Постанова 4807 № 310/7174/19

Дата документу 17.03.2021 Справа № 310/7174/19 ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Єдиний унікальний № 310/7174/19 Головуючий у 1-й інстанції: Кошева О.А. Провадження №22-ц/807/633/21 Суддя-доповідач: Подліянова Г.С. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 березня 2021 року м. Запоріжжя Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого,судді-доповідача суддів: за участю секретаря Подліянової Г.С., Гончар М.С., Маловічко С.В., Путій Д.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу особи, яка не брала участі у розгляді справи ОСОБА_1 на заочне рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 30 жовтня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Бердянського міськрайонного Відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про визнання права власності на майно, зняття арешту з нерухомого майна,- В С Т А Н О В И В: У вересні 2019 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Бердянського міськрайонного Відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про визнання права власності на майно, зняття арешту з нерухомого майна. Свої позовні вимоги ОСОБА_2 обґрунтовує тим, що 01 березня 2019 року державний виконавець Бердянського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Кюрчева А.В. винесла постанову про опис та арешт майна боржника в рамках виконання виконавчих листів № 2 - 2000/11 та № 2 - 815/11, якою було описано та арештовано наступне рухоме майно:-камера відеоспостереження NICVISION соlог саmега модель DS - 2СЕ16DОТ-ІТ5F 3.6 mm SNC06801334;-камера відеоспостереження NICVISION соlог саmега модель DS - 2СЕ16DОТ-ІТ5F 3.6 mm SNC06802993;-камера відеоспостереження NICVISION соlог саmега модель DS - 2СЕ16DОТ-ІТ5F 3.6 mm SNC06802891;-камера відеоспостереження NICVISION соlог саmега модель DS - 2СЕ16DОТ-ІТ5F 3.6 mm SNC06802994; та призначено відповідальним зберігачем вказаного рухомого майна ОСОБА_3 . ОСОБА_2 зазначив, що арештом даного майна порушені його права оскільки це майно належить йому на праві власності, а у постанові від 01 березня 2019 року про опис та арешт майна боржника зазначено, що за обома виконавчими листами, що знаходяться на виконанні у відповідача, боржником зазначений ОСОБА_4 . Із урахуванням зазначеного, ОСОБА_2 просив суд: Визнати за ОСОБА_2 право власності на наступне майно: камера відеоспостереження NICVISION соlог саmега модель DS - 2СЕ16DОТ - ІТ5F 3.6 mm SNC06801334; камера відеоспостереження NICVISION соlог саmега модель DS - 2СЕ16DОТ- ІТ5F 3.6 mm SNC06802993; камера відеоспостереження NICVISION соlог саmега модель DS - 2СЕ16DОТ -ІТ5F 3.6 mm SNC06802891; камера відеоспостереження NICVISION соlог саmега модель DS - 2СЕ16DОТ -ІТ5F 3.6 mm SNC06802994 та зняти арешт даного рухомого майна, накладений постановою Бердянського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області від 01 березня 2019 року про опис та арешт майна боржника в рамках виконання виконавчих листів № 2 2000/11 та № 2 -815/11. Заочним рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 30 жовтня 2020 року позовні вимоги ОСОБА_2 до Бердянського міськрайонного Відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про визнання права власності на майно, зняття арешту з даного нерухомого майна, задоволено. Визнано за ОСОБА_2 право власності на наступне майно: камера відеоспостереження NICVISION соlог саmега модель DS - 2СЕ16DОТ - ІТ5F 3.6 mm SNC06801334; камера відеоспостереження NICVISION соlог саmега модель DS - 2СЕ16DОТ- ІТ5F 3.6 mm SNC06802993; камера відеоспостереження NICVISION соlог саmега модель DS - 2СЕ16DОТ -ІТ5F 3.6 mm SNC06802891; камера відеоспостереження NICVISION соlог саmега модель DS - 2СЕ16DОТ -ІТ5F 3.6 mm SNC06802994. Знято арешт із зазначеного рухомого майна, накладений постановою Бердянського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області від 01 березня 2019 року про опис та арешт майна боржника в рамках виконання виконавчих листів № 2 2000/11 та № 2 -815/11. Стягнуто з Бердянського міськрайонного Відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 768,40 гривень. Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_1 , особа, яка не брала участі у розгляді справи, подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просила скасувати заочне рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 30 жовтня 2020 рокута ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову у повному обсязі. Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не взяв до уваги, що відповідно до Постанови про опис та арешт майна боржника від 01 березня 2020 року вбачається, що ВДВС здійснив опис та арешт майна боржника ОСОБА_4 , а стягувачами в провадженні є: ОСОБА_1 та ТОВ ІК ІФГ «Капітал», тобто, акт опису та арешту здійснено в інтересах зазначених осіб, тому саме вони повинні бути відповідачами по справі, а Бердянський міськрайонний ВДВС ГТУЮ в Запорізькій області повинен бути залучений в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору. Крім того, вищезазначено майно було продано на електронних торгах, а вона отримали грошові кошти від реалізації цього майна, у зв`язку з чим, оскарження права власності на продане майно порушує її права стягувача на отримання грошових коштів від реалізації майцна боржника. Отже, суд ухвалив рішення за відсутності осіб, на права та обов`язки яких вплинуло рішення, а без залучення ОСОБА_1 до участі у справі, вона була позбавленга можливості на участь у судовому процесі за захистом своїх законних прав та інтересів. Відповідно до відзиву на апеляційну скаргу, ОСОБА_2 зазначає, що під час розгляду справи судом першої інстанції надано належну правову оцінку правовідносинам, з`ясовано їх правову природу та як наслідок ухвалено обгрунтоване та законне рішення, а доводи апеляційної скарги є безпідставними та необгрунтованими. У зв`язку з наведеним, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Заслухавши суддю - доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню. Згідно з ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Згідно з ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частні або зміни судового рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Відповідно до частини першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення зазначеним вимогам не відповідає. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що арештом вищевказаного майна були порушені права власника цього майна ОСОБА_2 , який не є боржником за виконавчими провадженнями, тому позов підлягає задоволенню в повному обсязі. З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не може погодитись, оскільки до таких висновків суд прийшов з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, з прушенням норм процесуального права. Статею 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. Судом встановлено, що 01 березня 2019 року державний виконавець Бедянського міськрайонного відділу дежавної вкнавчої служби Гололвногог територіального управління юстиції у Запорізькій області Кюрчевою А.В. винесено постанову про опис та арешт майна боржника ОСОБА_4 в рамках виконання виконавчих листів № 2-2000/11 та № 2 -815\11, якою було описано та арештовано майно: камера відеоспостереження NICVISION соlог саmега модель DS - 2СЕ16DОТ -ІТ5F 3.6 mm SNC06801334;-камера відеоспостереження NICVISION соlог саmега модель DS - 2СЕ16DОТ-ІТ5F 3.6 mm SNC06802993; камера відеоспостереження NICVISION соlог саmега модель DS - 2СЕ16DОТ-ІТ5F 3.6 mm SNC06802891; камера відеоспостереження NICVISION соlог саmега модель DS - 2СЕ16DОТ-ІТ5F 3.6 mm SNC06802994. Боржником в зазначеній постанові є ОСОБА_4 , а стягувачами ТОВ «Інвестиційна компанія « ІФГ Капітал» та ОСОБА_1 ( а.с. 7-9). Відповідно до рахунку - фактури № 2220 від 25 липня 2018 року вбачається, що ФОП ОСОБА_5 ( постачальник) передав, а ОСОБА_6 (отримувач, платник) оримав наступне рухоме майно : камера відеоспостереження NICVISION соlог саmега модель DS - 2СЕ16DОТ -ІТ5F 3.6 mm SNC06801334;камера відеоспостереження NICVISION соlог саmега модель DS - 2СЕ16DОТ-ІТ5F 3.6 mm SNC06802993;камера відеоспостереження NICVISION соlог саmега модель DS - 2СЕ16DОТ-ІТ5F 3.6 mm SNC06802891;камера відеоспостереження NICVISION соlог саmега модель DS - 2СЕ16DОТ-ІТ5F 3.6 mm SNC06802994 (а.с.10). Отже, ОСОБА_2 не є боржником за вищевказаними виконавчими листами, так як у вищевказаній постанові від 01 березня 2019 року про опис та арешт майна боржника зазначено, що за обома виконавчими листами, що знаходяться на виконанні у відповідача, боржником є ОСОБА_4 . Згідно Протоколу №403174 проведення електронних торгів від 02 травня 2019 року ОСОБА_7 став переможцем електронних торгів та придбав предмет іпотеки: камеру відеоспостереження Hikvision соlог саmега 3.6 mm модель DS-2CE16DJN-IT5F серійний номер SNC06801334. (а.с.79-80). Згідно Протоколу №403172 проведення електронних торгів від 02 травня 2019 року ОСОБА_7 став переможцем електронних торгів та придбав предмет іпотеки: камеру відеоспостереження Hikvision соlог саmега 3.6 mm модель DS-2CE16DJN-IT5F серійний номер SNC06802993. (а.с.81-82). Згідно Протоколу №403173 проведення електронних торгів від 02 травня 2019 року ОСОБА_7 став переможцем електронних торгів та придбав предмет іпотеки: камеру відеоспостереження Hikvision соlог саmега 3.6 mm модель DS-2CE16DJN-IT5F серійний номер SNC06802891. (а.с.83-84). Згідно Протоколу №403171 проведення електронних торгів від 02 травня 2019 року ОСОБА_7 став переможцем електронних торгів та придбав предмет іпотеки: камеру відеоспостереження Hikvision соlог саmега 3.6 mm модель DS-2CE16DJN-IT5F серійний номер SNC06802994. (а.с.85-86). З актів про проведені електронні торги від 19 червня 2019 року ВП №48297861 вбачається, що за виконавчим листом №2-815/11 виданим 17 січня 2012 року Бердянським міськрайонним судом Запорізької області про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 суму позики в розмірі 158754,00 грн, 3% від простроченої суми в розмірі 8241,98 грн, а також витрати на судовий збір в сумі 1581,64 грн та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду в сумі 120,00 грн, а всього 168697,62 грн, боржником є ОСОБА_4 , а стягувачем ОСОБА_1 . (а.