Постанова Київський апеляційний суд № 753/2155/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 23 березня 2021 року м. Київ справа № 753/2155/19 провадження № 22-ц/824/4574/2021 Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді - Кравець В.А.(суддя-доповідач) суддів - Мазурик О.Ф., Махлай Л.Д. за участю секретаря судового засідання - Парфенюк В.А. учасники справи: позивач - ОСОБА_1 відповідач - Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 09 листопада 2020 року у складі судді Сирбул О.Ф. у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» про стягнення коштів, - В С Т А Н О В И В: У січні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» на свою користь суму майнової шкоди у розмірі 675 150 грн. В обґрунтування позовних вимог зазначав, що у січні 2017 року між позивачем та EvartNetwork LPукладено Договір придбання ІТ кейсу, відповідно до якого ОСОБА_1 мав отримати та оплатити електронний пристрій, що транслює EvartTV засобами підключення до мережі Інтернет, ТВ-екрани з віддаленим доступом та абонентську плату за користування вказаними пристроями протягом наступних дванадцяти місяців кейсу загальною вартістю 21 000 Євро. Посилався на те, що з метою проведення оплати за вказаний товар останнім у січні 2017 року було надіслано грошові кошти у розмірі 21 000 Євро з валютного карткового рахунку № НОМЕР_1 , відкритого у ПАТ «Райффайзен Банк Аваль». Стверджував, що продавцем у порушення пункту 7.1 укладеного між сторонами договору не поставлено товар протягом 60 днів з моменту його придбання та не надано доступ до інформаційного контенту. У зв`язку з указаними обставинами, позивач неодноразово звертався до ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» із заявами про ініціювання процедури опротестування транзакцій, проведених 18 січня 2017 року на загальну суму 21 000 Євро, на що отримував листи-відмови від 07 червня 2017 року №81-18-1-00/26/77250 та від 01 вересня 2017 року №151-2-7/2513, з огляду на що, позивач змушений звернутися до суду за захистом своїх прав. Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 09 листопада 2020 року у задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись з указаним рішенням, 19 січня 2021 року позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі. Апеляційну скаргу мотивує тим, що рішення суду першої інстанції є незаконним, необґрунтованим та таким, що ухвалене з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, а також з неправильним застосуванням норм матеріального права. Позивач не погоджується з висновками суду, які стосуються факту ознайомлення та погодження ОСОБА_1 з умовами та правилами обслуговування банку, оскільки вважає, що для розуміння таких правил необхідно мати фахову підготовку. Звертає увагу суду на те, що Базовими правилами Visa та Правилами щодо продуктів та послуг Visa від 15 жовтня 2016 року, які погоджені та повинні виконуватися ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», визначено строк для відшкодування кошів за спірною операцією протягом 120 календарних днів, але не пізніше 540 календарних днів з дати обробки операції. Вказує, що транзакція була проведена 18 січня 2017 року, у зв`язку з чим останнім днем очікування поставки товару було 19 березня 2017 року, а заяву про спірну транзакцію подано до банку 17 травня 2017 року, тобто у 120 денний строк, визначений Правилами Міжнародної платіжної системи Visa. З огляду на вказане, вважає, що банк був зобов`язаний при розгляді заяви відповідача застосувати строки, встановлені Правилами Міжнародної платіжної системи Visa, а не внутрішніми правилами банку. Зазначає, що судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення не застосовано вищезазначені Правила, а отже допущено неправильне застосування норм матеріального права. Стверджує, що законом не заборонено проведення операцій з придбання товарів через платформу компанії, яка надає послуги з переказу коштів. Наголошує на тому, що розмір збитків підтверджується платіжним дорученням про оплату 21 000 Євро на користь Evart NetworkLP та історією по картковому рахунку, від 15 червня 2018 року, що містяться в матеріалах справи. 10 лютого 2021 року представником відповідача АТ «Райффайзен Банк Аваль» - Семенякою С.В. подано відзив, в якому останній просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги позивача та зазначає, що банк не є належним відповідачем у справі, де позивач посилається на порушення продавцем своїх зобов`язань за укладеним між сторонами цивільно-правовим договором. Представник відповідача проти апеляційної скарги заперечувала та просила у задоволенні апеляційної скарги відмовити. Позивач у судове засідання не з`явився, свого представника не направив, про причини неявки суд не сповістив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, клопотання про відкладення розгляду справи до апеляційного суду не надходили. Відповідно до частини другої статті 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, а тому колегією суддів вирішено розглядати справу за відсутності осіб, що не з`явилися. Заслухавши доповідь судді-доповідача Кравець В.А., обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що позивачем жодним чином не доведено та не надано суду належних доказів, що збитки у сумі 675 150 грн спричинені позивачу саме відповідачем. А також позивачем не доведено розмір заявлених збитків, оскільки до суду не надано жодних належних та допустимих доказів, що позивач взагалі здійснював оплату на користь продавця за договором, оскільки з виписки по рахунку позивача вбачається, що платіж здійснений на користь третьої особи, яка не є учасником договору, укладеного між позивачем та Evart Network LP. Висновок суду відповідає обставинам справи та ґрунтується на вимогах закону. Частиною 1 статті 367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Судом установлено, що між позивачем та відповідачем 22 грудня 2015 року укладено Договір банківського обслуговування шляхом укладення Угоди № PDV2-1313825. 13 січня 2017 року на підставі Заяви №1198408000 про відкриття та ведення карткового рахунку до договору банківського обслуговування позивачу було відкрито картковий рахунок № НОМЕР_2 / НОМЕР_1 у валюті - EUR (долар США), випущено та видано платіжну картку Visa Gold pay Wave до вказаного рахунку. Пунктом 1 вказаної Заяви №1198408000 про відкриття та ведення карткового рахунку банк прийняв на себе обов`язок забезпечити проведення розрахунків за операціями, здійсненими з використанням платіжної картки Visa Gold pay Wave або її реквізитів відповідно до Правил платіжних систем, Правил та Тарифів на ведення та обслуговування карткових розрахунків фізичних осіб. Відповідно до вказаної Заяви було підключено послугу мобільного банкінгу за номером телефону позивача та підключено до технології захисту 3D-Secure. Підписанням заяви позивач підтвердив, що на взаємовідносини сторін за цією заявою поширюються положення Договору (Угоди) та зобов`язався дотримуватися умов Договору, Правил, зокрема, тих положень, що регламентують умови відкриття та обслуговування карткових рахунків. Усі терміни в цій Заяві застосовуються в розумінні, визначеному Договором (п. 2 Заяви). За умовами указаної Угоди від 22 грудня 2015 року, клієнт підписанням цієї Угоди приймає публічну пропозицію банку про надання послуг в порядку та на умовах, викладених в правилах та висловлює повну та безумовну згоду з її умовами. Підписанням Угоди сторони безумовно визнають, що публічна пропозиція, Угода, Правила, Згода, Тарифи, Заяви разом із всіма змінами, додатками та додатковими договорами/угодами до них у сукупності є Договором банківського обслуговування, складають його зміст, мають обов`язкову силу та застосовуються до відносин сторін так, якби їх було викладено безпосередньо у тексті цього документу. Договір банківського обслуговування є укладеним з дати підписання сторонами Угоди. Банк самостійно встановлює Правила та змінює їх редакцію, у тому числі визначає перелік послуг, їх зміст та умови надання. Правила набувають сили у відносинах сторін за Договором з дати набуття ними чинності. Чинна редакція Правил офіційно оприлюднюється на Сайті банку та розміщується у відділеннях Банку. Один раз на місяць банк вносить зміни до Правил, встановлює нові та оприлюднює їх кожного 25 числа календарного місяця на сайті Банку та у відділеннях Банку. Змінені Правила набирають чинності у відносинах сторін із зазначеної в них дати, але не раніше тридцяти календарних днів з дати їх оприлюднення на сайті банку. Такі Правила вважаються прийнятими клієнтом, якщо до дати набрання ними чинності він не повідомить банк про розірвання Договору відповідно до умов пп. 24.1 п. 24 Угоди. Підписанням Угоди клієнт підтверджує, що він ознайомлений та згодний з Правилами, що є чинними на момент підписання Угоди. В подальшому клієнт зобов`язаний перед отриманням послуг ознайомитись з чинною редакцією Правил, а також 25 числа кожного місяця ознайомлюватись з новими (зміненими) Правилами, які до набрання ними чинності оприлюднюються банком згідно з п. 5,6 Угоди. Звернення клієнта до банку для отримання Послуг або вчинення клієнтом інших фактичних дій, спрямованих на отримання послуг, свідчать про згоду клієнта з чинною редакцією правил. Клієнт зобов`язується не використовувати рахунки для проведення операцій, пов`язаних із здійсненням підприємницької діяльності. Клієнт усвідомлює та гарантує що використання послуг банку за договором не пов`язане будь-яким чином із здійсненням діяльності з легалізації злочинних доходів або фінансування тероризму, корупційною діяльністю та забороненими операціями. Клієнт зобов`язується до отримання послуг самостійно ознайомлюватися із переліком заборонених операцій на сайті банку. На підставі викладеного, судом першої інстанції вірно встановлено, що згідно умов Угоди, погоджених та підписаних позивачем, останній підтвердив, що Правила обслуговування, які діють на момент укладення Угоди йому відомі та