Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 300/1376/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24 березня 2021 рокуЛьвівСправа № 300/1376/20 пров. № А/857/2524/21 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого судді Шевчук С.М., суддів Іщук Л.П., Шинкар Т.І., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2020 року (ухвалене судом в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, під головуванням судді Скільського І.І. К.М, дату складання повного текст рішення не зазначено) у справі № 300/1376/20 за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Івано-Франківський арматурний завод" до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, суд- В С Т А Н О В И В : І. ОПИСОВА ЧАСТИНА Приватне акціонерне товариство "Івано-Франківський арматурний завод" звернулося в суд з адміністративним позовом до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001830504 від 17.03.2020 року. Позовні вимоги мотивовані тим, що в порушення вимог чинного законодавства податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 17.03.2020 року та накладено на позивача штраф за неподання звіту про контрольовані операції за 2018 рік. Позивач вказав, що фактично господарська операція між ним та нерезидентом визнається неконтрольованою, оскільки у звітному році останнім сплачено податок на прибуток (корпоративний податок), про що контролюючому органу було надано відповідну довідку контрагента-нерезидента від 17.09.2019 року. Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2020 року позов задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Івано-Франківській області від 17.03.2020 року №0001830504. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області на користь Приватного акціонерного товариства "Івано-Франківський арматурний завод" 7929 (сім тисяч дев`ятсот двадцять дев`ять) грн. сплаченого судового збору. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. В обґрунтування апеляційної скарги відповідач вказує, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Доводи апеляційної скарги є аналогічними тим, що викладені у відзиві на позовну заяву, а зокрема зазначає, що в ході перевірки позивача контролюючим органом визнано господарську операцію між ПрАТ "Івано-Франківський арматурний завод" та компанією-нерезидентом контрольованою, у зв`язку з чим встановлено порушення пункту 39.4 статті 39 ПУ України, а саме факт неподання позивачем звіту про контрольовані операції за 2018 рік. Тому вважає, що до позивача правомірно застосовано штрафні санкції в розмірі 528600 грн. при цьому, відповідач зазначив, що організаційно-правова форма контрагента-нерезидента позивача не є суб`єктом оподаткування у Великобританії, а факт сплати корпоративного податку повинен бути підтверджений довідкою, відповідним фінансовим (податковим) органом, за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, яка повинна бути належним чином легалізована. Проте довідка, яка подана позивачем, не відповідає вимогам пункту 103.5 статті 103 ПК України. Позивач відзиву на апеляційну скаргу не подав. У зв`язку з критичною ситуацією, що склалася із фінансовим забезпеченням діяльності судів, зокрема, відсутністю асигнувань на оплату послуг з пересилання поштової кореспонденції, копія ухвали суду про відкриття апеляційного провадження та про призначення справи до апеляційного розгляду скеровано за допомогою електронних засобів зв`язку на електронну адресу відповідача, про що в матеріалах справи містяться відповідні докази. Позивачу копії вказаних ухвал надсилались засобами поштового зв`язку, про що в матеріалах справи містяться відповідні докази. Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. В силу вимог ч.4 ст.229 КАС України якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. ІІ. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що у позивача відсутній обов`язок подавати Звіт про контрольовані операції, позаяк господарська операція між ним та нерезидентом визнається неконтрольованою, оскільки у звітному році останнім сплачено податок на прибуток (корпоративний податок), про що контролюючому органу було надано відповідну довідку, видану контрагентом-нерезидентом від 17.09.2019 року. При цьому, суд виходив з того, що нормами чинного законодавства не визначено форму довідки та орган, який повинен видавати довідку про сплату податку на прибуток (корпоративний податок), а відповідач в свою чергу відповідно до міжнародного та чинного законодавства України наділений правом самостійно звертатися до відповідних закордонних податкових органів з метою перевірки наданих документів чи спростування тих чи інших фактів. Як наслідок, суд дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 17.03.2020 року, яким на позивача накладено штраф за неподання звіту про контрольовані операції за 2018 рік є таким, що винесено в порушення вимог чинного законодавства податковим органом винесено. ІІІ.ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що податковим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПрАТ "Івано-Франківський арматурний завод" з питань не подання звіту про контрольовані операції за 2018 рік за результатами якої складено акт від 24.02.2020 року №192/09-19-05-04/00218271. В ході проведеної перевірки відповідачем встановлено, що в 2018році Приватним акціонерним товариством "Івано-Франківський арматурний завод" здійснено експорт товарів для продавця - компанії нерезидента Whiteline United LP (Шотландія, Великобританія) -, згідно укладених договорів від 12.12.2017 року №02/14-17 та 21.12.2017 року №02/16-17, а зокрема прес однокривошипний закритий, прес кривошипний горяче-штамповочний, машини (включаючи преси) для обробки металів, стіл клинковий (тумба К-8546) на загальну суму 17 338 582 грн. Організаційно правова форма вказаного нерезидента «Limited Partnership» обмежене партнерство, які входять в перелік організаційно-правових форм нерезидентів, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі податок з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та /або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи, затверджений Постановою КС України №480 від 04.07.2017 року. Відповідач двічі звертався до позивача з листами №851/10/09-19-05-04 від 13.11.2019 року та №60/10/09-19-05-04 від 08.01.2020 року про надання підтверджуючих документів щодо сплати вказаним нерезидентом податку на прибуток (корпоративного податку), засвідчених компетентним фінансовим (податковим) органом країни реєстрації нерезидента. На вказаний запит відповідачу були надані пояснення у яких зазначено, що відповідно до підпункту г підпункту 39.2.1.1 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Кодексу якщо нерезидентом у звітному році сплачувався податок на прибуток (корпоративний податок), господарські операції платника податків з таким нерезидентом визнаються неконтрольованими та до вказаних відповідей надано довідку, видану компанією Whiteline United LP (Шотландія, Великобританія) від 17.09.2019 року №17/09, підписану ОСОБА_1 , згідно якої податок на дохід за 2018 рік (корпоративний податок) нею був сплачений. Контролюючий орган дійшов висновку, що вказана господарська операція між ПрАТ "Івано-Франківський арматурний завод" та компанією Whiteline United LP (Шотландія, Великобританія) на загальну суму 17338582 грн є контрольованою, позаяк відсутні засвідчені компетентним фінансовим (податковим) органом країни реєстрації нерезидента підтверджуючі документи щодо сплати вказаним нерезидентом податку на прибуток (корпоративного податку) у період 2018 року. Контролюючим органо встановлено порушення пункту 39.4 статті 39 Податкового кодексу України, а саме позивачем не подано звіт про контрольовані операції за 2018 рік з контрагентом-нерезидентом компанією Whiteline United LP (Шотландія, Великобританія) на загальну суму 17338582 грн. На підставі вказаного акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення віл 17.03.2020 року №0001830504, яким до позивача застосовано штрафні санкції в розмірі 528600 грн. 27.03.2020 позивач подав до ДПС України скаргу на вищевказане рішення, однак рішенням від 26.05.2020 року №17143/6/99-00-08-05-05-06 скаргу позивача залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення віл 17.03.2020 року №0001830504 без змін. Не погоджуючись з податковим повідомлення-рішення від 17.03.2020 року №0001830504 позивач в межах місячного строку з моменту закінчення процедури адміністративного оскарження звернувся до суду з позовом про визнання протиправним та скасування обумовленого податкового повідомлення рішення. ІV. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційній скарзі, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), колегія суддів встановила таке. Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регламентовано Податковим кодексом України. Згідно підпункту 39.4.2 пункту 39.4 статті 39 Кодексу платники податків, які у звітному році здійснювали контрольовані операції, зобов`язані подавати до 1 жовтня року, що настає за звітним, звіт про контрольовані операції та повідомлення про участь у міжнародній групі компаній. Відповідно до пункту 120.3 статті 120 ПК України неподання платником податків звіту про контрольовані операції (уточнюючого звіту) та/або документації з трансфертного ціноутворення або не включення до такого звіту інформації про всі здійснені протягом звітного періоду контрольовані операції відповідно до вимог пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу тягне за собою накладення штрафу (штрафів) у розмірі: 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, - у разі неподання звіту про контрольовані операції; 1 відсотка суми контрольованих операцій, незадекларованих у поданому звіті про контрольовані операції, але не більше 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за всі незадекларовані контрольовані операції; 3 відсотки суми контрольованих операцій, щодо яких не була подана документація, визначена підпунктами 39.4.6 та 39.4.8 пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу, але