Постанова 4857 № 380/2168/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 березня 2021 рокуЛьвівСправа № 380/2168/20 пров. № А/857/1563/21 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: судді-доповідача: Ніколіна В.В., суддів: Гінди О.М., Пліша М.А., за участю секретаря судових засідань Кітраль Х.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Галицької митниці Держмитслужби на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2020 року (суддя Грень Н.М., м. Львів, повне судове рішення складено 27 листопада 2020 року) у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Солтекс V» до Галицької митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень,- ВСТАНОВИВ: ТОВ «Солтекс V» у березні 2020 року звернулося до суду з адміністративним позовом до Галицької митниці Держмитслужби, у якому просило:визнати протиправним та скасувати рішення Івано-Франківської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UA206070/2019/000423/2 від 23.08.2019, № UA206070/2019/000422/2 від 23.08.2019, №UА206070/2019/000425/2 від 05.09.2019, № UА 206070/2019/000426/2 від 09.09.2019, № UА206070/2019/000431/2 від 28.10.2019 та № UА206070/2019/000434/2 від 21.11.2019; визнати протиправною бездіяльність Івано-Франківської митниці ДФС, яка полягала в непроведенні в письмовому вигляді консультації між ТОВ «Солтекс V» та митним органом відповідно до частин п`ятої, шостої статті 55 та частини четвертої статті 57 Митного кодексу України перед винесенням рішень Івано-Франківської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UA206070/2019/000423/2 від 23.08.2019, № UA206070/2019/000422/2 від 23.08.2019, №UА206070/2019/000425/2 від 05.09.2019, № UА206070/2019/000426/2 від 09.09.2019, № UА206070/2019/000431/2 від 28.10.2019 та № UА206070/2019/000434/2 від 21.11.2019. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що при митному оформленні товару, який ввозився на територію України, було визначено його митну вартість за основним методом - за ціною договору (контракту), й позивач заявив цей показник у декларації митної вартості, до якої було додано усі необхідні документи для підтвердження ціни. Тому, на думку позивача, митний орган безпідставно не погодився із заявленою декларантом митною вартістю товару, визначеною за ціною договору (контракту), та незаконно прийняв рішення про коригування митної вартості товару із застосуванням резервного методу. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2020 року у справі №380/2168/20 адміністративний позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано рішення Івано-Франківської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UA206070/2019/000423/2 від 23.08.2019, № UA206070/2019/000422/2 від 23.08.2019, №UА206070/2019/000425/2 від 05.09.2019, № UА206070/2019/000426/2 від 09.09.2019, № UА206070/2019/000431/2 від 28.10.2019 та № UА206070/2019/000434/2 від 21.11.2019. Визнано протиправною бездіяльність Івано-Франківської митниці ДФС, яка полягала в непроведенні в письмовому вигляді консультації між ТОВ«Солтекс V» та Івано-Франківською митницею ДФС відповідно до частин п`ятої, шостої статті 55 та частини четвертої статті 57 Митного кодексу України перед винесенням рішень Івано-Франківської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UA206070/2019/000423/2 від 23.08.2019, № UA206070/2019/000422/2 від 23.08.2019, №UА206070/2019/000425/2 від 05.09.2019, № UА206070/2019/000426/2 від 09.09.2019, № UА206070/2019/000431/2 від 28.10.2019 та № UА206070/2019/000434/2 від 21.11.2019. Стягнуто з Галицької митниці Держмитслужби на користь ТОВ«Солтекс V» судовий збір в сумі 41015 грн. 58 коп. Не погодившись із ухваленим судовим рішенням, його оскаржив відповідач , який із покликанням на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову повному обсязі. В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що суд першої інстанції не дав належної оцінки тому факту, що позивачем надано до митного оформлення документи не в повному обсязі, а надані документи містили розбіжності, які викликали сумнів у достовірності та об`єктивності відомостей щодо підтвердження числових значень митної вартості товару. З метою усунення виявлених розбіжностей та підтвердження числових складових митної вартості ТОВ«Солтекс V» було запропоновано надати додаткові документи, які ним надано не було, у зв`язку з чим митницею правомірно застосовано резервний метод визначення митної вартості товару, який ґрунтується на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях. З огляду на вказане, оскаржувані позивачем рішення про коригування митної вартості товарів є правомірними, а тому не можуть бути скасовані. Крім того, суд першої інстанції неправильно вирішив питання про розподіл судових витрат. Так, розмір майнових вимог у справі (ціна позову) становить 234 349, 87 грн. Тому ставка судового збору, враховуючи ціну позову, складає 5617, 25 грн. Таким чином, суд першої інстанції надмірно стягнув з Галицької митниці Держмитслужби 35398, 33 грн. (41015, 58 грн. 5617, 25 грн.). Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому покликається на правильність висновків суду першої інстанції щодо задоволення позову, тому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Учасники справи, в судове засідання не з`явились, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, а тому, апеляційний суд, відповідно до частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності учасників справи, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що 01 серпня 2018 року між IhyaTekstilTasimacilikGidaSan.Tic.Ltd.Sti, компанією, зареєстрованою в Турецькій Республіці, (далі «продавець»), та ТОВ«Солтекс V» був укладений договір купівлі-продажу №003СТ/2018 від 01 серпня 2018 року (далі - Договір), відповідно до якого продавець продає позивачу тканини й текстильні товари виробництва Турецької Республіки, а також інших країн. Відповідно до пунктів 1.2, 2.1, 3.1, 3.2, 4.1 та 4.2 Договору продавець і позивач погодили, що найменування, вартість і кількість товару може змінюватися згідно з додатками до договору, які є невід`ємною частиною договору, якщо інше не передбачено цим договором. Товар відвантажується морським транспортом на умовах FOB м. Стамбул, Турецька Республіка (Incoterms 2010), якщо інше не передбачено відповідним додатком до цього договору. Сторони домовилися, що в ціну товару включаються також, його вартість, упаковка й маркування, якщо інше не передбачено відповідним додатком до цього договору. Продавець і позивач погодили, що товар продається за ціною за умови, що він є стоковим, в 3,00 долара США за 1 (один) кг, якщо інша ціна не передбачена відповідним додатком до цього договору. Оплата здійснюється позивачем шляхом внесення передоплати в розмірі 100% вартості товару, якщо інше не передбачено відповідним додатком до цього договору. Оплата за товар буде проводитися шляхом оплати позивачем виставленого Продавцем інвойсу на товар. На виконання умов вказаного Договору позивачем було ввезено на митну територію України тканини й текстильні товари й при митному оформленні товарубуло визначено його митну вартість за основним методом - за ціною договору (контракту). Митний орган, вважаючи, що позивачем надано до митного оформлення документи не в повному обсязі, а надані документи містили розбіжності, які викликали сумнів у достовірності та об`єктивності відомостей щодо підтвердження числових значень митної вартості товару, запропонував ТОВ«Солтекс V» надати додаткові документи. Однак такі документи, митному органу надано не було. У зв`язку з цим Івано-Франківською митницею ДФС прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA206070/2019/000423/2 від 23.08.2019, № UA206070/2019/000422/2 від 23.08.2019, №UА206070/2019/000425/2 від 05.09.2019, № UА206070/2019/000426/2 від 09.09.2019, № UА206070/2019/000431/2 від 28.10.2019 та № UА206070/2019/000434/2 від 21.11.2019, в яких митницею для визначення митної вартості товару застосовано резервний метод, що ґрунтується на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях. Не погодившись з вищевказаними рішеннями Івано-Франківської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів, позивач звернувся до суду з цим позовом. Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем було подано митному органу разом з митними деклараціями документи на підтвердження визначеної за основним методом митної вартості товарів відповідно до положень статті 53 Митного кодексу України, які містять повні та достовірні відомості про заявлену митну вартість товару, чітко ідентифікують придбаний товар та містять об`єктивні й достовірні дані; відповідач необґрунтовано й безпідставно скоригував митну вартість товарів за резервним методом шляхом прийняття рішень, що не відповідають вимогам законодавства про коригування митної вартості товарів. Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв`язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, в межах доводів та вимог апеляційної скарги колегія суддів апеляційного суду виходить з наступного. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі та в межах повноважень у спосіб, що передбачений, як Конституцією, так і Законами України. Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень. Згідно з частиною першою та другою статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У справі встановлено, що 01 серпня 2018 року між, компанією IhyaTekstilTasimacilikGidaSan.Tic.Ltd.Sti зареєстрованою в Турецькій Республіці (Продавець), та ТОВ«Солтекс V» був укладений договір купівлі-продажу №003СТ/2018 від 01 серпня 2018 року (Договір), відповідно до якого продавець продає позивачу тканини й текстильні товари виробництва Турецької Республіки, а також інших країн. Продавець та ТОВ«Солтекс V» уклали Додаток №21 до Договору, відповідно до пункту 1 якого Продавець продав позивачу тканину виробництва Турецької Республіки, а саме:трикотажне полотно пофарбоване (73% бавовна, 23% поліестер та 4% лайкра), сток, 4-5 сорт, товарна позиція 600622 відповідно до діючої на момент укладання Додатку Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (надалі - «УКТ ЗЕД»), в кількості 20 062 кг, 50 439 погонних метрів, за ціною 3,03 долари США за 1 (один) кг; трикотажне полотно пофарбоване (95% бавовна та 5% лайкра), сток, 4-5 сорт, товарна позиція 600410 відповідно до УКТ ЗЕД, в кількості 3 367 кг, 8 465 погонних метрів, за ціною 3,03 долари США за 1 (один) кг. Загальна вартість товару згідно з пунктами 1-3 Додатку та Інвойсом №STL-090719 від 09 липня 2019 року склала 70 989,87 доларів США, а його поставка відбувалася на умовах DAP м. Київ, Україна (Incoterms 2010). Позивач 15 серпня 2019 року подав до Івано-Франківської митниці ДФС додаткову митну декларацію ІМ40ДТ №ИА206070/2019/005993, в графах 31 якої позивачем був зазначений товар. Відповідно до граф 20, 22 та 42 митної декларації 005993 загальна вартість товару складає 70 989,87 доларів США (із розрахунку 3,03 долари США за 1 кг товару), а його поставка відбувалася на умовах DAP м. Київ, Україна (що підтверджується, зокрема, пунктом 2.1 Додатку, у якому зазначені умови поставки товару, а саме: DAP м. Київ, Україна, а також Інвойсом), тобто Продавець оплатив витрати на перевезення товару до визначеного місця призначення (м. Київ, Україна), а також забезпечив проходження митних процедур у країні експорту та виконав інші обов`язки відповідно до Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (Incoterms 2010). Виконуючи приписи частини другої статті 53 МК України, позивач при поданні митної декларації 005993 надав митному органу копії документів, а саме: договір купівлі-продажу №003СТ/2018 від 01 серпня 2018 року, додаток та інвойс, що підтверджують митну вартість товару в розмірі 70 989,87 доларів США. При цьому, колегія суддів звертає увагу, що вказані документи не містять розбіжностей, ознак підробки та містять відомості, які підтверджують числові значення складових митної вартості ввезеного товару. Митний орган 15 серпня 2019 року надіслав позивачу через спеціалізовану систему обміну електронними повідомленнями запит (повідомлення) щодо надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товару за митною декларацією 005993. У вказаному запиті митний органзапропонував позивачу надатитакі документи: 1) якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи; 2) за наявності - інші платіжні або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 3) договір (угоди, контракти) із третіми особами, пов`язаними з договором про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 4) каталоги, прейскуранти, прайс-листи виробника товару; 5) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями. Згідно з частинами третьою та п`ятою статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Позивач 22 серпня 2019 року у відповідь на запит надіслав митному органу листа №2208/19-01. У вказаному листі ТОВ «Солтекс V» надало митному органу такі документи та інформацію. Щодо банківських платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару, та інших платіжних або бухгалтерських документів, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, то ТОВ «Солтекс V» повідомило про відсутність будь-яких платіжних або бухгалтерських документів, що підтверджують вартість товару, так як після взяття товару на бухгалтерський облік позивача він ще не був реалізованим на митній території України станом на день підписання листа. Водночас, позивач повідомив, що відповідно до пункту 4 Додатку оплата за товар здійснюється позивачем шляхом сплати 100% вартості товару до 30 вересня 2019 року включно. Станом на день підписання листа інвойс був неоплаченим. Щодо договору (угоди, контракту) із третіми особами, пов`язаного з договором про поставку товарів, митна вартість яких визначається, то позивач повідомив митний орган про відсутність будь-яких договорів (угод, контрактів) із третіми особами, пов`язаних з договором про поставку імпортованого товару, оскільки треті особи не залучалися до поставки товару, а всі витрати на доставку товару до кордону України були понесені Продавцем. Щодо каталогів, специфікацій, прейскурантів (прайс-листів) виробника товару, то позивач надав на 2 аркушах копії листа Продавця №FYS20190821-01/А від 21 серпня 2019 року та його перекладу з англійської на українську мову. Крім того, позивач зазначив, що в листі Продавця є актуальний прайс-лист станом на дату підписання Додатку на поставку товару, а також підтвердження того, що товар є стоковим та належить до 4-5 сорту. Щодо висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлених спеціалізованими експертними організаціями, то позивач повідомив, що у нього був відсутній станом на день підписання листа будь-який висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією. Митний орган 22 серпня 2019 року направив ТОВ «Солтекс V» повідомлення №6cd42fb2-2b9a-47a6-a192-7df60988dcdd, яким позивача поінформовано про те, що митна вартість імпортованого товару буде визначена митним органом в іншому (більшому) розмірі. Івано-Франківською митницею ДФС 23 серпня 2019 року прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №YА206070/2019/000422/2, яким митним органом застосовано резервний метод для визначення митної вартості товару (т. 2, а.с.151). 23 серпня 2019 року прийнято Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА206070/2019/00469, якою ТОВ «Солтекс V» відмовлено в митному оформленні (випуску) товару за митною декларацією 005993 (т.2 а.с.152-155). Відповідно до частини сьомої статті 55 МК України у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів. 27 серпня 2019 року ТОВ «Солтекс V» для випуску товару у вільний обіг, керуючись положеннями частини сьомої статті 55 МК України та не погоджуючись із рішенням про коригування митної вартості, подало повторно додаткову митну декларацію ІМ40ДТ №UА206070/2019/006255 та відповідно до сплатило фінансову гарантію для випуску товару в обіг в розмірі 129030,62 грн. Також у справі встановлено, що 18 липня 2019 року Продавець та ТОВ «Солтекс V» уклали Додаток №22 до Договору (т. 2 а.с.4-5). Відповідно до пункту 1 Додатку Продавець продав Позивачу тканину виробництва Турецької Республіки (далі - товар), а саме: трикотажне полотно (60% бавовна та 40% поліестер), товарна позиція 600622 відповідно до діючої на момент укладання Додатку Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, в кількості 21 256,35 кг, 60 580 погонних метрів, за ціною 3,10 долари США за 1 (один) кг. Загальна вартість товару згідно з пунктами 1-3 Додатку та Інвойсом №FYS2019520 від 19 липня 2019 року склала 65922,59 долари США, а його поставка відбувалася на умовах CPT м. Київ, Україна (Incoterms 2010). Продавець 26 липня 2019 року на виконання пункту 3.1 Додатку виставив ТОВ «Солтекс V» до сплати Інвойс № FYS2019520 (уточнений) на загальну суму 65922,59 долари США (т.2, а.с.7). ТОВ «Солтекс V» 15 серпня 2019 року подало до Івано-Франківської митниці ДФС додаткову митну декларацію ІМ40ДТ №UА206070/2019/005994, у графі 31 якої позивачем був зазначений товар (т.1 а.с.245). Відповідно до граф 20, 22 та 42 Митної декларації 005994 загальна вартість Товару складає 65922,59 долари США (із розрахунку 3,10 долари США за 1 кг товару), а його поставка відбувалася на умовах СРТ м. Київ, Україна (що підтверджується, зокрема, пунктом 2.1 Додатку, у якому зазначені умови поставки Товару, а саме: СРТ м. Київ, Україна), тобто Продавець оплатив витрати на перевезення товару до названого місця призначення (м. Київ, Україна), а також забезпечив проходження митних процедур у країні експорту та виконав інші обов`язки відповідно до Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (Incoterms 2010). Виконуючи приписи частини другої статті 53 МК України, ТОВ«Солтекс V»при поданні митної декларації 005994 надало митному органу копії таких документів: Договору; Додатку та Інвойсів, що підтверджують митну вартість товару в розмірі 65922,59 долари США (т.2 а.с.1-8). При цьому, колегія суддів звертає увагу, що вказані документи не містять розбіжностей, ознак підробки та містять відомості, які підтверджують числові значення складових митної вартості ввезеного товару. Митний орган 15 серпня 2019 року надіслав позивачу через спеціалізовану систему обміну електронними повідомленнями запит (повідомлення) щодо надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товару за митною декларацією 005994 (т.1, а.с.256). У запиті митний орган запропонував позивачу надати такі документи: 1) якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи; 2) за наявності - інші платіжні або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 3) каталоги, прейскуранти, прайс-листи виробника товару; 4) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями. 22 серпня 2019 року ТОВ«Солтекс V» у відповідь на запит надав митному органу лист №2208/19-02 (т.1 а.с.247-248, т.2 а.с.21-22). У вказаному листі позивач надав митному органу інформацію та наступні документи. Щодо банківських платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару, та інших платіжних або бухгалтерських документів, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, то ТОВ«Солтекс V» повідомило про відсутність будь-яких платіжних або бухгалтерських документів, що підтверджують вартість товару, так як після взяття товару на бухгалтерський облік позивача він ще не був реалізованим на митній території України станом на день підписання листа. Водночас, позивач повідомив, що відповідно до пункту 4 Додатку оплата за товар здійснюється позивачем шляхом сплати 100% вартості товару до 30 вересня 2019 року включно. Станом на день підписання листа інвойс був неоплаченим. Щодо каталогів, специфікацій, прейскурантів (прайс-листів) виробника товару, то позивач надав на 2 аркушах копії листа Продавця №FYS20190821-01/А від 21 серпня 2019 року та його перекладу з англійської на українську мову. Крім того, позивач зазначив, що в листі Продавця є актуальний прайс-лист станом на дату підписання Додатку на поставку товару. Щодо висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлених спеціалізованими експертними організаціями, то позивач повідомив, що у нього був відсутній станом на день підписання листа будь-який висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією. Митний орган 22 серпня 2019 року направив ТОВ «СолтексV» повідомлення №a3d1ae31-eef8-4ce9-acf1-c974291dd4dc, яким позивача поінформовано про те, що митна вартість імпортованого товару буде визначена митним органом в іншому (більшому) розмірі. Івано-Франківська митниця ДФС 22 серпня 2019 року прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UА206070/2019/000423/2, яким до імпортованого позивачем товару застосовано резервний метод для визначення митної вартості (т.2, а.