Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 240/13033/20
від 18.03.2021НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДП О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 240/13033/20 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Шимонович Р.М. Суддя-доповідач - Франовська К.С. 18 березня 2021 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Франовської К.С. суддів: Ватаманюка Р.В. Боровицького О. А. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2020 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Канон" до Головного управління ДПС у Житомирській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, В С Т А Н О В И В : У серпні 2020 року Приватне підприємство "Канон" звернулось в суд з позовом до Головного управління ДПС у Житомирській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Житомирській області від 16.06.2020 №1640988/32191991 про відмову у реєстрації податкової накладної №69 від 30.04.2020, подану Приватним підприємством "Канон" та зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №69 від 30.04.2020, подану Приватним підприємством "Канон", датою її фактичного надходження. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2020 року позов Приватного підприємства "Канон" задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Житомирській області від 16.06.2020 №1640988/32191991 про відмову у реєстрації податкової накладної №69 від 30.04.2020, подану Приватним підприємством "Канон". Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №69 від 30.04.2020, подану Приватним підприємством "Канон", датою її фактичного надходження. Стягнуто на користь Приватного підприємства "Канон" сплачений судовий збір в сумі 1051,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Житомирській області. Стягнуто на користь Приватного підприємства "Канон" сплачений судовий збір в сумі 1051,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ГУ ДПС України у Житомирській області оскаржило його в апеляційному порядку, яке, покликаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити. Відповідач, обґрунтовуючи апеляційну скаргу, зазначає, що комісією Головного управління ДПС України в Житомирській області правомірно прийнято оскаржене рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, поданої позивачем, оскільки позивач не надав повного пакету документів, а саме - відсутні розрахункові документи. У відзиві Приватне підприємство "Канон" вказує на безпідставність доводів апеляційної скарги і просить її відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав. Як встановив суд та підтверджено матеріалами справи, 09.04.2020 між Приватним підприємством "Канон" (далі- ПП"Канон") та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вест Фармінг" (далі - ТОВ ""Вест Фармінг") укладено Договір №0904-2020 (далі - Договір), згідно з яким Продавець зобов`язується передати у власність Покупця мінеральні добрива, а Покупець зобов`язується прийняти і оплатити товар на умовах договору та додатків до нього. У подальшому між сторонами Договору укладено додатки до Договору: 10.04.2020 року додатки №1 та №2, 17.04.2020 - додаток №3, 28.04.2020 - додаток №4, 29.04.2020 - додаток №5, 30.04.2020 - додаток №6, якими передбачено відстрочення платежу та нарахування відсотків за право користування товарним кредитом у розмірі 2% від вартості відвантаженого товару в місяць. На виконання умов Договору ПП "Канон" у квітні 2020 року відвантажено товару: 10.04.2020 згідно додатку №1 вартістю 88400,09 грн.; 10.04.2020 згідно додатка №2 вартістю 7300,01 грн.; 17.04.2020 згідно додатка №3 вартістю 409860,00 грн.; 28.04.2020 згідно додатка №4 вартістю 132000,00 грн.; 29.04.2020 вартістю 264000,00 згідно додатка №5; 30.04.2020 згідно додатка №6 вартістю 54000,00 грн. Зазначені обставини підтверджено видатковими накладними: №152 від 10.04.2020, №153 від 10.04.2020, №154 від 17.04.2020, №168 від 28.04.2020, №169 від 29.04.2020, №174 від 30.04.2020. Оплата за відвантажений товар загальною вартістю 955560,10 грн. у квітні 2020 року не здійснювалась. Відповідно до умов Договору та додатків до нього 30.04.2020 ПП "Канон" здійснено нарахування відсотків виходячи з фактичного строку користування товарним кредитом в квітні на загальну суму 5993,15 грн., що підтверджено актом приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) №ОУ-0000007 від 30.04.2020. За наслідками нарахування процентів складено податкову накладну №69 від 30.04.2020. Позивачем, через автоматизовану систему направлено до Головного управління ДПС у Житомирській області податкову накладну №69 від 30.04.2020 для проведення її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. За допомогою програми електронного документообігу, позивачу надійшла квитанція, згідно якої документ прийнято, реєстрація зупинена. В квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної зазначено: "Коди УКТЗЕД/ДКПП товару / послуг 64.92. 11-00.00., відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари / послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій". Запропоновано надати пояснення та/або копії документів достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. У відповідності до п. 4 Порядку про прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних для подальшої реєстрації податкової накладної №69 від 30.04.2020 ПП "Канон" подано пояснення та копії документів, що підтверджують реальність здійснення операції. 16.06.2020 Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Житомирській області прийнято рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №1640988/32191991, у зв`язку з ненаданням платником податків копій документів, а саме: розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків. Не погодившись з прийнятим комісією рішенням, ПП "Канон" 01.07.2020 звернулось зі скаргою на рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №1640988/32191991 від 16.06.2020, на яку отримано рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ДПС України, яким залишено скаргу без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в єдиному реєстрі податкових накладних без змін. Підставами прийняття даного рішення зазначено: ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продуктів, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси. Не погодившись із такими рішеннями контролюючого органу, позивач в межах строку звернення до адміністративного суду звернувся із даним