погодився з тим, шо банківське обслуговування його рахунків, здійснюватиметься на підставі Угоди та Правил, з якими він зобов`язався ознайомлюватись самостійно щомісяця. Доводи апеляційної скарги, що для розуміння таких правил необхідно мати фахову підготовку, є неспроможними, оскільки умови викладені чітко та зрозуміло, а пункти 2 та 3 Угоди не містять жодної інформації, для розуміння якої необхідна додаткова фахова підготовка. Позивачем ОСОБА_1 та Evart Network LP укладено «Договір придбання IT кейсу» (без зазначення дати укладення), відповідно до якого компанія Evart Network LP зобов`язалась поставити позивачу продукт, який включає в себе електронний пристрій, що транслює Evart TV засобами підключення до мережі Інтернет, ТВ-екрани з віддаленим доступом та абонентська плата за користування вказаними пристроями протягом наступних дванадцять місяців (а.с. 8-13). Погоджена сторонами договірна вартість продукту, визначена в розділі шостому і становить 21 000 Євро. Оплата цього договору була здійснена позивачем з сайту Evart Network LP зі своєї валютної банківської карти Visa 18 січня 2017 року. Пунктом 7.1. укладеного договору компанія Evart Network LP зобов`язувалась поставити позивачу «Evart Box» протягом 60 днів з моменту придбання. З матеріалів справи вбачається та встановлено судом першої інстанції, що поставка замовленого продукту продавцем не здійснена, у зв`язку з чим 17 травня 2017 року останній звернувся до банку із заявою про спірні транзакції, що особисто були здійснені ним 18 січня 2017 року на загальну суму 21 000 Євро. Підставою для оскарження вказаних транзакцій позивач зазначив: неотримання товару/послуги та вказав, що товар повинен був бути доставлений протягом одного місяця. Звернення клієнта до банку із заявою про спірні транзакції відбулось на 120 день після здійснення вказаної транзакції. Банк, перевіривши згідно Правил Міжнародної платіжної системи Visa (далі-МПС) доцільність та можливість оскарження вказаних транзакцій, надав позивачеві відповідь від 07 червня 2017 року про те, що оскільки заяву було подано пізніше терміну, можливого для ведення процесу оскарження, згідно операційних правил МПС, оскарження та повернення коштів на його рахунок за рахунок банка-еквайра є неможливим. 23 серпня 2017 року позивач знову звернувся до відповідача із заявою на опротестування транзакції (chargeback), у відповідь на яку 01 вересня 2017 року банк повідомив позивачу, що позивач самостійно здійснив переказ коштів через платформу компанії FSC EU, яка в свою чергу надає послуги переказу коштів і не несе відповідальності (згідно договору) за надання послуг третьою стороною, з огляду на що підстави для відшкодування оскаржуваної транзакції відсутні. Також, Банк рекомендував позивачу звернутись із заявою у правоохоронні органи. Відповідно до ч. 1 ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком. Законодавство України передбачає діяльність міжнародних платіжних систем. Вказані правовідносини регулюються Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні». Відповідно до ст. 1 цього Закону міжнародна платіжна система - платіжна система, в якій платіжна організація може бути як резидентом, так і нерезидентом і яка здійснює свою діяльність на території двох і більше країн та забезпечує проведення переказу коштів у межах цієї платіжної системи, у тому числі з однієї країни в іншу. Згідно п. 10.1 ст.10 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» банки та/або небанківські установи-резиденти мають право створювати та бути учасниками внутрішньодержавних та/або міжнародних платіжних систем. Відповідно до п.1.43 ст. 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» учасник/член платіжної системи (далі - учасник платіжної системи) - юридична особа, що на підставі договору з платіжною організацією платіжної системи надає послуги користувачам платіжної системи щодо проведення переказу коштів за допомогою цієї системи та відповідно до законодавства України має право надавати такі послуги. Згідно п.1.27 ст.1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» платіжна картка - це електронний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду картки, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, тримання коштів у готівковій формі в касах банків через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором. Емісія електронних платіжних засобів у межах України проводиться виключно банками, що уклали договір з платіжною організацією відповідної платіжної системи та отримали її дозвіл на виконання цих операцій (крім банків, які здійснюють емісію електронних платіжних засобів для використання в межах цих банків), (п. 14.2 ст. 14 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»). Матеріалами справи встановлено, що АТ «Райффайзен Банк Аваль» є учасником міжнародної платіжної системи Visa. Платіжна картка Visa, яка була видана (емітована) позивачу відповідачем, є спеціальним електронним платіжним засобом, функціонування та використання якого регулюється Положенням №705 від 05.11.2014 року «Про здійснення операцій з використанням електронних платіжних засобів». Відповідно до п.