Ухвала КЦС ВС № 760/2648/18

Ухвала 12 березня 2021 року м. Київ справа № 760/2648/18 провадження № 61-3471ск21 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Осіяна О. М. розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Женева» на рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 09 серпня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 18 січня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Український професійний банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію, товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Женева», державного реєстратора філії комунального підприємства «Добробут» Литвинівської сільської ради у м. Києві Донського Ярослава Сергійовича, треті особи: Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, Національний банк України, про визнання договорів недійсними, визнання рішення протиправним та його скасування, зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: У січні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з зазначеним позовом та просив, а саме: просив: визнати недійсним договір від 21 квітня 2017 року № 14 про відступлення права вимоги за кредитним договором, укладеним між публічним акціонерним товариством «Український професійний банк» (далі - ПАТ «Український професійний банк») та товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Женева» (далі - ТОВ «ФК «Женева») про відступлення прав вимоги за кредитним договором від 29 листопада 2006 року № 643; визнати недійсним договір від 21 квітня 2017 року № 14/1 про відступлення прав вимоги за договором іпотеки майнових прав, укладений між ПАТ «Український професійний банк» та ТОВ «ФК «Женева», про відступлення прав вимоги за договором іпотеки майнових прав від 29 листопада 2006 року; визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора філії КП «Добробут» Литвинівської сільської ради у м. Києві Донського Я.С. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексовий номер: 36681804 від 18 серпня 2017 року; визнати протиправним та скасувати запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про право власності № 21939077 від 17 серпня 2017 року, внесений державним реєстратором філії комунального підприємства «Добробут» (далі - КП «Добробут») Литвинівської сільської ради у м. Києві Донським Я. С., про реєстрацію права власності ТОВ «ФК «Женева» на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 120,5 кв. м, житловою площею 69,70 кв. м. Рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 09 серпня 2019 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 18 січня 2021 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення державного реєстратора філії КП «Добробут» Литвинівської сільської ради у м. Києві Донського Я. С. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (індексовий №: 36681804 від 18 серпня 2017 року) про реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ТОВ «ФК «Женева». Скасовано запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно № 21939077 від 17 серпня 2017 року про реєстрацію речового права, а саме: права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ТОВ «ФК «Женева», вчинений державним реєстратором КП «Добробут» Литвинівської сільської ради у м. Києві Донським Я. С., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1330548780000. У задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. Вирішено питання судових витрат. 04 березня 2021 року, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження судових рішень, ТОВ «ФК «Женева» подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій заявник просить оскаржувані судові рішення скасувати й передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції. Касаційна скарга містить клопотання заявника разом із належними доказами щодо поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення, зі змісту якого вбачається, що повний текст оскаржуваного судового рішення суду апеляційної інстанції складено 15 лютого 2021 року. Частинами першою та другою статті 390 ЦПК України передбачено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Зважаючи на те, що строк на касаційне оскарження судових рішень заявником пропущено з поважних причин, вважаємо за можливе його поновити. Крім того, подана касаційна скарга не може бути прийнята судом касаційної інстанції до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження з огляду на наступне. Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). Так, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У випадку подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. Разом з цим, при поданні касаційної скарги з підстав, передбачених частиною першою статті 411 цього Кодексу зазначаються обґрунтування необхідності скасування судового рішення з направленням справи на новий розгляд, а саме: 1) справу розглянуто і вирішено неповноважним складом суду; 2) в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід, і судом касаційної інстанції визнано підстави про відвід обґрунтованими, якщо касаційну скаргу обґрунтовано такою підставою; 3) судове рішення не підписано будь-яким із суддів або підписано не тими суддями, що зазначені в судовому рішенні; 4) судове рішення ухвалено суддями, які не входили до складу колегії, що розглянула справу; 5) справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою; 6) судове рішення ухвалено судом з порушенням правил інстанційної або територіальної юрисдикції; 8) суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі. При поданні касаційної скарги з підстав, передбачених частиною третьою статті 411 цього Кодексу зазначаються обґрунтування підстав для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд та/або порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, а саме: 1) суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 цього Кодексу; або 2) суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, що підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження; або 3) суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; або 4) суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів. На переконання заявника, ним зазначені підстави касаційного оскарження рішення суду, які відповідають положенням пункту 2 частини третьої статті 411 ЦПК України. Верховний Суд визнає наведений заявником довід, що справа призначена до розгляду у спрощеному позовному провадженні, неналежною підставою касаційного оскарження, який не відповідає вимогам пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України, оскільки справа розглядалася судом першої інстанції у відкритому судовому засіданні. Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Отже, касаційна скарга ТОВ «ФК «Женева» не відповідає зазначеним вище вимогам закону. Так, заявник узагальнено посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, проте не зазначає конкретні обов`язкові підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України, що унеможливлює розгляд питання про відкриття касаційного провадження. Згідно з частиною другою статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ: Клопотання товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Женева» про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення задовольнити. Поновити товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Женева» строк на касаційне оскарження рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 09 серпня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 18 січня 2021 року. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Женева» на рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 09 серпня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 18 січня 2021 року залишити без руху. Надати для усунення зазначених вище недоліків касаційної скарги місячний строк, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя О. М. Осіян