Постанова 4876 № 904/2615/20

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03.02.2021 Справа № 904/2615/20 м.Дніпро, просп. Д. Яворницького, 65 зал №511 Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Подобєд І.М. (доповідач), суддів: Орєшкіна Е.В., Широбокова Л.П. секретар судового засідання Загреба В.С. за участю представників: від позивача: Боголіп Ю.В., довіреність №б/н від 23.10.2020, адвокат від відповідача: не з`явився розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.09.2020 у справі №904/2615/20 (суддя Мельниченко І.Ф.; рішення ухвалене о 12:38 год. у місті Дніпро, повне рішення складено 21.09.2020) за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця", м.Київ в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця", м.Дніпро до Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг", м.Кривий Ріг, Дніпропетровська область про стягнення плати за користування вагонами в сумі 334321,92 грн. ВСТАНОВИВ: Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції У травні 2020 року Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" звернулось до Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" з позовом про стягнення плати за користування вагонами в сумі 334321,92 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що в користуванні відповідача перебували вагони, у зв`язку з чим за весь час знаходження спірних вагонів в безпосередньому розпорядженні вантажовласника станцією Кривий ріг - Головний було нараховано відповідну плату, від сплати якої відповідач відмовився через те, що вагони прибули на підприємство з ознаками підроблених номерних знаків і згідно ухвали суду знаходяться під арештом. Позивач вважає, що такі заперечення відповідача не підпадають під жоден з випадків звільнення вантажовласника від плати за користування вагонами, передбачених пунктом 16 Правил користування вагонами. З огляду на відсутність згоди відповідача на списання плати за користування вагонами в безспірному порядку, позивач змушений звернутися до суду за стягненням належних йому платежів. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 09.09.2020 у справі №904/2615/20 у задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства Українська залізниця в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" до Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" про стягнення плати за користування вагонами у сумі 334321,92 грн. відмовлено. Означене судове рішення вмотивоване тим, що незважаючи на перебування спірних вагонів на території відповідача, матеріали справи не містять доказів фактичного користування відповідачем зазначеними вагонами та доказів його вини в затримці вагонів. Це позбавляє позивача права нараховувати заявлену до стягнення плату за користування вагонами. Короткий зміст вимог апеляційної скарги Не погодившись з означеним рішенням місцевого господарського суду, позивач (АТ "Українська залізниця" в особі РФ "Придніпровська залізниця" АТ "Українська залізниця") звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.09.2020 у справі №904/2615/20 та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу Апелянт вважає, що суд першої інстанції дійшов хибних висновків щодо недоведеності позовних вимог. Судом не було оцінено жодного з аргументів, заявленого відповідачем, а також не обґрунтовано висновок суду щодо аргументів позивача вимогам чинного законодавства. Господарським судом не було взято до уваги, що норми чинного законодавства передбачають обов`язок вантажовласників вносити плату за користування вагонами, яка не є мірою відповідальності. Зобов`язання з внесення плати за користування вагонами і контейнерами виникає у відповідача безпосередньо у зв`язку з наявністю факту знаходження спірних вагонів на під`їзній колії. Документи, додані до позовної заяви, свідчать про правомірність нарахування плати за користування вагонами та безпідставність викладеного відповідачем у відомості ф. ГУ-46 заперечення. