Постанова Південно-західний апеляційний господарський суд № 915/1334/20
від 24.03.2021НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД _____________________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24 березня 2021 року м. ОдесаСправа № 915/1334/20 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Філінюка І.Г., суддів: Богатиря К.В., Бєляновського В.В. розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 22.12.2020 (про зупинення провадження у справі) по справі № 915/1334/20 за позовом Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївгаз Збут» про: стягнення заборгованості у розмірі 262898840,26 грн.,- суддя суду першої інстанції: Мавродієва М.В. час та місце винесення ухвали: 17:00, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 22, Господарський суд Миколаївської області ВСТАНОВИВ: В провадженні Господарського суду Миколаївської області на стадії підготовчого провадження знаходиться справа за позовом Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївгаз Збут» про стягнення заборгованості у розмірі 262898840,26 грн за переданий у грудні 2019 року липні 2020 року природний газ по договору купівлі-продажу природного газу №18-536-Н від 05.11.2018. 02.12.2020 за вх.№15407/20 Товариство з обмеженою відповідальністю «Миколаївгаз Збут» звернулося до господарського суду Миколаївської області з клопотанням, в якому просить суд зупинити провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням Господарського суду міста Києва у справі №910/16383/20. В обґрунтування зазначеного клопотання відповідач зазначає, що у справі №915/1334/20 розглядається вимога АТ «НАК «Нафтогаз України» до ТОВ «Миколаївгаз Збут» про стягнення заборгованості за Договором №18-536-Н від 05.11.2018. В свою чергу, ТОВ «Миколаївгаз Збут» листом від 11.04.2019 направило на адресу АТ «НАК «Нафтогаз України» коригуючі акти вартості отриманого природного газу та акти-розрахунки до них з проханням здійснити відповідні коригування заборгованості та штрафних санкцій в обліку АТ «НАК «Нафтогаз України» на загальну суму 242595008,41 грн та повідомити суму переплати ТОВ «Миколаївгаз Збут» за природний газ, придбаний для потреб побутових споживачів у період з липня 2015 року до 01 лютого 2019 року у розрізі договорів. Правовими підставами таких коригувань були вимоги постанови Кабінету Міністрів України від 30.01.2019 №63 «Деякі питання споживання природного газу побутовими споживачами» та постанови Кабінету Міністрів України від 27.02.2019 №143 «Питання споживання природного газу», оскільки Постановами КМУ №63 та №143 було заборонено постачальникам нараховувати, обліковувати заборгованість побутовим споживачам та відповідно нараховувати та обліковувати заборгованість у відносинах між постачальниками та оптовим продавцем, у якого закуповується газ для потреб населення (АТ «НАК «Нафтогаз України»). У зв`язку з відмовою АТ «НАК «Нафтогаз України» здійснити корегування вартості отриманого природного газу, ТОВ «Миколаївгаз Збут» звернулось до суду. За вказаним позовом, Господарський судом міста Києва було відкрито провадження у справі №910/16383/20 за позовом ТОВ «Миколаївгаз Збут» до АТ «НАК «Нафтогаз України» про: 1) зобов`язання АТ «НАК «Нафтогаз України» виконати вимоги абз.4 п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 27.02.2019 №143 «Питання споживання природного газу»; 2) визнання протиправними дій АТ «НАК «Нафтогаз України» з не підписання та повернення ТОВ «Миколаївгаз Збут» коригуючих актів листом №26-3529/1.17-19 від 25.04.2019; 3) зобов`язання АТ «НАК «Нафтогаз України» визнати переплату ТОВ «Миколаївгаз Збут» на користь АТ «НАК «Нафтогаз України» у сумі 242595008,41 грн за договорами купівлі-продажу газу №15-775-Н від 30.06.2015, №16-162-Н від 30.12.2015, №16-437-Н від 28.10.2016, №17-236-Н від 18.04.2017, №17-436-Н від 27.09.2017, №18-536-Н від 05.11.2018 та оформити первинні документи на підтвердження її визнання; 4) стягнення грошових коштів. Відповідач вказує, що пов`язаність справ, а також об`єктивна неможливість розгляду справи №915/1334/20 до вирішення іншої справи №910/16383/20 обумовлюється тим, що враховуючи обов`язок, покладений на АТ «НАК «Нафтогаз України» постановою Кабінету Міністрів України №143 