Постанова 4857 № 140/13713/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 березня 2021 рокуЛьвівСправа № 140/13713/20 пров. № А/857/972/21 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючої судді Хобор Р.Б., суддів Сеника Р.П., Судової-Хомюк Н.М. розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Дельта Вест Ойл Груп» на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2020 року, ухвалене суддею Лозовським О.А. у м. Луцьку за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін у справі № 140/13713/20 за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Дельта Вест Ойл Груп» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі НКРЕКП) про визнання протиправною та скасування постанови В С Т А Н О В И В: Позивач звернувся до суду з позовом у якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову № 475 від 21.02.2020 року «Про накладення штрафу на товариство з обмеженою відповідальністю «Дельта Вест Ойл Груп» за несвоєчасне подання інформації» в розмірі 17000 грн. Позовні вимоги мотивовано тим, що 21.02.2020 року відповідач прийняв рішення, на підставі якого наклав на позивача штраф за несвоєчасне подання інформації. Позивач вважає це рішення відповідача протиправним з огляду на те, що у цьому рішенні не вказано, інформацію за який період несвоєчасно подав позивач, крім цього, рішення прийняте без повідомлення позивача про дату розгляду питання про притягнення позивача до відповідальності на основі акта позапланової перевірки № 19 від 23.01.2020 року. Також, позивач вважає, що відповідач застосував до позивача стягнення не пропорційно суті виявленого порушення та заперечує факт, зафіксований у акті перевірки, щодо несвоєчасного подання звіту за ІІІ квартал 2019 року. Позивач вважає, що відповідач безпідставно наклав на позивача штраф та просить суд скасувати відповідне рішення відповідача. Позиція відповідача у цій справі зводиться до того, що відповідно до Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії у позивача існує обов`язок подання до НКРЕКП звітності про сплату внеску за III квартал 2019 року не пізніше другого дня після закінчення 30 днів поточного кварталу для сплати внеску, наступного за звітним, однак, позивач протягом цього строку звітність форми № 20-НКРЕКП за III квартал 2019 року не подав, водночас, подав її із затримкою на 70 днів. Цей факт зафіксований актом перевірки № 19 від 23.01.2020 року. При цьому відповідач зазначив, що відповідно до пункту 1 Порядку розрахунку та встановлення ставки внесків на регулювання, затвердженого постановою НКРЕКП від 06.04.2017 року № 491 (далі - Порядок № 491) попередній квартал - квартал, що передує звітному (період, за який платники внеску подають звітні дані про чистий дохід); звітний квартал - базовий період для нарахування суми внеску на регулювання (квартал, в якому здійснюється розрахунок ставки внеску); поточний квартал це квартал, наступний за звітним (період, в якому здійснюється сплата внеску). Відповідач вважає, що кінцевий строк для подання згаданого вище звіту 01.08.2019 року, водночас позивач подав звіт 10.10.2019 року. Щодо тверджень позивача про відсутність в оскаржуваній постанові інформації щодо звітного періоду за який позивач несвоєчасно подав звіт, відповідач вказав, що як у описовій, так і в резолютивній частинах оскарженого рішення зазначено, що на позивача накладено штраф за несвоєчасне подання інформації, а саме звіту про сплату внеску на регулювання, передбаченого пунктом 7 Порядку №

491. При цьому, оскаржене рішення відповідач прийняв на основі акта перевірки, у якому зафіксовано той факт, що позивач несвоєчасно подав звіт форми № 20-НКРЕКП за III квартал 2019 року. Відсутність у рішенні вказівки на звітний період за який позивач несвоєчасно подав звіт не впливає на законність рішення і є формальним. Тому це твердження позивача, відповідач вважає безпідставним. Щодо твердження позивача про нехтування права позивача на участь у процесі прийняття рішення, відповідач зазначив, що акт № 19 від 23.01.2020 року складений за результатами позапланової перевірки позивача, був розміщений на офіційному веб-сайті НКРЕКП в мережі Інтернет - 24.01.2020 року. Крім того, вказаний акт відповідач листом від 24.01.2020 року № 976/14.3.2/7-20 надіслав позивачу, який отримав його 03.02.2020 року. Відповідач зазначає, що позивач не скористався правом на надання пояснень щодо акта перевірки. Відповідач додатково зазначив, що листом від 18.02.2020 року № 152/26.1/6-20 надіслав позивачу запрошення на засідання НКРЕКП у формі відкритого слухання, яке відбудеться 21.02.2020 року, однак позивач на засідання не прибув. Зважаючи на наведене, відповідач вважає, що не порушив вимоги статті 19 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» щодо порядку розгляду та прийняття рішення по суті виявлених порушень. Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2020 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено. Не погодившись із цим рішенням суду, його оскаржив позивач, подавши апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити. У обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначає те, що суд першої інстанції порушив норми матеріального права, неповно з`ясував обставини справи та зробив помилковий висновок про відмову у задоволенні позову. Таку позицію позивач пояснює тим, що дотримався строку на подання звіту про сплату внесків, водночас, зазначає, що рішення відповідача є необґрунтованим та таким, що прийняте з порушенням принципу рівності і права особи на участь у процесі прийнятті рішення. Заслухавши суддю доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд при розгляді цієї справи виходить з наступних міркувань. Суд першої інстанції встановив те, що на підставі постанови НКРЕКП від 11.10.2019 року № 2139 «Про проведення позапланових невиїзних перевірок ТзОВ «Завод «Галичина», ТзОВ «Дукат», ТзОВ «Дельта Вест Ойл Груп», ТзОВ «Вест Ойл Груп», ТзОВ «АЙ БІ СІ», посвідчення на проведення позапланової невиїзної перевірки від 15.01.2020 року № 35, відповідач провів позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері енергетики та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії. За результатами проведеного позапланового заходу НКРЕКП 23.01.2020 року склала акт № 19, у якому зафіксувала порушення ТзОВ «Дельта Вест Ойл Груп» підпункту 9 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 27.12.2017 року № 1467 щодо обов`язку ліцензіата надавати до НКРЕКП документи (їх копії), інформацію (дані, відомості, звітність), необхідні для виконання НКРЕКП своїх повноважень та функцій, в обсягах та у строки (не менше десяти робочих днів для надання копій документів, пояснень тощо), встановлені НКРЕКП, зокрема в частині надання звіту про сплату внеску на регулювання за формою № 20-НКРЕКП (квартальна) за ІІІ квартал 2019 року. Акт перевірки позивач отримав 03.02.2020 року. Листом від 18.02.2020 року № 152/26.1/6-20 відповідач надіслав позивачу запрошення на засідання НКРЕКП у формі відкритого слухання, яке відбудеться 21.02.2020 року. 21.02.2020 року відповідач прийняв постанову № 475 «Про накладення штрафу на ТзОВ «Дельта Вест Ойл Груп», на підставі якої до позивача застосовано санкцію у вигляді штрафу у розмірі 17 000,00 грн. за несвоєчасне подання інформації, а саме звіту про сплату внеску на регулювання, передбаченого пунктом 7 Порядку розрахунку та встановлення ставки внесків на регулювання, затвердженого постановою НКРЕКП від 06.04.2017 року №

491. Приймаючи рішення у цій справі, суд першої інстанції виходив з того, що позивач подав звіт за формою № 20-НКРЕКП (квартальна) за ІІІ квартал 2019 року з пропуском строку визначеного 7 Порядку розрахунку та встановлення ставки внесків на регулювання, затвердженого постановою НКРЕКП від 06.04.2017 року №

491. При цьому, суд першої інстанції вважає, що відповідач надав позивачу можливість надати свої пояснення щодо суті виявленого порушення, однак позивач цим правом не скористався, і тому суд визнав твердження позивача про позбавлення його права на участь у прийнятті рішення безпідставними. Апеляційний суд не погоджується із вказаним висновком з огляду на наступні обставини. Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. Як слідує з положень п. 1 ч. 2 ст. 2 КАС України, суди перевіряючи рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, серед іншого повинні з`ясувати, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано. Апеляційний суд з`ясував те, що відповідно до постанови № 475 від 21.02.2020 року «Про накладення штрафу на товариство з обмеженою відповідальністю «Дельта Вест Ойл Груп» за несвоєчасне подання інформації» відповідач наклав на позивача штраф за несвоєчасне подання інформації, а саме звіту про сплату внеску на регулювання, передбаченого пунктом 7 Порядку розрахунку та встановлення ставки внесків на регулювання, затвердженого постановою НКРЕКП від 06.04.2017 року №

491. Відповідно до пункту 7 Порядку розрахунку та встановлення ставки внесків на регулювання, затвердженого постановою НКРЕКП від 06.04.2017 року № 491 внески на регулювання сплачуються щоквартально суб`єктами господарювання до спеціального фонду державного бюджету протягом перших 30 днів поточного кварталу, наступного за звітним. Сплачені понад необхідний розмір внески на регулювання не підлягають поверненню і враховуються при сплаті внеску на регулювання в наступних періодах. Платники внеску подають до структурних підрозділів НКРЕКП на територіях звіт про сплату внеску на регулювання не пізніше другого робочого дня після встановленого строку сплати, за формою згідно з додатком