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи Відповідач (ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг") у відзиві на апеляційну скаргу просить залишити апеляційну скаргу позивача без задоволення, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.09.2020 у справі №904/2615/20 без змін. В обґрунтування своїх заперечень на апеляційну скаргу відповідач вказує, що у зв`язку з накладеним арештом спірні вагони не знаходяться в користуванні/розпорядженні підприємства, відсутня вина в їх перебуванні на території ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг", відповідач не має прав виконувати операції з ними, повертати залізниці, що робить безпідставним нарахування плати за користування цими вагонами. Крім того, позивач при розгляді Дзержинським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області клопотання слідчого мав можливість запропонувати інше місце зберігання вагонів. Таким чином, обрання місця зберіганні вагонів залежало також від дій самої Залізниці. Провадження у справі в суді апеляційної інстанції Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 23.10.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.09.2020 у справі №904/2615/20; розгляд справи призначено в судовому засіданні на 18.11.2020 о 12:00 год. 18.11.2020 судове засідання не відбулося у зв`язку з перебуванням судді-доповідача Подобєда І.М. на лікарняному. Після виходу судді Подобєда І.М. з лікарняного, розгляд справи призначено в судовому засіданні на 03.02.2021 о 11:30 год. У судовому засіданні 03.02.2021 представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, а представник відповідача заперечував на задоволенні апеляційної скарги з підстав, зазначених у відзиві. За результатами перегляду справи судом апеляційної інстанції в судовому засіданні 03.02.2021 оголошено вступну та резолютивну частини постанови суду. Заслухавши суддю-доповідача та пояснення представників сторін, які приймали участь у судових засіданнях, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень проти неї, перевіривши повноту встановлених місцевим Господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів виходить з наступного. Встановлені судом обставини і визначені відповідно до них правовідносини Між Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" (правонаступником якого є Акціонерне товариство "Українська залізниця") в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" (залізниця) та Публічним акціонерним товариством "АрселорМіттал Кривий Ріг" (власник колії) укладено договір про експлуатацію залізничної під`їзної колії Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг", яка примикає до станції Кривий Ріг - Головний, Кривий Ріг, Новоблочна Регіональної філії "Придніпровська залізниця" ПАТ "Укрзалізниця" №ПР/М-17-2/1-651/НЮдч/3377 від 13.11.2017 (далі - Договір). Відповідно до пункту 1 Договору, згідно зі Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів і на умовах договору експлуатується під`їзна колія, яка належить власнику колії, яка примикає: - до станції Кривий Ріг-Головний у парній горловині через стрілку №54. Межею під`їзної колії є вхідний знак "ЧС" станції Кривий Ріг - Головний; - до станції Кривий Ріг в непарній горловині через стрілку №49. Межею під`їзної колії є ізостик, який розташований на відстані 38 м від вістря стрілки №49 в напрямку стрілки №51; - до станції Новоблочна стрілкою №11 до головної колії №III станції. Межами є: зі сторони станції Новобункерна власника - вхідний світлофор "Нн", що знаходиться на 11 км ПК6 перегону Новобункерна-Новоблочна; зі сторони станції Східно-Прийомовідправна власника - вхідний сигнал "НВ", що знаходиться на 10 км перегону Східно - Прийомовідправна-Новоблочна. Під`їзна колія обслуговується локомотивами власниками колії. Розгорнута довжина під`їзної колії складає 875800 погонних метрів (пункт 2 Договору). Рух поїздів на під`їзній колії здійснюється з додержанням Правил технічної експлуатації залізниць України, Інструкції про порядок обслуговування і організації руху на під`їзній колії та Інструкції по сигналізації на залізницях України. Технічний стан колійного господарства ПАТ "АрселорМттал Кривий Ріг" та технічний стан пристроїв має забезпечувати мінімально допустиму швидкість руху составів з локомотивами Залізниці у голові 45 км/год по перегонам і прямих напрямках стрілочних переводів та 25 км/год по бокових станційних коліях і бокових напрямках стрілочних переводів. При невиконанні вимог щодо утримання технічного стану колійного господарства ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" залізниця залишає за собою право на припинення надання послуг з подачі вагонів на під`їзну колію локомотивом залізниці (пункт 4 Договору). Відповідно до пункту 