від 27.02.2019 не нараховувати та не обліковувати заборгованість побутовим споживачам та відповідно заборгованість у відносинах між постачальником та оптовим продавцем - АТ «НАК «Нафтогаз України», у якого закуповується природний газ для потреб населення, у ТОВ «Миколаївгаз Збут» виникло право не погашати таку заборгованість, та загалом не обліковувати таку суму як заборгованість перед АТ «НАК «Нафтогаз України». Відповідач зазначає, що виходячи з позовних вимог АТ «НАК «Нафтогаз України» у справі №915/1334/20 АТ «НАК «Нафтогаз України» не виконав обов`язок, покладений на нього постановою Кабінету Міністрів України №143 від 27.02.2019 та не здійснив відповідне коригування, тому первинними є вимоги у справі №910/16383/20 щодо виконання АТ «НАК «Нафтогаз України» та ТОВ`Миколаївгаз Збут» вимог постанови Кабінету Міністрів України №143 від 27.02.2019, оскільки заявлена до стягнення у справі №915/1334/20 заборгованість свідчить про невиконання з боку АТ «НАК «Нафтогаз України» обов`язку здійснити коригування заборгованості за період дії нечинних постанов Кабінету Міністрів України №203 від 23.03.2016 та № 237 від 29.04.2015. Відповідач вважає, що у випадку задоволення позову ТОВ «Миколаївгаз Збут» у справі №910/16383/20, судом буде встановлено факт невиконання АТ «НАК «Нафтогаз України» вимог постанови Кабінету Міністрів України №143 від 27.02.2019 та зобов`язано виконати її вимоги, що в свою чергу вплине на підстави та розмір позовних вимог у справі №915/1334/20. Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 22 грудня 2020 року провадження у справі №915/1334/20 зупинити до набрання законної сили судовими рішеннями Господарського суду міста Києва у справі №910/16383/20. Означена ухвала суду першої інстанції вмотивована тим, що на даний час, зібрані у справі докази, за наявності між сторонами спору щодо обов`язку позивача відкоригувати акти приймання-передачі природного газу за спірний період, який розглядається іншим судом, не дозволяють достеменно встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду, що спростовує доводи позивача про наявність у суду всіх необхідних доказів для належної оцінки спірних правовідносин. Прийняття рішення у даній справі без урахування обставин, які є предметом розгляду у справі №910/16383/20, призведе до порушення прав та охоронюваних законом інтересів відповідача. Не погоджуючись з зазначеною ухвалою місцевого суду, Акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить скасувати ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 22.12.2020 у справі №915/1334/20 та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Узагальнені доводи апеляційної скарги. - враховуючи приписи п. 5 ч.1ст. 227 ГПК України, суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду; - місцевим господарським судом залишено за увагою той факт, що матеріали справи №915/1334/20 містять усі необхідні докази як поставки природного газу, так і неповної оплати з боку Відповідача; - відповідач вчинив цілий ряд дій, що свідчать про схвалення та прийняття правочину до виконання, підписав акти приймання передачі природного газу за Договором, частково оплатив спожитий природний газ за спірними договором; - відповідач зазначив фактичні обсяги поставленого природного газу в актах приймання передачі природного газу, погодився із вказаними обсягами, підписав акти приймання передачі та направив їх на адресу Позивача; - суд першої інстанції у порушення вимог частини першої статті 227 ГПК України безпідставно та не обґрунтовано прийшов до висновку щодо неможливості розгляду даної справи д набрання законної сили судовим рішенням у справі №910/16383/20 та прийняв судове рішення про зупинення провадження у справі. Отже, необґрунтоване зупинення провадження у даній справі призводить до затягування строків розгляду справи і перебування учасників справи в станні невизначеності, що є порушенням положень п.1. ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі. 19.02.2020 та 22.02.2020 (копія) Товариство з обмеженою відповідальністю «Миколаївгаз Збут» до суду апеляційної інстанції надало відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 22.12.2020 (про зупинення провадження у справі), вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню. Товариство з обмеженою відповідальністю «Миколаївгаз Збут» зазначає, що не визнає суму основного боргу перед позивачем, через оспорювання вартості фактично спожитих обсягів природного газу, що визначені в актах приймання передачі природного газу за договором купівлі продажу природного газу від 05.11.2018 №18-536-Н. Відповідач не визнає суму основного боргу перед позивачем, у зв`язку з тим, що у Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївгаз Збут» виникло право коригування вартості спожитих обсягів та стягнення переплати з НАК «Нафтогаз України», в тому числі, зо договором, який є предметом розгляду даної справи. Процесуальний рух справи в суді апеляційної інстанції. Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.02.2021 поновлено Акціонерному товариству «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Миколаївської області від 22.12.2020 у справі № 915/1334/20. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 22.12.2020 у справі № 915/1334/20. Визначено розглянути апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» на ухвалу Миколаївської області від 22.12.2020 у справі № 915/1334/20 у порядку письмового провадження без виклику та повідомлення учасників справи. Згідно з частини 13 статті 8 ГПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Згідно пункту 12 частини першої статті 255 Господарського процесуального кодексу України, окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції, зокрема, про зупинення провадження у справі. Відповідно до частини другої статті 271 Господарського процесуального кодексу України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 8, 9, 12, 18, 31, 32, 33, 34 частини першої статті 255 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Згідно з частиною другою статті 270 ГПК України, розгляд справ у суді апеляційної інстанції починається з відкриття першого судового засідання або через п`ятнадцять днів з дня відкриття апеляційного провадження, якщо справа розглядається без повідомлення учасників справи. Статтею 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Згідно статті 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 ГПК України, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду встановила наступне. Пунктом 5 частиною 1 статті 227 ГПК України передбачено, що суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадках об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Про зупинення провадження у справі виноситься ухвала, яка в силу ст. 234 ГПК України має, зокрема, містити мотиви її винесення з посиланням на законодавство. За загальним правилом, вважається пов`язаною з даною справою така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиційне значення. Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв`язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов`язаних між собою справ різними судами або з інших причин. Пов`язаність справи полягає в тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення. Ці обставини мають бути такими, що мають значення для даної справи. Зупинення провадження у справі - це тимчасове або повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу, і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені. Метою зупинення провадження у справі до розгляду пов`язаної з нею справи є виявлення обставин, підстав, фактів, тощо, що не можуть бути з`ясовані та встановлені у даному процесі, проте, які мають значення для конкретної справи, провадження у якій зупинено. Враховуючи вимоги закону, для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з`ясовувати, як пов`язана справа, яка розглядається даним судом, із справою, що розглядається іншим судом, а також чим обумовлюється неможливість розгляду даної справи. Неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі. Йдеться про те, що господарський суд не може розглянути певну справу через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок непідвідомчості, обмеженості предметом позову, неможливості розгляду тотожної справи, певної черговості розгляду вимог. Таким чином, зупинення провадження у справі процесуальний закон пов`язує із неможливістю розгляду справи, що розглядається, до вирішення іншої справи. При цьому