Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 500/4123/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 березня 2021 рокуЛьвівСправа № 500/4123/20 пров. № А/857/3028/21 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого судді: Гудима Л.Я., суддів: Гуляка В.В., Святецького В.В., за участю секретаря судового засідання: Хітрень О.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Тернопільській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 15 січня 2021 року, головуючий суддя Баб`юк П.М., ухвалене у м. Тернополі, у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Родина Тарашевських" до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Тернопільській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною та скасування постанови про стягнення виконавчого збору,- В С Т А Н О В И В: В грудні 2020 року позивач ТзОВ "Родина Тарашевських" звернулося в суд з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Тернопільській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, в якому просило визнати протиправними дії начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Тернопільській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) щодо винесення постанови про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні №53235764 від 20 грудня 2018 року; визнати протиправною та скасувати постанову від 20 грудня 2018 року про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Родина Тарашевських" виконавчого збору в розмірі 951 432,76 грн., винесену начальником відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області. В обґрунтування своїх позовних вимог посилалося на те, що державним виконавцем не було здійснено жодних дій з примусового виконання рішення суду про стягнення з боржника на користь стягувана присуджених сум за виконавчим листом №607/17945/13-ц від 05 серпня 2016 року, так як виконавчий лист стягувачем було відкликано. Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 15 січня 2021 року адміністративний позов задоволено частково; визнано протиправною та скасовано постанову начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Тернопільській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про стягнення виконавчого збору від 20 грудня 2018 року, винесену у виконавчому провадженні №532355764; у задоволенні позовних вимог в частині визнання протиправними дій щодо винесення постанови від 20 грудня 2018 року №532355764, відмовлено. Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Тернопільській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції оскаржив його в апеляційному порядку, який, покликаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити. Свою апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що державний виконавець вчиняв дії щодо примусового виконання рішення суду, а саме, наклав арешт на майно та направив запити у відповідні органи з метою встановлення належного боржнику майна. А отже, державний виконавець в даному випадку діяв в межах повноважень, наданих йому Законом України "Про виконавче провадження". В судовому засіданні представник відповідача підтримав подану апеляційну скаргу, вважає оскаржене рішення суду незаконним та повністю підтримав доводи, зазначені у апеляційній скарзі. Представник позивача заперечив проти апеляційної скарги, вважає оскаржене рішення суду законним та обґрунтованим та просив апеляційну скаргу залишити без задоволення. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що подана апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області у справі №607/17945/13-ц від 05 серпня 2016 року позовні вимоги публічного акціонерного товариства "Райффайзен банк Аваль" в особі Тернопільської обласної дирекції АТ "Райффайзен банк Аваль" задоволено та стягнуто солідарно із Товариства з обмеженою відповідальністю "Родина Тарашевських", ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в користь публічного акціонерного товариства "Райффайзен банк Аваль" в особі Тернопільської обласної дирекції АТ "Райффайзен банк Аваль" заборгованість за кредитним договором №010/09-01/338/06 від 28 вересня 2006 року в сумі 9 513 552 грн 88 коп.; стягнуто із товариства з обмеженою відповідальністю "Родина Тарашевських", ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в користь публічного акціонерного товариства "Райффайзен банк Аваль" в особі Тернопільської обласної дирекції АТ "Райффайзен банк Аваль" по 804,75 грн судового збору з кожного. На виконання вказаного рішення у справі №607/17945/13-ц від 05 серпня 2016 року Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області 30.11.2016 року було видано виконавчий лист (а.с. 16). 12 січня 2017 року начальником відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №53235764 з виконання вказаного виконавчого листа (а.с. 18). Постановою від 02.02.2018 року №53235764 начальника відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області накладено арешт на все майно, що належить боржнику - Товариству з обмеженою відповідальністю "Родина Тарашевських", у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору, виконавчого провадження, штрафів на суму 10465760,39 грн. Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 18 вересня 2017 року у справі 607/17945/13-ц заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ГК "РОВЕКС" про заміну сторони у виконавчому провадженні задоволено та, зокрема, замінено сторону у виконавчому провадженні №53235764 із виконання виконавчого листа Тернопільського міськрайонного суду № 607/17945/13-ц від 30.11.2016 року про стягнення солідарно із товариства з обмеженою відповідальністю "Родина Тарашевських", ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в користь публічного акціонерного товариства "Райффайзен банк Аваль" в особі Тернопільської обласної дирекції АТ "Райффайзен банк Аваль" заборгованість за кредитним договором №010/09-01/338/06 від 28 вересня 2006 року в сумі 9 513 552 грн 88 коп. та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Родина Тарашевських", ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в користь публічного акціонерного товариства "Райффайзен банк Аваль" в особі Тернопільської обласної дирекції АТ "Райффайзен банк Аваль" по 804,75 грн судового збору з кожного на Товариство з обмеженою відповідальністю "ГК "РОВЕКС" (аркуші справи 30-37). 09.11.2017 року, 25.05.2018 року та 11.10.2019 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю "ГК "РОВЕКС" подав до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області заяву про повернення виконавчого листа, виданого Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області 30.11.2016 року у справі №607/17945/13-ц на підставі якого було відкрито виконавче провадження №53235764 (а.с. 38-40). 20 грудня 2018 року начальником відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області винесено постанову у виконавчому провадженні №53235764 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Родина Тарашевських 951 432,76 грн. виконавчого збору (а.с. 41-42). 20 грудня 2018 року відділом примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області відкрито виконавче провадження №57955159 з примусового виконання постанови про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Родина Тарашевських - 951 432, 76 грн. виконавчого збору (а.с. 65). Надалі, у виконавчому провадженні №57955159 начальником відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області 18 жовтня 2019 року винесено постанову про закінчення виконавчого провадження у порядку пункту 5 частини першої статті 39 Закону №1404-VIII (а.с. 67-68). 30 червня 2020 року заступником начальника Південно - Західного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції - начальником Управління забезпечення примусового виконання рішень у Тернопільській області Південно - Західного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Хічієм А.М. здійснено перевірку в порядку, визначеному статті 74 Закону № 1404-VIII, виконавчого провадження №53235764 з примусового виконання виконавчого листа Тернопільського міськрайонного суду у справі №607/17945/13-ц від 05 серпня 2016 року про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Родина Тарашевських заборгованості за кредитним договором №010/09-01/338/06 від 28 вересня 2006 року в сумі 9 513 552,88 грн та 804,75 грн. судового збору. Постановою про перевірку виконавчого провадження від 30 червня 2020 року (а.с. 44-52) постановлено, зокрема: дії начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Тернопільській області Південно - Західного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) вчинені з порушенням вимог статей 10, 13, 15, 18, 48, 52, 37 Закону № 1404-VIII; скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження № 53235764; скасувати постанову про заміну сторони у виконавчому провадженні № 53235764 на підставі ухвали Тернопільського міськрайонного суду в справі № 607/17945/13-ц від 10 квітня 2020 року; начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Тернопільській області Південно - Західного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) (надалі - Відділ ПВР) зобов`язано відновити виконавче провадження у відповідності до вимог статті 41 Закону №1404-VIII та провести виконавчі дії в порядку встановленому Законом. На виконання постанови про перевірку виконавчого провадження від 30 червня 2020 року, начальником Відділу Південно - Західного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) винесено наступні процесуальні документи: - постанову від 03.07.2020 року про скасування процесуального документа, якою скасовано постанову про заміну сторони виконавчого провадження № 53235764 (а.с. 54-56); - постанову від 03.07.2020 року про скасування процесуального документа, якою скасовано постанову про повернення виконавчого документа стягувану № 53235764 (а.с. 57-59); - постанову від 03.07.2020 року про відновлення виконавчого провадження №53235764. В подальшому, 30 червня 2020 року заступником начальника Південно - Західного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції - начальником Управління забезпечення примусового виконання рішень у Тернопільській області Південно - Західного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Хічієм А.М. здійснено перевірку, в порядку визначеному статті 74 Закону № 1404-VIII, виконавчого провадження №57955159 при примусовому виконанні постанови від 20 грудня 2018 року про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Родина Тарашевських виконавчого збору у розмірі 951 432, 76 грн. Так, постановою про перевірку виконавчого провадження від 30 червня 2020 року (а.