, яка суперечить нормам розділу Закону №1774-УІІІ, не підлягає застосуванню. Під час розв`язання колізії між нормами пункту 3 розділу II Закону №1774-VIII та пункту 4 Постанови №704 у редакції до внесення змін Постановою №103 перевагу належить віддати положенням Закону, як акту права вищої юридичної сили з урахуванням статті 8 Конституції України. Враховуючи те, що норма пункту 3 розділу II Закону №1774-УІІІ не втратила чинності і за юридичною силою є вищою за приписи пункту 4 Постанови №704 у редакції до внесення змін Постановою №103, відсутні правові підстави для обчислення розміру окладу за посадою позивача та окладу за військовим званням із використанням величини мінімальної заробітної плати. Аналіз викладеного дає підстави вважати, що згідно з Постановою №704 розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовим званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, є стала величина - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а мінімальна заробітна плата (чи її частина) для розрахунків розмірів цих окладів не застосовується. Такі ж правила діють при визначенні грошового забезпечення для перерахунку пенсій особам, звільненим з військової служби. За таких обставин позивач вважає, що у суду першої інстанції були наявні усі правові підстави для задоволення позову. З огляду на викладене, позивач просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позовну заяву задовольнити в повному обсязі. Управління служби безпеки України в Тернопільській області подало відзив на апеляційну скаргу, в якому спростовує доводи позивача про невідповідність рішення суду першої інстанції вимогам матеріального права та просить залишити скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 4 ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснюється. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд вважає, що скарга не належить до задоволення з таких підстав. Суд першої інстанції встановив та підтверджується матеріалами справи, що позивач, ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Тернопільській області та отримує пенсію за вислугу років на підставі Закону України від 09.04.1992 № 2262-XII ,,Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб. 29.07.2020 позивач звернувся із заявою до начальника Управління Служби безпеки України в Тернопільській області з проханням здійснити перерахунок розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавок, підвищення, пенсії, відповідно до норм приміток Додатків №1 та №14 Постанови №704, виходячи із розрахункової величини - 50% прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2020 року, та надіслати до ГУ ПФУ в Тернопільській області нову Довідку за формою згідно із Додатком 2 до Порядку №45 про розмір грошового забезпечення для перерахунку його пенсії з 30.01.2020р. Проте, листом від 13.08.2020 № Н-314-234/22 відповідач відмовив позивачу у задоволенні такої заяви у зв`язку з відсутністю правових підстав для проведення відповідного перерахунку. Поряд з цим відповідач підготував та надіслав до ГУ ПФУ в Тернопільській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 за №Н-314-234/22 від 13.08.2020 станом на 05.03.2019, з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 ,,Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб, із зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення з 01.04.2019 перерахунку основного розміру його пенсії. Однак, Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області повернуло відповідачу дану довідку без виконання, мотивуючи тим, що після визнання протиправними та нечинними пунктів 1, 2 Постанови № 103 інших рішень Урядом про умови та порядок проведення перерахунку пенсії не приймалося (лист Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області №1900-0319-6/13461 від 04.09.2020. Не погоджуючись із відмовою відповідача від 13.08.2020 № Н-314-234/22, вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду із даним позовом. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що підготовлена відповідачем довідка про розмір грошового забезпечення позивача, із зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення станом на 05.03.2019, що була надіслана до ГУ ПФУ в Тернопільській області, відповідає вимогам статей 43 і 63 Закону № 2262-XII , статті 9 Закону № 2011-XII та постанови Кабінету Міністрів України № 704, а тому в діях відповідача щодо відмови позивачу у підготовці та наданні до ГУ ПФУ в Тернопільській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 05.03.2019 відсутні будь-які порушення. Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів апеляційного суду, відповідають фактичним обставинам справи, нормам матеріального права та є вірними. Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень. Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є, зокрема, Закон України ,,Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб від 09.04.1992 № 2262-XII (далі Закон № 2262-XII), згідно Преамбули якого держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист. Стаття 9 Закону України ,,Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей від 20.12.1991 № 2011-XII (далі Закон № 2011-XII) передбачає, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Згідно із частиною другою статті 9 Закону № 2011-XII до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (частина третя статті 9 Закону № 2011-XII ). Відповідно до статті 10 Закону № 2262-XII призначення і виплата пенсій особам, зазначеним у статті 1-2 цього Закону, які мають право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону, здійснюються органами Пенсійного фонду України. За змістом частини 18 статті 43 Закону № 2262-XII у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку. Частина 4 статті 43 Закону № 2262-XII передбачає, що призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій. Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 ,,Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб (далі - Постанова КМУ № 704), якою зокрема затверджена тарифна сітка розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, додаткові види грошового забезпечення та розміри надбавки за вислугу років, у тому числі військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу. Ця постанова набрала чинності з 01.03.2018 року. Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 ,,Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб, яка набрала чинності 24.02.2018 (далі - Постанова КМУ № 103), визначено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом № 2262 до 1 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 р. відповідно до постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 ,,Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб Отже, набрання чинності 01.03.2018 року постановою КМУ № 704, якою змінено (збільшено) грошове забезпечення військовослужбовців, у розумінні частини 2 статті 51 статті 43 Закону № 2262-XII стало обставиною, що зумовила зміну розміру пенсії позивача, призначеної на підставі цього Закону. Водночас, з огляду на норми пунктів 1, 2 постанови КМУ № 103 позивач набув право на підвищення пенсії, починаючи з 01.01.2018 року, виходячи із грошового забезпечення за відповідною або аналогічною посадою, яку він займав на дату звільнення із служби, визначеного станом на 01.03.2018 року постановою КМУ №