с. 87-89;90-92; 93-95; 96-98). Статтею 12 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд. Частиною першою статті 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. У частині першій статті 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення. У порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні, а також у спосіб оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби. Пунктом 6 частини третьої статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку Відповідно до частини першої статті 59 Закону України "Про виконавче провадження" особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. Відповідно до частин четвертої та п`ятої статі 59 Закону України "Про виконавче провадження" підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову. У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду. Позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно). Тлумачення статті 51 ЦПК України свідчить, що належним відповідачем є особа, яка має відповідати за позовом. Неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві. Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц зроблено висновок, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження. Отже, відповідачами в справах про зняття арешту з майна є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби, а також відповідний орган доходів і зборів, банк та іншу фінансову установу, які у випадках, передбачених законом, виконують судові рішення. Водночас, суд розглянув дану справу за позовом ОСОБА_2 до Бердянського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області без залучення до участі у справі боржника та стягувчів. У пункті 8 частини третьої статті 129 Конституції України визначено, що однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Судові процедури повинні бути справедливими, тому особа безпідставно не може бути позбавлена права на апеляційне оскарження судового рішення. Як указує Європейський суд з прав людини (надалі - ЄСПЛ), у пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) закріплене "право на суд" разом із правом на доступ до суду, тобто правом звертатися до суду з цивільними скаргами, що складають єдине ціле (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ від 21 лютого 1975 року у справі "Ґолдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), заява № 4451/70, § 36). Проте такі права не є абсолютними та можуть бути обмежені, але лише таким способом і до такої міри, що не порушує сутність цих прав (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ від 17 січня 2012 року у справі "Станєв проти Болгарії" (Stanev v. Bulgaria), заява № 36760/06, § 230). У справі "Беллет проти Франції" (Bellet v. France), заява № 23805/94, §36) ЄСПЛ зазначив, що стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів якого є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права. ЄСПЛ наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із тим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише формальним, але і реальним (рішення Європейського суд з прав людини у справі "Жоффр де ля Прадель проти Франції" (De Geouffre de la Pradelle v. France, заява № 12964/87, § 28). Статтею 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що учасники справи, яка є предметом судового розгляду, та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Стаття 17 ЦПК України передбачає, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. У статті 18 ЦПК України зазначено, що обов`язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи чи інтереси. Відповідно до частини першої статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково. Звертаючись до апеляційного суду із апеляційною скаргою на рішення Бердянького міськрайонного суду Запорізької області від 30 жовтня 2020 року, ОСОБА_1 зазначає, що у відділі державної виконавчої служби Бердянського міськрайонного управління юстиці перебуває виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 2- 2000/11 від 18.09.2012 року виданого Бердянським міськрайонним судом Запорізької області про стягнення з ОСОБА_4 на користь ТОВ « Інвестиційна компанія « ІФГ Карітал» суми боргу у розмірі 1222368.26 грн та виконавчого листа № 2-815\11 виданого Бердянським міськрайонним судом Запорізької області від 17.01.2012 року про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 суми позики у розмірі 168697.62 грн, тобто вона та ТОВ « Інвестиційна компанія « ІФГ Карітал» є стягувачами за даним виконавчим провадженням, а постановою про опис та арешт майна боржника від 01.03.2019 року саме на їх користь описано та накледено арешт на вищезазначене майно, тому вони повинні бути відповідачами у справі. Крім того, другого травня 2019 року вищезазначене майно було продано на електронних торгах. ОСОБА_1 отримала грошові кошти від продажу зазначеного майна, у зв`язку з чим, оскарження права власності на продане майно, порушує її права стягувача на отримання грошових коштів від реалізації майна боржника. Ухвалюючи рішення у цій справі без залучення ОСОБА_1 до участі у справі, суд позбавив її можливості на участь у судовому процесі за захистом своїх законних прав та інтересів. Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 01 березня 2019 року державний виконавець Бедянського міськрайонного відділу дежавної вкнавчої служби Гололвногог територівального управління юстиції у Запорізькій області Кюрчевою А.