с.24). 23 серпня 2019 року Івано-Франківська митниця ДФС винесла Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА 206070/2019/00470, якою позивачу відмовлено в митному оформленні (випуску) товару за митною декларацією 005994 . ТОВ «СолтексV» 27 серпня 2019 року для випуску товару у вільний обіг, керуючись положеннями частини сьомої статті 55 МК України та не погоджуючись із рішенням про коригування митної вартості товару, повторно подало митному органу додаткову митну декларацію ІМ40ДТ № UА 206070/2019/006268 та сплатило фінансову гарантію у розмірі 104215,22 грн. (т.2, а.с. 27). 31 липня 2019 року Продавець та ТОВ «СолтексV» уклали Додаток №23 до Договору (далі - Додаток 1) (т.1, а.с.29-30). Відповідно до пункту 1 Додатку 1 Продавець продав позивачу тканину виробництва Турецької Республіки, а саме:трикотажне полотно пофарбоване (90% бавовна та 10% поліестер), товарна позиція 600622 відповідно до діючої на момент укладання Додатку 1 Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (надалі - «УКТ ЗЕД»), в кількості 9 775,88 кг, за ціною 3,50 долари США за 1 (один) кг; трикотажне полотно пофарбоване (100% бавовна), товарна позиція 600622 відповідно до УКТ ЗЕД, в кількості 243,82 кг, за ціною 3,50 долари США за 1 (один) кг;трикотажне полотно пофарбоване (73% бавовна, 23% поліестер, 4% еластан), товарна позиція 600622 відповідно до УКТ ЗЕД, в кількості 792,5 кг, за ціною 3,50 долари США за 1 (один) кг. Загальна вартість товару 1 згідно з пунктами 1-3 Додатку 1 та Інвойсом №Е201908/01/1 від 01 серпня 2019 року склала 37842,70 долари США, а його поставка відбувалася на умовах EXW м. Газіантеп, Турецька Республіка (Іncoterms 2010) (т.1, а.с.29-31). Продавець на виконання пункту 3.1 Додатку 1 01 серпня 2019 року виставив позивачу до сплати Інвойс 1 на загальну суму 37842,70 долари США (т.1, а.с. 31). ТОВ «СолтексV» 29 серпня 2019 року подало Івано-Франківській митниці ДФС додаткову митну декларацію ІМ40ДТ №UА206070/2019/006360, у графах 31 якої позивачем був зазначений товар 1 (т.1 а.с.23-24). Відповідно до граф 20, 22 та 42 митної декларації 006360 загальна вартість товару 1 складає 37842,70 долари США, а його поставка відбувалася на умовах EXW м. Газіантеп, Турецька Республіка (що підтверджується, зокрема, пунктами 2-3 Додатку 1, у яких міститься посилання на Інвойс 1, й Інвойсом 1, у якому зазначені умови поставки товару 1, а саме: EXW м. Газіантеп, Турецька Республіка). У той же час, позивач здійснив перевезення товару 1 з території Турецької Республіки до місця ввезення на митну територію України. Розмір таких додаткових витрат склав 60000,00 грн (т.1, а.с.20, 34-36). Таким чином, митна вартість товару 1 склала в гривневому еквіваленті станом на 09 серпня 2019 року 1018047,02 грн. (37842,70 долари США х 25,316561 + 60 000,00 грн.). Виконуючи приписи частини другої статті 53 МК України, позивач при поданні митної декларації 006360 надав Відповідачу, зокрема фотокопії наступних документів: Договору, Додатку 1, Інвойсу 1, Договору на перевезення вантажів автомобільним транспортом №90/19 від 02 січня 2019 року, укладеного між ТОВ «Текстранс» та позивачем) та листа перевізника №08/19 від 06 серпня 2019 року (т.1, а.с.20, 26-31, 33). Митний орган 29 серпня 2019 року надіслав позивачу через спеціалізовану систему обміну електронними повідомленнями запит (повідомлення) щодо надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товару 1 за митною декларацією 006360 . У своєму запиті митний орган запропонував позивачу надати такі документи: 1) якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи; 2) за наявності - інші платіжні або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 3) договір (угоди, контракти) із третіми особами, пов`язаними з договором про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 4) каталоги, прейскуранти, прайс-листи виробника товару; 5) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями. ТОВ «СолтексV» у відповідь на запит 05 вересня 2019 року надіслало митному органу листа №0509/19-01, яким надало інформацію та наступні документи (т.1 а.с.21-22, 50-53). Щодо банківських платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару, та інших платіжних або бухгалтерських документів, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, то ТОВ«Солтекс V» повідомило про відсутність будь-яких платіжних або бухгалтерських документів, що підтверджують вартість товару, так як після взяття товару на бухгалтерський облік позивача він ще не був реалізованим на митній території України станом на день підписання листа. Водночас, позивач повідомив, що відповідно до пункту 4 Додатку оплата за товар здійснюється позивачем шляхом сплати 100% вартості товару до 30 вересня 2019 року включно. Станом на день підписання листа інвойс був неоплаченим. Щодо договорів (угод, контрактів) із третіми особами, пов`язаних з договором про поставку товарів, митна вартість яких визначається, то позивач повідомив митний орган, що він вже надавав відповідну угоду на перевезення (Договір на перевезення). Додатково позивач надав для ознайомлення на 3 аркушах такі копії: заявки на перевезення вантажів автотранспортом від 31 липня 2019 року, складеної між позивачем та перевізником, акта виконаних робіт (послуг) №169 від 09 серпня 2019 року, складеного між позивачем та перевізником, та рахунку-фактури №ТТ-0000169 від 09 серпня 2019 року, складеного перевізником (т.1, а.с.34-36); Щодо каталогів, специфікацій, прейскурантів (прайс-листів) виробника товару, то позивач надав на 2 аркушах копії листа Продавця №FYS20190821-01/А від 21 серпня 2019 року та його перекладу з англійської на українську мову. Крім того, позивач зазначив, що в листі Продавця є актуальний прайс-лист станом на дату підписання Додатку 1 на поставку імпортованого товару 1; Щодо висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлених спеціалізованими експертними організаціями, то позивач повідомив, що у нього був відсутній станом на день підписання листа будь-який висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією. Крім того, в пункті 3 прохальної частини листа позивач звернувся до митного органу з вимогою про проведення письмової консультації з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості товару

1. Митний орган 05 вересня 2019 року надіслав позивачу повідомлення №се9799ff-2c89-42a5-aab6-aa35418b02bf, яким позивача поінформовано про те, що митна вартість імпортованого товару буде визначена митним органом в іншому (більшому) розмірі. 05 вересня 2019 року Івано-Франківська митниця ДФС прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UА206070/2019/000425/2, яким застосувала резервний метод для визначення митної вартості товару 1 (т.1, а.с.55), та винесла Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА206070/2019/00473, якою відмовила позивачу в митному оформленні (випуску) товару 1 за митною декларацією 006360 . ТОВ «СолтексV» 06 вересня 2019 року для випуску товару 1 у вільний обіг, керуючись положеннями частини сьомої статті 55 МК України та не погоджуючись із рішенням про коригування митної вартості товарів №UА206070/2019/000425/2, повторно подало митному органу додаткову митну декларацію ІМ40ДТ №UА206070/2019/006613 та сплатило фінансову гарантію у розмірі 3306,06 грн. (т.1, а.с.59-60). 31 липня 2019 року Продавець та ТОВ «СолтексV» уклали Додаток №24 до Договору (т.1, а.с. 61-62). Відповідно до пункту 1 Додатку 2 Продавець продав ТОВ «СолтексV» тканину виробництва Турецької Республіки, а саме: трикотажне полотно пофарбоване (90% бавовна, 10% поліестер), товарна позиція 600622 відповідно до УКТ ЗЕД, в кількості 10 946,14 кг, за ціною 3,50 долари США за 1 (один) кг; трикотажне полотно пофарбоване (100% бавовна), товарна позиція 600622 відповідно до УКТ ЗЕД, в кількості 267,72 кг, за ціною 3,50 долари США за 1 (один) кг;трикотажне полотно пофарбоване (73% бавовна, 23% поліестер, 4% еластан), товарна позиція 600410 відповідно до УКТ ЗЕД, в кількості 1 037,35 кг, за ціною 3,50 долари США за 1 (один) кг. Загальна вартість товару 2 згідно з пунктами 1-3 Додатку 2 та Інвойсом №Е201908/09/1 від 28 серпня 2019 року склала 42879,24 доларів США, а його поставка відбувалася на умовах ЕХW м. Газіантеп, Турецька Республіка (Incoterms 2010). Продавець 28 серпня 2019 року на виконання пункту 3.1 Додатку 2 виставив ТОВ «СолтексV» до сплати Інвойс 2 на загальну суму 42879,24 доларів США (т.1, а.с.63). ТОВ «СолтексV» 06 вересня 2019 року подало до митному органу митну декларацію ІМ40ДЕ №UА206070/2019/006621, у графах 31 якої був зазначений товар 2 (т.1, а.с. 65-66). Відповідно до граф 20, 22 та 42 митної декларації 006621 загальна вартість товару 2 складає 42879,24 доларів США, а його поставка відбувалася на умовах ЕХW м. Газіантеп, Турецька Республіка (що підтверджується, зокрема, пунктами 2-3 Додатку 2, у яких міститься посилання на Інвойс 2, у якому зазначені умови поставки товару 2, а саме: ЕХW м. Газіантеп, Турецька Республіка). У той же час, ТОВ «СолтексV» здійснило перевезення товару 2 з території Турецької Республіки до місця ввезення на митну територію України. Розмір таких додаткових витрат склав 60000,00 грн. (т.1, а.с.64, 76-77). Таким чином, митна вартість товару 2 склала в гривневому еквіваленті станом на 06 вересня 2019 року 1145300,96 грн. (42879,24 доларів США х 25,310639 + 60 000,00 грн.). Виконуючи приписи частини другої статті 53 МК України, ТОВ «СолтексV» при поданні митної декларації 006621 надаломитному органу копії таких документів: Договору, Додатку 2, Інвойсу 2, Договору на перевезення та листа перевізника №09/19 від 02 вересня 2019 року (т.1, а.