2. З цього нормативного положення слідує, що внески сплачуються, а звіти про сплату внесків подаються щоквартально. Однак, як слідує із оскарженого рішення, відповідач наклав на позивача штраф за несвоєчасне подання інформації, а саме звіту про сплату внеску на регулювання, передбаченого пунктом 7 Порядку розрахунку та встановлення ставки внесків на регулювання, затвердженого постановою НКРЕКП від 06.04.2017 року № 491, проте в цьому рішенні відповідач не вказав за який квартал та якого року позивач несвоєчасно подав звіт. Ця обставина свідчить про те, що рішення відповідача є необґрунтованим. Крім цього, суди перевіряючи рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, серед іншого повинні з`ясувати, чи прийняті (вчинені) вони з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації. Апеляційний суд з`ясував, що на позивача, згідно з постановою відповідача № 475 від 21.02.2020 року «Про накладення штрафу на товариство з обмеженою відповідальністю «Дельта Вест Ойл Груп» за несвоєчасне подання інформації», накладено штраф за несвоєчасне подання інформації. Позивач надав докази про те, що на засіданні 21.02.2019 року, відповідач розглянув питання про притягнення до відповідальності за неподання чи несвоєчасне подання інформації, відповідно до пункту 7 Порядку розрахунку та встановлення ставки внесків на регулювання, затвердженого постановою НКРЕКП від 06.04.2017 року № 491 інших суб`єктів господарювання - ТзОВ «Завод «Галичина», ТзОВ «Дукат», ТзОВ «Дельта Вест Ойл Груп», ТзОВ «Вест Ойл Груп», ТзОВ «АЙ БІ СІ», і, щодо ТзОВ «АЙ БІ СІ» та ТзОВ «Дукат» за те саме порушення застосовав санкцію у вигляді застереження. Враховуючи ці обставини позивач вважає, що відповідач при прийнятті оскарженого рішення порушив принцип рівності перед законом. Однак, апеляційний суд вважає, що відповідач не порушив принцип рівності перед законом, оскільки застосування відповідальності належить до виключних повноважень відповідача, який з урахуванням обставин справи приймає відповідне рішення. Тому, апеляційний суд вважає твердження позивача про порушення відповідачем щодо нього принципу рівності перед законом безпідставними. Крім цього, суди перевіряючи рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, серед іншого повинні з`ясувати, чи прийняті (вчинені) вони з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення. Відповідно до частини 5 статті 19 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» за результатами перевірки складається акт у двох примірниках, який підписується членами комісії з перевірки. Суб`єкт господарювання, діяльність якого перевірялася, має право надати письмові пояснення та обґрунтування щодо проведеної перевірки та/або виявлених порушень у строк до п`яти робочих днів з дня отримання акта про результати перевірки. Апеляційний суд встановив, що акт перевірки від 23.01.2020 року № 19 позивач отримав 03.02.2020 року. Проте, як з`ясував апеляційний суд, позивач не скористався своїм правом на подання письмових пояснень та обґрунтувань щодо проведеної перевірки та/або виявлених порушень у строк до п`яти робочих днів з дня отримання акта про результати перевірки. Водночас, апеляційний суд звертає увагу на те, що відповідно до частини 5 статті 19 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», у разі виявлення порушень, акт про результати перевірки вноситься на засідання Регулятора, за результатами якого Регулятор приймає рішення про застосування до суб`єкта господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, санкції, передбаченої цим Законом. Частинами 1-3 статті 14 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» передбачено, що засідання Регулятора є основною формою його роботи як колегіального органу. Порядок організації роботи Регулятора, зокрема проведення його засідань, визначається регламентом, що затверджується Регулятором, та підлягає оприлюдненню на його офіційному веб-сайті. Засідання Регулятора проводяться у формі відкритих слухань. На відкритих слуханнях розглядаються всі питання, розгляд яких належить до повноважень Регулятора, крім питань, що містять таємну інформацію. У відкритих слуханнях мають право брати участь представники суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, організацій, що представляють інтереси споживачів, громадських організацій, засобів масової інформації та інші заінтересовані особи. Пунктами 5.2., 5.3., 7.2., 7.3., 7.4., 7.5., 7.7. Регламенту Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг затвердженого постановою НКРЕКП від 06.12.2016 року № 