Постанова 4856 № 120/5285/20-а

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 120/5285/20-а Головуючий суддя 1-ої інстанції - Маслоід О.С. Суддя-доповідач - Курко О. П. 17 березня 2021 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Курка О. П. суддів: Гонтарука В. М. Білої Л.М. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 24 листопада 2020 року (м. Вінниця) у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, В С Т А Н О В И В : в вересні 2020 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 24 листопада 2020 року у задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору. Апелянт вважає оскаржувані податкові повідомлення-рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню, адже виходячи з податкових декларацій з ПДВ від 20.01.2020 року та 19.02.2020 року несвоєчасна сплата податків позивачем зумовлена саме несвоєчасною сплатою контрагентами за наданий товар на підставі договорів купівлі-продажу товарів від 23.10.2018 року № 1 та від 01.11.2018 року №2, №7 та №12. Водночас згідно з оборотно-сальдовою відомістю за грудень 2019 року, сальдо на кінець періоду становить 1 289 861 грн. 23 коп. Отже, виходячи з акту камеральної перевірки позивачем було сплачено узгоджене грошове зобов`язання з ПДВ у сумі 249 203 грн. 95 коп. Несвоєчасна сплата даного податку залежала не лише від позивача, а в першу чергу від його контрагентів. У відзиві на апеляційну скаргу відповідач заперечив наведені доводи апеляційної скарги, зазначивши про їх необґрунтованість та повне спростування в ході розгляду даної справи судом першої інстанції. Відповідач зазначив, що відповідальність за несвоєчасну сплату узгодженого грошового зобов`язання жодним чином не ставиться в залежність від здійснення зобов`язань контрагентів платника. Сторони в судове засідання не з`явилися, хоча про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Згідно п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання. Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі ч. 1 ст. 311 КАС України. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що 15.05.2020 року відповідачем проведено камеральну перевірку щодо порушення правил сплати (перерахування) узгодженої суми грошового зобов`язання з ПДВ, за результатами якої виявлено порушення позивачем термінів сплати податкового зобов`язання за податковою декларацією від 20.01.2020 року № 9332222126 на 49 дні та за податковою декларацією від 19.02.2020 року № 9029123110 на 29 дні. За результатами проведеної перевірки відповідачем складено акт про результати камеральної перевірки щодо порушення правил сплати (перерахування) узгодженої суми грошового зобов`язання з ПДВ від 15.05.2020 року № 6983/5005/ НОМЕР_1 . На підставі останнього відповідачем 04.06.2020 року прийняті податкові повідомлення-рішення №0052735005 та №0052725005. Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з даним позовом. Відмовляючи у задоволені позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем у визначені строки узгоджені суми грошового зобов`язання сплачені не були, що власне й не заперечувалося останнім під час розгляду даної справи. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне. Так, відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює ПК України, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Згідно п. 6.1 ст.6 ПК України податком є обов`язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу. Ст. 16 ПК України визначені обов`язки платника податків, згідно положень якої платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (п.п 16.1.3.), сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (п.п. 16.1.4). Положеннями ст. 36 ПК України визначено суть податкового обов`язку, згідно положень якої податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (п. 36.1). Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором (п. 36.2). Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом (п. 36.3). Відповідно до п. 180.1 ст. 180 ПК України для цілей оподаткування платником податку на додану вартість є: будь-яка особа, що провадить або планує провадити господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу; будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку. П. 126.1 ст. 126 ПК України встановлено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу. Відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до п. 54.3 ст. 54 ПК України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством. Згідно з п. 58.1 ст. 58 ПК України контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян). Системний аналіз наведених норм доводить, що на платника податку покладається обов`язок сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку. У разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання протягом визначених строків, він притягується до відповідальності у вигляді штрафу. Як свідчать матеріали справи, позивачем самостійно були подані податкові декларації з ПДВ і розрахунки коригування сум ПДВ. Однак позивачем протягом, встановленого ПК України, строку узгоджені суми грошового зобов`язання сплачені до державного бюджетну не були. Зазначені обставини були виявлені відповідачем за наслідками проведення камеральної перевірки щодо порушення правил сплати (перерахування) узгодженої суми грошового зобов`язання з ПДВ, внаслідок чого останнім були прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення. Факт несвоєчасної сплати не заперечується апелянтом. Несвоєчасну сплату узгоджених сум грошового зобов`язання позивач пояснює несвоєчасною сплатою контрагентами за наданий товар на підставі договорів купівлі-продажу товарів від 23.10.2018 року № 1 та від 01.11.2018 року № 2, № 7 та №

12. Однак, колегія суддів не приймає такі твердження до уваги, оскільки позивачем самостійно були визначені суми грошового зобов`язання. Крім того, положення ПК України не ставлять в залежність сплату податкового зобов`язання, зазначену у поданій податковій декларації, від своєчасності розрахунку контрагентів з платником податків. При цьому, позивачем не обґрунтовано, яким чином несвоєчасна сплата контрагентом його зобов`язань вплинула на несвоєчасну сплату позивачем самостійно визначених ним узгоджених грошових зобов`язань. У ПК України встановлено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу. Вимогами ПК України не передбачена також наявність поважних причин щодо несвоєчасної сплати грошового зобов`язання, не передбачена наявність важкого фінансового стану платника податку, яке надавало б йому право сплачувати податки в інші строки. Згідно п. 31.3. ст. 31 ПК України строк сплати податку та збору встановлюється відповідно до податкового законодавства для кожного податку окремо. Зміна платником податку, податковим агентом або представником платника податку чи контролюючим органом встановленого строку сплати податку та збору забороняється, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Такі випадки передбачені ст. 32 ПК України, у даному випадку не були застосовані сторонами по справі. Крім цього, вимогами ПК України передбачено надання податкових пільг певним категоріям платників податків, під які позивач не підпадає. Відтак, у даному випадку відсутні будь-які обставини, які б надавали позивачеві право сплати грошового зобов`язання в іншій строк. Враховуючи те, що позивачем у визначені строки узгоджені суми грошового зобов`язання сплачені не були, що власне й не заперечувалося останнім під час розгляду даної справи, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про правомірність прийнятих відповідачем податкових повідомлень-рішень від 04.06.2020 року № 0052725005 та № 0052735005, відповідно про відмову у задоволенні позовних вимог у цій частині. Що стосується вимоги позивача про скасування податкових повідомлень-рішень від 04.06.2020 року № 0052725005 та № 0052735005, суд зазначає наступне. Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову, суд може прийняти рішення про визнання та скасування індивідуального акту чи окремих його положень. Аналіз вищенаведеної норми свідчить про безпосередній взаємозв`язок визнання протиправним акту індивідуальної дії та його скасування у повному обсязі чи частково. Більш того, друга вимога є похідною та залежною від першої. Адже внаслідок визнання акту індивідуальної дії протиправним, неминучим є його скасування в повному обсязі чи частково. З огляду на те, що суд відмовив у задоволенні позовної вимоги про визнання протиправними податкових повідомлень-рішень від 04.06.2020 року № 0052725005 та № 0052735005, відповідно вимога про їх скасування також не підлягає задоволенню, як похідна. Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог. Оцінюючи позицію апелянта, колегія суддів вважає, що обставини, наведені в апеляційній скарзі, були ретельно перевірені та проаналізовані судом першої інстанції та їм була надана належна правова оцінка. Жодних нових аргументів, які б доводили порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, у апеляційній скарзі не зазначено. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 24 листопада 2020 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України. Постанова суду складена в повному обсязі 18 березня 2021 року. Головуючий Курко О. П. Судді Гонтарук В. М. Біла Л.М.