5 Договору здавання вагонів на під`їзну колію здійснюється за інтервалами: - на станцію Східна - Прийомовідправна - 2,0 години; - на станцію Промислова - 1,0 година; - на станцію Новобункерна - 4,0 годин. Згідно з пунктом 6 Договору вагони, для під`їзної колії подаються локомотивом залізниці: - вагони з вугільним концентратом, вапняком, коксом в організованих однорідних маршрутах, інші вантажі на адресу власника колії у розборочних составах зі станції Кривий Ріг-Головний на одну із колій станції Східна-Прийомовідправна власника колії через станцію Новоблочна (пост 10км) або за узгодженням по прямому маршруту; - вагони з металобрухтом, порожні цистерни для перевезення бензолу і смоли кам`яновугільної окремими передачами зі станції Кривий Ріг на одну із колій станції Промислова власника колії; - вагони з аглорудою окремими составами зі станції Кривий Ріг-Головний на одну із колій станції Східно-Прийомовідправна власника колії або на одну із колій станції Новобункерна через станцію Новоблочна та парк Вхідний; - порожні вагони окремими составами зі станції Кривий Ріг-Головний на одну із колій станції Східно-Прийомовідправна власника колії по прямому маршруту або на станцію Новобункерна. Здавання вагонів у комерційному та технічному відношенні залізницею власнику колії здійснюється на приймально-відправних коліях №№ 11-10, 14 станції Східна-Прийомовідправна, на коліях №№ 1-11 Промислова та коліях №№ 1-14 станції Новобункерна власника колії. Подальший рух вагонів здійснюється локомотивом власника колії. Про готовність вагонів до забирання прийомоздавальник власника колії в письмовому вигляді повідомляє прийомоздавальника вантажу та багажу залізниці з врученням повідомлення за формою, встановленою Правилами користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 25.02.99 №113 (пункт 8 Договору). Середній час перебування вагонів на під`їзній колії 68,0 годин. Час перебування вагонів на під`їзній колії обчислюється з моменту закінчення передавальних операцій при передачі вагонів залізницею власнику колії до моменту закінчення цих операцій при поверненні вагонів залізниці. У разі виявлення у сформованому та пред`явленому до перевезення составі комерційної несправності або технічного пошкодження вагона з вини ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" плата за користування вагонами продовжується на усі пред`явлені до здачі вагони на час усунення несправностей без відчеплення, або на час проведення маневрової роботи по відчепленню вагона з несправностями (пункт 12 Договору). Відстань для нарахування збору за подачу, забирання вагонів встановлюється: - від станції Кривий Ріг-Головний до станції Східно-Прийомовідправна (в прямому напрямку) - 6,0 км в обидва кінці, у тому числі 0,750 км на балансі залізниці (пункт 13.1. Договору); - від станції Кривий Ріг-Головний до станції Східно-Прийомовідправна (через станцію Новоблочна) - 21,98 км в обидва кінці, у тому числі 15,98 км на балансі залізниці (пункт 13.2. Договору); - від станції Східна-Сортувальна до станції Кривий Ріг - Головний (через станцію Новоблочна) - 22,98 км в обидва кінці, у тому числі 15,98 км на балансі залізниці (пункт 13.3. Договору); - від станції Східна-Сортувальна до станції Кривий Ріг - Головний (в прямому напрямку) - 7,0 км в обидва кінці, у тому числі 0,750 км на балансі залізниці (пункт 13.4. Договору); - від станції Кривий Ріг-Головний до станції Новобункерна (через станцію Новоблочна) - 26,66 км в обидва кінці, з яких в тому числі 17,156 км знаходиться на балансі залізниці (пункт 13.5. Договору). По станції Кривий Ріг-Головний розрахунок збору за подачу й забирання вагонів визначається за середньозважену відстань відповідно до пункту 1.2. розділу III Тарифного керівництва №1. - від станції Кривий Ріг-Головний до станції Промислова власника колії - 2,0 км в обидва кінці, з яких 0,071 км на балансі залізниці (пункт 13.6. Договору). Відповідно до пункту 14 Договору власник колії сплачує залізниці: - за подачу, забирання вагонів - згідно з Тарифним керівництвом №1 (Збірник тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ними послуги); - за користування вагонами - згідно з Правилами користування вагонами і контейнерами за ставками, наведеними в Тарифному керівництві №1 (Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ним послуги); - інші збори і