Постанова 4818 № 641/7321/20

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А Іменем України 23 березня 2021 року м. Харків справа №641/7321/20 провадження №22-ц/818/1591/21 Харківський апеляційний суд у складі: Головуючого: Маміної О.В. суддів: Пилипчук Н.П., Тичкової О.Ю., за участю секретаря: Сізонової О.О. учасники справи: позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Поліс", відповідачі - фізична особа - підприємець ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи, що не заявляють самостійний вимог на предмет спору - приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Макушева Наталія Віталіївна, Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтервертикаль», розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Поліс" до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи, що не заявляють самостійний вимог на предмет спору: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Макушева Наталія Віталіївна, Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтервертикаль" про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю"Фінансова компанія "Поліс" на ухвалу Комінтернівського районного суду м. Харкова від 28 вересня 2020 року, постановлену під головуванням судді Курганникової О.А. в залі суду в місті Харкові, - в с т а н о в и в: У вересні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія «Поліс» звернулось до суду з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи, що не заявляють самостійний вимог на предмет спору: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Макушева Наталія Віталіївна, Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтервертикаль" про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 28 вересня 2020 року відмовлено у відкритті провадження за вищевказаним позовом. В апеляційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія «Поліс» просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм процесуального права; вказує, що суд першої інстанції помилково відмовив у відкритті провадження на підставі п.1 ч.1 ст. 186 ЦПК України. Зазначає, справа має розглядатися в порядку цивільного, а не господарського судочинства, оскільки позов пред`явлений не до боржника, щодо якого відкрита справа про банкрутство, не стосується майна боржника. Предметом договору дарування є квартира, яка взагалі не є окремим об`єктом нерухомого майна, оскільки створена в процесі самовільної реконструкції нежитлової будівлі, та судове рішення, яким визнано законність її реконструкції, скасовано. Крім того вказує, що позовні вимоги стосуються не майна, а застосування наслідків недійсності нікчемного правочину, які полягають у вилученні з реєстру записів, що підтверджують факти набуття права власності. Також зазначає, що спір щодо реального майна боржника - нежитлової будівлі, вже вирішений господарським судом, та будь-які права товариства щодо належного йому майна не оспорюються. Відзиву на апеляційну скаргу не надано. Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що між сторонами виник спір, який підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, оскільки стосується майна особи, стосовно якої на розгляді господарського суду Харківської області перебуває справа про банкрутство. Такі висновки суду першої інстанції відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи. Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ПОЛІС" звернулось до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи, що не заявляють самостійний вимог на предмет спору: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Макушева Н.В., Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтервертикаль" про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину, в якому просить: - застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину, а саме: договору дарування, укладеного 09 квітня 2014 року між ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Макушевою Н.В. за реєстраційним номером 571, шляхом: скасування (припинення) рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Макушевої Н.В. індексний номер рішення: 12289478 від 09.04.2014 року, скасування (припинення запису про відкриття розділу в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо нерухомого майна реєстраційний номер 334887463101 від 09.04.2014 року, скасування припинення) запису про право власності № 5284896 від 09.04.2014 року та речові права, що виникли на їх підставі, відповідно до визначеного порядку скасування (припинення) записів та закриття розділів у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. З копії Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 18.10.2019 року, вбачається, що право приватної власності на нежитлові приміщення, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 987,1кв.м., опис: нежитлові приміщення підвалу №1-16 загальною площею 178,3 кв.м., нежитлові приміщення 1-го поверху №2-15 загальною площею 193,4 кв.м., нежитлові приміщення 1-го поверху № 1 загальною площею 10,9 кв.м., нежитлові приміщення 2-го поверху 1-22, 22а загальною площею 373,6 кв.м., нежитлові приміщення 3-го поверху № 1, 2, 3 загальною площею 221,1 кв.м., нежитлові приміщення технічного поверху № 1, 2 загальною площею 9,8 кв.