Ухвала КАС ВС № 280/5361/19

УХВАЛА 19 березня 2021 року м. Київ справа № 280/5361/19 адміністративне провадження № К/9901/6750/21 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Усенко Є.А., суддів: Гімона М.М., Гусака М.Б., розглянув матеріали касаційної скарги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 02.12.2019 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 14.01.2021 у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, У С Т А Н О В И В: Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 02.12.2019, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 14.01.2021, у задоволенні позову відмовлено. 26.02.2021 позивач подав до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на вище зазначені судові рішення. Однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом (частина третя статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України). Частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках. Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 05.11.2019 відкрито провадження у цій адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження, у рішенні Запорізького окружного адміністративного суду від 02.12.2019 також зазначено про розгляд цієї справи за правилами спрощеного позовного провадження. Довід про наявність виключної обставини, передбаченої підпунктом «а» пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, заявлений позивачем без належного обґрунтування (позивач обґрунтовує довід, що його касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики посиланням на те, що подібні правовідносини склалися в ГУ ДПС і з іншими суб`єктами господарювання, позови яких розглядаються Запорізьким окружним адміністративним судом). Відмовляючи у задоволенні позову, суди першої та апеляційної інстанцій виходили, зокрема, з того, що позивач не заперечує свій обов`язок щодо сплати єдиного внеску при здійсненні казенним підприємством пробірного контролю клеймування державним пробірним клеймом ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, які були подані ним як фізичною особою-підприємцем, а також не заперечує щодо заборгованості з єдиного внеску, виявленої перевіркою. Доводів на спростування цих обставин касаційна скарга не містить. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Суд першої інстанції не порушив норми частин другої, четвертої та пункту 10 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні питання щодо розгляду справи у спрощеному позовному провадженні. Керуючись статтею 248, пунктом 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд У Х В А Л И В: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 02.12.2019 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 14.01.2021. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає. СуддіЄ.А. Усенко М.М. Гімон М.Б. Гусак