Постанова Київський апеляційний суд № 753/24196/18
від 18.03.2021НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДКИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД єдиний унікальний номер справи: №753/24196/18 номер провадження: №22-ц/824/4288/2021 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 18 березня 2021 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів: судді - доповідача: Білич І.М. суддів: Коцюрби О.П., Слюсар Т.А. при секретарі: Кемському В.В. за участю: позивача ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 який діє в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 24 вересня 2020 року, постановлену під головуванням судді Дарницького районного суду м. Києва Лужецької О.Р., у цивільній справі №753/24196/18 за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо - транспортної пригоди. в с т а н о в и л а : У грудні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ПАТ «НАСК «Оранта», ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо - транспортної пригоди. Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 24 вересня 2020 рокупозов ОСОБА_1 залишено без розгляду. Не погоджуючись із ухвалою суду, ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив ухвалу суду скасувати, справу повернути до суду першої інстанції для продовження розгляду, посилаючись на порушення норм процесуального права. Зокрема, що суд безпідставно залишив без розгляду позовну заяву на підставі п. 4 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, оскільки Дарницьким районним судом м. Києва розглядається справа №753/694/17 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення майнової та відшкодування моральної шкоди, завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, однак спір у вказаній справі не є аналогічним спору у даній справі. Відзив на апеляційну скаргу подано не було. У судовому засіданні позивач підтримала подану апеляційну скаргу, та просила суд задовольнити її в повному обсязі. Інші учасники справи про день і час її розгляду повідомлялися належним чином у встановленому законом порядку у судове засідання не з`явився, клопотань про відкладення розгляду справи не подавав, у зв'язку з чим колегія суддів вважала за можливе розглянути справу за відсутності осіб, які не з'явилися, у силу вимог ст. 372 ЦПК України. Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб що з`явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що подана апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції виходив із того, що на розгляді Дарницького районного суду м. Києва перебуває дві цивільні справи: № 753/24196/18 ( провадження 2/753/3365/19) провадження по якій було відкрито 15 січня 2019 року та № 753/694/17 (провадження 2/753/2817/17) провадження відкрито 06 лютого 2019 року. Вказуючи про те, що ці дві цивільні справи є ідентичними: між тими самими сторони про той же самий предмет із тих самих підстав, що є вказує на необхідність застосування положень ч. 4 ст. 257 ЦПК України. Проте, погодитися з такими вимогами не можна виходячи з наступного. За наявними матеріалами справи вбачається,що у січні 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_3 про стягнення майнової та відшкодування моральної шкоди, завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з урахуванням остаточних змін позовних вимог від 4 квітня 2017 року, позивач просила стягнути з відповідача майнову шкоду у сумі 31 127,16 грн., та відшкодувати моральну шкоду у сумі 21 744,78 грн., (унікальний номер справи №753/694/17). Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 06 лютого 2017 року відкрито провадження. Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 4 квітня 2017 року залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (далі - ПАТ «НАСК «Оранта»). Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 22 червня 2017 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 30 серпня 2017 року позов задоволено частково.Стягнено з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 29 963,67 грн., в рахунок відшкодування майнової шкоди та 2 000 грн.,у відшкодування моральної.У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 жовтня 2018 року рішення Дарницького районного суду м. Києва від 22 червня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 30 серпня 2017 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмету спору на власний розсуд. Як убачається із матеріалів справи, в грудні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо - транспортної пригоди. Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 15 січня 2019 року відкрито провадження у справі № 753/24196/18, призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження (а.с.12-13). Пунктом 4 ч.1 ст. 257 ЦПК України встановлено, що суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо у провадженні цього чи іншого суду є справа із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. Відповідно до наведеної норми, позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників цивільного процесу, матеріально - правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих чинників перешкоджає залишенню позову без розгляду з підстав, що передбачені п. 4 ч.1 ст. 257 ЦПК України. У той же час, як вбачається зі змісту позовних вимог вищенаведених позовів ОСОБА_1 , матеріально - правові вимоги у них є різними, а також суб?єктний склад сторін відрізняються, що виключає можливість залишення позову в справі № 753/24196/18 (провадження № 2/753/3365/19) без розгляду з підстав, що передбачені п. 4 ч.1 ст. 257 ЦПК України. Так, зокрема, в справі №753/694/17 позивач просить стягнути матеріальну та моральну шкоду, заподіяну ДТП з винної особи ( ОСОБА_3 ). Натомість у цивільній справі за №753/24196/18 ОСОБА_1 просить стягнути з ПАТ «НАСК «Оранта», як страховика винної особи та ОСОБА_3 , матеріальну та моральну шкоду, заподіяну ДТП. Згідно до протоколу судового засідання від 24 вересня 2020 року судом першої інстанції в судовому засіданні досліджувалися матеріали справи № 753/694/17, однак, які саме з матеріалів зазначеної справи дали підстави суду першої інстанції прийти до висновку про наявність в провадження суду двох тотожних справ, а відтак застосування до існуючих правовідносин положень п.4 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, матеріали цивільної справи № 753/24196/18 не містять. Відповідно до ст. 379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. Беручи до уваги наведені обставини по справі та положення законодавства, колегія суддів вважає, що залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду, за відсутності умов, передбачених п. 4 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, є помилковим. З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції, як така, що постановлена з порушенням норм процесуального права підлягає скасуванню, а справа поверненню до суду першої інстанції для продовження розгляду. Керуючись ст.ст. 367, 368, 372, 374, 379, 381-384,387 ЦПК України колегія суддів, п о с т а н о в и л а: Апеляційну скаргу ОСОБА_2 який діє в інтересах ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 24 вересня 2020 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови. Повний текст постанови складено 19 березня 2021 року. Суддя - доповідач: Судді: