Постанова 4855 № 640/23404/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/23404/20 Суддя (судді) першої інстанції: Кармазін О.А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24 березня 2021 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого-судді Парінова А.Б., суддів: Беспалова О.О., Ганечко О.М., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м.Києві на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 грудня 2020 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної податкової служби у м.Києві до фізичної особи-підприємеця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, - В С Т А Н О В И В: До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Головне управління ДПС у м.Києві з позовом до фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу у розмірі 9073,14 грн. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 грудня 2020 року адміністративний позов закрити провадження у справі на підставі п. 8 ч. 1 ст. 238 КАС України. Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також неповне з`ясування обставин справи просить скасувати ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 грудня 2020 року та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Відповідачем було подано відзив на апеляційну скаргу відповідно до змісту якого зазначає, що суд першої інстанції правильно встановив та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Водночас, з тексту апеляційної скарги є незрозумілим в чому полягає неправильність та неповнота дослідження обставин, що призвело до постановлення оскаржуваної ухвали, а також як вимога апеляційної скарги скасувати оскаржуване судове рішення про закриття провадження у справі про стягнення податкового боргу у зв`язку з погашенням цього боргу вплине на поновлення прав позивача. З огляду на зазначене, відповідач просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції - без змін. У судове засідання учасники судового процесу явку уповноважених представників не забезпечили та про причини неявки суду не повідомили. Про дату, час та місце апеляційного розгляду справи були повідомлені належним чином. За встановлених обставин, керуючись приписами п. 2 ч. 1 ст. 311, ч. 2 ст. 313 та ч. 2 ст. 309 КАС України, колегія суддів ухвалила продовжити апеляційний розгляд справи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами та продовжити строк розгляду справи на строк, що не перевищує п`ятнадцять днів. Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного. У жовтні 2020 року Головне управління ДПС у м.Києві звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу у розмірі 9073,14 грн. Позов мотивовано тим, що відповідно до інтегрованої картки платника податків, ФОП ОСОБА_1 має заборгованість перед бюджетом (податковий борг) з єдиного податку з фізичних осіб 9 073,14 грн., яка виникла внаслідок самостійного подання відповідної податкової звітності. Зазначається також, що контролюючим органом направлено ФОП ОСОБА_1 податкову вимогу № 32747-10 від 05.05.2020 року. Ухвалою від 10.11.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику сторін. 01.12.2020 зареєстровано відзив на позов від відповідача, в якому відповідач повідомив про сплату боргу у заявленій до стягнення сумі з приводу чого залучив до відзиву копію квитанції від 25.11.2020 № ПН29312 з відміткою банку про проведення платежу у розмірі 9073,10 грн. (сума із заокругленням) із призначенням платежу *;101;2685424718; єдиний податок з фізичних осіб (третя група) 5% за 2020. Просив закрити провадження у справі на підставі ст. 238 КАС України. Суд першої інстанції, враховуючи наявність підтвердження щодо сплати боргу вирішив задовольнити клопотання відповідача та закрити провадження у справі на підставі п. 8 ч. 1 ст. 238 КАС України. При цьому, приймаючи зазначене рішення, суд першої інстанції виходив з того, що правила п. 8 ч. 1 ст. 238 КАС України застосовні і до позовів суб`єктів владних повноважень, оскільки сутність цієї процесуальної норми зводиться до необхідності процесуального врегулювання спірного питання у випадку виконання відповідачем дій, які він повинен був вчинити ще до відкриття провадження у справі. Переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає про таке. Відповідно до приписів ч. 4 ст. 5 КАС України суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України. Приписами ч. 1 ст. 19 КАС України регламентовано, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб`єкту законом. Відповідно до приписів п.