п. 4 п. 21.1 ст. 21 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» ініціювання переказу проводиться шляхом використання держателем електронного платіжного засобу для оплати вартості товарів і послуг або для отримання коштів у готівковій формі. Згідно ст. 25 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» для ініціювання переказу в межах України можуть застосовуватися електронні платіжні засоби як внутрішньодержавних, так і міжнародних платіжних систем у порядку, встановленому Національним банком України. Ініціювання переказу за допомогою електронних платіжних засобів має оформлюватися відповідними документами за операціями із застосуванням електронних платіжних засобів, що визначаються правилами платіжних систем. Згідно п. 30.1 ст.30 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача або її видачі йому в готівковій формі. З виписки по рахунку позивача вбачається, що ініційовані ним перекази на суму 21 000 Євро були завершені 19 січня 2017 року, шляхом зарахування суми переказу на рахунок отримувача, вказаним платником. Процедура повернення банком платежу клієнту здійснюється відповідно до правил міжнародної платіжної системи. Держатель платіжної карти сам ініціює процедуру повернення коштів шляхом надання банку-емітенту відповідної заяви із зазначенням причин. Відповідно до п. 23.5 ст. 23 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» порядок відкликання розрахункових документів у платіжній системі визначається правилами відповідної платіжної системи. Згідно п.9.2. ст.9 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» платіжна система (крім внутрішньобанківської платіжної системи) діє відповідно до правил, установлених платіжною організацією відповідної платіжної системи. Внутрішньобанківська платіжна система діє відповідно до внутрішніх документів банку. Діяльність платіжної системи має відповідати вимогам законодавства України. АТ «Райффайзен Банк Аваль» повинен виконувати операцію «Chargeback» (зворотний платіж) у порядку та строки, визначені правилами відповідної платіжної системи, строк виконання такої операції залежить від її типу. Відповідно, Chargeback (поворотний платіж) - це встановлена в банківських правовідносинах процедура опротестування транзакції банком-емітентом. Для того, щоб оскаржити платіж платник (власник картки) звертається в банк-емітент з письмовою заявою із зазначенням номеру картки, дати, суми транзакції, відомостей про одержувача коштів із обов`язковим наданням вагомих доказів для опротестування транзакції як несанкціонованої, шахрайської чи помилкової. Істотним при даній процедурі є те, що правила процедури Chargeback дають можливість саме банку-емітенту самостійно вирішувати, в якому випадку опротестування є правомірним і вимагає розгляду, а в якому ні. Правилами різних МПС встановлено різні строки оскарження для різних випадків (різних кодів причин оскарження). Так, мінімальний строк оскарження за Правилами МПС Master Card - становить 45 днів - максимальний строк 120 днів, Правилами МПС VISA установлено строки від 75 до 120 днів. Відповідно до правил Платіжних систем банк має право на підставі заяви клієнта про виявлення спірної операції здійснювати оскарження таких операцій. Згідно правил Платіжних систем, заява клієнта про виявлення спірної операції не може бути розглянута платіжними системами, якщо така заява подана пізніше дев`яноста днів з дати списання коштів з карткового рахунку в результаті спірної операції (якщо така операція здійснена в мережі банку) або пізніше сорока днів з дати списання коштів з карткового рахунку в результаті спірної операції (якщо така операція здійснена в мережі інших банків), а також в інших випадках, передбачених правилами Платіжних систем. Отже, відповідачем було встановлено у Правилах банківського обслуговування універсальний строк для звернення клієнтів зі скаргами - 40 днів, з яким позивач погодився підписуючи Угоду. З огляду на зазначене, колегія вважає правильним висновок суду першої інстанції, що ОСОБА_1 , уклавши та підписавши з банком 22 грудня 2015 року Угоду №PDV2-1313825, погодився на такі умови банку та прийняв їх, а тому звернення позивача до банку із заявою про спірні транзакції із значним запізненням (на 120 день після їх здійснення) стало підставою для відмови в ініціюванні процедури оскарження. Враховуючи викладене, безпідставними є доводи апеляційної скарги, що банк був зобов`язаний при розгляді заяви відповідача застосувати строки, встановлені Правилами Міжнародної платіжної системи Visa, а не внутрішніми правилами банку, адже позивач погодився та прийняв умови банку, підписавши з останнім угоду. Судом також установлено, що Правилами МПС визначено, що перш ніж ініціювати оскарження банк повинен з`ясувати всі деталі операції, деталі щодо товарів/послуг, які власник рахунку