Постанова Вінницький апеляційний суд № 147/127/17

Справа № 147/127/17 Провадження № 22-ц/801/364/2021 Категорія: 10 Головуючий у суді 1-ї інстанції Дудіков А. В. Доповідач:Береговий О. Ю. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 березня 2021 рокуСправа № 147/127/17м. Вінниця Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Берегового О.Ю. (суддя-доповідач), суддів: Войтка Ю.Б., Матківської М.В., за участю секретаря судового засідання Куленко О.В., учасники справи: заявник: ОСОБА_1 , позивач: ОСОБА_2 , відповідач: ОСОБА_3 , розглянув цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про відновлення втраченого судового провадження, справи №2-66-2007 р. за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Тростянецького районного суду Вінницької області від 06 серпня 2019 року, постановлену місцевим судом під головуванням судді Дудікова А.В., встановив: В лютому 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою про відновлення втраченого судового провадження, справи №2-66-2007 р. за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності. Заява мотивована тим, що заявнику стало відомо про обставини втрати провадження через шахрайські дії позивача після укладення з останньою мирової угоди. Зазначала, що метою відновлення втраченого судового провадження є добитись верховенства права. Ухвалою Тростянецького районного суду Вінницької області від 06 серпня 2019 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 про відновлення втраченого судового провадження у цивільній справі №2-66-2007 р. за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності відмовлено. Ухвала суду мотивована тим, що в Тростянецькому районному суді Вінницької області наявна справа за №2-66-2007р. за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності, розгляд якої закінчився затвердженням мирової угоди, укладеної 28 вересня 2007 року між сторонами, закрито провадження у справі. В справі наявний опис матеріалів справи, згідно якого справа містить 143 аркуша, будь-які документи не втрачено, а тому підстав для його відновлення не має. Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, у якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просила суд скасувати ухвалу Тростянецького районного суду Вінницької області від 06 серпня 2019 року та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Апеляційну скаргу мотивовано тим, що на думку заявника суд попередньої інстанції належним чином не оцінив доводи поданої заяви внаслідок чого прийшов до висновків які не відповідають обставинам справи. Інші сторони не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не направили, що за положеннями ч. 3 ст. 360 ЦПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Згідно ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення в межах апеляційного оскарження, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з огляду на наступне. Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Вказаним вимогам ухвала суду відповідає. Апеляційним судом встановлено, що ухвалою Тростянецького районного суду Вінницької області від 03 липня 2006 року у справі №2-404/2006р., відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про визнання права власності. Ухвалою Тростянецького районного суду Вінницької області від 28 вересня 2007 року у справі №2-66-2007р. за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності, затверджено мирову угоду, укладену 28 вересня 2007 року між сторонами, закрито провадження у справі. Окрім того, ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 23 березня 2015 року, відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_3 ОСОБА_1 на ухвалу Тростянецького районного суду Вінницької області від 28 вересня 2007 року, у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності на частину будинку, з підстав того, що строк на апеляційне оскарження ухвали закінчився 04 жовтня 2007 року, а представником не було надано належних та допустимих доказів поважності пропуску строку протягом всього зазначеного періоду часу. Відповідно до вимог ст. 488 ЦПК України відновлення втраченого повністю або частково судового провадження в цивільній справі, закінченій ухваленням рішення або у якій провадження закрито, проводиться у порядку, встановленому цим Кодексом. Згідно ст. 489 ЦПК України втрачене судове провадження у цивільній справі може бути відновлене за заявою учасника справи або за ініціативою суду. Заява про відновлення втраченого судового провадження подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції (ст. 490 ЦПК України). Частинами 1,2 ст. 491 ЦПК України встановлено, що заява про відновлення втраченого судового провадження подається до суду в письмовій формі, у якій повинно бути зазначено: про відновлення якого судового провадження або якої його частини просить заявник; які особи брали участь у справі і в якому процесуальному статусі, їх найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові, за його наявності, для фізичних осіб), їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання (для фізичних осіб); ідентифікаційні коди юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України або реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб), за його наявності, або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України - якщо відповідні дані відомі заявникові; номери засобів зв`язку учасників судового процесу (телефон, факс, засоби електронного зв`язку, офіційна електронна адреса тощо) якщо вони відомі заявникові; наявні у заявника відомості про обставини втрати судового провадження, місцезнаходження копій матеріалів провадження або даних стосовно таких копій; документи, відновлення яких заявник вважає необхідним і з якою метою. Відповідно до ч. 3 ст. 491 ЦПК України до заяви про відновлення втраченого судового провадження додаються документи або їх копії, навіть якщо вони не посвідчені в установленому порядку, що збереглися в заявника або у справі, копії заяви відповідно до кількості учасників справи, а у разі необхідності - клопотання про поновлення строку на подання заяви про відновлення втраченого судового провадження. Згідно з ч. 1 ст. 493 ЦПК України при розгляді заяви про відновлення втраченого судового провадження суд бере до уваги: частину справи, яка збереглася (окремі томи, жетони, матеріали з архіву суду тощо); документи, надіслані (видані) судом учасникам судового процесу та іншим особам до втрати справи, копії таких документів; матеріали виконавчого провадження, якщо воно здійснювалося за результатами розгляду справи; будь-які інші документи і матеріали, подані учасниками судового процесу, за умови, що такі документи і матеріали є достатніми для відновлення справи; відомості з Єдиного державного реєстру судових рішень; дані, що містяться в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі; будь-які інші відомості, документи тощо, отримані у законний спосіб з інших офіційних джерел. З системного аналізу вказаних положень вбачається, що втрата, тобто відсутність на час звернення до суду із вказаною заявою, судового провадження або окремих його документів має передувати відновленню втраченого судового провадження. У зв`язку з перевіркою доводів заяви ОСОБА_1 про відновлення втраченого судового провадження в цивільній справі №2-66-2007 р. за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності, судом апеляційної інстанції було витребувано та оглянуто вказану цивільну справу, яка зберігається в архіві Тростянецького районного суду Вінницької області. Вказана цивільна справа містить усі документи або ж їх копії на 143 аркушах із зазначенням останніх в описі документів у справі з посиланням на відповідні аркуші. Належних і допустимих доказів на підтвердження втрати або відомостей про обставини втрати вказаного судового провадження чи окремих його документів заявником до суду попередньої та апеляційної інстанції не надано, як і не міститься таких в матеріалах справи. Отже, оскільки зазначена справа та окремі її документи не втрачені, суд попередньої інстанції прийшов до вірного висновку про відсутність підстав вважати, що вищевказане судове провадження втрачено та підлягає відновленню. Водночас, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що зі змісту поданої ОСОБА_1 заяви та апеляційної скарги вбачається, що остання просить суд не відновити втрачене судове провадження або окремі його документи в цивільній справі №2-66-2007 р. за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності, а відновити розгляд по суті справи, зокрема повторно витребувати докази у справі, їх оригінали, дослідити такі докази, надати аналіз прийнятому рішенню, діям судді попередньої інстанції, що суперечить правовій природі заяви про відновлення втраченого судового провадження та її законодавчому визначенню. Крім того, слід також зазначити, що заявлені ОСОБА_1 вимоги апеляційної скарги щодо скасування ухвали Тростянецького районного суду Вінницької області від 06 серпня 2019 року та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції не співвідносяться із нормами цивільного процесуального кодексу та повноваженнями апеляційного суду у вказаній категорії справ. Інші доводи скарги, щодо необґрунтованого висновку суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки такі доводи зводяться до викладення обставин справи із наданням особистих коментарів та тлумаченням норм чинного законодавства на власний розсуд, висвітлення цих обставин у спосіб, що є зручним для апелянта, що має за мету задоволення апеляційної скарги, а не спростування висновків суду першої інстанції. Порушень норм матеріального та процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування чи зміни судового рішення не встановлено, тому апеляційний суд приходить до висновку, що ухвала відповідає вимогам ст. 263, 264, 493, 494 ЦПК України, і її слід залишити без змін. На підставі ч.1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384, 389, 390, 493, 494 ЦПК України, апеляційний суд, постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Тростянецького районного суду Вінницької області від 06 серпня 2019 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає. Головуючий О.Ю. Береговий Судді: Ю.Б. Войтко М.В. Матківська