с. 26-28, 33, 61- 64). Митний орган 06 вересня 2019 року надіслав позивачу через спеціалізовану систему обміну електронними повідомленнями запит (повідомлення) щодо надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товару 2 за митною декларацією 00621 . У своєму запиті митний орган запропонував позивачу надати такі документи: 1) якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи; 2) за наявності - інші платіжні або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 3) договір (угоди, контракти) із третіми особами, пов`язаними з договором про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 4) каталоги, прейскуранти, прайс-листи виробника товару; 5) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями. ТОВ «СолтексV» 06 вересня 2019 року у відповідь на запит митного органу надіслало листа №0609-1, в якому просило винести рішення по митній декларації та повідомило, що документи буде надано пізніше (т.1, а.с.68-69). Митний орган 09 вересня 2019 року направив позивачу повідомлення №7e410a62-861f-422cb160-4307d721121d, яким позивача поінформовано про те, що митна вартість імпортованого товару буде визначена митним органом в іншому (більшому) розмірі. Івано-Франківська митниця ДФС 09 вересня 2019 року прийняла Рішення про коригування митної вартості товарів №UА206070/2019/000426/2, яким застосувала резервний метод для визначення митної вартості товару 2, та винесла Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА 206070/2019/00474, якою відмовила ТОВ «СолтексV» в митному оформленні (випуску) товару 2 за митною декларацією 006621 (т.1, а.с72-73). ТОВ «СолтексV» 09 вересня 2019 року для випуску товару 2 у вільний обіг, керуючись положеннями частини сьомої статті 55 МК України та не погоджуючись із Рішенням про коригування митної вартості товарів №UА206070/2019/000426/2, повторно подало митному органу митну декларацію ІМ40ДЕ № UА206070/2019/006658 та сплатило фінансову гарантію у розмірі 5892,41 грн. (т.1, а.с.74-75). Продавець та ТОВ «СолтексV» 13 вересня 2019 року уклали Додаток №25 до Договору (т.1, а.с85-86). Відповідно до пункту 1 Додатку 3 Продавець продав ТОВ «СолтексV» тканину виробництва Турецької Республіки, а саме: трикотажне полотно пофарбоване (90% бавовна, 10% поліестер), товарна позиція 600622 відповідно до УКТ ЗЕД, в кількості 11 100,24 кг, за ціною 3,50 долари США за 1 (один) кг; трикотажне полотно пофарбоване (95% бавовна, 5% лайкра), товарна позиція 600622 відповідно до УКТ ЗЕД, в кількості 210,1 кг, за ціною 3,50 долари США за 1 (один) кг; трикотажне полотно пофарбоване (100% бавовна), товарна позиція 600622 відповідно до УКТ ЗЕД, в кількості 1 768,62 кг, за ціною 3,50 долари США за 1 (один) кг. Загальна вартість товару 3 згідно з пунктами 1-3 Додатку 3 та Інвойсом №Е201909/01/1 від 14 вересня 2019 року (Інвойс 3) склала 45776,36 доларів США, а його поставка відбувалася на умовах ЕХW м. Газіантеп, Турецька Республіка (Іncoterms 2010) (т.1, а.с.85-87). Продавець 13 вересня 2019 року на виконання пункту 3.1 Додатку 3 виставив ТОВ «СолтексV» до сплати Інвойс 3 на загальну суму 45776,36 доларів США (т.1, а.с.87). ТОВ «СолтексV» 18 жовтня 2019 року подало митному органу додаткову митну декларацію ІМ40ДТ- №UА206070/2019/007733, у графі 31 якої позивачем був зазначений товар 3 . Відповідно до граф 20, 22 та 42 митної декларації 007733 загальна вартість товару 3 складає 45776,36 доларів США, а його поставка відбувалася на умовах ЕХW м. Газіантеп, Турецька Республіка (що підтверджуєтьсяпунктами 2-3 Додатку 3, у яких міститься посилання на Інвойс 3, у якому зазначені умови поставки товару 3, а саме: ЕХW м. Газіантеп, Турецька Республіка). У той же час, ТОВ «СолтексV» здійснило перевезення товару 3 з території Турецької Республіки до місця ввезення на митну територію України. Розмір таких додаткових витрат склав 60000,00 грн. (т.1, а.с.92, 122-123). Таким чином, митна вартість товару 3 склала в гривневому еквіваленті станом на 23 вересня 2019 року 1178436,32 грн. (45776,36 доларів США х 24,432618 + 60 000,00 грн.). Виконуючи приписи частини другої статті 53 МК України, ТОВ «СолтексV» при поданні митної декларації 007733 надало митному органу копії таких документів: Договору, Додатку 3, Інвойсу З, Договору на перевезення та листа перевізника №18/19 від 18 вересня 2019 року (т.1, а.с.82-87, 91-92). Митний орган 18 жовтня 2019 року надіслав ТОВ «СолтексV» через спеціалізовану систему обміну електронними повідомленнями запит (повідомлення) щодо надання додаткових документів для підтвердження митної вартості імпортованоготовару 3 за митною декларацією 007733 (т.1, а.с.81). У своєму запиті митний орган запропонував позивачу надати такі документи: 1) якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи; 2) за наявності - інші платіжні або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 3) договір (угоди, контракти) із третіми особами, пов`язаними з договором про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 4) каталоги, прейскуранти, прайс-листи виробника товару; 5) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями. 28 жовтня 2019 року у відповідь на запит позивач надіслав митному органу листа №2810/19-01, яким надав інформацію та наступні документи(т.1, а.с.78-79, 105). Щодо банківських платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару, та інших платіжних або бухгалтерських документів, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, то ТОВ«Солтекс V» повідомило про відсутність будь-яких платіжних або бухгалтерських документів, що підтверджують вартість товару, так як після взяття товару 3 на бухгалтерський облік позивача він ще не був реалізованим на митній території України станом на день підписання листа. При цьому, позивач повідомив, що відповідно до пункту 4 Додатку оплата за товар 3 здійснюється позивачем шляхом сплати 100% вартості товару до 30 листопада 2019 року включно. Станом на день підписання листа інвойс був неоплаченим. Крім того, позивач надав митному органу копії первинних документів бухгалтерського обліку щодо товару 3, а саме: прибуткової накладної №ТОВ-000018 від 23 вересня 2019 року, складеної позивачем; видаткової накладної №ТОВ-000018 від 24 вересня 2019 року, складеної між позивачем та ТОВ «Текссол-С»; податкової накладної №18 від 24 вересня 2019 року, складеної позивачем . Щодо договору (угоди, контракту) із третіми особами, пов`язаного з договором про поставку товарів, митна вартість яких визначається, то позивач повідомив, що вже надавав митному органу відповідну угоду на перевезення (Договір на перевезення) (т.1, а.с.91). Щодо каталогів, специфікацій, прейскурантів, прайс-листів виробника товару, то позивач повідомив, що у нього були відсутні станом на день підписання листа будь-які каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару

3. Щодо висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлених спеціалізованими експертними організаціями, то позивач повідомив, що у нього був відсутній станом на день підписання листа будь-який висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією. Крім того, в пункті 3 прохальної частини листа позивач звернувся до митного органу з вимогою про проведення письмової консультації з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості товару

3. Митний орган 28 жовтня 2019 року направив ТОВ «СолтексV» повідомлення №ada51f8a-021d-40a8-b415-40837e7ca441, яким позивача поінформовано про те, що митна вартість імпортованого товару буде визначена митним органом в іншому (більшому) розмірі. Івано-Франківська митниця ДФС 28 жовтня 2019 року прийняла Рішення про коригування митної вартості товарів №UА206070/2019/000431/2, яким застосувала резервний метод для визначення митної вартості товару 3, та винесла Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА206070/2019/00482, якою відмовила ТОВ «СолтексV» в митному оформленні (випуску) товару 3 за митною декларацією 007733 (т.1, а.с.109-110). ТОВ «СолтексV» 29 жовтня 2019 року для випуску товару 3 у вільний обіг, керуючись положеннями частини сьомої статті 55 МК України та не погоджуючись із Рішенням про коригування митної вартості товарів №UА206070/2019/000431/2, повторно подало митному органу додаткову митну декларацію ІМ40ДТ №UА206070/2019/008036 та сплатило фінансову гарантію у розмірі 6832,81 грн. (т.1, а.с.111). Відповідно до частини восьмої статті 55 МК України протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати органу доходів і зборів додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються. ТОВ «СолтексV» 27 січня 2020 року керуючись положеннями частини сьомої та восьмої статті 55 МК України та не погоджуючись із Рішенням 3, надіслало митному органу листа №2701/20-01 від 27 січня 2020 року (т.1, а.с.112-113). Так, листом №2701/20-01 від 27 січня 2020 року для підтвердження заявленої митної вартості товару 3 в гривневому еквіваленті станом на 23 вересня 2019 року в розмірі 1178 436,32 грн. позивач надав такі документи та інформацію. Щодо банківських платіжних документів та інших платіжних або бухгалтерських документів, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, копії документів щодо спірного товару 3, а саме:а) платіжне доручення в іноземній валюті в форматі SWIFT - Повідомлення №(МUR) 46 ReferenceNo. JBKLJCAO2T9VCS від 10 грудня 2019 року, видане позивачем, на суму 20 000,00 доларів США, з яких 8 000,00 доларів США було перераховано позивачем у рахунок сплати за спірний товар 3 (т.1, а.с.117);б) платіжне доручення в іноземній валюті в форматі SWIFT - Повідомлення №(МUR) 47 ReferenceNo. JBKLJCKO2URPJD від 20 грудня 2019 року, виданепозивачем, на суму 18 900,00 доларів США, з яких 18 900,00 доларів США було перераховано позивачем у рахунок сплати за спірний товар 3 (т.1, а.с.118);в) платіжне доручення в іноземній валюті в форматі SWIFT - Повідомлення №(МUR) 50 ReferenceNo. JBKLJCOO2V8HTR від 24 грудня 2019 року, видане позивачем, на суму 42300,00 доларів США, з яких 18 876,36 доларів США було перераховано позивачем у рахунок сплати за спірний Товар 3 (т. 1 а.с. 119); г) витяг з клієнт-банкінгу позивача з інформацією від АТКБ «Приватбанк» про суми здійснення платежів у розрізі відповідних митних декларацій за Договором за період з 30 серпня 2019 року по 14 січня 2020 року (т.1, а.с.120). Щодо договору (угоди, контракту) із третіми особами, пов`язаного з договором про поставку товарів, митна вартість яких визначається, позивач повідомив, що вже надавав відповідну угоду на перевезення (Договір па перевезення) (т.1, а.