с. 69-75) постановлено, зокрема, дії начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Тернопільській області Південно - Західного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано- Франківськ) щодо виконавчого провадження №57955159 з виконання постанов про стягнення виконавчого збору №53235764 від 20.12.2018 року визнати неправомірними, такими, що вчинені з порушенням вимог статей 18, 25, 39, 74 Закону № 1404-VIII; скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження № 57955159 від 18 жовтня 2019 року з виконання постанови про стягнення виконавчого збору; начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Тернопільській області Південно - Західного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) зобов`язано відновити втрачене виконавче провадження у відповідності до вимог Розділу XV Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року. 03 липня 2020 року начальником відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Тернопільській області Південно - Західного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) винесено постанову про скасування процесуального документу, якою скасовано постанову про закінчення виконавчого провадження № 57955159 (а.с. 76). Надалі, 27 липня 2020 року старшим державним виконавцем Відділу Південно - Західного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) на підставі заяви стягувача про повернення виконавчого документа від 10 вересня 2019 року відповідно до вимог пункту 1 частини першої статті 37 Закону № 1404-VIII винесено постанову про повернення виконавчого документа - виконавчого листа, виданого Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області 30.11.2016, стягувачу (а.с. 63-64). Задовольняючи частково адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що у спірних правовідносинах оскаржувану постанову про стягнення виконавчого збору винесено без реального виконання рішення суду та фактичного вчинення державним виконавцем дій, які б призвели до його виконання. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи з огляду на наступне. Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» (далі Закон, в редакції, на момент винесення оскарженої постанови) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Пунктом 1 частини першої статті 3 Закону визначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України. Відповідно до статті 5 Закону примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів". Як встановлено статтею 18 Закону виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Згідно із статтею 13 Закону, під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. У відповідності до ст. 27 Закону виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів. Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів). Матеріалами справи підтверджено, що постановою про відкриття виконавчого провадження №53235764 з виконання вказаного виконавчого листа №607/17945/13-ц постановлено стягнути з боржника виконавчий збір. У разі закінчення виконавчого провадження у зв`язку із скасуванням рішення, що підлягало виконанню, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, виконавчий збір не стягується, а стягнутий виконавчий збір підлягає поверненню. Статтями 37 та 39 Закону визначено підстави повернення виконавчого документа стягувачу та закінчення виконавчого провадження. Частиною 3 статті 40 Закону встановлено, що у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом. Законодавством України чітко визначено у яких випадках виноситься постанова про стягнення виконавчого збору, це або одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження або не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження). Матеріалами справи підтверджено, що 12 січня 2017 року начальником відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №53235764 з виконання виконавчого листа, та 18 жовтня 2019 року начальником відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області винесено постанову про закінчення виконавчого провадження у порядку пункту 5 частини першої статті 39 Закону №1404-VIII (а.с. 67-68). Оскаржена постанова про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Родина Тарашевських" виконавчого збору в розмірі 951 432,76 грн. начальника відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області винесена 20.12.2018 року. Таким чином, оскаржену постанову про стягнення виконавчого збору від 20.12.2018 року ВП №53235764 начальника відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області прийнята з порушенням норм чинного законодавства, оскільки на момент її винесення у останнього були відсутні підстави для її прийняття, передбачені чинним законодавством. Аналізуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду попередньої інстанції про те, що приймаючи постанову про стягнення виконавчого збору від 20.12.2018 року ВП №53235764 начальником відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області порушено норми чинного законодавства, через що позовні вимоги в цій частині є підставними та обґрунтованими, відтак підлягають задоволенню. У відповідності до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Згідно із ч. 2 ст. 6 КАС України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права. Так, у п. 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень. Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування рішення колегія суддів не знаходить і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення. Керуючись ст.ст. 243, 272, 287, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Тернопільській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції залишити без задоволення, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 15 січня 2021 року у справі №500/4123/20 без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання до Верховного Суду касаційної скарги, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя Л. Я. Гудим судді В. В. Гуляк В. В. Святецький Повний текст постанови складено 22.03.2021 року.