Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 640/5848/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/5848/20 Головуючий у 1 інстанції: Балась Т.П. Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 березня 2021 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Судді-доповідача Вівдиченко Т.Р. Суддів Безименної Н.В. Оксененка О.М. За участю секретаря Вінокурової І.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 листопада 2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Транс Груп" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - В С Т А Н О В И Л А: Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро Транс Груп" звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві № 0219050302 від 06.12.2019 року Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 листопада 2020 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 06.12.2019 № 0219050302. Не погодившись з рішенням суду, Головне управління ДПС у м. Києві звернулося з апеляційною скаргою, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, апелянт вказує, що строк корисного використання транспортних засобів складає 5 років, а тому, позивачем порушено пп. 138.3.3 п 138.3 ст. 138 Податкового кодексу України. 23 лютого 2021 року до Шостого апеляційного адміністративного суду від позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Транс Груп" надійшов відзив на апеляційну скаргу, яким підтримує позицію суду першої інстанції. Також, 24 лютого 2021 року електронною поштою до Шостого апеляційного адміністративного суду від позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Транс Груп" надійшла заява про відкладення розгляду справи. Розгляд справи було відкладено. Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з`явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро Транс Груп», як юридична особа, зареєстроване 29.11.2017 (номер запису: 1 070 136 0000 072059), що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. У період з 23.10.2019 року по 31.10.2019 року Головним управлінням ДПС у м. Києві було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Агро Транс Груп» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 29.11.2017 року по 31.10.2019 року, валютного - за період з 29.11.2017 року по 31.10.2019 року, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 29.11.2017 року по 21.10.2019 року та іншого законодавства за відповідний період. Результати перевірки оформлені Актом від 07 листопада 2019 року № 50/1-26-15-05-03-02/41766154. В Акті перевірки стверджується про порушення ТОВ «Агро Транс Груп», зокрема, п. 44.1, п. 44.2 ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, пп. 138.3.1, пп. 138.3.3 п. 138.3 ст. 138 Податкового кодексу України, п. 23 П (С)БО 7 «Основні засоби», п. 11, п. 14 П (С)БО 16 «Витрат», що призвело до заниження податку на прибуток підприємств на загальну суму 850 590,00 грн., у тому числі: за 2017 рік у сумі 83 923,00 грн. та за 2018 рік у сумі 766 667,00 грн. Зі змісту Акта перевірки вбачається, що перевіркою повноти декларування ТОВ «Агро Транс Груп» показників рядка 02 Декларацій «Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності» за період з 29.11.2017 року по 31.10.2019 року контролюючим органом установлено їх заниження на загальну суму 4 725 497 грн., в т.ч. за 2017 рік - 466 235 грн., за 2018 рік - 4 259 262 грн. Так, перевіркою встановлено, що ТОВ «Агро Транс Груп» створене 27.11.2017 року, шляхом виділу з ТОВ «Яготин Агро» код 34233416. Відповідно до розподільчого балансу, до ТОВ «Агро Транс Груп» перейшла частина майна, прав та обов`язків. Згідно з наданими до перевірки документами, а саме: Розподільчого балансу частини активів і пасивів Товариства з обмеженою відповідальністю «Яготин-Агро» код 34233416, що передаються до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Транс Груп», «Відповідно до рішення загальних зборів учасників ТОВ «Яготин-Агро», підприємство виділяє частину власного майна, прав та обов`язків і створює нову юридичну особу - Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро Транс Груп», учасником якого виступає Зіб Ясер з часткою 100% в статутному капіталі новоствореного підприємства. Комісією з виділу, яка була утворена на підставі