с.121). Щодо каталогів, специфікацій, прейскурантів, прайс-листів виробника товару та висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлених спеціалізованими експертними організаціями, або інформації біржових організацій про вартість товару або сировини, то позивач повідомив, що у нього були відсутні станом на день підписання листа №2701/20-01 від 27 січня 2020 року будь-які каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника спірного товару 3 та будь-який висновок про якісні та вартісні характеристики товару 3, підготовлений спеціалізованою експертною організацією. Щодо транспортних (перевізних) документів, а також документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, топозивач додатково надав митному органу копії документів, які підтверджують транспортні витрати позивача, понесені з території Турецької Республіки до місця ввезення на митну територію України, а саме: рахунок-фактуру №ТТ-00188/1 від 23 вересня 2019 року, виставлений перевізником; акт виконаних робіт (послуг) №188/1 від 23 вересня 2019 року, складений між позивачем та перевізником . Продавець та ТОВ «СолтексV» 30 вересня 2019 року уклали Додаток №26 до Договору (т.1, а.с.143-144). Відповідно до пункту 1 Додатку 4 Продавець продав ТОВ «СолтексV» тканину виробництва Турецької Республіки, а саме: трикотажне полотно пофарбоване (90% бавовна та 10% поліестер), товарна позиція 600622 відповідно до УКТ ЗЕД, в кількості 7 817,86 кг, за ціною 3,50 долари США за 1 (один) кг; трикотажне полотно пофарбоване з бавовни та лайкри, товарна позиція 600623 відповідно до УКТ ЗЕД, в кількості 3 361,42 кг, за ціною 3,50 долари США за 1 (один) кг;трикотажне полотно пофарбоване з начісуванням з бавовни та лайкри, товарна позиція 600623 відповідно до УКТ ЗЕД, в кількості 1 424,7 кг, за ціною 3,70 долари США за 1 (один) кг;трикотажне полотно пофарбоване (100% бавовна), товарна позиція 600622 відповідно до УКТ ЗЕД, в кількості 353,8 кг, за ціною 3,50 долари США за 1 (один) кг;трикотажне полотно пофарбоване, ворсове (100% бавовна), товарна позиція 600623 відповідно до УКТ ЗЕД, в кількості 260,71 кг, за ціною 3,50 долари США за 1 (один) кг. Загальна вартість товару 4 згідно з пунктами 1-3 Додатку 4 та Інвойсом №Е201909/04/1 від 01 жовтня 2019 року ( «Інвойс 4») склала 46549,66 доларів США, а його поставка відбувалася на умовах ЕХW м. Газіантеп, Турецька Республіка (Incoterms 2010) (т.1, а.с.143-145). Продавець на виконання пункту 3.1 Додатку 4 - 01 жовтня 2019 року виставив ТОВ «СолтексV» до сплати Інвойс 4 на загальну суму 46549,66 доларів США (т.1, а.с.145). ТОВ «СолтексV» 11 листопада 2019 року подало митному органу додаткову Митну декларацію ІМ40ДТ №UА206070/2019/008370, у графах 31 якої позивачем був зазначений товар 4 (т.1, а.с.137-138). Відповідно до граф 20, 22 та 42 митної декларації 008370 загальна вартість товару 4 складає 46549,66 доларів США, а його поставка відбувалася на умовах ЕХW м. Газіантеп, Турецька Республіка (що підтверджується, зокрема, пунктами 2-3 Додатку 4, у яких міститься посилання на Інвойс 4, у якому зазначені умови поставки товару 4, а саме: ЕХW м. Газіантеп, Турецька Республіка). У той же час, ТОВ «СолтексV» здійснило перевезення товару 4 з території Турецької Республіки до місця ввезення на митну територію України. Розмір таких додаткових витрат склав 60000,00 грн. (т.1, а.с.149, 183-184). Таким чином, митна вартість товару 4 склала в гривневому еквіваленті станом на 10 жовтня 2019 року 1209823,20 грн. (46 549,66 доларів США х 24,701001 + 60 000,00 грн.). Виконуючи приписи частини другої статті 53 МК України, ТОВ «СолтексV» при поданні митної декларації 008370 надало митному органу копії таких документів: Договору, Додатку 4, Інвойсу 4, Договору на перевезення та листа перевізника №03/10 від 03 жовтня 2019 року (т.1, а.с.140-145, 148-149). Митний орган 11 листопада 2019 року надіслав ТОВ «СолтексV» через спеціалізовану систему обміну електронними повідомленнями запит (повідомлення) щодо надання додаткових документів для підтвердження митної вартості спірного товару 4 за митною декларацією 008370 . У своєму запиті митний орган запропонував позивачу надати такі документи: 1) якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи; 2) за наявності - інші платіжні або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 3) договір (угоди, контракти) із третіми особами, пов`язаними з договором про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 4) каталоги, прейскуранти, прайс-листи виробника товару; 5) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями. Позивач 21 листопада 2019 року у відповідь на запит надіслав митному органу листа №2111/19-01, яким надав наступну інформацію та документи (т.1, а.с.135-136, 162-163). Щодо банківських платіжних документів та інших платіжних або бухгалтерських документів, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, топозивач повідомив, що відповідно до пункту 4 Додатку 4 оплата за товар 4 здійснюється позивачем шляхом сплати 100% вартості товару 4 до 31 грудня 2019 року включно. Станом на день підписання листа Інвойс 4 був неоплаченим, відтак позивач не може надати витребовувані банківські платіжні документи в силу відсутності таких. Також позивач надав митному органу копії первинних документів бухгалтерського обліку щодо товару 4, а саме: прибуткової накладної №ТОВ-000019 від 10 жовтня 2019 року, складеної позивачем; податкової накладної №22 від 11 жовтня 2019 року, складеної позивачем (т.1, а.с.146-147). Щодо договору (угоди, контракту) із третіми особами, пов`язаного з договором про поставку товарів, митна вартість яких визначається, то позивач повідомив, що він вже надавав відповідну угоду на перевезення (Договір на перевезення) (т.1, а.с.148). Щодо каталогів, специфікацій, прейскурантів, прайс-листів виробника товару, то позивач повідомив, що у нього були відсутні станом на день підписання листа 4 будь-які каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника імпортованого товару. Щодо висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлених спеціалізованими експертними організаціями, або інформації біржових організацій про вартість товару або сировини, то позивач вказав, що у нього був відсутній станом на день підписання листа будь-який висновок про якісні та вартісні характеристики товару 4, підготовлений спеціалізованою експертною організацією. Крім того, в пункті 3 прохальної частини листа позивач звернувся до митного органу з вимогою про проведення письмової консультації з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості товару

4. Митний орган 21 листопада 2019 року направив ТОВ «СолтексV» повідомлення №f128b185-a456-40cf-84e2-aebeffd93b97, яким позивача поінформовано про те, що митна вартість імпортованого товару буде визначена митним органом в іншому (більшому) розмірі. Івано-Франківська митниця ДФС 21 листопада 2019 року прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UА206070/2019/000434/2, яким застосувала резервний метод для визначення митної вартості товару №1, товару №2, товару №4, товару №5 та товару №6 за митною декларацією 008370 (але не скоригувала митну вартість, тобто фактично визнала митну вартість товару №3 за митною декларацією 008370, визначену позивачем), та винесла Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА206070/2019/00486, якою відмовила ТОВ «СолтексV»в митному оформленні (випуску) товару 4 за митною декларацією 008370 (т.1, а.с.167-168). ТОВ «СолтексV» 22 листопада 2019 року для випуску товару 4 у вільний обіг, керуючись положеннями частини сьомої статті 55 МК України та не погоджуючись із рішенням про коригування митної вартості товарів №UА206070/2019/000434/2, повторно подало митному органу додаткову митну декларацію ІМ40ДТ №UА206070/2019/008679 та сплатило фінансову гарантію у розмірі 6575,05 грн. (т.1, а.с.169-171). ТОВ «СолтексV» 10 лютого 2020 року керуючись положеннями частини сьомої та восьмої статті 55 МК України та не погоджуючись із Рішенням 4, надав митному органу листа №1002/20-01 від 10 лютого 2020 року (т.1, а.с.172-173). Так, у листі №1002/20-01 від 10 лютого 2020 року для підтвердження заявленої митної вартості товару 4 в гривневому еквіваленті станом на 10 жовтня 2019 року в розмірі 1209823,20 грн. ТОВ «СолтексV» надало митному органу наступні документи та інформацію. Щодо банківських платіжних документів та інших платіжних або бухгалтерських документів, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, топозивач надав митному органу копії документів, які підтверджують оплату позивачем вартості імпортованого товару 4, а саме: а) платіжне доручення в іноземній валюті в форматі SWIFT - Повідомлення №(MUR) 50 ReferenceNo. JBKLJCOO2V8HTR. від 24 грудня 2019 року, виданепозивачем, на суму 42 300,00 доларів США, з яких 23 423,64 долари США було перераховано позивачем у рахунок сплати за спірний товар 4 (т.1, а.с.179);б) платіжне доручення в іноземній валюті в форматі SWIFT - Повідомлення №(MUR) 51 ReferenceNo. EO2X4RMQ від 14 січня 2020 року, виданепозивачем, на суму 27000,00 доларів США, з яких 23126,02 доларів США було перераховано позивачем у рахунок сплати за спірний товар 4 (т.1, а.с.180); в) витяг з клієнт-банкінгу позивача з інформацією від АТКБ «Приватбанк» про суми здійснення платежів у розрізі відповідних митних декларацій за Договором за період з 30 серпня 2019 року по 14 січня 2020 року (т.1, а.с.181). Щодо договору (угоди, контракту) із третіми особами, пов`язаного з договором про поставку товарів, митна вартість яких визначається, то позивач повідомив, що він вже надавав відповідну угоду на перевезення (Договір на перевезення) (т.1, а.