Ухвала КАС ВС № 160/5630/20

УХВАЛА 22 березня 2021 року Київ справа №160/5630/20 адміністративне провадження №К/9901/8688/21 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Загороднюка А.Г., суддів: Губської О.А., Соколова В.М., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2021 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Першої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур, Дніпропетровської обласної прокуратури про визнання протиправним та скасування рішення кадрової комісії, поновлення на посаді, УСТАНОВИВ: До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до прокуратури Дніпропетровської області, Офісу Генерального прокурора, Першої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур, в якій позивачка з урахуванням уточнених позовних вимог просила: - визнати протиправним та скасувати наказ прокурора Дніпропетровської області № 410 к від 30 квітня 2020 року про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора відділу ювенальної юстиції прокуратури Дніпропетровської області з 14 травня 2020 року; - визнати протиправним та скасувати рішення № 124 кадрової комісії № 1 про неуспішне проходження атестації ОСОБА_1 від 02 квітня 2020 року; - поновити ОСОБА_1 в Дніпропетровській обласній прокуратурі на посаді, рівнозначній посаді прокурора відділу ювенальної юстиції прокуратури Дніпропетровської області та стягнути з Дніпропетровської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу". Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2020 року позов залишено без задоволення. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, рішення суду першої інстанції скасовано в частині відмови в задоволенні позову про визнання протиправним та скасування наказу № 410 к від 30 квітня 2020 року, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, позов в цій частині задоволено. В іншій частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровської обласної прокуратури, Першої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур, Офісу Генерального прокурора про визнання протиправними та скасування рішення, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу залишено без змін. 10 березня 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 . Предметом спору у цій справі є правомірність рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації прокурора та наказу про звільнення з органів прокуратури. З 08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року №460-IХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", яким унесено зміни до розділу 3 Глави 2 "Касаційне провадження", зокрема, щодо визначення підстав касаційного оскарження судових рішень та порядку їхнього розгляду. Так, відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. За правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу. Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень є вичерпним і касаційна скарга повинна бути обґрунтована виключно такими доводами. Пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку. Касаційна скарга ОСОБА_1 обґрунтована відсутністю висновку Верховного Суду щодо застосування норм права, що регулюють порядок проведення атестації прокурорів та її наслідків, правомірності рішення кадрової комісії щодо позивача, фундаментального значення та винятковості справи та сприятиме однаковому тлумаченню Закону №113-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратуру" від 19 вересня 2019 року та порядку проведення атестації. Зміст оскаржуваних судових рішень свідчить, що суди досліджували питання безпосередньо пов`язані з самою процедурою проходженням прокурором атестації, наслідком якої стали рішення кадрової комісії про неуспішне її проходження та наказ про звільнення позивача. У цій справі, суди надали оцінку доводам позивача про технічні проблеми, що виникали під час використання програми, розробленої для проведення атестації. Крім того, встановлюючи обставини справи, суд апеляційної інстанції зазначив, що доказів зауважень з боку позивача під час іспиту щодо технічних збоїв в системі та/або роботи програмно-апаратного комплексу матеріали справи не містять. Відсутні також докази порушення процедури проведення атестації або процедури прийняття рішення №124 кадровою комісією №1 про неуспішне проходження позивачем атестації. Спірне рішення кадрової комісії було прийнято на етапі походження комп`ютерного тестування, не пов`язане з розсудом комісії та оцінкою здібностей та якостей прокурора, а тому не потребує додаткового обґрунтування мотивів його прийняття. Водночас, посилання скаржниці у касаційній скарзі зводяться до загального цитування норм, переоцінки доказів у справі, незгоди з висновками судів першої та апеляційної інстанції щодо оцінки обставин і неналежного дослідження фактів та доказів на їх підтвердження, що виключає можливість його перегляду з цих підстав судом касаційної інстанції, повноваження якого визначені статтею 341 КАС України. Отже, правильно пославшись у касаційній скарзі на положення частини четвертої статті 328 КАС України, скаржник не виклав передбачені статтею 328 КАС України підстави, за яких оскаржувані судові рішення можуть бути переглянуті судом касаційної інстанції відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України. Частиною першою статті 341 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення, зокрема, в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження. Лише загальні посилання на відсутність висновку Верховного Суду, за відсутності вмотивованих аргументів неправильного застосування певної норми права та не виокремлення і не зазначення цієї норми не є підставою для відкриття касаційного провадження. З огляду на викладене, Суд вважає безпідставними посилання скаржника на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу касаційного оскарження. Касаційна скарга не оформлена згідно з вимогами, встановленими статтею 330 КАС України, оскільки скаржник не зазначив підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). Згідно з частиною другою статті 332 КАС України, до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу. За таких обставин, відповідно до правил статей 169, 332 КАС України, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням скаржнику строку для усунення її недоліків, а саме подання касаційної скарги у новій редакції із зазначенням підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). Керуючись статтями 169, 248, 332 КАС України, УХВАЛИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2021 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Першої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур, Дніпропетровської обласної прокуратури про визнання протиправним та скасування рішення кадрової комісії, поновлення на посаді залишити без руху. Надати скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом подання касаційної скарги у новій редакції із зазначенням підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали у строк, визначений судом, касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач: А.Г. Загороднюк Судді: О.А. Губська В.М. Соколов