рішення загальних зборів ТОВ «Яготин-Агро», було проведено заходи з виділу частини майна, прав та обов`язків ТОВ «Яготин-Агро» до новоствореного ТОВ «Агро Транс Груп». В результаті проведення зазначених дій, Комісією з виділу було складено Розподільчий баланс, за яким, від ТОВ «Яготин-Агро» до ТОВ «Агро Транс Груп» передано активи і пасиви станом на 27.11.2017 року. В п. 2.1.1. наданого до перевірки наказу № 1 від 02.01.2018 року «Про організацію бухгалтерського обліку та податкову політику» ТОВ «Агро Транс Груп» зазначено, що «Придбані (створені) основні засоби зарахувати на баланс за первісною вартістю. Одиницею обліку вважати окремий об`єкт основних засобів, інших необоротних активів та нематеріальних активів.» Відповідно до п. 2.1.5 вищезазначеного наказу амортизація основних засобів та нематеріальних активів визначається за прямолінійним методом, малоцінних необоротних матеріальних активів в розмірі 100% вартості при передачі в експлуатацію. Нарахування амортизації здійснюється протягом строку корисного використання (експлуатації) об`єктів основних засобів, з урахуванням мінімально допустимих строків корисного використання основних засобів, встановлених податковим законодавством. Мінімально допустимі строки корисного використання групи 5 - транспортні засоби становлять до 5 років. До перевірки надано Наказ №2-оз від 29.11.2017 року в якому зазначено: «

1. Продовжити експлуатацію основних засобів, отриманих від попередника ТОВ «Яготин-Агро», в зв`язку з отриманням пов`язаних з цим активом прав і обов`язків, як правонаступник, згідно ст. 109 ЦКУ, пп.98.2.3 ПКУ.

2. Визначити строк корисного використання основних засобів з урахуванням строку використання основних засобів у попередника - ТОВ «Яготин-Агро» і нараховувати амортизацію за його балансовою вартістю на дату розподільчого балансу». Також, до перевірки надано Акти приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів (Типова форма № 03-1), згідно яких, основні засоби, які передано на баланс, згідно розподільчого балансу від ТОВ «Яготин-Агро» введено в експлуатацію 27.11.2017». Амортизація ТОВ «Агро Транс Груп» нараховувалась на балансову вартість основних засобів відповідно до строку корисного використання, який залишився після передачі основних засобів ТОВ «Яготин-Агро», що суперечить вимогам наказу ТОВ «Агро Транс Груп» № 1 від 02.01.2018 року «Про організацію бухгалтерського обліку та податкову політику» та порушує норму пп. 138.3.3 п. 138.3 ст. 138 Податкового кодексу України. ТОВ «Агро Транс Груп» нараховано амортизацію на основні засоби та віднесено до собівартості реалізованих робіт та послуг в сумі 9 626 951 грн., в т.ч за 2017 рік - 966 478 грн., за 2018 - 8 660 473 грн. Враховуючи зазначене, контролюючий орган зазначає, що ТОВ «Агро Транс Груп», в порушення вимог п. 44.1, п. 44.2 ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, пп. 138.3.1, пп. 138.3.3 п. 138.3 ст. 138 Податкового кодексу України, п. 23 П (С)БО 7 «Основні засоби», п. 11, п. 14 П (С)БО 16 «Витрати» занижено фінансовий результат до оподаткування на загальну суму 4 725 497 грн., в т.ч. за 2017 рік - 466 235 грн., за 2018 рік - 4 259 262 грн. Не погоджуючись із висновками Акта перевірки, ТОВ «Агро Транс Груп» 22.11.2019 року подало до контролюючого органу заперечення на акт документальної позапланової виїзної перевірки від 07.11.2019 року № 50/1-86-15-05-03-02/41766154. Розглянувши вказані заперечення та додані до нього документи, контролюючий орган листом від 03.12.2019 року № 57630/10/26-15-05-03-02 виклав висновки акта перевірки у наступній редакції, зокрема: - п. 44.1, п. 44.2 ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, пп.138.3.1, пп.138.3.3 п. 138.3 ст. 138 Податкового кодексу України, п. 23 П (С)БО 7 «Основні засоби», п. 11, п. 14 П (С)БО 16 «Витрат», що призвело до заниження податку на прибуток підприємств на загальну суму 848 445,00 грн., в тому числі: за 2017 рік у сумі 83 923,00 грн. та за 2018 рік у сумі 764 522,00 грн. На підставі висновків Акта перевірки, Головним управлінням ДПС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення від 06 грудня 2019 року № 0219050302, яким ТОВ «Агро Транс Груп» збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 848 445,00 грн. та накладено штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 212 111,00 грн. ТОВ «Агро Транс Груп» оскаржило вказане податкове повідомлення-рішення в адміністративному порядку. За результатами розгляду скарги ТОВ «Агро Транс Груп» ДПС України, з урахуванням рішення про продовження строку розгляду скарги від 02 січня 2020 року № 13/6/99-00-08-05-02, прийняла рішення від 17 лютого 2020 року № 5927/6/99-00-08-05-02-06, яким залишила скаргу без задоволення, а спірне рішення - без змін. Не погоджуючись із податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне. Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України), який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин). Пунктом 14.1.3 статті 14 ПК України визначено, що амортизацією є систематичний розподіл вартості основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів, що амортизується, протягом строку їх корисного використання (експлуатації). За приписами підпункту 138.3.1. пункту 138.3 статті 138 ПК України, розрахунок амортизації основних засобів або нематеріальних активів здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням обмежень, встановлених підпунктом 14.1.138 пункту 14.1 статті 14 розділу I цього Кодексу, підпунктами 138.3.2-138.3.4 цього пункту. При такому розрахунку застосовуються методи нарахування амортизації, передбачені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, крім "виробничого" методу. Для розрахунку амортизації відповідно до положень цього пункту визначається вартість основних засобів та нематеріальних активів без урахування їх переоцінки (уцінки, дооцінки), проведеної відповідно до положень бухгалтерського обліку. Підпунктом 138.3.3. пункту 138.3 статті 138 ПК України встановлено мінімально допустимі строки амортизації основних засобів та інших необоротних активів, зокрема, група 5 транспортні засоби - 5 років. У разі коли строки корисного використання (експлуатації) об`єкта основних засобів в бухгалтерському обліку менше ніж мінімально допустимі строки амортизації основних засобів та інших необоротних активів, то для розрахунку амортизації використовуються строки, встановлені цим підпунктом. У разі коли строки корисного використання (експлуатації) об`єкта основних засобів в бухгалтерському обліку дорівнюють або є більшими, ніж ті, що встановлені цим підпунктом, то для розрахунку амортизації використовуються строки корисного використання (експлуатації) об`єкта основних засобів, встановлені в бухгалтерському обліку. Наказом Міністерства фінансів України від 27 квітня 2000 року № 92 затверджено Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби" (далі - П(с)БО 7 «Основні засоби») Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про основні засоби, інші необоротні матеріальні активи та незавершені капітальні інвестиції в необоротні матеріальні активи (далі - основні засоби), а також розкриття інформації про них у фінансовій звітності визначає П(с)БО 7 «Основні засоби», відповідно до якого строк корисного використання (експлуатації) - очікуваний період часу, протягом якого необоротні активи будуть використовуватися підприємством/установою або з їх використанням буде виготовлено (виконано) очікуваний підприємством/установою обсяг продукції (робіт, послуг). Пунктом 23 П(С)БО 7 передбачено, що нарахування амортизації здійснюється протягом строку корисного використання (експлуатації) об`єкта, який встановлюється підприємством/установою (у розпорядчому акті) при визнанні цього об`єкта активом (при зарахуванні на баланс), і призупиняється на період його реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації. Згідно п. 24 П(с)БО 7 «Основні засоби», при визначенні строку корисного використання (експлуатації) слід ураховувати: очікуване використання об`єкта підприємством з урахуванням його потужності або продуктивності; фізичний та моральний знос, що передбачається; правові або інші обмеження щодо строків використання об`єкта та інші фактори. У відповідності до пункту 25 П(с)БО 7 «Основні засоби», амортизація об`єкта основних засобів нараховується, виходячи з нового строку корисного використання, починаючи з місяця, наступного за місяцем зміни строку корисного використання. Пунктом 27 П(с)БО 7 «Основні засоби» передбачено, що амортизація основних засобів (крім інших необоротних матеріальних активів) нараховується із застосуванням таких методів: 1) прямолінійного, за яким річна сума амортизації визначається діленням вартості, яка амортизується, на строк корисного використання об`єкта основних засобів; 2) зменшення залишкової вартості, за яким річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об`єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації. Річна норма амортизації (у відсотках) обчислюється як різниця між одиницею та результатом кореня ступеня кількості років корисного використання об`єкта з результату від ділення ліквідаційної вартості об`єкта на його первісну вартість; 3) прискореного зменшення залишкової вартості, за яким річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об`єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації, яка обчислюється, виходячи із строку корисного використання об`єкта, і подвоюється; 4) кумулятивного, за яким річна сума амортизації визначається як добуток вартості, яка амортизується, та кумулятивного коефіцієнта. Кумулятивний коефіцієнт розраховується діленням кількості років, що залишаються до кінця строку корисного використання об`єкта основних засобів, на суму числа років його корисного використання; 5) виробничого, за яким місячна сума амортизації визначається як добуток фактичного місячного обсягу продукції (робіт, послуг) та виробничої ставки амортизації. Виробнича ставка амортизації обчислюється діленням вартості, яка амортизується, на загальний обсяг продукції (робіт, послуг), який підприємство очікує виробити (виконати) з використанням об`єкта основних засобів. Нарахування амортизації може здійснюватися з урахуванням мінімально допустимих строків корисного використання основних засобів, встановлених податковим законодавством (крім випадку застосування виробничого методу). Відповідно до п. 29 П(с)БО 7 «Основні засоби», нарахування амортизації починається з місяця, наступного за місяцем, у якому об`єкт основних засобів став придатним для корисного використання. Нарахування амортизації при застосуванні виробничого методу починається з дати, що настає за датою, на яку об`єкт основних засобів став придатним для корисного використання. Отже, розрахунок амортизації основних засобів (зокрема транспортних засобів) залежить від строку корисного використання цих основних засобів, який не може бути меншим, ніж встановлений мінімально допустимий строк. При цьому, строк корисного використання (експлуатації) об`єкта встановлюється підприємством/установою (у розпорядчому акті), перегляд якого передбачається в разі зміни очікуваних економічних вигод від його використання. Як вбачається з матеріалів справи, Головним управлінням ДПС у м. Києві було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Агро Транс Груп» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 29.11.2017 року по 31.10.2019 року, валютного - за період з 29.11.2017 року по 31.10.2019 року, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 29.11.2017 року по 21.10.2019 року та іншого законодавства за відповідний період та складено Акт від 07 листопада 2019 року № 50/1-26-15-05-03-02/41766154 (Т. 1 а.с. 31-48). За результатами розгляду заперечень позивача, контролюючим органом вказано про порушення ТОВ «Агро Транс Груп» зокрема: п.44.1, п. 44.2 ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, пп.138.3.1, пп.138.3.3 п. 138.3 ст. 138 Податкового кодексу України, п. 23 П (С)БО 7 «Основні засоби», п. 11, п. 14 П (С)БО 16 «Витрат», що призвело до заниження податку на прибуток підприємств на загальну суму 848 445,00 грн., в тому числі: за 2017 рік у сумі 83 923,00 грн. та за 2018 рік у сумі 764 522,00 грн. (Т. 1 а.с. 76-81). На підставі висновків перевірки Головним управлінням ДПС у м. Києві винесено податкове повідомлення-рішення від 06 грудня 2019 року № 0219050302, яким ТОВ «Агро Транс Груп» збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 848 445,00 грн. та накладено штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 212 111,00 грн. (Т. 1 а.