пов`язаність справ полягає в тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на зібрання та оцінку доказів у даній справі, і ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи. Отже, метою зупинення провадження у справі до розгляду пов`язаної з нею справи є виявлення обставин, підстав, фактів, тощо, що не можуть бути з`ясовні та встановлені у даному процесі, проте, які мають значення для конкретної справи, провадження у якій зупинено. Позиція Південно західного апеляційного господарського суду. Так, предметом розгляду у даній справі є вимога Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївгаз Збут» про стягнення заборгованості у розмірі 262898840,26 грн за переданий у грудні 2019 року липні 2020 року природний газ по договору купівлі-продажу природного газу №18-536-Н від 05.11.2018 Позовні вимоги позивача у справі №915/1334/20 ґрунтуються на тому, що відповідач своєчасно не розрахувався за отриманий по договору купівлі-продажу №18-536-Н від 05.11.2018 за переданий у грудні 2019 року липні 2020 року природний газ у розмірі 262898840,26 грн. При цьому, в обґрунтування позовних вимог позивач посилається, зокрема, на підписання сторонами актів приймання-передачі природного газу з зазначенням обсягів отриманого газу та його вартості. Предметом позову по справі №910/16383/20 є вимоги ТОВ «Миколаївгаз Збут» про зобов`язання АТ «НАК «Нафтогаз України» виконати приписи абз.4 п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 27.02.2019 №143 «Питання споживання природного газу» та про визнання протиправними дій АТ «НАК «Нафтогаз України» з відмови підписати та повернути ТОВ «Миколаївгаз Збут» коригуючі акти листом №26-3529/1.17-19 від 25.04.2019, зокрема, за спірним у даній справі договором №18-536-Н від 05.11.2018 на суму 14521318,41 грн. Як вірно зазначено судом першої інстанції, за наслідками розгляду справи №910/16383/20 судом може бути прийняте рішення про визнання протиправними дій АТ «НАК «Нафтогаз України» щодо відмови від підписання та повернення ТОВ «Миколаївгаз Збут» коригуючих актів, а також зобов`язання АТ «НАК «Нафтогаз України» визнати переплату ТОВ «Миколаївгаз Збут» на користь АТ «НАК «Нафтогаз України» у сумі 242595008,41 грн, у тому числі і по спірному договору за спірний період. Відповідно, у разі задоволення позову у справі №910/16383/20 АТ «НАК «Нафтогаз України» та ТОВ «Миколаївгаз Збут» мають бути відкориговані акти приймання-передачі природного газу за спірний період в частині обсягу та вартості переданого газу, які надані позивачем у справі №915/1334/20 в якості доказів отримання відповідачем природного газу на певні обсяги та суми. Крім того, предметом позову по справі №910/16383/20 є також вимога ТОВ «Миколаївгаз Збут» про зобов`язання АТ «НАК «Нафтогаз України» визнати переплату ТОВ «Миколаївгаз Збут» на користь АТ «НАК «Нафтогаз України» у сумі 242595008,41 грн за укладеними між ними договорами купівлі-продажу газу, зокрема, й за спірним у даній справі договором №18-536-Н від 05.11.2018 на суму 14521318,41 грн, та оформити первинні документи на підтвердження її визнання. Таким чином, у випадку задоволення позовних вимог у справі №910/16383/20 сума поставки за спірним договором буде зменшена на 14521318,41 грн. Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги, що судом першої інстанції порушені приписи п. 5 ч.1ст. 227 ГПК України, що матеріали справи №915/1334/20 містять усі необхідні докази як поставки природного газу, так і неповної оплати з боку Відповідача, та зазначає наступне. Як зазначено вище, предметом позову у даній справі є стягнення боргу за договором № 18-536-Н від 05.11.2018. Встановлення обставин наявності переплати ТОВ «Миколаївгаз Збут» на користь Акціонерного товариства «НАК «Нафтогаз України» за договором № 18-536-Н від 05.11.2018 не може бути встановлено під час розгляду даної справи, оскільки це входить до предмету доказування у справі № 910/16383/20. Коригуючі акти, які є предметом розгляду у справі № 910/16383/20 та які не були підписані АТ «НАК «Нафтогаз України» та повернуті листом від 25.04.2019 №26-3529/1.17-19 до ТОВ «Миколаївгаз Збут» стосуються придбання природного газу у АТ «НАК «Нафтогаз України» відповідно до договорів купівлі-продажу природного газу: від 30.06.2015 року № 15- 775-Н; від 30.