704. Постановою КМУ № 704 зокрема затверджено: тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1; схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 14; розміри надбавки за вислугу років військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу згідно з додатком

16. Пунктом 4 постанови КМУ № 704 (в редакції, чинній до 24.02.2018 року) було установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13,

14. Проте постановою КМУ №103 (яка набрала чинності 24.02.2018) до постанови КМУ № 704 внесені зміни, внаслідок яких пункт 4 постанови КМУ № 704 викладено у новій редакції: ,,

4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і

14. Відповідно до пунктів 8, 9 частини 1 статті 40 Бюджетного кодексу України розмір мінімальної заробітної плати та розмір прожиткового мінімуму на відповідний бюджетний період визначаються Законом про Державний бюджет України. Статтями 7 та 8 Закону України ,,Про Державний бюджет України на 2020 рік встановлено у 2020 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2020 року - 2102 гривні, мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 1 січня 2020 року - 4723 гривні. Натомість, за доводами позивача, для розрахунку слід було брати розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений на 01.01.2020, але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 01.01.2020, що складало 2361,50 грн. (4723 грн. х 50%), як це передбачено примітками до Додатків 1 та 14 до постанови КМУ №704. Оцінюючи ці доводи, суд виходить з того, що відповідно до частини 4 статті 9 Закону № 2011-XII грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України. Згідно з частинами 1, 2 статті 49 Закону України ,,Про Кабінет Міністрів України Кабінет Міністрів України на основі та на виконання Конституції і законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, видає обов`язкові для виконання акти постанови і розпорядження. Акти Кабінету Міністрів України нормативного характеру видаються у формі постанов Кабінету Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України від 206.09.2005 № 870 затверджені Правила підготовки проектів актів Кабінету Міністрів України, які визначають загальні підходи до підготовки проектів актів Кабінету Міністрів України (постанов і розпоряджень), їх форму, структуру та техніко-юридичні особливості розроблення з урахуванням нормопроектувальної техніки. У пунктах 6, 11, 14, 15 цих Правил зазначено, що проект постанови Кабінету Міністрів України готується зокрема у разі затвердження положення або іншого нормативно-правового акта. Проект постанови складається з назви, вступної та постановляючої частини і у разі потреби додатків. Постановляюча частина постанови повинна містити: нормативні положення; конкретні доручення суб`єктам суспільних відносин у відповідній сфері; умови та порядок дії інших постанов (окремих норм); посилання на додатки (у разі їх наявності); норми, пов`язані з набранням чинності постановою (окремими нормами). У разі потреби визначаються орган (органи) виконавчої влади або посадова особа (особи), що здійснюють контроль за виконанням постанови. Структурно постановляюча частина постанови викладається у такій послідовності: пункти, що містять нормативні положення; пункти, що стосуються внесення змін до постанов (розпоряджень) або визнання їх (окремих норм) такими, що втратили чинність; пункти, що містять окремі доручення; пункт, що стосується визначення дати набрання чинності постановою. У пункті 20 Правил наведені вимоги, які встановлюються до змісту проекту положення або іншого нормативно-правового акта, який передбачається затвердити постановою. Так, згідно з абзацом 7 підпункту 2 пункту 20 Правил в окремих випадках допускається, як виняток, застосування примітки (зноски) без нормативних положень. Підпунктом 6 пункту 20 Правил передбачено, що додатки до проекту документа повинні містити перелік елементів, включення яких до тексту ускладнило б його сприйняття. Додатки позначаються цифрами. Відповідно до пункту 24 Правил метою підготовки проекту акта про внесення змін до актів Кабінету Міністрів України є їх приведення у відповідність з прийнятими законами, актами Президента України, а також забезпечення взаємоузгодження норм окремих актів Кабінету Міністрів України. Пунктом 2.16 Порядку подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та проведення їх державної реєстрації, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2005 № 34/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.04.2005 за №381/10661, включення до нормативно-правових актів приміток не допускається, за винятком випадків, якщо необхідно дати визначення будь-якого суміжного поняття або помістити короткий коментар, що допоможе точніше зрозуміти положення, викладені в структурній одиниці нормативно-правового акта. Примітки не повинні містити норм права. Враховуючи наведені обставини, колегія суддів дійшла висновку, що постанова КМУ № 704 є підзаконним нормативно-правовим актом, яким Кабінет Міністрів України відповідно до частини 4 статті 9 Закону № 2011-XII встановив види та розміри грошового забезпечення військовослужбовців. Як вбачається зі структури постанови КМУ № 704, пунктом 1 її постановляючої частини затверджені нормативні акти, зокрема тарифна сітка розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу (Додаток 1), схема тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу (Додаток 14). У пункті 4 постановляючої частини постанови КМУ № 704 містяться нормативні положення, наведений порядок визначення розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу. Так, відповідно до норми пункту 4 постанови КМУ № 704 на час прийняття цієї постанови передбачалося, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13,