плати за додаткові роботи та послуги, які виконує залізниця для власника колії - згідно з діючими нормативно-правовими актами. Збори і плати вносяться на підставі статті 62 Статуту залізниць України у національній валюті України, на умовах попередньої оплати на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання філії "ЄРЦ". Пунктом 15 договору встановлено, що власник копії несе відповідальність за схоронність вагонного парку відповідно до статті 124 Статуту залізниць України, розділу IV "Порядок розрахунку розмірів збитків за пошкодження вантажних вагонів" Правил користування вагонами і контейнерами. Вагони з під`їзної колії повертаються очищеними від вантажу, із знятими реквізитами кріплення після розвантаження, промитими у випадках, передбачених Правилами перевезення вантажів навалом і насипом, згідно зі статтею 35 Статуту залізниць України. У пункті 19 Договору сторони погодили, що договір вважається укладеним з моменту підписання його сторонами та скріплення печатками сторін, і діє з 17.11.2017 до 16.11.2022 включно. Доказів припинення, зміни, визнання недійсним або розірвання вказаного договору сторонами суду не надано. У липні 2019 року за накладними №№ 33984741, 39609482, 33988882, 50458066, 43103142, 43110873, 43114735, 43092360, 47617725, 47609227, 47590229, 47568340, 47590187, 47609284, 47593595, 47590195 (а.с.38-53) залізницею було прийнято до перевезення на адресу одержувача ПАТ "АрселорМіталл Кривий Ріг" вагони з вантажем "лом чорних металів". 07.07.2019 о 16 год. 15 хв. на під`їзду колію ПАТ "АМКР" було подано вагони №№65282485, 65731531, 66793134, 67916437, 67703736, 3595238, 65335804, 65384315 на підставі пам`ятки про подавання вагонів ф.ГУ-45 №697 (а.с.23), яка підписана вантажовласником без заперечень. 10.07.2019 о 05 год. 10 хв. на під`їзду колію ПАТ "АМКР" було подано вагони №№63223069, 60046265, 63692503, 67169045, 67675835, 63676910, 67662577, 63849483 на підставі пам`ятки про подання вагонів ф.ГУ-45 №706 (а.с.24), яка підписана вантажовласником без заперечень. По теперішній час вищезазначені вагони знаходяться на під`їзній колії ПАТ "АМКР". Пунктом 12 договору встановлено, що середній час перебування вагонів на під`їзній колії 68,0 години. Час перебування вагонів на під`їзній колії обчислюється з моменту закінчення передавальних операцій при передачі вагонів залізницею власнику колії до моменту закінчення цих операцій при поверненні вагонів залізниці. За весь час знаходження спірних вагонів в безпосередньому розпорядженні вантажовласником станцією Кривий Ріг-Головний було нараховано плату за користування вагонами більше 15 діб за відомостями ф. ГУ- 46 №№ 02019005, 02019007 (оформлені 02.01.2020), №№ 07019014, 07019015 (оформлені 07.01.2020), відомістю ф. ГУ-46 №09019018 (оформлена 09.01.2020), відомістю ф. ГУ-46 №13019023 (оформлена 13.01.2020) в сумі 334321,92 грн. (з ПДВ). Відповідач плату за користування вагонами за спірний період у розмірі 334 321,92 грн. не сплатив, що і стало підставою для звернення позивача до господарського суду з позовом за захистом своїх прав. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що спірні вагони №№ 65282485, 65731531, 66793134, 67916437, 67703736, 65951238, 65335804, 65384315, 63223069, 60046265, 63692503, 67169045, 67675835, 63676910, 67662577, 63849483 за ухвалою слідчого судді від 12.07.2019 визнано речовими доказами з подальшим накладенням арешту на вказане майно із визначенням місця його зберігання території ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг", отже останній був позбавлений права на відчуження, розпорядження та/або користування відповідним майном, що прямо встановлено нормою статті 170 Кримінального процесуального кодексу України; матеріали справи не містять доказів фактичного користування відповідачем зазначеними вагонами, незважаючи на перебування спірних вагонів на території відповідача, а також доказів його вини в затримці вагонів, що позбавляє позивача права для нарахування заявленої до стягнення плати за користування вагонами. Доводи, з якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке. За приписами статті 119 Статуту залізниць України за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під`їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб`єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під`їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати. Плата за користування вагонами нараховується відповідно до ст. ст. 119, 125 Статуту, п.