В. винесено постанову про опис та арешт майна боржника ОСОБА_4 в рамках виконання виконавчих листів № 2-2000/11 та № 2 -815\11, якою було описано та арештовано майно: камера відеоспостереження NICVISION соlог саmега модель DS - 2СЕ16DОТ -ІТ5F 3.6 mm SNC06801334; камера відеоспостереження NICVISION соlог саmега модель DS - 2СЕ16DОТ-ІТ5F 3.6 mm SNC06802993; камера відеоспостереження NICVISION соlог саmега модель DS - 2СЕ16DОТ-ІТ5F 3.6 mm SNC06802891;камера відеоспостереження NICVISION соlог саmега модель DS - 2СЕ16DОТ-ІТ5F 3.6 mm SNC06802994. Боржником в зазначеній постанові є ОСОБА_4 , а стягувачами ТОВ «Інвестиційна компанія « ІФГ Капітал» та ОСОБА_1 02 травня 2019 року на ДП «Сетам» відбувся продаж 4 камер, які були описані Постановою про опис та арешт майна боржника від 01 березня 2019 року. В подільшому державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Бердянського управління юстиції в Запорізькій області Кюрчевою А.В. складено акт про проведення електронних торгів та з цього часу власником камер стала інша особа, а саме переможець торгів ОСОБА_7 ( а.с. 79-96), а арешт накладений постановою про опис та арешт майна від 01 березня 2019 року був знятий. Електронні торги, постанову та акт про проведення електронних торгів щодо продажу вказаних камер оскаржено не було. Заявник ОСОБА_1 в апеляційній скарзі зазначає, що грошові кошти отримані кредиторами ОСОБА_4 , в тому числі і нею, тому оскарження права власності на продане майно, порушує її права стягувача на отримання грошових коштів від реалізації майна боржника. За загальним процесуальним правилом суд має сприяти залученню до розгляду справи всіх осіб, прав та інтересів яких стосується виниклий спір. Захист своїх прав та інтересів ці особи реалізують за допомогою широких процесуальних прав і гарантій. Натомість незалучення кого-небудь з них до розгляду справи як і залучення в неналежному статусі позбавляє їх цієї можливості. Таким чином, суд першої інстанції,задовольняючи позов та знімаючи арешт з майна, не встановив при цьому підстав накладення арешту постановою державного виконавця від 01 березня 2019 року, не визначив коло осіб в інтересах яких було накладено заборону відчуження на спірне майно, не врахував, що спірне майно було реалізоване на прилюдних електронних торгах та переможцем торгів став ОСОБА_7 , дійшов передчасного висновку про наявність правових підстав для задоволення позову. Відповідно до положень п. 1, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права. Відповідно до п.4 ч.3 ст. 376 ЦПК України, порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення якщо суд прийняв судове рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі. Суд першої інстанції не дотримався вказаних вимог, не перевірив, чи вплине зняття арешту з майна на права та обов`язки інших осіб, не встановив всі обставини справи, не встановив коло кредиторів, та не залучив їх до участі в справі, в результаті чого ухвалив рішення із порушеннями норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для його скасування. Суд апеляційної інстанції може захистити право особи, яка не брала участі у справі, лише у разі, якщо суд першої інстанції вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки. Відсутність хоча б однієї з умов надання судового захисту суб`єктивного права виключає можливість задоволення матеріально-правових вимог особи. Інше б суперечило основному завданню цивільного судочинства, - захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. З огляду на зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції прийняв судове рішення про права, свободи, інтереси особи, яка не була залучена до участі у справі, що відповідно до п.4 ч.3 ст. 376 ЦПК України, є обов`язковою підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового судового рішення про відмову у задоволенні позову, що водночас не позбавляє зацікавлених осіб звернутися у суд із новим позовом до належних відповідачів. Аргументи апеляційної скарги ОСОБА_1 є виправданими.. Відповідно до п.п. б,в п. 4 ч. 1 ст 382 ЦПК України, в резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції зазначається новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, у випадку скасування або зміни судового рішення та розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції. Згідно з нормами ч.13 ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи задоволення апеляційної скарги з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню сума судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 1152, 60 грн. Керуючись ст. 367, 368, 374, 376, 381-384, 390 ЦПК України, апеляційний суд, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу особи, яка не брала участі у розгляді справи ОСОБА_1 задовольнити. Заочне рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 30 жовтня 2020 року у цій справі, скасувати. У задоволенні позову ОСОБА_2 до Бердянського міськрайонного Відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про визнання права власності на майно, зняття арешту з нерухомого майна відмовити. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 1152, 60 грн. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення. Повна постанова складена 19 березня 2021 року. Головуючий, суддя СуддяСуддя Подліянова Г.С.Гончар М.С.Маловічко С.В.