Ухвала КЦС ВС № 757/40852/17

Ухвала 17 березня 2021 року м. Київ справа № 757/40852/17 провадження № 61-3024ск21 Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Стрільчука В. А. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., розглянувши касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Ляхова Ігоря Олексійовича на рішення Печерського районного суду міста Києва від 21 липня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 26 січня 2021 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про визнання недійсним кредитного договору, ВСТАНОВИВ: У липні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з указаним позовом, в якому просив визнати недійсним кредитний договір від 25 квітня 2007 року № KIV0GK00830158, укладений між ним і Закритим акціонерним товариством Комерційний банк «ПриватБанк», назву якого було змінено на Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», у зв`язку з несправедливістю умов цього договору. Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 21 липня 2020 року позов залишено без задоволення. Постановою Київського апеляційного суду від 26 січня 2021 року (повний текст якої складено 05 лютого 2021 року) апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Печерського районного суду міста Києва від 21 липня 2020 року - без змін. 25 лютого 2021 року представник ОСОБА_1 - адвокат Ляхов І. О. подав засобами поштового зв`язку касаційну скаргу на рішення Печерського районного суду міста Києва від 21 липня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 26 січня 2021 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 01 березня 2021 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк десять днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків, а саме - заявнику необхідно було подати до Верховного Суду уточнену касаційну скаргу із зазначенням в ній передбаченої (передбачених) статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга. Заявнику також було роз`яснено про наслідки невиконання вимог ухвали суду. Згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, за ідентифікатором поштового відділення 0306306193920, ОСОБА_1 отримав зазначену ухвалу 06 березня 2021 року. На виконання вимог вказаної ухвали 13 березня 2021 року представник ОСОБА_1 - адвокат Ляхов І. О. подав засобами поштового зв`язку уточнену касаційну скаргу на рішення Печерського районного суду міста Києва від 21 липня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 26 січня 2021 року. Вимоги ухвали заявником виконано. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті. Згідно з абзацом 1 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. Касаційна скарга подана на підставі пунктів 1, 3 частини другої статті 389 ЦПК України. На обґрунтування підстав касаційного оскарження судових рішень представник ОСОБА_1 - адвокат Ляхов І. О. вказав, що суди не врахували правових висновків, викладених в постанові Верховного Суду України від 12 вересня 2012 року у справі № 6-80цс12, в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 лютого 2018 року у справі № 175/1543/16-ц та в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду від 13 березня 2019 року у справі № 712/8985/17. Крім того, відсутній висновок Верховного Суду щодо питання комплексного застосування статей 230, 627, 1054 Цивільного кодексу України та частини четвертої статті 11, статей 18, 19 Закону України «Про захист прав споживачів» у спірних правовідносинах. Касаційна скарга подана у встановлений законом строк, за формою та змістом відповідає вимогам статті 392 ЦПК України, оплачена судовим збором. Згідно з частиною першою статті 394 ЦПК України, одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження). Оскільки наведені доводи касаційної скарги викликають необхідність їх перевірки, то слід відкрити касаційне провадження в цій справі та витребувати матеріали справи. Керуючись статтями 389, 392, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Ляхова Ігоря Олексійовича на рішення Печерського районного суду міста Києва від 21 липня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 26 січня 2021 року. Витребувати з Печерського районного суду міста Києва цивільну справу № 757/40852/17 за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про визнання недійсним кредитного договору. Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк до 19 квітня 2021 року. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді:В. А. Стрільчук В. М. Ігнатенко С. О. Карпенко