п. 3, 4, 5, 6, 8, 9, 10, 12 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Мінтрансу України від 25.02.99 №113 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 15.03.99 за №165/3458 (далі - Правила користування вагонами і контейнерами), розділу V Тарифного керівництва №1, затвердженого наказом Мінтрансу №551 від 15.11.96. Згідно з пунктом 3 розділу II Правил користування вагонами і контейнерами, облік часу користування вагонами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46, яка складається на підставі Пам`яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45, Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами, Актів про затримку вагонів форми ГУ-23а та Актів загальної форми ГУ-23. Згідно пункту 4 Правил користування вагонами і контейнерами відомості плати за користування вагонами, контейнерами складаються на вагони, контейнери, що подаються під навантаження та вивантаження, є документами обліку часу перебування вагонів, контейнерів у пунктах навантаження та вивантаження та на під`їзних коліях і містять розрахунки платежів за користування вагонами, контейнерами. Відомості плати за користування вагонами (контейнерами) мають підписуватися працівником станції і вантажовласника щоденно або в періоди пред`явлення їх станцією до розрахункового підрозділу, що встановлюються начальником залізниці. У разі непогодження даних, зазначених у відомості, представник вантажовласника зобов`язаний підписати відомість із зауваженнями. Плата за користування нараховується за кожний вагон і контейнер після прийняття його залізницею від вантажовласника. У разі неповернення залізниці вантажовласником вагона (контейнера) протягом 15 діб після прийняття їх вантажовласником плата за користування за ці 15 діб, а потім за кожні 5 діб стягується, не очікуючи повернення вагона (контейнера). (п. 5 Правил). Пунктом 6 Правил користування вагонами і контейнерами встановлено, що час користування обчислюється окремо для кожного вагона і контейнера за його номером. Номерному обліку часу користування підлягають усі вагони і контейнери, подані під вантажні операції на місцях загального користування, а на місцях незагального користування - вагони і контейнери парку залізниць України й інших держав, передані на під`їзні колії або орендовані ділянки колій. Усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, що знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника. Відповідно до пункту 12 розділу III Правил користування вагонами і контейнерами, загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника. Таким чином, обов`язковою умовою для нарахування плати за користування вагонами за певний час є наявність вини вантажовласника у такій затримці. Разом з тим до матеріалів справи надано постанову Металургійного відділення поліції Криворізького відділу поліції Головного управління національної поліції в Дніпропетровській області про визнання речовими доказами від 10.07.2019, якою постановлено вилучені напіввагони з ознаками зміни лакофарбовою покриття номерів №67916437, №65384315, №65335804, №65951238, №65282485, №67703736, №65731531, №66793134 зі сміттям та напіввагонів з ознаками зміни лакофарбового покриття номерів №63692503, №67675835, №7662577, №63676910, №63849483, № 60046265, №63223069, №67169045, в яких міститься вантаж у вигляді металобрухту - визнати речовими доказами. Речові докази: напіввагони з ознаками зміни лакофарбовою покриття номерів №67916437, №65384315, №65335804, №5951238, №65282485, №67703736, №65731531, №66793134 зі сміттям та напіввагонів з ознаками зміни лакофарбового покриття номерів №№63692503, 67675835, 67662577, 63676910, 63849483, 60046265, 63223069, 67169045, в яких міститься вантаж у вигляді металобрухту постановлено зберігати на території ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг. вулиця Криворіжсталі,1 до вирішення питання про накладення арешту на дане майно суддею Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу. Ухвалою Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12.07.19 по справі №210/3931/19, задоволено клопотання слідчого судді СВ Металургійного ВП Криворізького ВП ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції Голубниченко В.