Постанова 4856 № 420/15082/20

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 420/15082/20 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Токмілова Л.М. Суддя-доповідач - Залімський І. Г. 25 березня 2021 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Залімського І. Г. суддів: Мацького Є.М. Сушка О.О. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 січня 2021 року (ухвалене у м. Одесі 15.01.2021) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Другого Київського відділу державної виконавчої служби міста Одеса Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Другого Київського відділу державної виконавчої служби міста Одеса Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, в якому просив суд: - визнати бездіяльність Другого Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо виключення відомостей про ОСОБА_1 за виконавчим провадженням №54489398 з Єдиного реєстру боржників - протиправною; - зобов`язати Другий Київський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції виключити відомості щодо ОСОБА_1 за виконавчим провадженням №54489398 з Єдиного реєстру боржників. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 15.01.2021 у задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15.01.2021 скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з`ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення. В обґрунтування апеляційної скарги з урахуванням додаткового наданих пояснень зазначено, що підставою перебування особи у Єдиному реєстрі боржників є наявність у такої особи статусу боржника. При цьому, на даний час не існує жодного виконавчого документа на підставі якого у позивача існував обов`язок виконати рішення, тому позивач не має статусу боржника, а отже й без достатніх для того підстав перебуває у Єдиному реєстрі боржників. Також позивач вказав, що наслідком повернення виконавчого документа стягувачу є виключення даних про боржника з Єдиного реєстру боржників та з урахуванням того, що строк повторного звернення з виконавчим документом сплинув більш ніж півтора року тому, а стягувач повторно не подавав документ до виконання, невиключення позивача з Єдиного реєстру боржників є протиправною бездіяльністю Другого Київського відділу державної виконавчої служби міста Одеса Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції. Відповідач не подав відзиву або письмових пояснень на апеляційну скаргу. 18.03.2021 до суду надійшла заява позивача про апеляційний розгляд даної справи за його відсутності. Відповідач в судове засідання повноважного представника не направив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи. Згідно ч.2 ст.313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Відповідно до п.2 ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання. Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу в порядку письмового провадження. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків. Як вірно встановлено судом першої інстанції, постановою державного виконавця від 08.11.2017 у виконавчому провадженні №54489398 виконавчий документ (постанова патрульної поліції від 10.05.2017 про стягнення із ОСОБА_1 штрафу за порушення ПДР України) повернуто стягувачу на підставі п.2 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII (Закон №1404-VIII). У Єдиному реєстрі боржників містяться відомості щодо ОСОБА_1 як боржника за виконавчим провадженням №54489398 Другого Київського відділу державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області (по виконанню постанови патрульної поліції від 10.05.2017 про стягнення штрафу за порушення ПДР України). 11.11.2020 ОСОБА_1 звернувся до Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції з заявою про надання інформації щодо причин не виключення його з Єдиного реєстру боржників за виконавчим провадженням №54489398. Листом від 30.11.2020 №З-1871-10 Південне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м.Одеса) повідомлено ОСОБА_1 , що відсутні правові підстави для виключення його з Єдиного реєстру боржників. Позивач не погоджується із висновком відповідача про відсутність підстав для виключення його з Єдиного реєстру боржників, вважає, що у межах спірних правовідносин відповідач допускає протиправну бездіяльність щодо виключення відомостей про ОСОБА_1 за виконавчим провадженням №54489398 з Єдиного реєстру боржників, а тому звернувся до суду. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачений Законом №1404-VIII. Так, у разі повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пункту 2 частини 1 статті 37 Закону №1404-VIII, системою відомості про боржника з Єдиного реєстру боржників не виключаються, а тому суд дійшов висновку про відсутність правових підстав та механізму виключення відомостей про ОСОБА_1 з Єдиного реєстру боржників. Також суд зазначив, що ні стаття 9 Закону №1404-VIII, ні Положення №2432/5 не передбачають, що виключення боржника з Єдиного реєстру боржників можливе за рішенням суду. Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції та враховує наступне. За приписами частин 1 та 2 статті 9 Закону №1404-VIII, Єдиний реєстр боржників систематизована база даних про боржників, що є складовою автоматизованої системи виконавчого провадження та ведеться з метою оприлюднення в режимі реального часу інформації невиконані майнові зобов`язання боржників та запобігання відчуженню боржниками майна. Відомості про боржників, є відкритими та розміщуються на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України. Відповідно до ч.7 ст.9 Закону №1404-VIII відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників одночасно з винесенням постанови про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пунктів 1, 3, 11 частини першої статті 37 цього Закону або повернення виконавчого документа до суду на підставі статті 38 цього Закону чи в день встановлення виконавцем факту відсутності заборгованості за виконавчими документами про стягнення періодичних платежів. Згідно Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 05.08.2016 №2432/5 (Положення №2432/5), Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень - окремий спецрозділ, який є архівною складовою частиною Системи та містить відомості про виконавчі провадження, зареєстровані до запровадження Системи, відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 20.05.2003 №43/5 «Про затвердження Положення про Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.05.2003 за №388/7709, наказу Міністерства юстиції України від 28.04.2015 №614/5 «Про затвердження Тимчасового порядку автоматичного розподілу виконавчих документів між державними виконавцями і контролю строків виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб)», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.04.2015 за № 478/26923. Єдиний реєстр боржників - систематизована база даних про боржників, що є складовою Системи та ведеться з метою оприлюднення в режимі реального часу інформації про невиконані майнові зобов`язання боржників та запобігання відчуженню боржниками майна. Відповідно до пункту 6 Розділу Х Положення №2432/5, Система виключає відомості про боржника з Єдиного реєстру боржників одночасно з винесенням постанови: - про закінчення виконавчого провадження згідно зі статтею 39 Закону №1404-VIII; - про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пунктів 1, 3, 11 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження»; - про скасування заходів примусового виконання за виконавчими документами про стягнення періодичних платежів. У день встановлення факту відсутності заборгованості за виконавчим документом про стягнення періодичних платежів виконавець зобов`язаний винести постанову про скасування заходів примусового виконання. З урахуванням наведеного апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що частиною 7 статті 9 Закону №1404-VIII та пунктом 6 Розділу Х Положення №2432/5 визначено вичерпний перелік підстав для виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників. Апеляційний суд зауважує, що жодним іншим нормативно-правовим актом не передбачено прямої чи опосередкованої можливості вилучення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників з інших підстав, ніж ті, що визначені частиною 7 статті 9 Закону №1404-VIII та пунктом 6 Розділу Х Положення №2432/5, у тому числі й на підставі рішення суду. При цьому, постановою державного виконавця від 08.11.2017 у виконавчому провадженні №54489398 виконавчий документ повернуто стягувачу на підставі п.2 ч.1 ст.37 Закону №1404-VIII, згідно якого виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними. Таким чином, у даному випадку відсутні підстави для вилучення відомостей про ОСОБА_1 з Єдиного реєстру боржників, а тому відповідачем у межах спірних правовідносин не порушено права позивача, що виключає можливість судового захисту таких прав. На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 315 та статті 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 січня 2021 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає. Головуючий Залімський І. Г. Судді Мацький Є.М. Сушко О.О.