Ухвала КЦС ВС № 552/1123/20

Ухвала 23 березня 2021 року м. Київ справа №552/1123/20 провадження № 61-3544ск21 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Черняк Ю. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Полтавського апеляційного суду від 27 січня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , виконавчого комітету Полтавської міської ради, Управління майном комунальної власності міста виконавчого комітету Полтавської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_3 , про визнання членом сім?ї наймача, визнання недійсними розпорядження органу приватизації та свідоцтва про право власності на житло, ВСТАНОВИВ: У березні 2020 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , виконавчого комітету Полтавської міської ради, Управління майном комунальної власності міста виконавчого комітету Полтавської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_3 , про визнання членом сім?ї наймача, визнання недійсними розпорядження органу приватизації та свідоцтва про право власності на житло. Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 13 листопада 2020 року у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено. Постановою Полтавського апеляційного суду від 27 січня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено, рішення Київського районного суду м. Полтави від 13 листопада 2020 року скасовано і ухвалено нове рішення про задоволення позову. Визнано ОСОБА_2 членом сім`ї наймача квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_1 . Визнано розпорядження органу приватизації м. Полтава № 10009 від 04 січня 1994 року, видане відділом приватизації житла м. Полтава про передачу квартири АДРЕСА_1 у приватну власність ОСОБА_1 на підставі Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» незаконним. Визнано незаконним та скасовано свідоцтво про право власності на житло від 04 січня 1994 року, видане на ім`я ОСОБА_1 , на квартиру АДРЕСА_1 , що видане на підставі розпорядження органу приватизації м. Полтава № 10009 від 04 січня 1994 року. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат. У березні 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Полтавського апеляційного суду від 27 січня 2021 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати оскаржувану постанову, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та питання про відкриття касаційного провадження не може бути вирішено з огляду на наступне. За подання касаційної скарги справляється судовий збір у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми (підпункт 7 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір»). Враховуючи заявлені позовні вимоги, судовий збір за подання касаційної скарги становить 5 040,40 грн. Заявник частково сплатив судовий збір в сумі 3 364,00 грн, тому йому необхідно доплатити суму в розмірі 1 676,40 грн. Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)». Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно надати суду документ, що підтверджує його сплату, або докази звільнення від сплати судового збору. Згідно із частиною другою статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Полтавського апеляційного суду від 27 січня 2021 року залишити без руху. Надати для усунення зазначених вище недоліків касаційної скарги строк до 23 квітня 2021 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя Ю. В. Черняк