Постанова 4855 № 320/4814/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/4814/20 Суддя (судді) першої інстанції: Колеснікова І.С. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 березня 2021 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді Федотова І.В., суддів: Єгорової Н.М. та Чаку Є.В., за участю секретаря Бринюк Г.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2020 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,- ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суд з позовом до Головного управління Національної поліції в Київській області (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Національної поліції в Київській області від 04.05.2020 №284 про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників ГУНП в Київській області в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 ; визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Національної поліції в Київській області від 08.05.2020 №131 о/с по особовому складу; поновлення ОСОБА_1 на посаді дільничного офіцера поліції сектору превенції Сквирського ВП ГУНП в Київській області; стягнення на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2020 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції в Київській області від 04.05.2020 №284 про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників ГУНП в Київській області в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 . Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції в Київській області від 08.05.2020 №131 о/с по особовому складу в частині звільнення зі служби в поліції ОСОБА_1 . Поновлено ОСОБА_1 з 13.05.2020 на посаді дільничного офіцера поліції сектору превенції Сквирського відділу поліції. Стягнуто з Головного управління Національної поліції в Київській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з моменту незаконного звільнення і до дня винесення судом рішення про поновлення в розмірі 62410,04 грн., з якого підлягають відрахуванню обов`язкові податки та збори. У задоволенні решти адміністративного позову відмовити. Допущено до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 з 13.05.2020 на посаді дільничного офіцера поліції сектору превенції Сквирського відділу поліції та в частині стягнення з Головного управління Національної поліції в Київській області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць, з вирахуванням обов`язкових податків та зборів. Не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційної скаргою, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити, оскільки вважає, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, порушено норми процесуального права, та надано невірну правову оцінку обставинам справи. Доводи апелянта ґрунтуються на тому, що позивач своїми діями порушив вимоги п.6 ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, яким визначено, що поліцейський зобов`язаний утримуватися від дій які підривають авторитет Національної поліції України. Також, апелянт зазначає, що під час даного службового розслідування було виявлено порушення службової дисципліни позивачем, що виразилося у здійсненні вчинку, який призвів до значного розголосу у засобах масової інформації факту причетності до вчинення кримінальних правопорушень діючих працівників правоохоронних органів та зменшення авторитету поліції у суспільстві. Крім того, апелянт звертає увагу на висновки Верховного суду з даного питання, згідно яких дискредитація звання рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ є окремою підставою для звільнення, яке не пов`язано із порушенням кримінальної справи та набранням чинності вироком суду. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, які з`явились в судове засідання, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав. Відповідно до п.2 ч.1 ст.315, п.п.1, 4 ч.1 ст.317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Як вірно встановлено судом першої інстанції, старший лейтенант поліції ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , проходив з 15.04.2016 службу на посаді дільничного офіцера поліції сектору превенції Сквирскього ВП. Наказом начальника Головного управління Національної поліції в Київській області - полковника поліції Андрія Нєбитова від 28.04.2020 №700 «Про призначення службового розслідування» призначено службове розслідування за фактом можливих неправомірних дій окремих працівників Сквирського ВП ГУНП в Київській області. За наслідками проведеного службового розслідування начальником Головного управління Національної поліції в Київській області - полковником поліції А. Нєбитовим затверджено 30.04.2020 висновок службового розслідування за фактом можливих неправомірних дій окремих працівників Сквирського ВП ГУНП в Київській області. Наказом начальника Головного управління Національної поліції в Київській області - полковника поліції А. Нєбитова від 04.05.2020 №284 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників ГУНП в Київській області» за порушення службової дисципліни, статті 3, статті 8, підпунктів 1, 2 частини 1, частини 2, частини 3 статті 18, статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 2, 6 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» від 15.03.2018 за №2337-VIII, пункту 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179, пункту 6 розділу ІІ Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 08.02.2019 №100, статей 22, 24 Закону України «Про запобігання корупції», які виразилися у використанні свого службового становища з метою одержання неправомірної грошової вигоди, не доповіді керівництву відділу поліції про факт пропозиції надання та безпосередньо надання неправомірної вигоди цивільною особою, не повідомленні