Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 560/4328/20

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 560/4328/20 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Тарновецький І.І. Суддя-доповідач - Франовська К.С. 18 березня 2021 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Франовської К.С. суддів: Боровицького О. А. Курка О. П. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 08 грудня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправними та зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : У серпні 2020 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, з наступними вимогами : - визнати протиправним врахування Головним управлінням Пенсійного фонду України у Хмельницькій області під час розрахунку заробітку для обчислення його пенсії середньої заробітної плати за 2014-2016 роки; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплату йому пенсії за віком з 05.11.2019 із застосуванням при її розрахунку середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2015-2017 роки, з урахуванням проведених виплат. Ухвалою суду від 10.08.2020 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 08 грудня 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправним врахування Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області під час розрахунку заробітку для обчислення пенсії ОСОБА_1 , середньої зарплати за 2014-2016 роки. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком з 06.11.2018 із застосуванням при її розрахунку середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2015-2017 роки, з урахуванням проведених виплат. Не погодившись із ухваленим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій, з посиланням на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що згідно Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 № 2148-VIII, який набрав чинності 11.10.2017, пенсії, призначені (перераховані) до 2017 року, перераховуються із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2014-2016 роки. З 1 березня 2019 року відповідно до статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та постанови Кабінету Міністрів України «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році» від 20.02.2019 № 124 показник середньої заробітної плати, який враховується для обчислення пенсій підвищено па 17%. З 01 травня 2020 року відповідно до статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання підвищення пенсійних виплат і надання соціальної підтримки окремим категоріям населення у 2020 році» від 01.04.2020 № 251 показник середньої заробітної плати, який враховується для обчислення пенсій підвищено на 11 %. З 01.10.2007 позивач отримував пенсію за вислугу років відповідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з врахуванням норм Закону України «Про пенсійне забезпечення». З 06.11.2018 згідно поданої заяви позивача переведено на пенсію за віком, розмір якої обчислено за нормами Закону № 1058-ІV з врахуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за 2014-2016 роки. Пенсію призначено з урахуванням страхового стажу 44 роки 9 місяців 7 днів, коефіцієнт страхового стажу становить 0,44750. Розмір пенсії позивача обчислено із заробітної плати за період роботи з 01.07.2000 по 30.09.2018 (згідно даних, що містяться в системі персоніфікованого обліку), індивідуальний коефіцієнт заробітку становить 1,67053. Розрахунок пенсії наступний: 3764,40 грн. (середня заробітна плата у галузях економіки України за 2014-2016 роки) х 1,67053 (індивідуальний коефіцієнт заробітку) = 6288,54 грн. (заробіток для обчислення пенсії) х 0,44750 (коефіцієнт страхового стажу) = 2814,12 грн. (розмір пенсії за віком) + 96,66 грн. (доплата за 9 років понаднормативного стажу, 1074,00 грн. х 9%) = 2910,78 грн. Відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону № 1058-ІV середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення застосовується лише при призначенні пенсії. Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати та набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі, лише при переведенні вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена частиною другою статті 40 Закону для призначення пенсії. Показник середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за 2017-2019 роки - 7763,17 грн. застосовується лише при призначенні вперше пенсії або при переведенні вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком за нормами ч. 3 статті 45 Закону при умові, якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати та набула не менше як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Зважаючи на те, що до 06.11.2018 позивач отримував пенсію за вислугу років, тому підстави для врахування показника середньої заробітної плати в галузях економіки України за 2017-2019 роки (7763,17 грн.) відсутні. Відзив на апеляційну скаргу поданий не був. Відповідно до ч. 4 ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів Відповідно до приписів ч.4 ст.229 КАС України якщо згідно положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги законність та обґрунтованість судового рішення, повноту встановлення обставин справи, застосування норм матеріального і процесуального права, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів. Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 з 01.10.2007 позивач отримував пенсію за вислугу років як працівник освіти, відповідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з врахуванням норм Закону України «Про пенсійне забезпечення». У зв`язку з досягненням пенсійного віку, ОСОБА_1 06.11.2018 звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області з 06.11.2018 позивачу призначено пенсію за віком. 05 травня 2020 року позивач звернувся до ГУ ПФУ в Хмельницькій області з заявою, щодо правильності обчислення розміру пенсії. 05.06.2020 листом за №2601-2017/М-03/8-2200/20 Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повідомило позивача про те, що при переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням пенсіонера може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. Підстав для застосування середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2016, 2017 роки (5377,90), при переведенні з пенсії за вислугу років на пенсію за віком відсутні. Позивач з таким рішенням не погодився і звернувся до суду з даним адміністративним позовом. Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв`язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, переглядаючи справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду зазначає наступне. Відповідно до вимог частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Частиною першою статті 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначаються Законом України від 9 липня 2003 року №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV; у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин). Згідно з приписами частини другої статті 40 Закону №1058-IV, заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи. Частиною третьою статті 45 Закону № 1058-IV встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. Буквальний зміст наведених норм свідчить на користь того, що правила, які регулюють переведення з одного виду пенсії на інший поширюються виключно на ті три види пенсій, які призначаються за правилами Закону №1058-IV, тобто пенсії за віком, пенсії по інвалідності та пенсії у зв`язку з втратою годувальника. У тому ж випадку, коли особа одержує пенсію, призначену за нормами іншого законодавства, то призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону №1058-IV, зроблене після настання віку, що дає їй на це право, не може розглядатися як переведення з одного виду пенсії на інший, позаяк мова не йде про різні види виплат в одній солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Колегія суддів звертає увагу, що у постановах від 10.04.2019 (справа №211/1898/17) та 10.07.2018 (справа №520/6808/17) Верховний Суд зауважив, що частиною третьою статті 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Разом з тим, як убачається із матеріалів справи та не заперечується відповідачем, ОСОБА_1 у 2007 році була призначена пенсія за вислугу років, як працівнику освіти, відповідно до пункту "е" ст.55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-Х11, яка обчислена відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» , який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а за призначенням пенсії відповідно до Закону №1058-ІV позивач звернувся у 2018 році вперше. Таким чином, у випадку, коли особі було призначено пенсію за Законом України «Пенсійне забезпечення» за вислугу років, у подальшому, при розрахунку пенсії за віком за Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», такій особі показник середньої заробітної плати має враховуватися за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії, оскільки пенсія за віком передбачена іншим законом. Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем при призначенні позивачу пенсії за віком на підставі Закону №1058-ІV неправомірно застосовано показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2014-2016 роки, що є підставою для зобов`язання відповідача провести перерахунок призначеної позивачу пенсії за віком із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2015-2017 роки. Щодо доводів апеляційної скарги про пропущення позивачем строку звернення до суду, суд апеляційної інстанції зазначає наступне. Зазначаючи про звернення позивача з даним позовом поза межами встановленого законом строку, відповідач обчислює шестимісячний строк, з грудня 2018 року, від часу отримання пенсії, призначеної за Законом №158-1V, мотивуючи тим, що пенсія є періодичним платежем і тому з грудня 2018 року позивач знав про розміри та порядок виплати йому пенсії. Проте, з такими доводами колегія суддів не погоджується, враховуючи наступне. Пунктами 6, 7 частини п`ятої статті 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом. Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасника справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом, упродовж визначених для цього строків. Отже, учасник справи, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на пред`явлення позову, повинен забезпечити неухильне і своєчасне виконання своїх процесуальних обов`язків, вимог закону і суду, зокрема стосовно належного оформлення позовної заяви, в тому числі подання її у строки, встановлені КАС України або іншими законами, для чого особа має вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством. Відповідно до положень статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Верховний Суд, в постанові від 18 лютого 2021 року у справі №640/25034/19 зазначає, що "день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів. Цим днем може бути: день винесення рішення, яке оскаржується, якщо воно приймалося за участю особи; день отримання поштового відправлення, в якому особі надіслано рішення, яке вона оскаржує; день вчинення дії, яка оскаржується, якщо особа була присутня під час вчинення цієї дії; день, коли мало бути прийняте рішення (вчинено дію), якщо таке рішення (дія) не було прийняте (не була вчинена)." Велика Палата Верховного Суду ( справа № 510/1286/16-а, постанова від 24 грудня 2020 року) вважає, що, визначаючи початок перебігу строку звернення до адміністративного суду, важливо встановити той момент, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення її прав. У спорах, що виникають з органами ПФУ, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу ПФУ відповіді на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів, на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок. Отже, в цьому випадку початок перебігу строку звернення до адміністративного суду слід пов`язувати з датою отримання листа-відповіді, листа-роз`яснення від органу ПФУ на запит особи про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку. У даній справі позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькі області із заявою, в якій просив правильно обчислити розмір пенсії за віком, не погоджуючись з застосованим пенсійним органом порядком. Листом від 05.06.2020 за №2601-2017/М-03/8-2200/20 відповідач повідомив, що підстави для застосування середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2016, 2017 роки (5377,90), при переведенні з пенсії за вислугу років на пенсію за віком відсутні. З адміністративним позовом до суду позивач звернувся 06.08.2020, тобто в межах шестимісячного строку, який обраховується з наступного дня, після отримання позивачем відповіді від 05.06.2020 року Отже, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду задоволенню не підлягає. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до переконання в тому, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін. Одночасно слід зазначити, що в контексті положень п.6 ч.6 ст.12 КАС України дана справа відноситься до категорій справ незначної складності, а тому відповідно до п.2 ч.5 ст.328 цього Кодексу судове рішення за результатами її розгляду судом апеляційної інстанції в касаційному порядку оскарженню не підлягає. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 08 грудня 2020 року - без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Постанова суду складена в повному обсязі 18 березня 2021 року. Головуючий Франовська К.С. Судді Боровицький О. А. Курко О. П.