с.182). Щодо каталогів, специфікацій, прейскурантів, прайс-листів виробника товару та висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлених спеціалізованими експертними організаціями, або інформації біржових організацій про вартість товару або сировини, то позивач вказав, що у нього були відсутні станом на день підписання листа №1002/20-01 від 10 лютого 2020 року будь-які каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника імпортованоготовару 4 та будь-який висновок про якісні та вартісні характеристики товару 4, підготовлений спеціалізованою експертною організацією. Щодо транспортних (перевізних) документів, а також документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, топозивач додатково надав копії документів, які підтверджують транспортні витрати позивача з території Турецької Республіки до місця ввезення на митну територію України, а саме: рахунок-фактуру №ТТ-00196/1 від 10 жовтня 2019 року, виставленийперевізником; акт виконаних робіт (послуг) №196/1 від 10 жовтня 2019 року, складений між позивачем та перевізником (т.1, а.с.183-184). Аналізуючи фактичні обставини справи у сукупності з приписами нормативно-правових актів, які регулюють спірні правовідносини, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне. Відносини, що пов`язані із справлянням митних платежів регулюються Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування. Відповідно до статті 248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію. Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи (стаття 257 МК). Статтями 49, 50 МК передбачено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця (частина п`ята статті 58 МК). Згідно зі статтею 57 МК, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Відповідно до частини першої статті 51, частини першої статті 52 Митного кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Частиною другою статті 52 МК України передбачено, що декларант зобов`язаний: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації. Разом з тим, відповідно до частини третьої статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, або інформація біржових організацій про вартість товар. Згідно з частиною першою статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Отже, органи доходів і зборів мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Однак, колегія суддів звертає увагу, що витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає органу доходів і зборів право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Вказана правова позиція узгоджується з правовою позицією, що міститься у постановах Верховного Суду від 23 жовтня 2018 року у справі 820/1761/17, від 06 листопада 2018 року у справі №810/2593/15 та від 08 лютого 2019 року у справі №825/648/17. Щодо доводів відповідача про наявність розбіжностей в поданих позивачем документах для митного оформлення спірних товарів, то колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що митний орган, витребовуючи додаткові документи при здійсненні митного оформлення спірних товарів за Митною декларацією ІМ40ДТ №UА206070/2019/005993 від 15 серпня 2019 року, Митною декларацією ІМ40ДТ №UА206070/2019/005994 від 15 серпня 2019 року, Митною декларацією ІМ40ДТ №UА206070/2019/006360 від 29 серпня 2019 року, Митною декларацією ІМ40ДЕ №UА206070/2019/006621 від 06 вересня 2019 року, Митною декларацією ІМ40ДТ №UА206070/2019/007733 від 18 жовтня 2019 року та Митною декларацією ІМ40ДТ №UА206070/2019/008370 від 11 листопада 2019 року, не вказав які саме розбіжності він виявив у поданих ТОВ «СолтексV» документах, а також які саме відомості щодо числових значень складових митної вартості товару чи ціни, яка була сплачена/підлягала сплаті за ці товари потребують перевірки або додаткового підтвердження. Тобто, крім переліку додаткових документів, митний орган не зазначив про обставини, які викликають у нього сумніви щодо заявленої позивачем митної вартості спірних товарів. Крім того, в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товару контролюючим органом зазначено, що підставою для коригування митної вартості спірних товарів слугувала цінова інформація з електронної бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи ДФС України. З цього приводу суд зазначає, що формально нижчий рівень митної вартості спірних товарів від рівня митної вартості інших митних оформлень не може розцінюватися, як заниження Позивачем митної вартості товарів та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товарів і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товарів за першим методом визначення їх митної вартості. Крім того, на переконання колегії суддів, рішення не можуть базуватися виключно на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню. Також слід зазначити, що відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування. Зі змісту спірних рішень судом встановлено, що у таких зазначено лише дати та номери митних декларацій, на підставі яких здійснено коригування митної вартості товарів, що не дає підстав вважати такі рішення обґрунтованими та мотивованими у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України. Таким чином, відсутність у рішеннях про коригування митної вартості інформації з належним обґрунтуванням того, що документи, подані позивачем для митного оформлення спірних товарів, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митним органом додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправний характер таких рішень щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості імпортованих товарів. Така ж правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 25 лютого 2020 року у справі №260/718/19, від 07 квітня 2020 року у справі №160/5506/19 та від 27 квітня 2020 року у справі №140/804/19. Крім того, відповідно до пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених Наказом Міністерства фінансів України №598 від 24 травня 2012 року, у графі 33 рішення про коригування митної вартості товарів посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У справі встановлено, що митний орган у графах 33 оскаржуваних рішень зазначив лише номери та дати митних декларацій, використаних ним, як джерело інформації при здійсненні коригування митної вартості спірних товарів. При цьому митний орган не навів будь-яких пояснень щодо зроблених ним коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов, що також свідчить про протиправний характер оскаржуваних рішень про коригування митної вартості. Згідно з пунктом 4 частини третьої статті 64 МК України митна вартість імпортних товарів не визначається згідно із положеннями цієї статті на підставі вартості виробництва, іншої, ніж обчислена вартість, визначена для ідентичних або подібних (аналогічних) товарів відповідно до положень статті 63 цього Кодексу. У свою чергу, відповідно до абзацу 1 частини першої статті 63 МК України для визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) за основу береться надана виробником товарів, що оцінюються, або від його імені інформація про їх вартість, яка повинна складатися із сум вартості матеріалів та витрат, понесених виробником при виробництві оцінюваних товарів. Така інформація повинна базуватися на комерційних рахунках виробника за умови, що такі рахунки сумісні із загальновизнаними принципами бухгалтерського обліку, які застосовуються в країні, де ці товари виробляються. Враховуючи вищевказане, митний орган в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості, не міг застосувати п`ятий метод визначення митної вартості товарів згідно зі статтею 63 МК України, оскільки у нього була відсутня інформація щодо вартості виробництва ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, а тому митний орган, порушив вимоги пункту 4 частини третьої статті 64 МК України та неправильно застосував другорядний (резервний) метод визначення митної вартості товарів, що є окремою підставою для скасування оскаржуваних рішень. Щодо покликань митного органу про те, що підставою для винесення оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів №YА206070/2019/000422/2 було те, що в Інвойсі STL-090719 від 09 липня 2019 року, виставленому Продавцем, (Інвойс 1) вказано реєстраційний номер транспортного засобу та номер Міжнародної товарно-транспортної накладної (СМК) А№255888, то суд зазначає наступне. Відповідно до пунктів 2.1-2.2 Додатку №21 від 08 липня 2019 року до Договору товар відвантажується на умовах DAP м. Київ, Україна (Incoterms 2010). Вантажовідправником товару є SachsenlandTransport&LogistikGmbH, Вантажоодержувачем є Позивач або інші організації за погодженням сторін. Позивач зазначив, що вантажовідправник 1 має можливість резервувати номери міжнародних товарно-транспортних накладних (СМК) наперед у внутрішніх системах своїх партнерів-перевізників, а відтак наперед знає який номер СМК, який буде зазначений у день її видачі (формування) відповідним партнером-перевізником. Відтак, Продавець, на підставі обміну інформації з Вантажовідправником 1, заздалегідь знає реквізити відповідної СМК та який транспортний засіб буде використаний для здійснення доставки товару відповідному покупцю. При цьому в Інвойсі 1 міститься посилання лише на номер СМК, а не на її дату. Крім того, позивач зазначив, що Міжнародна товарно-транспортна накладна (СМК) А№255888 від 17 липня 2019 року містить посилання на Інвойс