очікував отримати та які продавець, на користь якого сплачено кошти, мав надати і ця інформація повинна бути додана до звернення про спірну транзакцію. В процесі розгляду заяви позивача про спірні транзакції відповідачем було встановлено, що позивачем 18 січня 2017 року здійснено три успішних інтернет операції (з вірним введенням реквізитів карти, секретного коду) по переказу коштів на загальну суму 21 000 Євро. Отримувачем коштів по вказаним спірним транзакціям є компанія нерезидент FSC EU, яка виходячи із значення категорії торговельного підприємства 6012 (поле MCC_CODE) та інформації про торговця є компанією посередником у здійсненні грошових переказів. З довідки Українського процесингового центру від 20 травня 2019 року вбачається, що спірні транзакції-оплати були здійснені позивачем на користь третьої особи, що не є учасником договору, FSC EU, до сфери діяльності якої не входить постачання товарів, а не на користь продавця - компанії Evart Network LP. До того ж, Договір придбання IT кейсу, укладений між позивачем та компанією нерезидентом Evart Network LP у січні 2017 року, та на який ОСОБА_1 посилався при зверненні до банку із заявою про зворотній платіж, не містить номеру та дати, що не дозволяє ідентифікувати вказаний договір, як договір укладений саме у січні 2017 року, про що обґрунтовано зазначено судом першої інстанції. Таким чином, вірним є висновок суду першої інстанції, що банк-еквайр несе відповідальність по відшкодуванню коштів по спірним транзакціям перед держателями платіжних карт лише у тому випадку, якщо торговець, якого він обслуговує, є винним у невиконанні зобов`язань (не поставці товарів/послуг), тоді як відсутність у торговця (компанії FSC EU) обов`язків по поставці товарів/послуг позивачу виключає його відповідальність, оскільки FSC EU не мало перед позивачем жодних зобов`язань по поставці товару. Звертаючись до суду з позовом про стягнення з відповідача збитків у сумі 675 150 грн, позивач вказував на те, що відповідач неправомірно не здійснив оскарження на підставі поданої заяви позивача про спірні транзакції, внаслідок чого позивач втратив можливість отримати відшкодування від банку-еквайра. Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Згідно ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), а також доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода). Причинний зв`язок між протиправною поведінкою порушника та збитками полягає, передусім, у прямому (безпосередньому) зв`язку між протиправною поведінкою та настанням шкідливого результату. Разом з тим, стороною позивача не доведено належними та допустимими доказами, що збитки у розмірі 675 150 грн завдані йому саме банком, з огляду на те, що банк не був стороною договору, а лише забезпечував перерахування грошових коштів з рахунку платника на рахунок отримувача в межах своїх повноважень. Отже, позивачем не доведено факту наявності протиправної поведінки відповідача, причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяними збитками, а також не доведено вини відповідача у заподіянні збитків. Не погоджуючись фактично з діями банку щодо відмови у поверненні грошових коштів за транзакціями, позивач не заявляє вимог про визнання дій банку неправомірними та зобов`язання вчинити дії, а ставить вимоги про стягнення з банку майнової шкоди, які є необґрунтованими з огляду на те, що відповідач не є стороною укладеного позивачем договору та не має зобов`язань перед позивачем. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів апелянта та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, апеляційний суд виходить з того, що у справі, що розглядається, сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правильних висновків суду першої інстанції. Колегія суддів перевірила доводи апеляційної скарги на предмет законності судового рішення виключно в межах, які безпосередньо стосуються правильності застосування місцевим судом норм матеріального і дотримання норм процесуального права, у зв`язку з чим, не вдається до аналізу і перевірки інших доводів, які за своїм змістом зводяться до переоцінки доказів та встановлення обставин, що були належним чином досліджені судом першої інстанції та яким надана відповідна правова оцінка. За змістом ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За таких обставин, колегія суддів вважає, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, відсутні, а отже, слід відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування колегія суддів не вбачає. Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і на суть прийнятого рішення не впливають. Керуючись статтями 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, Київський апеляційний суд у складі колегії суддів, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Дарницького районного суду міста Києва від 09 листопада 2020 року - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено «23» березня 2021 року. Головуючий В.А. Кравець Судді О.Ф. Мазурик Л.Д. Махлай