чергової служби відділу поліції про виявлення адміністративного правопорушення, вчиненні вчинку, який призвів до підриву авторитету Національної поліції України в суспільстві, не пред`явленні службового посвідчення на вимогу громадянина, несенні служби без нагрудного знаку на однострої, проявленні нещирості під час проведення службового розслідування дільничного офіцера поліції сектору превенції Сквирського ВП ГУНП в Київській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції. Наказом начальника Головного управління Національної поліції в Київській області - полковника поліції А. Нєбитова від 08.05.2020 №131 о/с «По особовому складу» старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 дільничного офіцера поліції сектору превенції Сквирського відділу поліції звільнено з 12.05.2020 зі служби в поліції за пунктом 6 (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію». Позивач, вважаючи вказані накази неправомірними, звернувся до суду з даним адміністративним позовом. Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги виходив з того, що відповідачем не дотримано критерію обґрунтованості, оскільки, приймаючи рішення про наявність в діях позивача ознак дисциплінарного проступку, яке тягне за собою звільнення, не враховано всіх обставин, які мали бути враховані. Так, суд першої інстанції констатував відсутність у матеріалах справи, зокрема, у матеріалах службового розслідування, належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження факту пропозиції надання неправомірної вигоди цивільною особою, фактичного отримання позивачем неправомірної вигоди від водія чи іншої особи із зупиненого поліцейськими автомобіля «Audi A6», номерний знак НОМЕР_2 . Зокрема, у дослідженому судом відеозаписі не зафіксовано обставини як водій чи інша особа передає кошти поліцейському чи кладе кошти у блокнот поліцейського. Колегія суддів суду апеляційної інстанції при прийнятті цієї постанови виходить з наступного. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України "Про Національну поліцію" від 02 липня 2015 № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII). Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону № 580-VIII поліцейський зобов`язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва. Згідно з ч. 1 ст. 64 Закону № 580-VIII особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: "Я, (прізвище, ім`я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки". Згідно зі ст. 19 Закону № 580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Частиною 2 вказаної статті визначено, що підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом. Дисциплінарним статутом Національної поліції України (далі - Дисциплінарний статут), затвердженим Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" від 15.03.2018 № 2337-VIII, визначено сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження. Так, відповідно до ч. 1 ст. 1 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників. Службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених ст. 18 Закону № 580-VIII зобов`язує поліцейського: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; 12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння. Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ від 09 листопада 2016 № 1179, під час виконання службових обов`язків поліцейський, серед іншого, повинен: - неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; - професійно виконувати свої службові обов`язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами; - неухильно дотримуватись антикорупційного законодавства України, обмежень, пов`язаних зі службою в Національній поліції України, визначених Законами України "Про Національну поліцію", «Про запобігання корупції» та іншими актами законодавства України; - виявляти повагу до гідності кожної людини, справедливо та неупереджено ставитися до кожного, незважаючи на расову чи національну приналежність, мову, стать, вік, віросповідання, політичні чи інші переконання, майновий стан, соціальне походження чи статус, освіту, місце проживання, сексуальну орієнтацію або іншу ознаку; - поводитися стримано, доброзичливо, відкрито, уважно і ввічливо, викликаючи в населення повагу до поліції і готовність співпрацювати; - контролювати свою поведінку, почуття та емоції, не дозволяючи особистим симпатіям або антипатіям, неприязні, недоброму настрою або дружнім почуттям впливати на прийняття рішень та службову поведінку; - інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді. Частиною 1 ст. 11 Дисциплінарного статуту визначено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. Цією ж статтею передбачено, що поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом. Згідно зі ст. 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції. Згідно з ч. 3 ст. 13 Дисциплінарного статуту до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну службову відповідність; пониження у спеціальному званні на один ступінь; звільнення з посади; звільнення із служби в поліції. Стаття 14 Дисциплінарного статуту: з метою з`ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування. <…> Порядок проведення службового розслідування встановлюється міністром внутрішніх справ України. Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення. <…> Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ. <…> За кожне порушення службової дисципліни накладається лише одне дисциплінарне стягнення. <…> При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов`язків, рівень кваліфікації тощо. <…> У разі притягнення до дисциплінарної відповідальності осіб рядового і начальницького складу, які мають дисциплінарне стягнення і знову допустили порушення службової дисципліни, дисциплінарне стягнення, що накладається, має бути більш суворим, ніж попереднє. <…> Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу. <…> Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до доповідної записки заступника начальника управління - начальника ВІОС УКЗ ГУНП в Київській області підполковника поліції Якеовенка Д. «Про можливі порушення службової дисципліни окремими працівниками ГУНП в Київській області», 28.04.2020 під час моніторингу засобів масової інформації у всесвітній мережі «Інтернет», в соціальній мережі «Facebook» виявлено критичну публікацію користувача « ОСОБА_3 » під назвою: «ІНФОРМАЦІЯ_1» щодо можливих неправомірних дій окремих працівників Сквирського ВП ГУНП в Київській області. Наказом начальника Головного управління Національної поліції в Київській області - полковника поліції Андрія Нєбитова від 28.04.2020 №700 «Про призначення службового розслідування» призначено службове розслідування за фактом можливих неправомірних дій окремих працівників Сквирського ВП ГУНП в Київській області. За наслідками проведеного службового розслідування начальником Головного управління Національної поліції в Київській області - полковником поліції А. Нєбитовим затверджено 30.04.2020 висновок службового розслідування за фактом можливих неправомірних дій окремих працівників Сквирського ВП ГУНП в Київській області. Так, підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з посади стали висновки службового розслідування про порушення позивачем службової дисципліни, статті 3, статті 8, підпунктів 1, 2 частини 1, частини 2, частини 3 статті 18, статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 2, 6 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, пункту 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, пункту 6 розділу ІІ Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, статей 22, 24 Закону України «Про запобігання корупції», які виразилися у використанні свого службового становища з метою одержання неправомірної грошової вигоди, не доповіді керівництву відділу поліції про факт пропозиції надання та безпосередньо надання неправомірної вигоди цивільною особою, не повідомленні чергової служби відділу поліції про виявлення адміністративного правопорушення, вчиненні вчинку, який призвів до підриву авторитету Національної поліції України в суспільстві, не пред`явленні службового посвідчення на вимогу громадянина, несенні служби без нагрудного знаку на однострої, проявленні нещирості під час проведення службового розслідування. Відповідно до статті 22 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 №1700-VII, особам, зазначеним у частині першій статті 3 цього Закону, забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов`язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, у тому числі використовувати будь-яке державне чи комунальне майно або кошти в приватних інтересах. За приписами частини першої статті 24 зазначеного Закону, особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняні до них особи у разі надходження пропозиції щодо неправомірної вигоди або подарунка, незважаючи на приватні інтереси, зобов`язані невідкладно вжити таких заходів: 1) відмовитися від пропозиції; 2) за можливості ідентифікувати особу, яка зробила пропозицію; 3) залучити свідків, якщо це можливо, у тому числі з числа співробітників; 4) письмово повідомити про пропозицію безпосереднього керівника (за наявності) або керівника відповідного органу, підприємства, установи, організації, спеціально уповноважених суб`єктів у сфері протидії корупції. Колегія суддів звертає увагу, що особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: «Я, (прізвище, ім`я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки» (стаття 64 Закону №580-VIII). Отже, діяльність поліцейського має відповідати не тільки положенням Конституції і чинного законодавства, а й моральним принципам і нормам. При цьому етичний кодекс, яким поліцейські повинні керуватися, не просто спирається на загальноприйняту мораль, а й конкретизує її вимоги відповідно до специфіки службової діяльності, неординарних обов`язків і повноважень, що покладаються на них. Поведінка поліцейського має відповідати очікуванню громадськості й забезпечувати довіру суспільства та громадян до поліції, не тільки під час виконання службових обов`язків, а й у повсякденному житті. Працівник поліції має усвідомлювати, що займана посада є виявом довіри народу, стверджувати та відстоювати честь і гідність свого звання, несучи відповідальність перед державою і суспільством та вживати заходів задля підвищення авторитету і позитивного іміджу органів поліції. Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 22 липня 2020 року у справі № 804/8515/17. Таким чином, враховуючи наведені норми правового регулювання, оцінюючи обставини викладені у висновку службового розслідування, матеріали службового розслідування, та відеозапис, який міститься в матеріалах справи, колегія суддів дійшла висновку про наявність вчиненого позивачем порушення як службової дисципліни так і присяги поліцейського. Поведінка позивача та його дії, у даному випадку, свідчать про порушення вимог антикорупційного законодавства, ст. 18 Закону № 580-VIII, ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту. Так, колегія суддів повністю погоджується з доводами апелянта про те, що дії позивача дискредитують Національну поліцію України як орган державної влади. В контексті спірних правовідносин, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки. Дискредитація звання рядового і начальницького складу національної поліції за своєю суттю полягає у вчиненні такого проступку, що підриває довіру та