позовом. Вирішуючи спір та задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що контролюючий орган не сформував конкретних вимог щодо необхідності подання вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної, не вказав яких саме документів не надано та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, а відповідачі , як суб`єкти владних повноважень, не надали суду доказів, які спростовували б твердження позивача та не навели обґрунтованих мотивів прийняття оскаржуваного рішення, яким відмовлено позивачу у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі. Апеляційний суд погоджується із висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального права та обставинам справи з огляду на наступне. Відповідно до підпункту 14.1.160 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами. Платник податку зобов`язаний на дату виникнення податкових зобов`язань скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін (пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України) Згідно із абзацами першим-третім пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Отож, відповідно до абзацу першого пункту 201.7 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). Відповідно до абзацу п`ятого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин (абзац десятий пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України). Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 затверджений Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок №1165). Відповідно до абзацу 1 пункту 6 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (пункт 7 Порядку №1165). Перелік критеріїв ризиковості здійснення операцій наведений в Додатку 3 до Порядку №1165. Пунктом 1 зазначеного Додатку передбачено такий критерій ризиковості здійснення операцій як: відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 рази, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС. Відповідно до пунктів 10, 11 Порядку №1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації. У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації. Дослідивши зібрані у справі докази та доводи представників сторін, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставне зупинення реєстрації податкової накладної, позаяк на підтвердження відображених підстав та обставин для зупинення реєстрації податкової накладної відповідач не привів жодних доказів та мотивів, які б дозволяли дійти висновку про порушення позивачем визначеного пунктом 1 названого Додатку до Порядку №1165 критерію ризикованості. Вказавши в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної на обставини щодо відсутності у таблиці даних платника податку на додану вартість кодів УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 64.92.11-00.00., як товарів/послугів, що на постійній основі постачаються (виготовляються) та перевищення або рівності обсягу постачання величини залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання доказів, відповідач не відобразив якою саме була величина залишку обсягу придбання товару та в який спосіб і на підставі яких документів вона була визначена. Як наслідок, відповідачі як в ході розгляду справи в суді першої та апеляційної інстанцій не довели та належними і допустимими доказами не підтвердили наявності критерію ризикованості, визначених пунктом 1 названого Додатку до Порядку №1165. Натомість, відповідно до підпункту 2 пункту 11 Порядку №1165, на контролюючий орган покладений обов`язок не лише зазначення у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування критерію (критеріїв) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, а й розрахованого показника за кожним критерієм, якому відповідає платник податку. Окрім того, у квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних запропоновано платнику податків надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Наказом Міністерства фінансів України № 520 від 12 грудня 2019 року (далі - Порядок № 520) затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Відповідно до пункту 2 названого Порядку №520 прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС. У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі (пункт 4 Порядку № 520). За змістом пункту Порядку № 520, перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вжите у цій нормі словосполучення " може включати" переконує, що у кожному окремому випадку перелік таких документів є індивідуальним. При цьому, форма рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, передбачена у додатку до Порядку № 520, чітко встановлює, що документи, які не надано необхідно підкреслити. А отже контролюючий орган повинен визначити конкретно ті документи, яких не надано платником податків. Згідно з вимогами пунктів 9, 10 та 11 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня. Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку. Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі: - ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; - та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; - та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства. З огляду на зазначений контролюючим органом критерій ризикованості, який стосується обсягу товарних запасів, які є предметом поставки за обумовленою податковою накладною, позивачем на вимогу контролюючого органу надано вичерпний перелік первинних документів обумовлених вище та письмові пояснення , які стосуються вказаного критерію ризикованості щодо походження таких товарних запасів. Суд першої інстанції, надаючим правову оцінку вказаним правовідносинам, вірно визначився з нормами матеріального права, які підлягають застосуванню та дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позову, зазначивши, що при подачі пояснень та скарги ПП "Канон" було надано повний перелік документів, які підтверджують реальність здійснення господарських операцій та надання товарного кредиту, а саме , договір постановки №0604-2020 від 09.04.2020, Додатки до договору №№1-6, видаткові накладні на передачу товару у квітні 2020 року, акт здаі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000007 від 30.04.2020 року та інші. Проте, надані платником податків документи контролюючий орган не взяв до уваги та оскаржуваним рішенням від 16.06.2020 №1640988/32191991 відмовив позивачу в реєстрації податкової накладної № 69 від 30 квітня 2020 року у Єдиному реєстрі податкових накладних з підстав ненадання позивачем розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність такої відмови позаяк: по перше, контролюючий орган не сформував конкретних вимог щодо необхідності подання вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної, не вказав яких саме документів не надано та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної; по друге, контролюючий орган жодним чином не вказав, чому саме надані позивачем пояснення та первинні документи не враховані ним при прийнятті оскаржуваного рішення, а лише визначив лише загальні підстави прийняття такого рішення, не зазначивши конкретної інформації щодо причин та підстав його прийняття; по третє, відмова контролюючого органу в реєстрації податкової накладної не була пов`язана з необхідністю підтвердження первинними документами розрахунків позивача та його контрагента, адже зупинення реєстрації податкової накладної та вимога контролюючого органу щодо надання первинних документів стосувалося такої першої події, як - постачання позивачем товару та обсягу його товарних запасів у позивача. Як наслідок, оскаржуване рішення не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості, що породжує його неоднозначні трактування, які, у свою чергу, перешкоджають платнику податків своєчасно і повністю виконати власні обов`язки та скористатися своїми правами, передбаченими податковим законодавством, що регулює порядок реєстрації податкових накладних. Відповідно до пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї із подій, до яких серед іншого належить набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення). Як було встановлено, реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої попередньо було зупинено належить до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, яким є Державна податкова служба України. Обставин, що унеможливлювали реєстрацію податкової накладної № 69 від 30 квітня 2020 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, судом не встановлено. Крім того, як вбачається з п.3 Додатків №№1-6 , які є невід`ємною частиною Договору, сторони визначили умову оплати : відтермінування платежу, але не пізніше 31 серпня 2020 року зі сплатою 2% в місяць, які нараховуються з моменту відвантаження до моменту фактичної оплати. Статтею 694 ЦК України встановлено, що договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу. Товар продається в кредит за цінами, що діють на день продажу. Зміна ціни на товар, проданий в кредит, не є підставою для проведення перерахунку, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі невиконання продавцем обов`язку щодо передання товару, проданого в кредит, застосовуються положення ст. 665 цього Кодексу. Якщо покупець прострочив оплату товару, проданого в кредит, продавець має право вимагати повернення неоплаченого товару. Якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до ст. 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати. Договором купівлі-продажу може бути передбачений обов`язок покупця сплачувати проценти на суму, що відповідає ціні товару, проданого в кредит, починаючи від дня передання товару продавцем. З моменту передання товару, проданого в кредит, і до його оплати продавцю належить право застави на цей товар. Відповідно до пп. 14.1.245 п. 14.1 ст. 14 ПК України, товарний кредит - це товари (роботи, послуги), що передаються резидентом або нерезидентом у власність юридичних чи фізичних осіб на умовах договору, що передбачає відстрочення остаточних розрахунків на визначений строк та під процент. Таким чином, виходячи з податкового визначення, можна виокремити такі обов`язкові умови договорів, згідно з якими товари надаються у кредит: 1) зазначення терміну, на який відкладається платіж; 2) визначення моменту передачі власності (дата підписання договору або дата фактичної передачі товару); 3) встановлення розміру платежів за користування товарним кредитом - відсотків (у вигляді відсотків на основну суму заборгованості або фіксованої суми) і визначення порядку їх виплати. Об`єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст.186 ПКУ, в тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору) на товари, що передаються на умовах товарного кредитку (п.п."а" п.185.1 ст.185 ПК України). При постачанні товарів за договорами товарного кредиту, умови яких передбачають сплату 9нарахування) відсотків, датою збільшення податкових зобов`язань у частині таких відсотків вважається дата їх нарахування згідно з умовами відповідного договору (п.187.3 ст.187 ПКУ). Таким чином, Договором було передбачено щомісячну сплату процентів за користування товаром без оплати в розмірі 2% від вартості несплаченого товару. Відповідно до п. п. 198.2, 198.3 ст. 198 цього Кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, в тому числі, у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Згідно з п. 201.10 ст. 201 даного Кодексу податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Колегія суддів вказує, що податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження. Отже, у податковому обліку з податку на додану вартість операції з придбання товарів (послуг) та суми податкового кредиту за такими операціями повинні бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, які містять відомості про господарську операцію, підтверджують її фактичне здійснення. Податковий кредит має бути обов`язково підтверджений податковою накладною. Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та/або його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності. В силу викладеного, будь-які документи (у тому числі договори, видаткові накладні, податкові накладні тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. За відсутності факту придбання товарів (послуг) відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 10 вересня 2019 року у справі №814/2412/17. Підсумовуючи викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення даного адміністративного позову. Приведені в апеляційні скарзі доводи, висновку суду не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними. Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається. Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати перерозподілу не підлягають. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2020 року - без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Постанова суду складена в повному обсязі 22 березня 2021 року. Головуючий Франовська К.С. Судді Ватаманюк Р.В. Боровицький О. А.