Постанова 4856 № 240/14340/20

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 240/14340/20 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Черноліхов Сергій Вікторович Суддя-доповідач - Боровицький О. А. 23 березня 2021 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Боровицького О. А. суддів: Матохнюка Д.Б. Шидловського В.Б. , за участю: секретаря судового засідання: Боровицького О. А., представника позивача: Стеценка Д.О., представника відповідача: Левицького Я.Ю. розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2020 року (повний текст якої складено в м. Житомирі) у справі за адміністративним позовом приватного підприємства "Мобілтранс." до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування наказу, В С Т А Н О В И В : Позивач звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Вінницької об`єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міністерства доходів і зборів у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2020 року адміністративний позов задоволено у повному обсязі. Не погоджуючись з даним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити. В судовому засіданні представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги відповідача та просив суд залишити її без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2020 року - без змін. Представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд задовольнити її. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що при складанні і підписанні спірного наказу дотримано всі норми Податкового кодексу України. Підставою для проведення перевірки став лист ДПС України № 11586/7/99-00-09-02-03-07 від 14 липня 2020 року. Крім того, окремі дефекти рішення контролюючого органу не повинні сприйматися як безумовні підстави для висновку про його протиправність. Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, які прибули в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне. Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 26 серпня 2020 року Головним управлінням ДПС у Житомирській області винесено наказ № 973 «Про проведення фактичної перевірки ПП "Мобілтранс." з 26 серпня 2020 року тривалістю 10 діб за період з 01 липня 2019 року, за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника: Житомирська область, м. Житомир, вул. Жуйка, 43, щодо дотримання вимог, встановлених законодавством України, при здійсненні виробництва, зберіганні та обігу підакцизних товарів на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75, підпунктів 80.2.2, 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України. Вважаючи вказаний наказ протиправним, позивач звернувся до суду з позовом про його скасування. Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Право на проведення перевірки, в тому числі фактичної перевірки, визначено положеннями пункту 75.1. статті 75 та підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, при чому така перевірка повинна проводитися в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом. Отже, проведення камеральних, документальних (планових або позапланових; виїзних або невиїзних) та фактичних перевірок є правом відповідача як контролюючого органу. Відповідно до підпункту 75.1.3 пункту 75.3 статті 75 ПК України, фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами). Підстави призначення, обставини та порядок проведення перевірки визначено положеннями статті 80 Податкового кодексу України. Згідно з підпунктами 80.2.2, 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав: - у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів; - у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального. Із змісту наведених правових норм слідує, що підставами для проведення фактичної перевірки є наявність інформації від державних органів, органів місцевого самоврядування або інших осіб, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства. Контролюючий орган зазначає, що передумовою для видання спірного наказу став лист ДПС України № 11586/7/99-00-09-02-03-07 від 14 липня 2020 року, копію якого надано суду. У вказаному листі зобов`язано керівників головних управлінь територіальних підрозділів та їх заступників організувати роботу та вжити невичерпні заходи щодо проведення фактичних перевірок суб`єктів господарювання, якими порушено правила обліку, виробництва та обігу пального на акцизних складах, притягнути їх до відповідальності на підставі статті 128-1 ПК України. Суд зазначає, що внаслідок отримання вказаної інформації виникає обґрунтована та законодавчо встановлена необхідність для контролюючого органу із здійснення належного податкового контролю. В той же час, така інформація та фактичний контроль не може бути безмежним у часі її призначення та проведення. Крім того, суд вважає, що вказаний лист не може бути обґрунтованою причиною правомірності спірного наказу, оскільки у розумінні статті 80 Податкового кодексу України, не містить конкретні порушення позивачем законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи. Згідно з абзацом третім пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України, у наказі про проведення перевірки зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу. Суд звертає увагу, що в самому спірному наказі відсутні будь-які посилання на конкретні підстави призначення перевірки, окрім звичайного посилання на норми, що регулюють питання призначення перевірки. Крім того, він не містить конкретизованого періоду діяльності, який буде перевірятися, а лише вказано «з 01 липня 2019 року», без зазначення кінця такого періоду. Таким чином, контролюючим органом не доведено наявність підстав для призначення і проведення фактичної перевірки позивача на підставі підпунктів 80.2.2, 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України. Суд погоджується з доводами позивача про те, що непред`явлення головним державним ревізором-інспектором Сафоновим М.С. службового посвідчення є підставою для недопущення до перевірки, оскільки матеріалами справи підтверджено, що таке посвідчення ним дійсно не пред`являлось через його відсутність. Надання іншого документа, ніж посвідчення, нормами пункту 81.1 статті 81 ПК України не передбачено. Частиною першою статті 2 КАС України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. Частиною 1 та 2 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Враховуючи вищезазначене, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані докази, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що наказ Головного управління ДПС у Житомирській області 973 від 26 серпня 2020 року "Про проведення фактичної перевірки ПП "Мобілтранс." прийнятий з порушенням норм податкового законодавства, а тому позовні вимоги про визнання його протиправним і скасування є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв`язку з чим підстав для його скасування не вбачається. Інші доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2020 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає. Постанова суду складена в повному обсязі 25 березня 2021 року. Головуючий Боровицький О. А. Судді Матохнюк Д.Б. Шидловський В.Б.