с. 28). Матеріали справи свідчать, що ТОВ «Агро Транс Груп» створене 27 листопада 2017 року шляхом виділу з ТОВ «Яготин Агро». Згідно Розподільчого балансу частини активів і пасивів ТОВ «Яготин-Агро», що передаються до ТОВ «Агро Транс Груп», затвердженого протоколом №44 загальних зборів ТОВ «Яготин-Агро» від 27.11.2017 року, до ТОВ «Агро Транс Груп» перейшла частина майна прав та обов`язків Товариства з обмеженою відповідальністю «Яготин-Агро» (Т. 1 а.с. 97-104). Підставою для збільшення позивачу грошового зобов`язання та накладення штрафних санкцій став висновок контролюючого органу про те, що амортизація ТОВ «Агро Транс Груп» нараховувалась на балансову вартість основних засобів, відповідно до строку корисного використання, який залишився після передачі основних засобів ТОВ «Яготин-Агро», що суперечить вимогам наказу ТОВ «Агро Транс Груп» від 02.01.2018 р. № 1 «Про організацію бухгалтерського обліку та податкову політику» та порушує норму пп. 138.3.3 п. 138.3 ст. 138 Податкового кодексу України. З даного приводу, колегія суддів зазначає наступне. Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у постанові від 18 листопада 2020 року у справі № 640/18096/18 вказав, що «норми законодавства не встановлюють максимальних строків корисного використання основних засобів, а поняття «основний засіб» за своїм визначенням передбачає очікуваний строк корисного використання більше 1 року або операційного циклу, якщо він більше року. Але, норми ПК України для податкового обліку встановлюють мінімально допустимі строки амортизації для певних груп основних засобів та інших необоротних активів для розрахунку амортизації, які застосовуються у випадку, коли підприємство визначило менший строк корисного використання (експлуатації) об`єкта відповідних груп основних засобів та інших необоротних активів в бухгалтерському обліку. Зміна строку корисного використання, проведення переоцінки об`єкта основних засобів є правом підприємства. При цьому, законодавство не встановлює заборони використання основних засобів після досягнення ними нульової або ліквідаційної залишкової вартості, якщо для таких основних засобів не виконується хоча б один з критеріїв невизнання активом (вибуття внаслідок продажу, ліквідації, безоплатної передачі, нестачі, остаточного псування або інших причин невідповідності критеріям визнання активом). Тобто, якщо їхнє використання принесе підприємству економічні вигоди у майбутньому, а також можливість достовірної оцінки їхньої вартості, як критеріїв визнання основних засобів активом, повністю замортизовані, але придатні до експлуатації основні засоби, можуть бути використані у господарській діяльності підприємства». Колегія суддів наголошує на тому, що, відповідно до Розподільчого балансу, до позивача перейшла частина майна, прав та обов`язків, а саме, ТОВ «Агро Транс Груп» стало правонаступником ТОВ «Яготин-Агро» та позивачу було передано основні засоби (транспортні засоби). На підставі Актів приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів, основні засоби (транспортні засоби), які передано на баланс згідно з Розподільчим балансом були введені в експлуатацію. За приписами пункту 25 П(с)БО 7 «Основні засоби», строк корисного використання (експлуатації) об`єкта основних засобів переглядається в разі зміни очікуваних економічних вигод від його використання. Відповідно до Наказу ТОВ «Агро Транс Груп» від 29 листопада 2017 року №2-оз, у зв`язку з тим, що передача основних засобів від ТОВ «Яготин-Агро» не змінює очікуваних економічних вигод від їх використання, строк корисного використання основних засобів, переданих, згідно з Розподільчим балансом, згідно з 25 П(С)БО 7 «Основні засоби», у зв`язку з фактом такої передачі не переглядається, вирішено продовжити експлуатацію основних засобів, отриманих від попередника ТОВ «Яготин-Агро», у зв`язку з отриманням пов`язаних з цим активом прав і обов`язків, як правонаступник, згідно ст. 109 ЦКУ, п.п. 98.2.3 ПКУ та визначено строк корисного використання основних засобів з урахуванням строку використання основних засобів у попередника - ТОВ «Яготин- Агро», а також, вирішено нараховувати амортизацію за його балансовою вартістю на дату розподільчого балансу (Т. 1 а.