І2.2015 року № 16-162-Н; від28.10.2016року№ 16-437-Н; від 18.04.2017 року № 17-236-Н; від 27.09.2017 року № 17-436-Н; від 05.11.2018 року № 18-536-Н. Колегія суддів в цій частині приймає доводи відповідача у відзиві на апеляційну скаргу, що якщо надання оцінки цим коригуючим актам судом на користь ТОВ «Миколаївгаз Збут» призведе до того, що сума заборгованості відповідача на користь позивача визначена останнім у наданих ним актах приймання-передачі природного газу буде змінена. Отже, у даній справі № 915/1334/20 суд не може самостійно встановити обставини, що стосуються коригування розрахунків за спірним договором, оскільки вони підлягають встановленню в іншій справі № 910/16383/20. Колегія суддів не приймає доводи апеляційної скарги, про необґрунтоване зупинення судом першої інстанції провадження у даній справі, що є порушенням положень п.1. ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так, суд першої інстанції зупиняючи провадження у даній справі зауважив, що Конвенція в першу чергу також гарантує «процесуальну» справедливість розгляду справи, а вже потім дотримання розумного строку, що на практиці розуміється як змагальні провадження, у процесі яких у суді на рівних засадах заслуховуються аргументи сторін (Star Cate Epilekta Gevmata and Others v. Greece (Star Cate Epilekta Gevmata та ініш проти Греції) (dйc.)). Справедливість проваджень завжди оцінюється їх розглядом узагалом для того, щоб окрема помилка не порушувала справедливість усього провадження (Miroпubovs and Others v. Latvia (Миролюбов та інші проти Латвії), § 103). З огляду на практику ЄСПЛ, суд не вправі допустити юридичну помилку виключно з метою дотримання розумного строку розгляду справи, так як в такому разі не буде досягнуто завдання господарського судочинства, а рішення суду не буде відповідати критеріям законності. Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що результат розгляду справи №910/16383/20 господарським судом міста Києва, матиме суттєве значення при розгляді даної справи, що свідчить про об`єктивну неможливість розгляду справи №915/1334/20 до вирішення іншої справи - №910/16383/20. Доводи, наведені в апеляційній скарзі, зазначених висновків суду першої інстанції не спростовують. Зокрема, саме лише твердження скаржника про наявність у цій справі усіх необхідних доказів, необхідних для прийняття рішення у цій справі, не виключає об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення спору у справі № 910/16383/20, оскільки встановлені у межах справи № 910/16383/20 фактичні обставини будуть мати преюдиціальне значення при вирішенні даного спору. За таких обставин, колегія апеляційної інстанції погоджується з висновком Господарського суду Одеської області, який відповідає матеріалам справи та чинному законодавству, у зв`язку з чим підстав для скасування чи зміни ухвали Господарського суду Миколаївської області від 22.12.2020 у справі № 915/1334/20 не вбачається. Відповідно до п. «в» ч.4 ст.282 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції складається, зокрема, з резолютивної частини із зазначенням розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції. В даному випадку витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції (витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги) покладаються на Акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», оскільки доводи апеляційної скарги щодо наявності підстав для скасування оскаржуваного рішення не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи. Керуючись ст.ст. 233, 236, 240, 275, 276, 282-283 ГПК України, Південно-західний апеляційний господарський суд,
ПОСТАНОВИВ: Ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 22.12.2020 по справі № 915/1334/20 залишити без змін. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» залишити без задоволення. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України». Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у строки, передбачені статтею 288 ГПК України. Постанову ухвалено 24.03.2021 у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Бєляновського В.В. з 23.02.2021 по 23.03.2021. Головуючий суддя І.Г. Філінюк Суддя В.В. Бєляновський Суддя К.В. Богатир