Постанова 4802 № 163/2428/20

Справа № 163/2428/20 Провадження №33/802/212/21 Головуючий у 1 інстанції:Чишій С. С. Категорія:ст. 472 МК України Доповідач: Борсук П. П. ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 25 березня 2021 року місто Луцьк Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Волинського апеляційного суду Борсук П.П., з участю секретаря Ковалько О.М., представника митниці Пікалюка Миколи Степановича, захисника особи, притягнутої до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Шишути Юрія Васильовича, розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Любомльського районного суду Волинської області від 21 січня 2021 року щодо вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України, В С Т А Н О В И В Вказаною постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, що проживає по АДРЕСА_1 , водія компанії "SW-GWARANT", РНОКПП НОМЕР_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 126 363 (сто двадцять шість тисяч триста шістдесят три) гривні 20 копійок з конфіскацією в дохід держави 4000 (чотирьох тисяч) євро, що за офіційним курсом НБУ становили 126 363,20 гривні. ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він прямуючи 21.07.2020 року з України в Республіку Польща через митний пост "Ягодин" Волинської митниці Держмитслужби водієм автомобіля "Сканія", номерний знак НОМЕР_2 , з напівпричепом "Plandex", номерний знак НОМЕР_3 , не задекларував за встановленою формою 4000 євро, що за офіційним курсом НБУ становили 126 363, 20 гривні, знаходились в папці для документів разом із задекларованою валютою і були виявлені під час митного контролю, чим вчинив правопорушення, передбачене ст.472 МК України. Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, ОСОБА_1 в апеляційній скарзі вказує про її незаконність, необґрунтованість в частині накладеного на нього стягнення. Посилається, що суд при накладенні на нього стягнення безпідставно не врахував його особу, який повністю визнає свою вину, усвідомлює протиправність вчиненого правопорушення, в чому щиро розкаюється, ступеня вини, майнового стану, обставин, що пом`якшують відповідальність згідно ст. 34 КУпАП. Просить взяти до уваги, що призначений штраф є для нього непомірним у зв`язку з низькою заробітною платою, а сплативши його поставить свою сім`ю у скрутне матеріальне становище. Просить, прийнявши до уваги усі ці обставини, скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою провадження у справі щодо нього за ст. 472 МК України закрити на підставі ст. 22 КУпАП у зв`язку з малозначністю. Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення адвоката Шишути Юрія Васильовича, який підтримав апеляційну скаргу, представника митниці, який її заперечив, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з наступних підстав. У відповідності до ч.7 ст.294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Висновок суду першої інстанції про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України, за обставин вказаних у постанові, ґрунтується на досліджених судом доказах та в апеляції не оспорюється. Кваліфікація дій ОСОБА_1 за ст. 472 МК України є вірною, що також в апеляційній скарзі не оскаржується. Відповідно до ст.ст. 22, 33 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення в дусі додержання законів України. При вирішенні питання про накладення стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність. При цьому, суди, за наявності підстав, повинні обговорювати питання про можливість звільнення таких осіб від адміністративної відповідальності у зв`язку з малозначністю правопорушення на підставі статті 22 КУпАП, згідно якої таке звільнення можливе за правопорушення, яке не становить великої суспільної небезпеки і не завдає значних збитків державним чи суспільним інтересам. Малозначне правопорушення - це такі дії, які не спричинили або не могли спричинити істотної шкоди суспільним та державним інтересам, правам і свободам громадян або іншим цінностям, що охороняються законом. Слід відмітити, що застосування вимог ст.22 КУпАП до особи, на переконання апеляційного суду, є правом, а не обов`язком. Суд першої інстанції врахував фактичні обставини справи та дані про особу правопорушника, при тому відмовив захисту у задоволенні клопотання про звільнення ОСОБА_1 від відповідальності на підставі ст.22 КУпАП. Таким чином, апеляційний суд, навіть з урахуванням наведених в апеляційній скарзі обставин про визнання винуватості, щирого розкаяння не вбачає можливості звільнення правопорушника від адміністративної відповідальності на підставі ст.22 КУпАП, оскільки дане правопорушення не є малозначним. За таких обставин, постанова судді суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, накладене на ОСОБА_1 стягнення відповідає вимогам ст.ст. 23, 33 КУпАП, а тому підстав для зміни чи скасування постанови судді місцевого суду та звільнення його від адміністративної відповідальності при малозначності правопорушення, про що просить скаржник в своїй апеляційній скарзі, апеляційний суд не знаходить. Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.294, 295 КУпАП, П О С Т А Н О В И В Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Любомльського районного суду Волинської області від 21 січня 2021 року щодо ОСОБА_1 за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України - без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Копію рішення у справі про адміністративне правопорушення протягом трьох днів надіслати особі, щодо якої його винесено. Суддя Волинського апеляційного суду П.П. Борсук