Ухвала КЦС ВС № 607/891/17

Ухвала 18 березня 2021 року м. Київ справа № 607/891/17 провадження № 61-3856ск21 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Зайцева А. Ю., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , від імені яких діє адвокат Курило Вікторія Григорівна, на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 22 вересня 2020 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 09 лютого 2021 року у справі за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Акціонерного товариства «Універсал Банк», третя особа - ОСОБА_1 , про припинення договору поруки, та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Універсал Банк», треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , про визнання кредитного договору удаваним та визнання його таким, що був укладений у національній валюті України, ВСТАНОВИВ: У січні 2017 року Акціонерне товариство «Універсал Банк» (далі - АТ «Універсал Банк») звернулося до суду з позовом, в якому просило стягнути на свою користь заборгованість за кредитним договором від 29 травня 2008 року № BL4479 в розмірі 7 979,02 доларів США з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , як солідарного боржника ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 , як солідарного боржника ОСОБА_1 . У лютому 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічним позовом, в якому просив застосувати наслідки удаваного правочину та зобов`язати АТ «Універсал Банк» провести перерахунок погашення кредиту, виходячи з розміру кредиту в національній валюті України. У березні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом, в якому просив визнати припиненими зобов`язання за укладеним ним з банком договором поруки від 29 травня 2008 року № BL4479/3. Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області рішенням від 22 вересня 2020 року, залишеним без змін постановою Тернопільського апеляційного суду від 09 лютого 2021 року, позов АТ «Універсал Банк» задовольнив. Стягнув з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , як солідарного боржника ОСОБА_1 , та з ОСОБА_2 , як солідарного боржника ОСОБА_1 , суму боргу за кредитним договором від 29 травня 2008 року № BL4479 в розмірі 7 979,02 доларів США. Стягнув в рівних частках з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 3 311,73 грн. У задоволенні зустрічних позовів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 відмовив. 09 березня 2021 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , від імені яких діє адвокат Курило В. Г., подали засобами поштового зв`язку касаційну скаргу на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 22 вересня 2020 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 09 лютого 2021 року (повний текст якої складено 15 лютого 2021 року) у вищевказаній справі. Касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки в порушення пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України, заявниками в касаційній скарзі не вказано підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Пунктом 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. У касаційній скарзі заявники узагальнено посилаються на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, проте не зазначають конкретні обов`язкові підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України, що унеможливлює вирішення питання про відкриття касаційного провадження Враховуючи викладене, відповідно до вимог частини другої, четвертої статті 392 ЦПК України, заявникам необхідно надіслати на адресу суду уточнену редакцію касаційної скарги, в якій повинно бути зазначено конкретну обов`язкову підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав), та надати копії скарги відповідно до кількості учасників справи. Крім цього, в порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі. Ставка судового збору, чинна на час подання касаційної скарги на рішення суду, встановлена підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» та визначена у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми. Згідно з частиною третьою статті 6 Закону України «Про судовий збір» заявнику необхідно сплатити судовий збір за ставками, встановленими за подання касаційної скарги на рішення суду, яким вирішено позовну заяву майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру. Позовну заяву подано у січні 2017 року, ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру юридичною особою становила 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, позовної заяви немайнового характеру фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (прожитковий мінімум для працездатних осіб - 1 600 грн, підпункти 1, 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір»). ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на підставі частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» звільнені від сплати судового збору за подання касаційної скарги в частині оскарження судових рішень про відмову у задоволенні зустрічних позовів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 до АТ «Універсал Банк» про припинення договору поруки та про визнання кредитного договору удаваним та визнання його таким, що був укладений у національній валюті України. Разом з цим, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за первинним позовом АТ «Універсал Банк» про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 7 979,02 доларів США є відповідачами у цій справі, а тому їм необхідно сплатити судовий збір за подання касаційної скарги в розмірі 6 508,49 грн (7 979,02 доларів США, що на момент звернення з позовом до суду еквівалентно 216 949,56 грн, х 1,5 % х 200 %). Також, ОСОБА_3 слід сплатити судовий збір за подання касаційної скарги за дві немайнові вимоги за зустрічними позовами ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (припинення договору поруки та визнання кредитного договору удаваним і визнання його таким, що був укладений у національній валюті України) в розмірі 2 560 грн (640 грн х 2 х 200 %). Враховуючи наведене, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 слід сплатити судовий збір за подання касаційної скарги в даному випадку в розмірі 4 339 грн, тобто по 2 169,50 грн кожний. ОСОБА_3 слід сплатити судовий збір за подання касаційної скарги в даному випадку в розмірі 4 729,50 грн (2 169,50 грн + 2 560 грн). Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано за наступними реквізитами: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача - UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету - 22030102; найменування податку, збору, платежу - Судовий збір (Верховний Суд, 055). Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження оплати судового збору необхідно надати Верховному Суду квитанцію (платіжне доручення). Відповідно до частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Отже, касаційну скаргу слід залишити без руху з наданням можливості усунути вищевказані недоліки. Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , від імені яких діє адвокат Курило Вікторія Григорівна, на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 22 вересня 2020 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 09 лютого 2021 року залишити без руху та надати для усунення зазначених вище недоліків строк десять днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникам. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя А. Ю. Зайцев