Постанова 4851 № 440/7376/20

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 березня 2021 р. Справа № 440/7376/20 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Рєзнікової С.С., Суддів: Мельнікової Л.В. , Бегунца А.О. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 13.01.2021, головуючий суддя І інстанції: Чеснокова А.О., вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, повний текст складено 13.01.21 по справі № 440/7376/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, в якому просив суд: - визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови провести на основі матеріалів пенсійної справи перерахунок та виплату позивачу з 01.01.2012 по 31.12.2013 та з 03.08.2014 року по 31.12.2014 державної пенсії по інвалідності як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи у розмірі 10 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров`ю у розмірі 100 процентів мінімальної пенсії за віком відповідно до статей 50, 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області провести на основі матеріалів пенсійної справи перерахунок та виплату позивачу з 01.01.2012 по 31.12.2013 та з 03.08.2014 по 31.12.2014 державної пенсії по інвалідності як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи у розмірі 10 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров`ю у розмірі 100 процентів мінімальної пенсії за віком відповідно до статей 50, 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з урахуванням раніше проведених виплат. Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 13.01.2021 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії повернуто позивачу. Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, згідно з якою апелянт просить суд скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу. На підставі положень ч. 2 ст. 312 Кодексу адміністративно судочинства України справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши ухвалу суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне. Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 15.12.2020 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії залишено без руху та визначено спосіб усунення недоліків, шляхом подання до Полтавського окружного адміністративного суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду разом із доказами поважності причин пропуску позивачем такого строку або інших доказів на підтвердження факту дотримання останнім строку звернення до адміністративного суду з позовом. 29.12.2020 на виконання вимог ухвали суду від 15.12.2020 від позивача надійшла заява, в якій заявник просить суд першої інстанції відкрити провадження по справі №440/7376/20, в обґрунтування якої вказано, що адміністративний позов з вимогами, пов`язаними з виплатами сум пенсій за минулий час, у тому числі сум будь-яких її складових, може бути подано без обмеження будь-яким строком. Крім того зазначено, що у разі порушення пенсійним органом законодавства про пенсійне забезпечення не слід застосовувати шестимісячний строк звернення до адміністративного суду, встановлений ч. 2 ст. 122 КАС України. Постановляючи ухвалу про повернення позовної заяви, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем пропущено строки звернення до суду та не заявлено клопотання про поновлення строків звернення до суду. Колегія суддів не погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції та зазначає наступне. Так, відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Згідно з положеннями ч. ч. 2, 3 ст. 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Відповідно до ч. 2 ст. 123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву. Застосовуючи строки у соціальній сфері, потрібно розрізняти право особи на соціальний захист та право особи на судовий захист. Право на соціальний захист особи реалізується відповідним суб`єктом владних повноважень, як правило органом пенсійного фонду, за зверненням такої особи з проханням надати певний статус та здійснити відповідні виплати. У випадку, якщо особа вважає, що існує спір у публічно-правовій сфері стосовно реалізації її права на соціальний захист, зумовлений протиправними рішеннями, діями або бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, така особа може звернутися до адміністративного суду з позовом, що буде способом реалізації права на судовий захист. Відповідно до ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Положеннями ст.ст. 55, 124 Конституції України гарантовано захист права і свобод людини і громадянина судом. У триваючих правовідносинах суб`єкт владних повноважень протягом певного проміжку часу ухиляється від виконання своїх зобов`язань (триваюча протиправна бездіяльність) або допускає протиправну поведінку (триваюча протиправна діяльність) по відношенню до фізичної або юридичної особи. Прикладом таких правовідносин є правовідносини, що виникають у сфері реалізації права громадян на соціальний захист (пенсійне забезпечення, виплата заробітної плати тощо). Предметом позову в категорії справ стосовно соціального захисту є дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, пов`язані з соціальними виплатами, які можуть бути регулярними, періодичними, одноразовими, обмеженими в часі платежами, а тому строк на соціальний захист та строки звернення до суду залежать також від виду відповідного платежу як форми соціального захисту з боку держави. Відлік строків для звернення з метою реалізації права на соціальний захист розпочинається з моменту отримання відповідним суб`єктом владних повноважень заяви особи, до якого додано пакет необхідних документів. У свою чергу, відлік строків для звернення до суду (у випадку незгоди особи з відповідним рішенням, дією чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень за результатами розгляду зазначеної заяви) розпочинається з моменту коли особа дізналася або повинна була дізнатися про таке порушення своїх прав, крім випадків, якщо інше прямо не передбачено законом. При застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та повернення позовної заяви на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави. Відповідно до ч. 2 ст. 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування», нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Системний аналіз даної статті дає підстави дійти до висновку, що строкового обмеження стосовно виплати пенсії у визначеному законодавством розмірі за минулий час, яку особа не отримувала у зв`язку з неправильним нарахуванням або непроведенням перерахунку пенсії з вини відповідного суб`єкта владних повноважень, немає. Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною Верховним Судом у постановах від 16.07.2020 у справі № 182/3773/15-а, від 15.09.2020 у справі № 635/7878/16-а. На підставі викладеного вище колегія суддів дійшла висновку, що у разі порушення пенсійним органом законодавства про пенсійне забезпечення, застосовування шестимісячного строку звернення до адміністративного суду, встановленого ст. 122 КАС України, матиме наслідком неможливість реалізувати особою, передбачене Законом України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування», право пенсіонера на виплату сум пенсії за минулий час без обмеження строку у визначеному законодавством розмірі. Судовим розглядом встановлено, що позивач звернувся до пенсійного органу з заявою про перерахунок пенсії. Однак, відповідачем, за результатами розгляду заяви позивача, відмовлено в проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 . Саме отримання позивачем відмови в проведенні перерахунку пенсії слугувало підставою для звернення до суду з метою захисту порушених прав з боку суб`єкта владних повноважень. З урахуванням вказаного, колегія суддів вважає передчасним висновок суду першої інстанції про порушення позивачем строку, визначеного положеннями ч. 2 ст. 122 КАС України, звернення до суду за захистом порушеного права, з урахуванням тієї обставини, що про порушення прав в спірних правовідносинах позивачу стало відомо, зокрема, після отримання за результатами розгляду заяви про перерахунок пенсії відмови пенсійного органу. З урахуванням вказаного вище, колегія суддів дійшла висновку, що постановляючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви позивачу. Відповідно до ст. 320 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. Враховуючи, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, а також судом першої інстанції під час постановлення ухвали від 13.01.2021 порушено норми процесуального права, апеляційна скарга підлягає задоволенню, ухвала Полтавського окружного адміністративного суду від 13.01.2021 скасуванню, а справа №440/7376/20 направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду. Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 13.01.2021 по справі №440/7376/20 скасувати, справу № 440/7376/20 направити до Полтавського окружного адміністративного суду для продовження розгляду. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя С.С. Рєзнікова Судді Л.В. Мельнікова А.О. Бегунц