Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 580/4462/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 580/4462/20 Суддя (судді) першої інстанції: В.А. Гайдаш ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 березня 2021 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді Кучми А.Ю., суддів Аліменка В.О., Безименної Н.В. розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції України на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2020 року (м. Черкаси, дата складання повного тексту не зазначається) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції України, Державної екологічної інспекції у Черкаській області про стягнення коштів,- В С Т А Н О В И Л А : ОСОБА_1 звернувся з позовом до суду, в якому просить стягнути з Державної екологічної інспекції України на користь позивача середній заробіток за час затримки у виконанні рішення суду щодо поновлення позивача на роботі за період з 27.06.2019 по 12.10.2020 у сумі 234999 грн 26 коп. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 26.06.2019 у справі №580/1/19 поновлено позивача на посаді начальника Державної екологічної інспекції у Черкаській області Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Черкаської області із 11.12.2018 та допущено до негайного виконання рішення суду у цій частині. Однак, зазначене рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 26.06.2019 у справі №580/1/19 в частині поновлення позивача на посаді у період з 27.06.2019 по 12.10.2020 не було виконано. Відповідачі позов не визнали, надали до суду письмові відзиви, в яких зазначили, що на виконання рішення суду від 26.06.2019 у справі №580/1/19 винесено: наказ Державної екологічної інспекції України від 16 серпня 2019 року № 275-О про поновлення позивача на посаді; наказ Державної екологічної інспекції України від 16 серпня 2019 року № 276-О про припинення державної служби та звільнення позивача з посади; наказ Державної екологічної інспекції у Черкаській області від 16 серпня 2019 року № 4-О про поновлення позивача на посаді; наказ Державної екологічної інспекції у Черкаській області від 21 серпня 2019 року №5-О про припинення державної служби та оголошення наказу про звільнення позивача з посади. Крім того, позивачу вже виповнилось 65 років, що виключає його доступ до державної служби у зв`язку із досягненням граничного віку перебування на службі. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2020 року адміністративний позов задоволено повністю. Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю. Апелянт вказує на те, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставина справи, рішення прийнято з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права. Вказує на те, що з метою виконання судового рішення по справі №580/1/19 відповідачем було винесено відповідні накази та виплачено середній заробіток за час вимушеного прогулу, що вказує на виконання судового рішення у повному обсязі. Крім того, наголошує, що діючим законодавством передбачено граничний вік перебування на державній службі, який становить 65 років, тобто позивач не може бути поновлений на роботі, оскільки вимушений прогул не може тривати довше, ніж законом надано право позивачу перебувати на посадах публічної служби. Позивачем подано заперечення на апеляційну скаргу, в яких зазначено про безпідставність доводів апеляційної скарги, відсутність відстав для її задоволення та відсутність підстав для скасування рішення суду першої інстанції. Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін. Згідно ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 26.06.2019 у справі №580/1/19 поновлено позивача на посаді начальника Державної екологічної інспекції у Черкаській області Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Черкаської області із 11.12.2018 та допущено до негайного виконання рішення суду у цій частині. На виконання рішення суду від 26.06.2019 у справі №580/1/19 винесено: наказ Державної екологічної інспекції України від 16 серпня 2019 року № 275-О про поновлення позивача на посаді; наказ Державної екологічної інспекції України від 16 серпня 2019 року № 276-О про припинення державної служби та звільнення позивача з посади; наказ Державної екологічної інспекції у Черкаській області від 16 серпня 2019 року № 4-О про поновлення позивача на посаді; наказ Державної екологічної інспекції у Черкаській області від 21 серпня 2019 року № 5-О про припинення державної служби та оголошення наказу про звільнення позивача з посади. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 28.11.2019 у справі №580/2849/19, яке набрало законної сили 19.02.2020, визнано протиправними та скасовано: наказ Державної екологічної інспекції України від 16 серпня 2019 року № 275-О про поновлення позивача на посаді; наказ Державної екологічної інспекції України від 16 серпня 2019 року № 276-О про припинення державної служби та звільнення позивача з посади; наказ Державної екологічної інспекції у Черкаській області від 16 серпня 2019 року № 4-О про поновлення позивача на посаді; наказ Державної екологічної інспекції у Черкаській області від 21 серпня 2019 року № 5-О про припинення державної служби та оголошення наказу про звільнення позивача з посади. Позивач, вважаючи невиконаним рішення по справі №580/1/19, звернувся з даним адміністративним позовом до суду. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що рішення Черкаського окружного адміністративного суду 26.06.2019 у справі №580/1/19 в частині поновлення позивача на посаді не виконано у період з 27.06.2019 по 12.10.2020, тому згідно ст. 236 КЗпП України позивач має право на виплату середнього заробітку за вказаний час затримки виконання судового рішення про поновлення на посаді. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне. Відповідно до ст. 235 Кодексу законів про працю України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню. Статтею 236 КЗпП України встановлено, що у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки. Вказана норма передбачає обов`язок власника, а у сфері публічно-правових правовідносин - суб`єкта владних повноважень, виплатити працівникові середній заробіток або різницю в заробітку за весь час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника. В цьому випадку орган, який розглядав спір, виносить ухвалу про виплату вказаного відшкодування. Суд першої інстанції вірно вказав, що зазначена норма не містить застережень, що власник або уповноважений ним орган не відповідає за затримку виконання рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, якщо працівник не вчинив додаткові дії, що вказують на його бажання поновитися на роботі. Закон пов`язує цю виплату виключно з фактом затримки виконання рішення про поновлення на роботі. Отже, підставою для виплати незаконно звільненому працівнику середнього заробітку є затримка власником або уповноваженим ним органом виконання рішення про поновлення на роботі. Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника вважається виконаним боржником з дня видання відповідно до законодавства про працю наказу або розпорядження про поновлення стягувача на роботі та внесення відповідного запису до трудової книжки стягувача, після чого виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження (ч. 2 ст. 65 Закону України від 02.06.2016 №1404-VIII «Про виконавче провадження»). Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачами рішення суду від 26.06.2019 у справі №580/1/19 у частині поновлення позивача на посаді не виконано, а винесені накази Державної екологічної інспекції України від 16 серпня 2019 року №275-О та Державної екологічної інспекції у Черкаській області від 16 серпня 2019 року № 4-О про поновлення позивача на посаді скасовані рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 28.11.2019 у справі №580/2849/19, яке набрало законної сили 19.02.2020. Суд апеляційної інстанції вказує, що дії та рішення, які були вчиненні (винесені) відповідачами з метою виконання рішення суду від 26.06.2019 у справі №580/1/19 були визнані протиправними та скасовані рішенням суду у справі №580/2849/19, тобто обраний суб`єктом владних повноважень спосіб поновлення порушених прав позивача був неправомірним, тому підстав вважати, що судове рішення у справі №580/1/19 є виконаним незважаючи на неправомірність дій та рішень щодо його виконання немає. З огляду на те, що рішення Черкаського окружного адміністративного суду 26.06.2019 у справі №580/1/19 в частині поновлення позивача на посаді не виконано у період з 27.06.2019 по 12.10.2020, суд першої інстанції вірно вказав, що згідно ст. 236 КЗпП України позивач має право на виплату середнього заробітку за вказаний час затримки виконання судового рішення про поновлення на посаді. Доводи апеляційної скарги зводять до незгоди відповідача із судовими рішенням по справах №580/1/19 та №580/2849/19, однак вони підлягають дослідженню в межах апеляційного чи касаційного перегляду даних рішень. Разом із тим, відповідач наділений імперативним обов`язком з виконання судового рішення, підстави для його невиконання чи звільнення від виконання відсутні. Крім того, відповідач наділений правом звернення до суду із заявами про роз`яснення судового рішення чи встановлення способу його виконання, подання яких не звільняє його від виконання судового рішення. Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта, що діючим законодавством передбачено граничний вік перебування на державній службі, який становить 65 років, тобто позивач не може бути поновлений на роботі, оскільки дана обставина не звільняє відповідача від обов`язку виконати судове рішення та поновити порушені права позивача, не спростовує протиправність дій суб`єкта владних повноважень, які передували незаконному звільненню позивача, що встановлено у судовому рішенні. Виконання судового рішення як завершальна стадія судового процесу є невід`ємним елементом права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Неможливість для заявника домогтися виконання судового рішення, винесеного на його чи її користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, що викладене у першому реченні пункту першого ст. 1 Протоколу № 1 (п. 53 рішення ЄСПЛ у справі «Войтенко проти України» від 29.06.2004). Порядок обчислення середньої заробітної плати затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100 (далі Порядок №100). За змістом пункту 2 Порядку №100 обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв`язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки. У всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Згідно пункту 10 Порядку №100 у випадках підвищення тарифних ставок і посадових окладів на підприємстві, в установі, організації відповідно до актів законодавства, а також за рішеннями, передбаченими в колективних договорах (угодах), як у розрахунковому періоді, так і в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, заробітна плата, включаючи премії та інші виплати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, за проміжок часу до підвищення коригуються на коефіцієнт їх підвищення. На госпрозрахункових підприємствах і в організаціях коригування заробітної плати та інших виплат провадиться з урахуванням їх фінансових можливостей. Виходячи з відкоригованої таким чином заробітної плати у розрахунковому періоді, за встановленим у пунктах 6, 7 і 8 розділу ІV порядком визначається середньоденний (годинний) заробіток. У випадках, коли підвищення тарифних ставок і окладів відбулось у періоді, протягом якого за працівником зберігався середній заробіток, за цим заробітком здійснюються нарахування тільки в частині, що стосується днів збереження середньої заробітної плати з дня підвищення тарифних ставок (окладів). Згідно довідки Державної екологічної інспекції у Черкаській області розмір заробітної плати за два місяці, які передували звільненню становить: жовтень 2018 року - 9613,63 грн, листопад 2018 року - 14100,00 грн, кількість відпрацьованих позивачем у жовтні 2018 - 15 робочих днів, у листопаді 2018 - 22 робочих днів. Таким чином, середньоденна заробітна плата становить 640 грн 91 коп. Однак, згідно інформації Державної екологічної інспекції у Черкаській області, яка зазначена у листі від 31.08.2020 №01/50, розмір середньої заробітної плата, яка б нараховувалась позивачу у випадку, якщо б він працював на посаді начальника Державної екологічної інспекції у Черкаській області з 11.12.2018 по 31.08.2020 з урахуванням обов`язкових виплат становить: у 2018 році 14100 грн (1,073 коеф.); у 2019 році 15135 грн; у 2020 році 16425 грн (1,165 коеф.). Таким чином, сума середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення про поновлення на посаді, з урахуванням коефіцієнтів підвищення заробітна плати позивача за період з 27.06.2019 по 12.10.2020 становить 234999 грн 26 коп. (640 грн 91 коп. х 1,073 коеф. х 130 робочих днів затримки у поновлені на посаді у 2019 році х = 89400 грн 53 коп. + 640 грн 91 коп. х 1,165 коеф. х 195 робочих днів затримки у поновлені на посаді у 2020 році днів = 145598 грн 73 коп. = 234999 грн 26 коп.). Суми, які суд визначає до стягнення з роботодавця на користь працівника як середній заробіток за час вимушеного прогулу, обраховуються без віднімання сум податків та зборів. Податки і збори із суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, присудженої за рішенням суду, підлягають нарахуванню роботодавцем при виконанні відповідного судового рішення та, відповідно, відрахуванню із суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу при виплаті працівнику, внаслідок чого виплачена працівнику на підставі судового рішення сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу зменшується на суму податків і зборів. Крім того, справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.02.2019 у справі №826/6583/14. Колегія суддів зазначає, що апеляційна скарга відповідача не містить жодних доводів на спростування висновків суду першої інстанції в частині розміру суми, яка підлягає відшкодуванню позивачу. Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя . Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду є законним і обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування не має. Керуючись ст. ст. 242, 243, 251, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів - П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції України - залишити без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2020 року - без змін. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328, 329 КАС України. Повний текст постанови виготовлено 25.03.2021. Головуючий суддя: А.Ю. Кучма В.О. Аліменко Н.В. Безименна