1. З огляду на вказане, твердження митного органу жодним чином не пояснює, як вказана обставина унеможливлює здійснення митним органом перевірки числового значення складових митної вартості спірного товару за митною декларацією 005993. Щодо покликань митного органу на те, що підставою для винесення оскаржуваного про коригування митної вартості товарів №YА206070/2019/000422/2 було те, що пакувальний лист до Інвойсу 1 складено англійською мовою в Турецькій Республіці, то суд зазначає, що відповідно до частини першої статті 254 МК України документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються митному органу українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування. Митні органи вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. У такому разі декларант забезпечує переклад зазначених документів за власний рахунок. Крім того, відповідач стверджує, що позивачем документально не підтверджено, що спірний товар належить до 4-5 сорту тканин. Однак судом встановлено, що і в Додатку 1, і в Інвойсі 1, виставленому Продавцем та який є первинним документом бухгалтерського обліку позивача, Продавець та ТОВ «СолтексV» узгодили, що спірний товар належить до 4-5 сорту тканин. Також, аналогічне підтвердження приналежності товару до 4-5 сорту тканин підтвердив і Продавець у своєму листі. Крім того, факт , що спірний товар за митною декларацією 005993 належить до 4-5 сорту тканин підтверджується також актом митного органу про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №UА206070/2019/005443 від 24 липня 2019 року. Щодо відсутності інформації щодо сорту спірного товару в експортній митній декларації №190Е558053550340М1 від 17 липня 2019 року, то позивач вказав, що митному органу може бути надана виключно та копія митної декларації країни відправлення, яка йому надана Продавцем, який і є власником експортної декларації. При цьому, позивач надав митному органу такий документ виключно в такому вигляді, в якому він попередньо наданий йому Продавцем. Також відповідач вказує, що підставою для прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів №UА206070/2019/000423/2 було те, що в наданому Інвойсі №FYS 2019520 (Revised) від 26 липня 2019 року та декларації країни відправлення зазначені умови поставки СРТ Україна, а в Додатку №22 від 18 липня 2019 року до Договору - СРТ м. Київ, Україна. Судом встановлено, що відповідно до пункту 2.1 Договору товар відвантажується морським транспортом на умовах FОВ м. Стамбул, Турецька Республіка (Incoterms 2010), якщо інше не передбачено відповідним додатком до цього Договору. Продавець та позивач, керуючись пунктом 2.1 Договору, змінили за письмовою згодою сторін умови поставки спірного товару, зазначивши в пункті 2.1 Додатку 2, що товар відвантажується на умовах СРТ м. Київ, Україна (Incoterms 2010). Таким чином, жодних розбіжностей щодо умов поставки (географічного пункту) немає. Щодо доводів відповідача про те, що підставою для винесення оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів №UА206070/2019/000423/2 була також відсутність висновку експерта щодо якісних та вартісних характеристик товару, то колегія суддів зазначає, що відповідно до частини третьої статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. З системного аналізу вищевказаного положення МК України можна дійти висновку, що обов`язок надання висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини ставиться у пряму залежність від наявності таких документів у позивача. Так, як у позивача відсутній будь-який висновок про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями, то ненадання позивачем такого документу митному органу не може слугувати підставою для прийняття останнім оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів №UА206070/2019/000423/2. Стосовно покликання митного органу, як на підставу для винесення оскаржуваного рішення №UА206070/2019/000425/2 від 05.09.2019 про те, що в експортній митній декларації №19270100ЕХ057897 від 01 серпня 2019 року вказано Інвойс №032456 від 01 серпня 2019 року, який не надано до митного оформлення разом із Митною декларацією 006360, то колегія суддів зазначає, що експортна декларація не відноситься до документів, що підтверджують митну вартість товару, оскільки такі документи зазначені в частині другій статті 53 МК України, а в частині третій статті 53 МК України міститься перелік документів, які можуть усунути сумніви органу доходів і зборів, у тому числі копія митної декларації країни відправлення. Позивач стверджує, що він не отримував від Продавця Інвойс №032456 від 01 серпня 2019 року. Положеннями пункту 4.2 Договору встановлено, що оплата за спірний товар здійснюватиметься шляхом оплати позивачем виставленого Продавцем інвойсу на товар. Щодо твердження митного органу про те, що підставами для винесення оскаржуваних рішень №UА206070/2019/000425/2 від 05.09.2019, № UА206070/2019/000426/2 від 09.09.2019, № UА206070/2019/000431/2 від 28.10.2019 та № UА206070/2019/000434/2 від 21.11.2019 було те, що позивач не підтвердив витрати на навантаження спірних товарів за митною декларацією 006360, митною декларацією 006621, митною декларацією 007733 та митною декларацією 008370, то судом встановлено, що відповідно до Додаткової угоди №003СТ/2018/2 від 08 січня 2019 року до Договору, Продавець та позивач доповнили пункт 2.1 Договору абзацом другим в наступній редакції: «У випадку якщо Товар відвантажується на умовах ЕХW (Іnсоterms 2010), то Продавець зобов`язується навантажити такий Товар на транспортний засіб для його подальшого перевезення. Вартість такого навантаження буде включена в ціну Товару.» (т.3, а.с.201). Отже, вартість навантаження на транспортний засіб була включена в силу пункту 2.1 Договору в ціну спірних товарів, придбаних позивачем у Продавця відповідно до Додатку 3, Додатку 4, Додатку 5 та Додатку

6. Щодо твердження відповідача про те, що ТОВ «СолтексV» не підтверджено заявлені числові значення транспортних витрат, включених до митної вартості спірних товарів за митною декларацією 006360, митною декларацією 006621, митною декларацією 007733 та митною декларацією 008370, оскільки позивачем до митного оформлення було надано лише довідки про транспортні витрати, які, на переконання митного органу, не є бухгалтерськими документами, суд зазначає, що пунктом 6 частини другої статті 53 МК України передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Таким чином, МК України не містить вичерпного переліку документів, які зобов`язаний подати Позивач для підтвердження числових значень витрат на транспортування з чого слідує, що такі витрати можуть підтверджуватися такими доказами, які містять відомості, що дозволяють визначити розмір транспортних витрат та ідентифікувати їх з конкретним вантажем. Щодо доводів митного органу про те, що підставами для винесення рішень №UА206070/2019/000425/2 від 05.09.2019, № UА206070/2019/000426/2 від 09.09.2019, № UА206070/2019/000431/2 від 28.10.2019 та № UА206070/2019/000434/2 від 21.11.2019 слугувало те, що позивач не надав документальних відомостей щодо взаємовідносин ТОВ «СолтексV» та TechnotransGmbh., у тому числі виставлені рахунки перевізником, а також невідповідність обставин перевезення тим, які зафіксовані в Договорі на перевезення, що стосуються транспортування спірних товарів, задекларованих за митною декларацією 006360, митною декларацією 006621, митною декларацією 007733 та митною декларацією 008370, транспортними засобами, які не знаходяться на балансі перевізника, судом встановлено, що пунктом 5.5 Договору на перевезення визначено, що оплату за міжнародні транспорті послуги може проводити TechnotransGmbh., відповідно до виставлених рахунків. Тобто, зазначеним положенням Договору на перевезення не встановлено обов`язок компанії та TechnotransGmbh. здійснювати за позивача оплату за міжнародні транспорті послуги, а обумовлено можливість проведення таких операцій за відповідним розпорядженням Позивача. Як встановлено судом, у зв`язку з тим, що позивач самостійно здійснював оплату наданих транспортних послуг перевізника відповідно до виставлених останнім рахунків-фактур, то він не повинен був надавати митному органу будь-яких документів, що підтверджують правовідносини між позивачем та компанією TechnotransGmbh. Також судом встановлено, що митний орган не витребовував від ТОВ «СолтексV» надання зазначених вище документів при направленні відповідних запитів, що свідчить про безпідставність відповідних доводів апеляційної скарги та протиправність оскаржуваних рішень №UА206070/2019/000425/2 від 05.09.2019, № UА206070/2019/000426/2 від 09.09.2019, № UА206070/2019/000431/2 від 28.10.2019 та № UА206070/2019/000434/2 від 21.11.2019. Також суд вважає помилковими доводи відповідача про те, що підставами для винесення рішень №UА206070/2019/000425/2 від 05.09.2019, № UА206070/2019/000426/2 від 09.09.2019, № UА206070/2019/000431/2 від 28.10.2019 та № UА206070/2019/000434/2 від 21.11.2019 була невідповідність обставин перевезення тим, які зафіксовані в Договорі на перевезення, що стосуються транспортування спірних товарів, задекларованих за митною декларацією 006360, митною декларацією 006621, митною декларацією 007733 та митною декларацією 008370, так як відповідно до пункту 3.2.1 Договору на перевезення перевізник зобов`язаний здійснювати доставку вантажу автомобілями, які знаходяться на балансі перевізника, а згідно з інформацією з Міжнародних товарно-транспортних накладних (СМR) № 002114 від 01 серпня 2019 року, №00553 від 28 серпня 2019 року, №00704 від 14 вересня 2019 року та №00711 від 01 жовтня 2019 року відповідно спірні товари перевозилися перевізниками Pilot та TurkаyErdogan транспортними засобами з іноземною реєстрацією, оскільки, відповідно до частини четвертої статті 306 Господарського кодексу України допоміжним видом діяльності, пов`язаним з перевезенням вантажу, є транспортна експедиція. Згідно з частиною першою статті 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу. Водночас, відповідно до частини першої та другої статті 932 ЦК України експедитор має право залучити до виконання своїх обов`язків інших осіб. У разі залучення експедитором до виконання своїх обов`язків за договором транспортного експедирування інших осіб експедитор відповідає перед клієнтом за порушення договору. Таким чином, залучення перевізником компаній Pilot та TurkаyErdogan з транспортними засобами, на іноземній реєстрації, для виконання своїх зобов`язань перед позивачем за Договором на перевезення узгоджується з нормами чинного законодавства України, які регулюють надання транспортно-експедиторських послуг, та спростовують твердження відповідача про невідповідність обставин перевезення Договору перевезення. Колегія суддів також критично ставиться до покликання відповідача на те, що підставами для винесення рішень № UА206070/2019/000426/2 від 09.09.2019, № UА206070/2019/000431/2 від 28.10.2019 та № UА206070/2019/000434/2 від 21.11.2019 слугувало те, що до митного оформлення спірних товарів за митними деклараціями №006621, № 007733 та № 008370 не було надано документи, які підтверджують характер правовідносин між NbsIplikSan. Ith. Ihr. Ltd. Sti (Вантажовідправник) та позивачем, оскільки позивачем до митного оформлення було надано інвойси, видані таким вантажовідправником, та посилання на які є у відповідних експортних деклараціях країни відправлення, що стосуються спірних товарів. Крім того, відповідно до пункту 2.2 Договору вантажовідправником товару є