2133 визначено, що засідання НКРЕКП є відкритими і гласними, за винятком випадків, передбачених чинним законодавством та цим Регламентом. Засідання НКРЕКП проводяться у формі відкритих або закритих слухань. Реєстрація учасників засідання НКРЕКП здійснюється на офіційному веб-сайті НКРЕКП у розділі «РЕЄСТРАЦІЯ ОНЛАЙН» напередодні та завершується за 20 хвилин до початку засідання. До початку засідання НКРЕКП його учасники повинні підтвердити свою присутність у секретаря засідання і надати документи, що підтверджують їх повноваження щодо виступу на засіданні і представництва інтересів. Секретар засідання інформує Голову та членів НКРЕКП про явку учасників засідання та про результати перевірки їх повноважень. Розгляд питання, включеного до порядку денного, за пропозицією представника структурного підрозділу, члена або Голови НКРЕКП може бути відкладено (перенесено, продовжено, змінено, виключено) у межах строків для розгляду та прийняття рішення, визначених чинним законодавством, за наявності таких обставин: неявка на засідання запрошених осіб, якщо їх присутність є обов`язковою; відсутність необхідних документів; призначення експертизи; необхідність залучення до участі інших осіб; інші обставини, що перешкоджають розгляду питання або які НКРЕКП визнає обґрунтованими. Учасниками засідання є особи, які звернулися до НКРЕКП із заявою про видачу ліцензії, ліцензіати, споживачі, особи, залучені до участі в розгляді питань (свідки, експерти, перекладачі), та інші заінтересовані особи. Участь запрошених представників ліцензіатів або посадової особи ліцензіата є обов`язковою при розгляді питань щодо: застосування санкцій до ліцензіатів; встановлення (затвердження, перегляду) тарифів за ініціативи ліцензіата; схвалення інвестиційних програм та змін до них. Отже, участь позивача як ліцензіата, щодо якого розглядалось питання про застосування санкцій, на засіданні комісії, є обов`язковою. Апеляційний суд встановив те, що листом від 18.02.2020 року № 152/26.1/6-20 відповідач надіслав позивачу запрошення на засідання НКРЕКП у формі відкритого слухання, яке відбудеться 21.02.2020 року. Однак, доказів того, що позивач отримав цей лист та повідомлений про дату та час розгляду питання про притягнення його до відповідальності, відповідач не надав, і такі у справі відсутні. Ця обставина свідчать про те, що позивач був позбавлений можливості взяти участь у процесі прийняття рішення. Отже, апеляційний суд встановив те, що відповідач прийняв необґрунтоване рішення, без урахування права особи на участь у процесі прийняття рішення. Таким чином, апеляційний суд вважає, що відповідач допустив порушення порядку прийняття рішення, які є суттєвими, внаслідок чого оскаржене рішення необхідно визнати протиправним та скасувати. Суд також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (заява N 4909/04 від 10 лютого 2010 року): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.) від 09 грудня 1994 року, серія A,303-A, п. 29). Відповідно до ч. 1, 4 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. З огляду на вищевикладене, у зв`язку з неповним з`ясуванням судом першої інстанції обставин справи, апеляційну скаргу необхідно задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти постанову, якою адміністративний позов задовольнити. Що стосується розподілу судових витрат, то апеляційний суд зазначає таке. Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Апеляційний суд встановив те, що за подання позову позивач сплатив 2102 грн. судового збору, за подання апеляційної скарги позивач сплатив 3153 грн. судового збору. Таким чином, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути 5255 грн. Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 317, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Дельта Вест Ойл Груп» задовольнити. Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2020 року в справі № 140/13713/20 скасувати та прийняти постанову, якою адміністративний позов задовольнити. Визнати протиправною та скасувати постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 475 від 21.02.2020 року «Про накладення штрафу на товариство з обмеженою відповідальністю «Дельта Вест Ойл Груп» за несвоєчасне подання інформації». Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Дельта Вест Ойл Груп» за рахунок бюджетних асигнувань Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг судовий збір в сумі 5255 (п`ять тисяч двісті п`ятдесят п`ять) гривень 00 копійок. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, за наявності яких, постанова може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Головуюча суддя Р. Б. Хобор судді Р. П. Сеник Н. М. Судова-Хомюк Повний текст постанови складений 23.03.2021 року