не більше 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за всі контрольовані операції, здійснені у відповідному звітному році. Підпунктом 16.1.3. пункту 16.1. статті 16 Податкового Кодексу України визначено, що платники податків і зборів зобов`язані подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів. Засади визначення операцій контрольованими, визначені п. 39.2.1 ст. 39 Податкового Кодексу України. Так, згідно пп.39.2.1.1. п. 39.2.1 ст. 39 ПК України контрольованими операціями є господарські операції платника податків, що можуть впливати на об`єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків, а саме: а) господарські операції, що здійснюються з пов`язаними особами - нерезидентами, в тому числі у випадках, визначених підпунктом 39.2.1.5 цього підпункту; б) зовнішньоекономічні господарські операції з продажу та/або придбання товарів та/або послуг через комісіонерів-нерезидентів; в) господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, зареєстрованими у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2 цього підпункту, або які є резидентами цих держав; г) господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи. Перелік організаційно-правових форм таких нерезидентів в розрізі держав (територій) затверджується Кабінетом Міністрів України. У разі внесення змін до переліку організаційно-правових форм нерезидентів у розрізі держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до цього підпункту, вони набирають чинності з 1 січня звітного року, що настає за календарним роком, у якому внесено такі зміни; Якщо нерезидентом, організаційно-правова форма якого включена до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту "г" цього підпункту, у звітному році сплачувався податок на прибуток (корпоративний податок), господарські операції платника податків з таким нерезидентом за відсутності критеріїв, визначених підпунктами "а" - "в" цього підпункту, визнаються неконтрольованими; ґ) господарські операції (у тому числі внутрішньогосподарські розрахунки), що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні. Якщо нерезидентом, організаційно-правова форма якого включена до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту "г" цього підпункту, у звітному році сплачувався податок на прибуток (корпоративний податок), господарські операції платника податків з ним за відсутності критеріїв, визначених підпунктами "а"-"в" цього підпункту, визнаються неконтрольованими. Відповідно до пп.39.2.1.7 п. 39.2 ст. 39 ПК України господарські операції, передбачені підпунктами 39.2.1.1 (крім операцій, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні) і 39.2.1.5 цього підпункту, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови: річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 150 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік; обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік. Господарські операції, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні, визнаються контрольованими, якщо обсяг таких господарських операцій, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік. Підпунктом 39.2.1.4 п. 39.2 ст. 39 ПК України, встановлено, що господарською операцією для цілей трансфертного ціноутворення є всі види операцій, договорів або домовленостей, документально підтверджених або непідтверджених, що можуть впливати на об`єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків, зокрема, але не виключно: операції з товарами, такими як сировина, готова продукція тощо; операції з придбання (продажу) послуг; операції з нематеріальними активами, такими як роялті, ліцензії, плата за використання патентів, товарних знаків, ноу-хау тощо, а також з будь-якими іншими об`єктами інтелектуальної власності; фінансові операції, включаючи лізинг, участь в інвестиціях, кредитах, комісії за гарантію тощо; операції з купівлі чи продажу корпоративних прав, акцій або інших інвестицій, купівлі чи продажу довгострокових матеріальних і нематеріальних активів; операції (у тому числі внутрішньогосподарські розрахунки), що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні; операції, у результаті яких обсяг доходу та/або фінансовий результат платника податку зменшується внаслідок повної або часткової, безповоротної або тимчасової передачі функцій разом з матеріальними та/або нематеріальними активами (або без них), вигодами, ризиками та можливостями іншому платнику податку (іншій особі) в тих випадках, коли у взаємовідносинах між непов`язаними особами така передача не здійснювалася б без компенсації, незалежно від того, чи відображені такі операції у бухгалтерському обліку. Постановою КМ України №480 від 04.07.2017 року затверджено перелік організаційно-правових форм нерезидентів, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі податок з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи. Організаційно правова форма компанії Whiteline United LP (Шотландія, Сполучене Королівство Великої Британії) є «Limited Partnership» обмежене