Продавець або інша особа (як юридична, так і фізична), вказана в товаросупровідних документах або специфікаціях, які є невід`ємною частиною Договору. Пунктами 2.2 Додатку 4, Додатку 5 та Додатку 6 передбачено, що вантажовідправником товару є NbsIplikSan. Ith. Ihr. Ltd. Sti. Вантажоодержувачем є позивач або інші організації за погодженням сторін. З огляду на вказане, митний орган помилково вважає, що позивач не надав документи, які підтверджують характер його правовідносин з Вантажовідправником. Щодо доводів відповідача, як на підставу для прийняття рішення № UА206070/2019/000431/2 від 28.10.2019 про те, що надана позивачем податкова накладна №18 від 24 вересня 2019 року не містить печаток та підписів осіб, що їх видали, то колегія суддів зазначає, що відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. Судом встановлено, що податкова накладна не містить печаток та підписів осіб, що їх видали, оскільки вона була складена в електронній формі та надіслана позивачем до Реєстру з накладенням електронного цифрового підпису, а також має юридичну силу документу. Також колегія суддів звертає увагу на те, що відповідач ні в оскаржуваних рішеннях, ні в ході судового розгляду справи не зазначив, які складові митної вартості спірного товару за митними деклараціями не підтверджені позивачем, що також свідчить, про протиправний характер такихрішень. За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що рішення Івано-Франківської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UA206070/2019/000423/2 від 23.08.2019, № UA206070/2019/000422/2 від 23.08.2019, №UА206070/2019/000425/2 від 05.09.2019, № UА 206070/2019/000426/2 від 09.09.2019, № UА 206070/2019/000431/2 від 28.10.2019 та № UА 206070/2019/000434/2 від 21.11.2019 року є протиправними, а тому підлягають скасуванню. Щодо позовної вимоги про визнання протиправною бездіяльності Івано-Франківської митниці ДФС, яка полягала в непроведенні в письмовому вигляді консультації між ТОВ«Солтекс V» та Івано-Франківською митницею ДФС відповідно до частин п`ятої, шостої статті 55 та частини четвертої статті 57 Митного кодексу України перед винесенням Рішень Івано-Франківської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UA206070/2019/000423/2 від 23.08.2019, № UA206070/2019/000422/2 від 23.08.2019, №UА206070/2019/000425/2 від 05.09.2019, № UА 206070/2019/000426/2 від 09.09.2019, № UА 206070/2019/000431/2 від 28.10.2019 та № UА 206070/2019/000434/2 від 21.11.2019, суд зазначає наступне. Судом встановлено, що позивач в листах №2208/19-01 від 22 серпня 2019 року, №2208/19-02 від 22 серпня 2019 року, №0509/19-01 від 05 вересня 2019 року, №2810/19-01 від 28 жовтня 2019 року та №2111/19-01 від 21 листопада 2019 року, адресованих митному органу, наполягав у випадку неможливості визнання митної вартості спірних товарів, імпортованих за митними деклараціями № 005993, №005994, № 006360, № 007733 та № 008370 за першим методом провести відповідні консультації перед винесенням рішення про коригування митної вартості товару з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості товарів та надання позивачем наявної в нього інформації для застосування другорядних методів. Відповідно до частини четвертої статті 57 МК України застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. При цьому, згідно з частинами п`ятою та шостою статті 55 МК України декларант може провести консультації з органом доходів і зборів з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в органі доходів і зборів. На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді. З огляду на вказане, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Разом з тим, дискреційні функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До них, зокрема, належить процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості. У разі незгоди митного органу із митною вартістю імпортованих товарів, він відповідно до вимог статті 57 МК України був зобов`язаний провести процедуру письмової консультації, у ході якої мав би дійти висновків щодо застосування того чи іншого методу визначення митної вартості товарів, при цьому кожний наступний метод застосовується у разі неможливості застосування попереднього із наведенням відповідних мотивів. Однак митний орган, перед винесенням оскаржуваних рішень про коригування митної вартості письмових консультацій не провів, а лише направив позивачу повідомлення, які не містять жодної інформації про вибір методу визначення митної вартості спірних товарів зі сторони відповідача, тобто мають формальний характер та не можуть вважатися письмовими консультаціями в розумінні норм МК України. Таким чином, позовна вимога про визнання протиправною бездіяльності Івано-Франківської митниці ДФС, яка полягала в непроведенні в письмовому вигляді консультації між ТОВ «Солтекс V» та Івано-Франківською митницею ДФС є обгрунтованою, а тому підлягає задоволенню. Щодо розподілу судових витрат та стягнення з відповідача на користь ТОВ«Солтекс V» судовий збір в сумі 41015 грн. 58 коп., то колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке. Згідно з частиною першою-другою статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (далі Закон №3674-VI; в редакції, чинній на час подання позову) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону №3674-VI передбачено, що ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою підприємцем становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а майнового 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Згідно зі статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» прожитковий мінімум на одну працездатну особу станом на 01 січня 2020 року становить 2102 грн. Адміністративний позов в даній справі містить вимоги майнового (визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості) та немайнового характеру (визнання бездіяльності протиправною). Розмір судового збору за вимогу немайнового характеру становить 2102 грн (1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб). Щодо визначення ціни позову у відношенні до майнової вимоги, то необхідно вказати на наступне. Стаття 50 МК визначає цілі використання відомостей про митну вартість товарів, а саме для: нарахування митних платежів. Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду 16 березня 2020 року у постанові по справі №1.380.2019.001962 сформував правовий висновок, що при оскарженні рішення про коригування митної вартості товарів ціною позову в розумінні підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону №3674-VI є різниця митних платежів, що підлягали сплаті із врахуванням митної вартості, розрахованої декларантом, та митної вартості, розрахованої митним органом в оскаржуваному рішенні. Матеріалами справи підтверджується те, що в розглядуваній справі різниця між сумами мита та податку на додану вартість, що підлягали сплаті згідно з митною вартістю, розрахованою декларантом, та митною вартістю, розрахованою митним органом у рішеннях становить 234349,87 грн., що і є ціною позову. Відтак, розмір майнової вимоги за цим позовом становить 3515,25 грн. (234349,87х 1,5% = 3515,25). Таким чином, розмір судового збору який підлягав сплаті при поданні позовної заяви становить 5617, 25 грн (2102 +3515,25 = 5617, 25). Як видно зі змісту рішення суду першої інстанції, на користь позивача з Галицької митниці Держмитслужби стягнуто 41015,58 грн., хоча сума судового збору, яка підлягала стягненню, враховуючи заявлені позовні вимоги та ціну позову, становить 5617, 25 грн. Отже, суд першої інстанції надмірно стягнув з відповідача на користь позивача 35398,33 грн. Відповідно до частини першої статті 139 КАС при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Враховуючи те, що при обчислені суми судових витрат у виді судового збору судом не враховано особливостей розрахунку суми судового збору у справах з приводу оскаржень рішень митних органів, що наведені у постанові Верховного Суду від 16 березня 2020 року по справі №1.380.2019.001962, апеляційний суд вважає обґрунтованими доводи апелянта щодо помилковості рішення суду першої інстанції в частині розподілу судових витрат. Тому рішення суду першої інстанції в частині розподілу судових витрат підлягає скасуванню з одночасним прийняттям в цій частині постанови про стягнення з Галицької митниці Держмитслужби на користь ТОВ «СолтексV» 5617, 25 грн. судових витрат. При цьому, колегія суддів звертає увагу, що питання про повернення позивачу надміру сплаченого судового збору може бути вирішено у порядку статті 7 Закону України «Про судовий збір». За таких обставин, колегія суддів апеляційного суду приходить до переконання, що доводи апеляційної скарги позивача є підставними і обґрунтованими лише в частині розподілу судом першої інстанції судових витрат; доводи апеляційної скарги відповідача в частині задоволення позовних вимог висновків суду першої інстанції не спростовують та є безпідставними. Враховуючи викладене, рішення суду першої інстанції в частині розподілу судових витрат прийняте з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, відтак оскаржуване рішення суду в цій частині відповідно до вимог статті 317 КАС України підлягає скасуванню з одночасним прийняттям в цій частині постанови; в решті рішення суду першої інстанції відповідає вимогам ст. 316 КАС України та скасуванню не підлягає. Керуючись ч.3 ст. 243, ст. 308, 310, 315, 316, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Галицької митниці Держмитслужби задовольнити частково. Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2020 року у справі № 380/2168/20 в частині розподілу судових витрат скасувати, та прийняти в цій частині постанову. Стягнути з Галицької митниці Держмитслужби (79000, м. Львів, вул. Костюшка, 1, ЄДРПОУ 43348711) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Солтекс V» (03151, м. Київ, вул. Малогвардійська, 22, код ЄДРПОУ 33591497) судовий збір в сумі 5617 (п`ять тисяч шістсот сімнадцять) грн. 25 коп. В решті рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2020 року у справі № 380/2168/20 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Головуючий суддя В. В. Ніколін судді О. М. Гінда М. А. Пліш Повне судове рішення складено 24.03.2021.