Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 2-а/2218/1507/11

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 2-а/2218/1507/11 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Мороз В.О. Суддя-доповідач - Моніч Б.С. 22 березня 2021 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Моніча Б.С. суддів: Шидловського В.Б. Капустинського М.М. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Виконавчого комітету Хмельницької міської ради на ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 08 грудня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Хмельницької міської ради про зобов`язання до забезпечення благоустроєним житловим приміщенням, В С Т А Н О В И В : І. ІСТОРІЯ СПРАВИ, КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ Постановою Хмельницького міськрайонного суду від 09.03.2011 року зобов`язано виконавчий комітет Хмельницької міської ради забезпечити ОСОБА_1 благоустроєним житловим приміщенням у місті Хмельницькому відповідно до встановлених норм житлової площі. Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2011 року постанову Хмельницького міськрайонного суду від 09 березня 2011 року залишено без змін. В жовтні 2020 року виконавчий комітет Хмельницької міської ради звернувся до суду із заявою про відстрочення виконання цього рішення суду. В обґрунтування заяви вказано, що 01.10.2020 виконавчим комітетом Хмельницької міської ради була отримана постанова старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Хмельницькій області А. Ніколова про відкриття виконавчого провадження від 21.09.2020р. по виконанню виконавчого листа Хмельницького міськрайонного суду №2а/2218/1507/11, виданого 26.01.2012р. про зобов`язання виконавчого комітету Хмельницької міської ради забезпечити благоустроєним жилим приміщенням сім`ю ОСОБА_1 . Вказаний в постанові термін для добровільного виконання рішення суду - протягом десяти робочих днів з моменту отримання постанови. У зв`язку з відсутністю житла, коштів для його придбання у міському бюджеті та великою кількістю невиконаних рішень судів щодо надання житла суддям та прокурорам, які тривалий час знаходяться на примусовому виконанні, виконати рішення суду в такий термін неможливо. Відсутність житла підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна. Відсутність коштів на придбання житла підтверджується довідкою фінансового управління. Наявність невиконаних рішень судів щодо надання житла суддям та прокурорам, які тривалий час знаходяться на примусовому виконанні і знаходяться в списку осіб, які мають право на позачергове одержання житла раніше ОСОБА_1 , підтверджується копіями постанов про відкриття виконавчих проваджень. Також заявник зазначив, що згідно рішення виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 26.10.2017р. №758 прокуратурою Хмельницької області було надано ОСОБА_1 на сім`ю складом 4 особи службову двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 житловою площею 44,4 кв.м, в якій сім`я на сьогоднішній день проживає. Тому заявник просить відстрочити до 31.12.2021р. виконання рішення Хмельницького міськрайонного суду від 09.03.2011р. по справі №2а/2218/1507/11 за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Хмельницької міської ради про зобов`язання забезпечити житлом. ІІ. ЗМІСТ РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 08.12.2020 у задоволенні вказаної заяви відмовлено. IІІ. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ Приймаючи судове рішення, суд першої інстанції виходив з того, що заявником не надано жодних доказів на підтвердження наявності обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Суд також зазначив, що ч.5 ст.378 КАС України визначено, що відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови. Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 09.03.2011 року в справі №2а/2218/1507/11 не виконане вже більш як 9 років. Таким чином, процесуальна можливість відстрочення виконання рішення суду відсутня, оскільки відстрочення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення. ІV. ДОВОДИ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та недотриманням норм матеріального права, просить скасувати ухвалу суду та ухвалити нове судове рішення, яким заяву задовольнити. Скаржник мотивує свої вимоги тим, що суд, всупереч ст. 378 КАС України не визнав винятковими наведені виконавчим комітетом обставини щодо відсутності житла, а також той факт, що ні Хмельницькою міською радою, ні її виконавчим комітетом чи іншими органами не ведеться будівництво житла. Хоча ст. 378 КАС України передбачено, що відсутність предмету спору є підставою для надання відстрочки виконання рішення. Суд не надав оцінки довідці фінансового управління виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 09 жовтня 2020 року № 01-10/610, згідно якої в бюджеті міста Хмельницького на 2020 рік кошти на будівництво або придбання житла будь-яких категорій громадян або надання їм компенсацій для отримання житла передбачені лише за певними програмами, до яких придбання працівникам прокуратури не передбачено. Апелянт зазначив, що суд необґрунтовано прийшов до висновку, що наведені виконавчим комітетом доводи, не є обставинами, що утруднюють виконання рішення і що вони не відносяться до виняткових випадків, в яких надається відстрочка виконання рішення суду. Позивач відзив на апеляційну скаргу не подав. V. ОЦІНКА АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ Апеляційний суд, перевіривши доводи апеляційної скарги, виходячи з меж апеляційного перегляду, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з наступного. Згідно із статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Гарантоване особі у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на справедливий суд розповсюджує дію і на стадію виконання судового рішення. У своїй прецедентній практиці Європейський суд з прав людини нагадує, що право на судовий розгляд було б примарним, якщо б внутрішня судова система Договірної Держави дозволила б, щоб остаточне та обов`язкове судове рішення залишалось невиконаним відносно однієї із сторін, і що виконання рішення або постанови будь-якого органу судової влади повинно розглядатися як невід`ємна частина "процесу" в розумінні статті 6 Конвенції. ("Іммобільяре Саффі" проти Італії", заява 22774/93, 28.07.1999, § 63; "Горнсбі проти Греції" від 19.03.1997, § 40). Тому судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок. Це означає, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права. Згідно з частиною третьою статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на момент вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. Частиною другою статті 14 КАС України передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Відповідно до частини першої статті 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду. За змістом частин третьої та четвертої статті 378 КАС України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання самої особи або членів її сім`ї, її матеріальне становище; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Наведена норма не містить конкретного переліку обставин для відстрочення та/або розстрочення виконання судового акта, а лише встановлює критерії для їх визначення, надаючи суду можливість в кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин справи. Підставою для застосування правил цієї норми є виняткові обставини, що перешкоджають належному виконанню судового рішення в адміністративній справі, ускладнюють його виконання або роблять неможливим. Факт наявності таких обставин має підтверджуватись певними доказами, як це встановлено положеннями ст.ст.72-77 Кодексу адміністративного судочинства України. При цьому, обов`язок доказування покладається на сторони, а тому кожна сторона повинна довести наявність тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. З листа виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 25.11.2020 року № 02-19-1525 вбачається, що позивачу на виконання вищевказаного рішення суду від 09.03.2011 року запропоновано звільнену двокімнатну квартиру АДРЕСА_2 , загальною площею 53,1 кв.м., житловою площею 29,5 кв.м. Зі змісту рішення суду вбачається, що ОСОБА_1 перебуває на квартирному обліку при міськвиконкомі з 24.07.2006 року за №667 на пільговій черзі, складом сім`ї чотири чоловіки. А отже, запропонована квартира не відповідає встановленим нормам жилої площі, враховуючи кількість членів сім`ї стягувача. Посилання заявника на забезпечення стягувача службовим житлом є безпідставними, оскільки відповідно до ст.124 Житлового кодексу Української РСР, робітники і службовці, що припинили трудові відносини з підприємством, установою, організацією, а також громадяни, які виключені з членів колгоспу або вийшли з колгоспу за власним бажанням, підлягають виселенню з службового жилого приміщення з усіма особами, які з ними проживають, без надання іншого жилого приміщення. Згідно інформації виконавчого комітету Хмельницької міської ради, наданої стягувачу на його запит листом від 18.11.2020 року № Р-29409-20, вбачається, що в період з 2012 по 2020 р. на виконання рішень судів (в т.ч. ухвалених після 09.03.2011 року) надавались квартири іншим громадянам. У зв`язку з чим лист Фінансового управління ХМР від 09.10.2020 року не підтверджує виняткових обставин неможливості виконання рішення суду. Посилання апелянта на те, що суд всупереч ст. 378 КАС України не визнав винятковими наведені виконавчим комітетом обставини щодо відсутності житла, а також той факт, що ні Хмельницькою міською радою, ні її виконавчим комітетом чи іншими органами не ведеться будівництво житла, а також не надав оцінки довідці фінансового управління виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 09.10.20 року, згідно якої кошти в бюджеті міста Хмельницького на 2020 рік на будівництво або придбання житла працівникам прокуратури не передбачено, зводяться до незгоди апелянта із висновками суду першої інстанції. Адже судом, при постановленні оскаржуваної ухвали перевірялися доводи заяви відповідача та надано їм оцінку. Разом з тим, судова колегія вважає, що посилання апелянта на відсутність житла й на те, що ні Хмельницькою міською радою, ні її виконавчим комітетом чи іншими органами не ведеться будівництво житла не є винятковими підставами для відстрочення виконання судового рішення у розумінні положень ст. 378 КАС України. Отже, заявником не надано жодних доказів на підтвердження наявності обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Крім того, відповідач четвертий раз звертається до суду із заявою про відстрочку виконання рішення суду від 09 березня 2011 року з тих же самих підстав і невиконання судового рішення обґрунтовується виключно відсутністю коштів протягом такого тривалого часу. Окрім того, згідно частини п`ятої статті 378 КАС України, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови. Суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що оскільки судове рішення у даній адміністративній справі, виконання якого заявник просить відстрочити, ухвалене судом 09 березня 2011 року та набрало законної сили 25 жовтня 2011 року, то станом на час вирішення питання щодо відстрочення уже минув річний термін з дня ухвалення цього судового рішення, протягом якого можливе відстрочення його виконання. Вказане суперечить вимогам частини п`ятої статті 378 КАС України та також унеможливлює задоволення заяви про відстрочення виконання рішення до 31.12.2021. Враховуючи вищезазначене, суд апеляційної інстанції, погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що визначені статтею 378 КАС правові підстави для відстрочення виконання постанови Хмельницького міськрайонного суду від 09.03.2011 року у справі №2-а/2218/1507/11 відсутні, а тому у задоволенні заяви Виконавчого комітету Хмельницької міської ради необхідно відмовити. Приведені в апеляційні скарзі доводи, висновку суду не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними, а тому апеляційним судом відхиляються за необґрунтованістю. VI. ВИСНОВКИ СУДУ Відповідно до вимог ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції відповідає вимогам ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги позивача колегією суддів не встановлено. Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм процесуального права та підстав для його скасування не вбачається, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду без змін. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Виконавчого комітету Хмельницької міської ради залишити без задоволення, а ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 08 грудня 2020 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. Постанова суду складена в повному обсязі 22 березня 2021 року. Головуючий Моніч Б.С. Судді Шидловський В.Б. Капустинський М.М.