В. про накладення арешту на майно; накладено арешт на напіввагон №63223069, в якому міститься майно, що належить ТОВ "БАЛКЕР" та напіввагон № 65731531 без вантажу, напіввагонів № 66793134, № 67916437, № 67703736, № 65951238, № 65335804, №65384315, №65282485 з ознаками підробки номерних знаків, без вантажу ТОВ "МЕТАЛИКА", напіввагонів з ознаками підробки номерних знаків з вантажем, який належить ТОВ "МЕТАЛИКА": №60046265, №63692503, №67169045, №67675835, №63676910, №67662577, №63849483. Місцем зберігання арештованого майна визначено місце збереження напіввагонів №№63223069, в якому міститься майно, що належить ТОВ "БАЛКЕР" та №65731531 без вантажу, напіввагонів №№66793134, №67916437, №67703736, №65951238, №65335804, №65384315, №65282485 з ознаками підробки номерних знаків, без вантажу ТОВ "МЕТАЛИКА", напіввагонів з ознаками підробки номерних знаків з вантажем, який належить ТОВ "МЕТАЛИКА": №60046265, №63692503, №67169045, №67675835, №63676910, №67662577, №63849483 - на території ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Криворіжсталі,1. Відповідно до статті 170 Кримінального процесуального кодексу України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Як зазначено вище, на майно (спірні вагони) накладено арешт і визначено місцем зберігання арештованого майна територію ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Криворіжсталі,

1. Позивач не заперечував щодо задоволення клопотання про накладення арешту на спірні вагони. В порядку вимог статті 220 Кримінального процесуального кодексу України, відповідач звернувся з до слідчого з клопотанням №УД/1 147/19 від 16.12.19 про надіслання на адресу АТ Укрзалізниця офіційного листа з вимогою припинити нарахування сплати та звернення до суду з клопотанням про зміну місця зберігання вагонів, на яких накладено арешт. Постановою слідчого управління Головного управління національної поліції в Дніпропетровській області про часткову відмову в задоволенні клопотання від 19.12.2019, постановлено направити на адресу Криворізької дирекції залізничних перевезень структурного підрозділу "Придніпровська залізниця" регіональної філії АТ "Українська залізниця" лист із повідомленням про накладення арешту на 16 вагонів (напіввагонів) ухвалою слідчого судді в якому роз`яснити суть такого заходу забезпечення кримінального провадження в іншій частині клопотання відмовити. 19.12.2019 слідчим управлінням Головного управління національної поліції в Дніпропетровській області направлено на адресу позивача лист №2/3645-ДТ. У листі зазначено, що ухвалою слідчого судді від 12.07.2019, тимчасово позбавлено права відчуження, розпорядження та/або користування майном (спірними вагонами). Судом першої інстанції правильно встановлено, що у зв`язку із визнанням спірних вагонів речовими доказами та подальшим накладенням арешту на вказане майно із визначенням місця його зберігання на території ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг", останній був позбавлений права на відчуження, розпорядження та/або користування відповідним майном, що прямо встановлено нормою статті 170 Кримінального процесуального кодексу України. Враховуючи, що відповідач був тимчасово позбавлений права відчуження, розпорядження та/або користування майном (спірними вагонами), колегія зазначає, що господарський суд дійшов правильного висновку, що вимоги Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення з відповідача плати за користування вагонами у розмірі 222881,28 грн. - є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Щодо доводів апелянта про встановлений перелік випадків для звільнення вантажовласника від нарахування плати за користування вагонами, який передбачений Правилами користування вагонами, то колегія зазначає, що в даному випадку наявні інші правовідносини, а саме зберігання речових доказів в кримінальному провадженні, та вказані правовідносини регулюються саме нормами Кримінального процесуального кодексу України, а не підзаконними нормативними актами в сфері залізничних перевезень. Позивач та відповідач на підтвердження своєї позиції в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу відповідно, наводять правові висновки Верховного Суду та просять прийняти до уваги саме зазначений відповідно позивачем та відповідачем висновок. Так позивач вважає, що потрібно прийняти до уваги лише висновки