п. 20.1.34. п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини. Отже, з огляду на те, що нормами процесуального законодавства передбачено право податкового органу на звернення до адміністративного суду з позовом про стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу. При цьому, колегія суддів зауважує, що підставою для звернення відповідного суб`єкта владних повноважень до суду є саме наявність у платника податків непогашеної заборгованості станом на час звернення контролюючого органу до суду з відповідним позовом. У свою чергу, як було встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, станом на час звернення позивача до суду та відкриття провадження у справі ФОП ОСОБА_1 має заборгованість перед бюджетом (податковий борг) з єдиного податку з фізичних осіб 9073,14 грн., яка виникла внаслідок самостійного подання відповідної податкової звітності. Разом з цим, колегія суддів зазначає, що відповідно до приписів ст. 192 КАС України завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат. Водночас, як було встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, 01.12.2020 відповідач повідомив суд про сплату боргу у заявленій до стягнення сумі, на підтвердження чого надав відповідні докази та у зв`язку з цим, просив закрити провадження. Приписами ст. 238 регламентовано, що суд закриває провадження у справі: 1) якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства; 2) якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом; 3) якщо сторони досягли примирення; 4) якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав; 5) у разі смерті або оголошення в установленому законом порядку померлою фізичної особи або припинення юридичної особи, за винятком суб`єкта владних повноважень, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва; 6) щодо оскарження нормативно-правових актів суб`єктів владних повноважень чи окремих їх положень, якщо оскаржуваний нормативно-правовий акт або відповідні його положення визнано протиправними і нечинними рішенням суду, яке набрало законної сили; 7) щодо оскарження індивідуальних актів та дій суб`єкта владних повноважень, якщо оскаржувані акти та дії суб`єкта владних повноважень було змінено або скасовано рішенням суду, яке набрало законної сили; 8) щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб`єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення. Отже, як правильно було встановлено судом першої інстанції, нормами чинного процесуального законодавства правових підстав для закриття провадження у справі за позовом суб`єкта владних повноважень у зв`язку з тим, що відпали підстави, які зумовлювали звернення державного органу до суду у встановленому законодавством порядку. Натомість, колегія суддів зауважує, що у вказаною нормою законодавець визначив право суду закривати провадження у справі, зокрема, у разі якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом, а також якщо сторони досягли примирення. При цьому, колегія суддів зауважує, що відповідно до приписів ч. 5 ст. 195 КАС України під час розгляду справи по суті суд сприяє примиренню сторін. А відповідно до приписів ч. 3 ст. 9 КАС України кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким чином, колегія суддів зазначає, що нормами чинного законодавства не передбачено право суду закривати провадження у справі за позовом суб`єкта владних повноважень, якщо відпали підстави, які зумовлювали його звернення до суду у передбаченому законодавством порядку, проте, суд не позбавлений права сприяти примиренню сторін. Крім того, позивач, який, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд не позбавлений права відмовився від позову, якщо буде вважати, що необхідність у судовому захисті - відсутня. Отже, на підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції дійшов передчасного та помилкового висновку про наявність передбачених п. 8 ч. 1 ст. 238 КАС України підстав для закриття провадження у справі, оскільки приписи наведеної норми не можуть бути застосовані при вирішенні спірних правовідносин, а інших питання щодо наявності інших підстав для закриття провадження у даній справі з урахуванням погашення відповідачем податкового боргу, судом не вирішувалось. Таким чином, з огляду на встановлені обставини справи та норми чинного законодавства, колегією суддів визнає обґрунтованими доводи апелянта про недотримання судом першої інстанції норм процесуального права, що мало наслідком прийняття незаконного рішення про закриття провадження з підстав визначених п. 8 ч. 1 ст. 238 КАС України. Відповідно до ст. 320 КАС України - підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема, неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. Отже, з урахуванням того, що доводи позивача викладені в апеляційній скарзі спростовують висновки суду першої інстанції, що містяться в оскаржуваній ухвалі Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 грудня 2020 року, колегія суддів вважає за необхідне таку ухвалу скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Керуючись ст. ст. 242, 308, 310-313, 320-322, 325, 328-329 КАС України суд, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м.Києві задовольнити. Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 грудня 2020 року скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Головуючий суддя А.Б. Парінов Судді: О.О. Беспалов О.М. Ганечко