партнерство. Така організаційно правова форма входить до переліку організаційно-правових форм нерезидентів (Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії), які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі податок з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та /або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи. Обсяг господарської операції позивача, обумовленої пп.39.2.1.4 п. 39.2 ст. 39 ПК України, з названим нерезидентом за період 2018року, перевищує 10 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік. Відтак, за приведеними загальними характеристиками вказана господарська операція позивача та компанії Whiteline United LP підпадає під ознаки контрольованої операції. При цьому, згідно положень пп. «г» пп.39.2.1.1. п. 39.2.1 ст. 39 ПК України така операція може бути віднесена до переліку неконтрольованих операцій за умови, якщо нерезидентом (організаційно-правова форма якого включена до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно) у звітному році сплачувався податок на прибуток (корпоративний податок). На підтвердження обставин щодо сплати у період 2018 року корпоративного податку позивачем надано на запит контролюючого органу довідку, видану компанією Whiteline United LP (Шотландія, Великобританія) від 17.09.2019 року №17/09, підписану ОСОБА_1 , згідно якої податок на дохід за 2018 рік (корпоративний податок) нею був сплачений. Надаючи оцінку вказаній довідці від 17.09.2019 року №17/09, як доказу фактичної сплати корпоративного податку та правової підстави для віднесення обумовленої господарської операції до неконтрольованих операцій, то колегією суддів встановлено таке. Стаття 39 Податкового кодексу України не визначає документа та органу, який має видавати документ для підтвердження сплати податку на прибуток (корпоративний податок) нерезидентом. Водночас, з урахуванням п. 103.5 ст. 103 ПК України, документ пов`язаний зі сплатою податків видається компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором України, за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, і повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України. Такий документ або відповідна інформація має бути надана на запит контролюючого органу у випадках, передбачених пп. 4 п. 2 розділу ІІІ Порядку проведення моніторингу контрольованих операцій, затвердженого наказом Мінфіну України від 14.08.2015 р. № 706 та/або під час проведення документальних перевірок. Відповідно до підпункту i) п.1 ст. 3 Конвенції між Урядом України і Урядом Сполученого Королівства Великобританії і Північної Ірландії про усунення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доход і на приріст вартості майна, термін "компетентний орган" означає, у відношенні Сполученого Королівства, Управління внутрішніх доходів або його повноважного представника, і, у відношенні України, Міністерство фінансів України або його повноважного представника. Як наслідок приведених положень законодавства, колегія суддів приходить до висновку, що доказом сплати корпоративного податку названим нерезидентом на території Сполученого Королівства Великобританії і Північної Ірландії є документ, виданий Управління внутрішніх доходів або його повноважним представником, за формою затвердженою згідно із законодавством вказаної країни, і такий документ повинен бути належним чином легалізований, перекладений відповідно до законодавства України. Натомість, довідка складена компанією Whiteline United LP (Шотландія, Великобританія) від 17.09.2019 року №17/09, підписана гр. ОСОБА_1 таким вимогам не відповідає. Як наслідок приведених положень законодавства та фактичних обставин справи, досліджувана господарська операція не може бути віднесена до переліку неконтрольованих операцій, позаяк на запит контролюючого органу не надано належних та допустимих доказів щодо сплати нерезидентом (організаційно-правова форма якого включена до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно) у звітному 2018 році податку на прибуток (корпоративного податку). Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що оскаржуване рішення суду не відповідає дійсним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, а відтак апеляційну скаргу слід задовольнити, а рішення суду скасувати з прийняттям нового про відмову у задоволенні позову Вказана справа віднесена судом до справ незначної складності згідно п.10 ч.6 ст. 12 КАС України. Керуючись статями 243, 308, 310, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Івано-Франківській області задовольнити. Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2020 року у справі № 300/1376/20 скасувати. Ухвалити постанову, якою у задоволенні позову Приватного акціонерного товариства "Івано-Франківський арматурний завод" до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001830504 від 17.03.2020 року - відмовити. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя С. М. Шевчук судді Л. П. Іщук Т. І. Шинкар Повне судове рішення складено 24 березня 2021 року.