Постанова КАС ВС № 808/3631/17

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 березня 2021 року м. Київ справа № 808/3631/17 адміністративне провадження № К/9901/56693/18 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Дашутіна І.В., суддів: Шишова О.О., Яковенка М.М., розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22 березня 2018 року у складі судді Садового І.В. та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2018 року у складі колегії суддів: Прокопчук Т.С., Шлай А.В., Кругового О.О. у справі № 808/3631/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СМАРТТЕК» до Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, ОПИСОВА ЧАСТИНА Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:

1. Товариство з обмеженою відповідальністю «СМАРТТЕК» (далі - позивач, ТОВ «СМАРТТЕК») звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач, ГУ ДФС у Запорізькій області, контролюючий орган), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 27 вересня 2017 року № 0012951406 та № 0012961406.

2. Позовні вимоги обґрунтовані безпідставністю висновків контролюючого органу щодо порушення ТОВ «СМАРТТЕК» вимог податкового законодавства, оскільки господарські операції позивача з ТОВ «Грант Капітал» мали реальний характер, повністю виконані та відповідно відображені в податковому та бухгалтерському обліку. Вказані обставини підтверджені належним чином оформленою первинною документацією.

3. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 22 березня 2018 року, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2018 року, адміністративний позов ТОВ «СМАРТТЕК» задоволено.

4. Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено: 4.1. У період з 29 червня до 07 липня 2017 року ГУ ДФС у Запорізькій області провело документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість та податку на прибуток за 2016 рік при здійснені фінансово-господарських операцій з ТОВ «Грант Капітал» за період з 01.11.2016 по 30.11.2016, за результатами якої складено акт від 14 липня 2017 року №392/08-01-14-06/35580534. 4.2. Відповідно до висновків указаного акта перевірки контролюючим органом встановлено порушення позивачем приписів пункту 44.1 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 135.1 статті 135 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток за 2016 рік на суму 331 200 грн; підпункту 141.181 пункту 14.1 статті 14, підпункту «а» пункту 198.1, пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.2 статті 200, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на додану вартість за листопад 2016 року на суму 368 000 грн. 4.3. Зазначені в акті висновки ґрунтуються на недоліках в оформленні документів з контрагентом ТОВ «Грант Капітал», які підтверджують транспортування товару, а також суперечливість наданої інформації про подальше використання придбаного товару в господарській діяльності позивача; відсутність сертифікатів відповідності товару, технічних паспортів, інших документів, що підтверджують відповідність (походження) придбаного товару; відсутність у контрагента позивача достатньої наявності трудових ресурсів (кількості працівників) необхідних для виконання таких постачань. 4.4. На підставі висновків акта перевірки 27 вересня 2017 року ГУ ДФС у Запорізькій області прийняло податкові повідомлення-рішення: - № 0012951406, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 368 000 грн та штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 92 000 грн; - № 0012961406, згідно з яким позивачу збільшено грошове зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем в розмірі 331 200 грн та штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 165 600 грн. 4.5. Не погодившись із такими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку, однак рішенням Державної фіскальної служби України від 12 січня 2018 року № 1031/6/99-99-11-01-02-25 скарга залишена без розгляду та повернута.

5. Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і суд апеляційної інстанції, виходив із того, що надані позивачем до матеріалів справи документи в сукупності з іншими первинними документами, які надавалися позивачем при проведенні перевірки, є належними доказами на підтвердження дотримання ТОВ «СМАРТТЕК» приписів податкового законодавства щодо підтвердження задекларованих ним сум податкового кредиту, а також включення витрат до оподатковуваного доходу за операціями з ТОВ «Грант Капітал», а тому спірні податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем протиправно. Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:

6. Не погодившись із судовими рішеннями, ГУ ДФС у Запорізькій області звернулося з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судові рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні адміністративного позову у повному обсязі.

7. На обґрунтування касаційної скарги відповідач посилається на те, що господарські операції позивача з ТОВ «Грант Капітал» відповідають ознакам нереальності господарської операції, оскільки товарно-транспортні накладні заповнені з недоліками, а також не надано до перевірки сертифікатів відповідності товару, технічних паспортів, інших документів, що підтверджують відповідність (походження) придбаного товару.

8. Позивач не скористався своїм правом подати відзив на касаційну скаргу, що не перешкоджає розгляду справи.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:

9. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема податку на додану вартість врегульовані положеннями Податкового кодексу України.

10. Згідно зі статтею 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

11. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

12. Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

13. Пунктом 135.1 статті 135 Податкового кодексу України визначено, що базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

14. У статтях 138-140 Податкового кодексу України визначено перелік різниць, на які коригується фінансовий результат до оподаткування. Зазначений перелік не містить різниць, що б передбачали коригування фінансового результату до оподаткування на витрати за операціями, які не пов`язані з господарською діяльністю платника податків або операціями, які мають ознаки нереальності.

15. Згідно з пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг.

16. Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

17. За положеннями пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку, зокрема, з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

18. Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

19. Таким чином, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту, а також включення витрат до складу оподатковуваного доходу наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій із придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання у своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

20. Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

21. Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

22. Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування об`єкту оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту.

23. Документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються, тощо.

24. При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема, якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, суди повинні враховувати, що відповідно до вимог статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову.

25. За результатами дослідження господарських операцій між позивачем та його контрагентом судами попередніх інстанцій встановлено наступне. 26. 30 листопада 2016 року між ТОВ «Грант Капітал» (постачальник) та ТОВ «СМАРТТЕК» (покупець) укладено договір поставки металоконструкцій на загальну суму 22 080 000 грн (з ПДВ).