у справах №927/4/18 та №911/418/18, а відповідач просить не приймати їх до уваги, а врахувати висновок у справі №911/2804/16. Колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу, що у зазначених постановах Верховного Суду, саме в аспекті розглядуваного спору, містяться єдині підходи до вирішення спору. Правові висновки зводяться до однієї істотної умови - у зв`язку з чим саме було накладено арешт на вагони. Постанови Верховного Суду у справі №927/4/18 від 12.08.2019 та №911/418/18 від 20.08.2019 стосуються затримки вагонів для здійснення обшуку з метою недопущення вивозу за межі України ділової деревина (кругляк) хвойних порід замість деревини паливної хвойних порід. Тобто арешт пов`язаний з оцінкою правоохоронними органами дій вантажовідправника, з якого і стягнуто плату за користування. В постанові від 04.06.2019 у справі №911/2804/16 зазначено, що вагони були затримані, арештовані у рамках кримінальної справи для проведення слідчих дій у відношенні одержувача вантажу, у зв`язку з чим відповідач, який не є одержувачем вантажу, був звільнений від плати за користування вагонами. Суд звертає увагу, що у справі, яка наразі переглядається судом апеляційної інстанції, арешт на вагони накладено не у зв`язку з діями відповідача (ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг"), як вантажоодержувача чи вантажовідправника. Навпаки, дії, які стали підставою кримінального провадження, сталися під час перевезення вантажу до передачі вагонів відповідачу. Відтак суд апеляційної інстанції при розгляді даного спору приходить до аналогічного з судом першої інстанції висновку, що у даному випадку арешт не пов`язаний з діями відповідача, а тому відповідач не може нести витрати з плати за користування вагонами. Отже, вимоги позивача про стягнення плати за користування вагонами у розмірі 334321,92 грн. задоволенню не підлягають. Звертаючись з апеляційною скаргою, апелянт не навів вмотивованих доводів на спростування висновків суду першої інстанції та не довів порушення ним норм процесуального права або неправильного застосування норм матеріального права, як необхідної передумови для скасування прийнятого ним рішення. Отже, враховуючи встановлені вище обставини справи, наведені правові норми, апеляційний господарський суд відхиляє доводи апелянта, наведені в обґрунтування апеляційної скарги. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції За приписами частини першої статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Відповідно до вимог частин 1, 2, 4, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 275 та статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За викладених обставин, колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції всебічно, повно й об`єктивно розглянув всі обставини справи в їх сукупності і керуючись законом, який регулює спірні правовідносини, дійшов обґрунтованого та правомірного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог. Тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування або зміни оскарженого у даній справі судового рішення немає. Розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати в сумі 3153,00 грн. на оплату судового збору, понесені відповідачем у зв`язку із апеляційним оскарженням, згідно зі статтею 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на заявника (апелянта) у скарзі і відшкодуванню не підлягають. Щодо клопотання відповідача про покладення на позивача витрат на правничу допомогу у розмірі 20000,00 грн. колегія зазначає наступне. Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України). Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 зазначеного Кодексу). За змістом частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 126 Господарського процесуального кодексу України). Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 129 Господарського процесуального кодексу України). Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 цього Кодексу). Отже необхідною умовою для вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу є наявність доказів, які підтверджують фактичне здійснення таких витрат учасником справи. На підтвердження понесених витрат відповідачем в матеріали справи надано Договір №01/11/17-3317 про правове обслуговування підприємства від 06.11.2017, укладений з Адвокатським об`єднанням "Фінекс", з детальним описом наданих послуг, додаткових угод до цього договору, свідоцтва про право зайняття адвокатською діяльністю адвоката Бобиль В.