с 122). З огляду на зазначене, вірним є висновок суду першої інстанції по те, що в Акті перевірки не обґрунтовано жодним чином причина та підстава для перегляду строків корисного використання об`єктів та не зазначено, в чому ж саме полягала зміна очікуваних економічних вигод від використання автомобілів, при цьому, такої правової підстави для встановлення (перегляду) строків корисного використання, як, згідно реорганізації, зокрема, шляхом виділу, не визначено. Таким чином, посилання апелянта на те, що строк корисного використання транспортних засобів складає 5 років, а тому, позивачем порушено пп. 138.3.3 п 138.3 ст. 138 Податкового кодексу України, колегія суддів вважає необгрунтованими. Крім того, як правильно зазначено судом першої інстанції, відповідне майно не було отримано позивачем внаслідок його придбання (створення), адже це майно передано ТОВ «Агро Транс Груп» внаслідок створення останнього шляхом реорганізації «Яготин-Агро», зокрема, внаслідок виділення частини власного майна за розподільчим балансом. Враховуючи вищезазначене, висновки контролюючого органу про неправильне визначення позивачем строку корисного використання автомобілів і, як наслідок, заниження фінансового результату до оподаткування на загальну суму 848 445,00 грн., колегія суддів вважає необгрунтованими. Щодо доводів апелянта про дотримання Державною податковою службою України строків розгляду скарги позивача, слід зазначити наступне. Відповідно до п. 56.2. статті 56 ПК України, у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов`язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення. Матеріали справи свідчать, що ТОВ «Агро Транс Груп» було подано до Державної податкової служби України скаргу від 18 грудня 2019 року №06/18-12-19 на податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 06.12.2019 року № 0219050302, яку ДПС України отримала 19 грудня 2019 року (Т. 1 а.с. 82-88). Згідно п. 56.8 ст. 56 ПК України, контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов`язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. Пунктом 56.9 статті 56 ПК України передбачено, що керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків понад 20-денний строк, визначений у пункті 56.8 цієї статті, але не більше 60 календарних днів, та письмово повідомити про це платника податків до закінчення строку, визначеного у пункті 56.8 цієї статті. У відповідності до рішення Державної податкової служби про продовження розгляду скарги України від 02 січня 2020 року №13/6/03-00-08-05-02, розгляд скарги був продовжений до 16 лютого 2020 року (включно) (Т.1 а.с. 91). В силу пункту 56.13 статті 56 ПК України, у разі коли останній день строків, зазначених у цій статті, припадає на вихідний або святковий день, останнім днем таких строків вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем. Оскільки, останній день розгляду скарги ТОВ «Агро Транс Груп» був визначений 16 лютого 2020 року, який був вихідним днем (неділя), колегія суддів вважає, що прийняття Державною податковою службою України 17 лютого 2020 року рішення про результати розгляду скарги №№5927/6/99-00-08-05-02-06, відбулося в межах строку, визначеного податковим законодавством. Разом з тим, колегія суддів вважає, що вказані обставини не спростовують висновку про безпідставне збільшення контролюючим органом ТОВ «Агро Транс Груп» суми грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств та накладення штрафних санкцій. Враховуючи вищезазначене, судом першої інстанції правомірно визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 06 грудня 2019 року № 0219050302. Решта доводів та заперечень апелянта висновків суду першої інстанції не спростовують. Згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29). Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Транс Груп" та наявність правових підстав для їх задоволення. Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України). При цьому, доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається. Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,- П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві залишити без задоволення. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 листопада 2020 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 КАС України. Суддя-доповідач Вівдиченко Т.Р. Судді Безименна Н.В. Оксененко О.М. Повний текст постанови виготовлено 22.03.2021 р.