м. в нежитловій будівлі літ."А-3", на підставі ухвали господарського суду Харківської області від 22.02.2017 року по справі №5023/5383/12, зареєстровано за ТОВ "Інтервертикаль". Як вбачається з позовної заяви та відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень, ухвалою Господарського суду Харківської області від 26.11.2012 року за заявою ТОВ "Інтервертикаль" порушено провадження про банкрутство ТОВ "Інтервертикаль" на підставі статті 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Постановою Господарського суду Харківської області від 06.12.2012 року ТОВ "Інтервертикаль" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. На теперішній час справа про банкрутство ТОВ "Інтервертикаль" перебуває у провадженні Господарського суду Харківської області (справа № 5023/5383/12 (922/2781/20)). Згідно із статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом. За вимогами частини 1 статті 18 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення. Судова юрисдикція - це компетенція спеціально уповноважених органів судової влади здійснювати правосуддя у формі визначеного законом виду судочинства щодо визначеного кола правовідносин. Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ. Частиною 1 статті 19 ЦПК України передбачено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Відповідно до частин 1, 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Юрисдикція господарських справ установлена статтею 20 ГПК України, за змістом, зокрема, пункту 8 частини 1 якої справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі, справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України. Положення статті 20 ГПК України передбачають визначення юрисдикції господарських судів у справі як за суб`єктним, так і за предметним критерієм. Ознаками господарського спору, підвідомчого господарському суду, є, зокрема, участь у спорі суб`єкта господарювання, наявність між сторонами господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства і спору про право, що виникає з відповідних відносин, наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом, відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції. Відповідно до частини першої статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Відповідно до частини 2 статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства, який набрав чинності з 21 жовтня 2019 року, господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника. Матеріали справи свідчать про те, що у вересні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ПОЛІС" звернулось до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи, що не заявляють самостійний вимог на предмет спору: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Макушева Н.В., Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтервертикаль" про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину, а саме договору купівлі-продажу квартири між відповідачами. В обґрунтування своїх вимог посилалось на те, що 03 листопада 2006 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтервертикаль» набуло право власності на нежитлову будівлю літ «А-3» за адресою: АДРЕСА_1 , яке 09 жовтня 2007 року передано в іпотеку. Постановою Господарського суду Харківської області від 06 грудня 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтервертикаль» визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. 28 грудня 2012 року у межах ліквідаційної процедури у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтервертикаль" здійснено відчуження нерухомого майна, належного боржникові шляхом проведення торгів на Товарній біржі "Всеукраїнський торгівельний центр", де було реалізовано належне боржникові наступне майно: 1) нежитлові приміщення підвалу № 1-16 загальною площею 178,3 кв.м, нежитлові приміщення 1-го поверху № 2-15 загальною площею 193,4 кв.м в нежитловій будівлі літ "А-3", загальна площа якої складає 987,1 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (лот № 1) ; 2) нежитлові приміщення 1-го поверху №1 загальною площею 10,9 кв.м, нежитлові приміщення 2-го поверху 1-22, 22а загальною площею 373,6 кв.м, нежитлові приміщення 3-го поверху № 1, 2, 3 загальною площею 221,1 кв.м, нежитлові приміщення технічного поверху № 1, 2 загальною площею 9,8 кв.м у нежитловій будівлі літ "А-3", загальна площа якого складає 987,1 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (лот № 2); За результатами торгів з реалізації нерухомого майна переможцями стали ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . У подальшому ними здійснено перепланування та реконструкцію нежитлових приміщень першого поверху № 1 загальною площею 10,9 кв.м, нежитлових приміщень 2-го поверху № 1-22, 22а загальною площею 373,6 кв.м, нежитлових приміщень 3-го поверху № 1, 2, 3 загальною площею 221,1 кв.м, нежитлових приміщень технічного поверху № 1, 2 загальною площею 9,8 кв.м в літ "А-3" та нежитлових приміщень підвалу № 1-16 загальною площею 178,3 кв.м, нежитлових приміщень 1-го поверху № 2-15 загальною площею 193,4 кв.м в літ "А-3". Внаслідок перепланування та реконструкції нежитлові приміщення стали квартирами готельного типу, з технічними та допоміжними приміщеннями, підвалом та технічним поверхом. Рішенням Господарського суду Харківської області від 02 серпня 2013 року визнано за ОСОБА_2 та ОСОБА_1 право власності на самовільно реконструйований квартирний (багатоповерховий) житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , який складався з 43 квартир. 09 квітня 2014 року між ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 укладено договір дарування квартири № 10 у вказаному будинку. Нотаріусом прийнято рішення державного реєстратора щодо відкриття нового розділу у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстрацію права власності. Однак, ухвалою Господарського суду Харківської області від 25 січня 2017 року визнано недійсними результати торгів у формі аукціону з реалізації майна, належного Товариству з обмеженою відповідальністю «Інтервертикаль», а саме зазначеного нежитлового приміщення; визнано недійсними договори купівлі-продажу, укладені з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Ухвалою Господарського суду Харківської області від 22 лютого 2017 року визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтервертикаль» право власності на нежитлові приміщення за адресою: АДРЕСА_1 . Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 19 вересня 2017 року скасовано рішення суду першої інстанції, яким визнано законною самовільну реконструкцію нежитлової будівлі в квартирний будинок та визнано право власності на нього за ОСОБА_2 і ОСОБА_1 , та у задоволенні позову відмовлено. Як вбачається з постанови Східного апеляційного господарського суду від 09 грудня 2020 року ухвалу Господарського суду Харківської області від 22 лютого 2017 року у справі №5023/5383/12 - скасовано та ухвалено нове судове рішення про відмову у задоволенні заяви ліквідатора про визнання за Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтервертикаль" права власності на нежитлові приміщення підвалу №1-16 загальною площею 178,3 кв м, нежитлові приміщення 1-го поверху №2-15 загальною площею 193,4 кв м, нежитлові приміщення 1-го поверху №1 загальною площею 10,9 кв м, нежитлові приміщення 2-го поверху 1-22, 22а загальною площею 373,6 кв м, нежитлові приміщення 3-го поверху №1, 2, 3 загальною площею 221,1 кв м, нежитлові приміщення технічного поверху №1, 2 загальною площею 9,8 кв м в нежитловій будівлі літ "А-3", що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . На час розгляду справи в суді апеляційної інстанції ця постанова (справа №5023/5383/12) є чинною. Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Поліс» на підставі договору відступлення права вимоги від 18 листопада 2015 року та додаткової угоди від 27 листопада 2015 року є іпотекодержателем нежитлового приміщення та вважає свої права порушеними, оскільки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно міститься запис про реєстрацію права власності за відповідачем на квартиру, яка була частиною цього приміщення, що є перешкодою у зверненні стягнення на предмет іпотеки. Таким чином, на час розгляду справи в суді апеляційної інстанції триває процедура банкрутства Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтервертикаль", який в цій справі є третьою особою. Серед майна банкрута є нежитлові приміщення, іпотекодержателем яких є позивач. На час розгляду справи в суді апеляційної інстанції банкрут є власником спірних приміщень. Зазначене майно віднесено до ліквідаційної маси. Позивач є заставним кредитором у справі про банкрутство. Враховуючи, що між сторонами виник спір щодо майна боржника щодо якого триває процедура банкрутства, тому цей спір має вирішуватися господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи. Така правова позиція відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним у її постановах від 15 січня 2020 року у справі № 607/6254/15-ц (провадження № 14-404цс19), від 28 січня 2020 року у справі № 50/311-б (провадження № 12-143гс19). Посилання апелянта на те, що позов пред`явлено не до боржника ТОВ «Інтервертикаль» та не стосується майна боржника, що виключає підсудність даної справи за предметом спору до господарської юрисдикції, колегія суддів не приймає до уваги та не спростовує висновки суду першої інстанції, оскільки згідно положень пункту 7 Кодексу України з процедур банкрутство та пункту 8 частини 1 статті 20 ГПК України, розгляд спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинно відбуватися виключно у господарських судах, у провадженні яких перебуває справа про банкрутство. Висновок суду першої інстанції про те, що позовна заява ТОВ "Фінансова компанія "Поліс" не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства - відповідає вимогам закону та фактичним обставинам справи. Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду постановлена з додержанням вимог закону. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують. Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 367, 368, 369, 375, 381, 382, 383, 384, ЦПК України суд, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Поліс" - залишити без задоволення. Ухвалу Комінтернівського районного суду м. Харкова від 28 вересня 2020 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Головуючий: О.В. Маміна Судді: Н.П. Пилипчук О.Ю. Тичкова