авторитет таких органів і їх працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби. Вчинки, що дискредитують працівників національної поліції та власне національна поліція, пов`язані насамперед із низкою моральних вимог, які пред`являються до них під час здійснення службових функцій та у повсякденному житті. Застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням певних обставин та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень. Зазначена правова позиція знаходить своє відображення в постановах Верховного Суду від 05.05.2019 у справі №825/1902/16, від 17.07.2019 у справі №806/2555/17, від 07.03.2019 у справі № 819/736/18, від 26.01.2021 у справі № 2140/1342/18. Колегія суддів наголошує, що положення статей 8, 18 Закону України «Про Національну поліцію», а також приписів Правил етичної поведінки поліцейських, покладають на поліцейського обов`язок бути прикладом у дотриманні законності, службової дисципліни, бездоганному виконанні вимог Присяги працівника поліції, статутів, наказів, норм моралі, етичної поведінки поліцейських. Виходячи з правового регулювання спірних відносин, позивач, у силу своїх службових обов`язків, був зобов`язаний не допускати вчинків, що ганьблять звання працівника поліції або підривають авторитет поліції, інших відносин, які носять корисливий або протиправний характер. Зазначена поведінка позивача безумовно призвела до підриву авторитету органів внутрішніх справ, формування негативної думки у населення про поліцію та дискредитації звання працівника поліції, що, відповідно, свідчить про особисту недисциплінованість позивача та недотримання ним вимог законодавства, присяги працівника поліції та посадових обов`язків. З огляду на встановленні службовим розслідуванням обставини, колегія суддів дійшла висновку, що застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення є обґрунтованим, правомірним і пропорційним. Дисциплінарний проступок позивача виявився у недотриманні принципів діяльності поліцейського та вчиненні дій несумісних з вимогами, що пред`являються до професійно-етичних якостей поліцейських. Посилання позивача на безпідставність та необґрунтованість твердження відповідача про вчинення першим вказаного дисциплінарного проступку, з огляду на те, що матеріали за заявою ОСОБА_2 про протиправні дії працівників поліції направлені до Територіального управління Державного бюро розслідувань і позивачу не повідомлено про підозру у вчиненні будь - якого злочину, колегія суддів оцінює критично з огляду на те, що у межах розгляду даної справи не досліджується питання наявності або відсутності вини в діях позивача щодо вчинення кримінального правопорушення, а надається правова оцінка обставинам наявності або відсутності вчинення ним дисциплінарного проступку. При цьому наявність факту притягнення до кримінальної відповідальності або відсутність такого факту не спростовує можливості притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності за наявності відповідних підстав. У спірних правовідносинах дисциплінарне стягнення до позивача було застосоване за поведінку, що є несумісною з проходженням служби в поліції та не відповідає званню працівника поліції, а не за вчинення кримінального правопорушення чи у зв`язку із врученням підозри у вчиненні кримінального правопорушення. Вчинення поліцейським діяння, за яке передбачено одночасно різні види юридичної відповідальності, зокрема дисциплінарну, кримінальну та/або адміністративну, не у всіх випадках ставить їх у залежність одне від одного. Підстави для звільнення зі службі в поліції, як притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, або кримінального правопорушення, не слід ототожнювати із підставами для притягненням до дисциплінарної відповідальності. Щодо останньої, то види дисциплінарних стягнень, які можуть застосовуватися до поліцейських, установлені у статті 12 Дисциплінарного статуту. Підставою для застосування цих стягнень є вчинення дисциплінарних проступків, а саме невиконання чи неналежне виконання службової дисципліни. Ці обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з`ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтовуючи при цьому своє рішення у відповідному наказі, у тому числі в частині обрання виду стягнення. Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 10.07.2019 року у справі №802/1150/17. Враховуючи викладене, колегія суддів вважає помилковими висновки суду першої інстанції щодо протиправності наказу Головного управління Національної поліції в Київській області від 04.05.2020 №284 про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників ГУНП в Київській області в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 та наказу Головного управління Національної поліції в Київській області від 08.05.2020 №131 о/с по особовому складу та їх скасування, та відповідно, наявності підстав для поновлення позивача на службі. З урахуванням того, що оскаржувані рішення відповідача прийняті на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення позову. Враховуючи вищевикладене та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було неповно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи та є підставою для його скасування. Керуючись статтями 34, 243, 317, 321, 325, 328, 329, 331 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Київській області задовольнити. Рішення Київського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2020 року скасувати та ухвалити постанову, якою у задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відмовити. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 329-331 КАС України. Головуючий суддя: Судді: Повний текст постанови виготовлено 18.03.2021 року.