В., описом робіт (наданих послуг) в порядку ч. 3 ст. 126 ГПК України, виконаних на користь ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" в рамках виконання договору №01/11/17-3317 від 06.11.2017 та надання правової допомоги по справі №904/2615/20 вартістю в 20000,00 грн., складеним Адвокатським об`єднанням "Фінекс". Разом із тим позивачем подано клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката по справі №904/2615/20, оскільки дана справа не є справою значної складності, оскільки як зазначив сам відповідач, господарським судом вже розглянуто значну кількість аналогічних справи між цими ж сторонами, у яких було відмовлено в задоволенні позовних вимог. Участь одного адвоката у всіх справах свідчить про обізнаність останнього з обставинами щодо спірних правовідносин, що впливає на обсяг надання ним послуг в межах їх повторного вивчення. У зв`язку із зазначеним, витрачений адвокатом час для вивчення документів та підготовку відзиву на апеляційну скаргу не може бути значним, оскільки шаблон відзиву використовується для підготовки відзивів по всім справами тільки з незначними правками. Таким чином, є співмірними із складністю справи, витраченим часом та обсягом наданих адвокатом послуг - підготовка та подання відзиву у сумі 2000,00 грн. Натомість є неспівмірними витрати на вивчення та правовий аналіз апеляційної скарги в сумі 1000,00 грн. і витрати у розмірі 17000,00 грн. на супроводження справи у Центральному апеляційному господарському суді. Окрім того позивач зазначає про недоведеність цін на правничу допомогу на 2020 рік, оскільки додаток 1 до договору не може бути первісною редакцією, оскільки договір між сторонами про надання правничої допомоги було укладено ще у 2017 році. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у пункті 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, пунктах 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, пункті 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, пункті 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 вказано, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені не тільки з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою. Розглянувши подані докази щодо понесення витрат на правничу допомогу, враховуючи наявність заперечень позивача щодо таких витрат, колегія зазначає, що ця справа є в певній мірі типовою та не є складною (не містить окремих нетипових обставин). Окрім того як зазначає сам відповідач, Господарським судом Дніпропетровської області розглянуто дев`ять аналогічних даній справ, в яких правова позиція відповідача знайшла підтримку та в яких судом було відмовлено в задоволенні позовних вимог. З урахуванням наведеного, вивчення та здійснення правового аналізу, а також підготовка відзиву на апеляційну скаргу не представляла складності та значних витрат часу. З огляду на викладене, виходячи із загальних засад законодавства щодо справедливості, добросовісності, принципу співмірності та розумності судових витрат, надаючи оцінку наведеному відповідачем розрахунку витрат на правову допомогу, з урахуванням наданих доказів, з огляду на фактичні обсяги наданих послуг правничої допомоги у суді апеляційної інстанції, враховуючи принцип диспозитивності та змагальності, колегія суддів, вбачає підстави для часткового задоволення поданого клопотання та вважає, обґрунтованою суму витрат на правничу допомогу у розмірі 2000,00 грн. Керуючись статтями 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" - залишити без задоволення. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.09.2020 у справі №904/2615/20 - залишити без змін. Судові витрати у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції покласти на Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця". Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" на користь Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" витрати на правничу допомогу у розмірі 2000,00 грн. Видачу наказу з урахуванням необхідних реквізитів доручити Господарському суду Дніпропетровської області. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту постанови. Повна постанова складена 25.03.2021. Головуючий суддя І.М. Подобєд Суддя Е.В. Орєшкіна Суддя Л.П. Широбокова