14. Додатки 1 та 14 до постанови КМУ № 704, в яких у вигляді таблиці зазначені відповідні тарифні коефіцієнти, мають примітки пояснюючого характеру. Зокрема, у цих примітках наведена інформація щодо арифметичної дії (множення), яка застосовується при обчисленні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням, в залежності від відповідних тарифних коефіцієнтів, та наведені правила округлення розрахунків. У цих примітках норми права не містяться. Постановою КМУ № 103 до пункту 4 постанови КМУ № 704 внесені зміни, якими встановлено залежність розмірів посадового окладу і окладу за військовим (спеціальним) званням від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначеного законом на 01.01.2018 року, та вилучено умову, що такий розрахунок повинен проводиться виходячи із 50% розміру мінімальної зарплати, встановленого законом на 1 січня календарного року. Проте зміст приміток до Додатків 1 та 14 до постанови КМУ № 704 не був приведений у відповідність з нормою пункту 4 цієї ж постанови. Водночас, пунктом 3 розділу II ,,Прикінцеві та перехідні положення Закону №1774- VIII були чинними як на дату прийняття Постанови №704, який набрав чинності 01.01.2017, установлено, що після набрання чинності цим Законом мінімальна заробітна плата не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. Тому згідно з постановою КМУ № 704 (в редакції постанови КМУ №103) розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовим званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, є стала величина розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 01 січня календарного року, а мінімальна заробітна плата (чи її частина) для розрахунків розмірів цих окладів не застосовується. Такі ж правила діють при визначенні грошового забезпечення для перерахунку пенсій особам, звільненим з військової служби. Відтак, доводи позивача щодо необхідності застосування при обчисленні посадового окладу та окладу за військовим званням, що враховуються для перерахунку його пенсії, такої розрахункової величини як мінімальна заробітна плата, обґрунтовані посиланням на текст приміток до Додатків 1 та 14 до постанови КМУ № 704, не містять норм права та суперечать пункту 3 розділу II ,,Прикінцеві та перехідні положення Закону № 1774-VIII та пункту 4 Постанови № 704, які натомість такі норми права містять. За таких обставин колегія суддів визнає вірними та обґрунтованими висновки суду першої інстанції про те, що Управління Служби безпеки України в Тернопільській області відмовляючи позивачу у складанні оновленої довідки діяло правомірно, порушень прав позивача не вчиняло, протиправних дій чи бездіяльності не допустило. Правові підстави для зобов`язання відповідача видати нову довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, відсутні, оскільки після 01.03.2018 грошове забезпечення військовослужбовців не підвищувалося, а Кабінетом Міністрів України не приймалися інші рішення щодо перерахунку пенсій військовослужбовців. Наведені обставини спростовують доводи апеляційної скарги про невідповідність рішення суду першої інстанції нормам матеріального та процесуального права, а тому апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги. Інші, зазначені відповідачем в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування. Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства (КАС) України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, рішення суду першої інстанції ґрунтується на повно, об`єктивно і всебічно з`ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції немає. Керуючись ч.3 ст. 243, ст. 310, п. 1 ч. 1 ст.315, ст. ст. 316, 321, 322 , 325, 329 КАС України, суд,- ПОСТАНОВИВ : апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2020 року у справі № 500/2476/20 без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції лише у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України Головуючий суддя В. В. Святецький судді Л. Я. Гудим В. В. Гуляк Повне судове рішення складено 25.03.2021.