27. Господарські відносини між позивачем та контрагентом підтверджується первинними бухгалтерськими документами, оформленими відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а саме: - видатковими накладними: № 124 від 30.11.2016, № 123 від 30.11.2016, № 127 від 30.11.2016, № 126 від 30.11.2016, № 125 від 30.11.2016; - рахунками на оплату: № 434 від 30.11.2016, № 433 від 30.11.2016, № 435 від 30.11.2016, № 436 від 30.11.2016, № 437 від 30.11.2016; - платіжними дорученнями: № 5052 від 09.03.2017, № 5186 від 12.04.2017 № 5146 від 06.04.2017, № 5187 від 12.04.2017, № 5138 від 05.04.2017 № 5117 від 31.03.2017, № 5034 від 03.03.2017, № 4981 від 16.02.2017, № 4929 від 02.02.2017, № 4793 від 21.12.2016, № 4777 від 16.12.2016; - податковими накладними: № 126 від 30.11.2016, № 127 від 30.11.2016, № 123 від 30.11.2016, № 124 від 30.11.2016, № 125 від 30.11.2016; - товарно-транспортними накладними: № 58 від 30.11.2016, № 59 від 30.11.2016.

28. Використання ТОВ «СМАРТТЕК» придбаних у ТОВ «Грант Капітал» металоконструкцій у власній господарській діяльності шляхом виконання на користь ПАТ «Запоріжсталь» будівельно-монтажних та пусконалагоджувальних робіт підтверджено наявним у матеріалах справи договором підряду №20/2016/2541 від 19.08.2016, укладеним між позивачем та ПАТ «Запоріжсталь», а також іншими первинними документами.

29. Щодо доводів скаржника про дефектність товарно-транспортних накладних на підтвердження транспортування товару від ТОВ «Грант Капітал», то Суд вважає їх необґрунтованими та зазначає наступне.

30. Товарно-транспортні накладні чи подорожні листи не є винятковими первинними бухгалтерськими документами, які підтверджують факт реальності здійснення господарської операції за договором, та за відсутності яких платник позбавляється права на формування податкового кредиту, а також віднесення до складу доходів і витрат сум за договорами у разі наявності інших первинних бухгалтерських документів, оформлених відповідно до положень чинного законодавства, а саме: договорів, видаткових накладних, податкових накладних, регістрів бухгалтерських документів, платіжних доручень, відомостей про рух активів, товару та інших документів.

31. Крім того з матеріалів справи вбачається, що 12 липня 2017 року позивач звертався з листом до перевізника ПП «Сокіл» з проханням виправити помилки у товарно-транспортних накладних, які перевізником виправлено.

32. Також безпідставним є посилання податкового органу на відсутність окремих документів: сертифікатів відповідності товару, технічних паспортів, інших документів, що підтверджують відповідність (походження) придбаного товару, оскільки вказане не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце. При цьому необхідно зазначити, що такі документи, як сертифікати якості (відповідності) не є документами бухгалтерського обліку чи податкового обліку, які засвідчують факт вчинення господарської операції.

33. Доводи відповідача про відсутність у контрагента позивача ТОВ «Грант Капітал» майна, недостатньої чисельності трудових ресурсів, що вказує на нереальність вчинених між ними господарських операцій, суди попередніх інстанцій обґрунтовано відхилили з огляду на те, що укладення трудового договору не є єдиним способом залучення фізичних осіб до вчинення необхідних дій у процесі виконання зобов`язань за договором.

34. При цьому Верховний Суд звертає увагу, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність право платника податків на податковий кредит від дотримання податкової дисципліни його контрагентом. Одне тільки порушення постачальником товару (робіт, послуг) вимог податкового законодавства не може бути підставою для висновку про порушення іншим платником податків - покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про його обізнаність щодо протиправної податкової поведінки контрагента та про злагодженість дій між ними.

35. Таким чином, задовольняючи позовні вимоги про скасування спірних податкових повідомлень-рішень, суди попередніх інстанцій ухвалили законні та обґрунтовані рішення, оскільки наявними у матеріалах справи доказами підтверджується фактичне здійснення господарських операцій між позивачем та контрагентом ТОВ «Грант Капітал». Відтак податкові наслідки, що виникли за результатами таких операцій, позивачем обґрунтовано враховано в податковому обліку.

36. Отже, при ухваленні оскаржуваних судових рішень суди повно й правильно встановили обставини справи, не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень.

37. Касаційна скарга не містить інших обґрунтувань ніж ті, які були висловлені відповідачем в судах першої та апеляційної інстанцій, та яким суди попередніх інстанцій вже надали правову оцінку в контексті встановлених обставин справи.

38. Загалом обґрунтування касаційної скарги зводяться до вимог здійснити переоцінку встановлених судами обставин справи, а також надати перевагу одним доказам над іншими, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції згідно з положеннями частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України.

39. Згідно з частиною першою статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

40. Положення статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України застосовуються Верховним Судом з урахуванням положень пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15.01.2020 № 460-IX.

41. Поряд із цим, відповідач просив здійснити процесуальне правонаступництво шляхом заміни Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області на його правонаступника - Головне управління Державної податкової служби у Запорізькій області.

42. З огляду на реорганізацію відповідача у справі, касаційний суд вважає за необхідне допустити відповідну заміну.

43. Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд П О С Т А Н О В И В :

44. Допустити заміну відповідача (Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області) на його правонаступника - Головне управління Державної податкової служби у Запорізькій області.

45. Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області залишити без задоволення.

46. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22 березня 2018 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2018 року залишити без змін.

47. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач І. В. Дашутін Судді О.О. Шишов М. М. Яковенко