Постанова 4851 № 520/7387/2020

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 березня 2021 р.Справа № 520/7387/2020 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Бегунца А.О., Суддів: Мельнікової Л.В. , Рєзнікової С.С. , за участю секретаря судового засідання Машури Г.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.09.2020 року, головуючий суддя І інстанції: Кухар М.Д., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 28.09.20 року по справі № 520/7387/2020 за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправною та скасування вимоги, ВСТАНОВИВ: Позивач, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області (далі - відповідач), в якому просив суд: визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 10.02.2020 року №Ф-64635-17 в розмірі 27079,26 грн., прийняту ГУ ДПС у Харківській області. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що вимога про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 10.02.2020 року №Ф-64635-17 прийнята протиправно, відтак підлягає скасуванню у судовому порядку. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2020 року у задоволенні вказаного позову відмовлено. Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, не з`ясування всіх обставин у справі, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд скасувати рішення та прийняти нове, яким задовольнити позов у повному обсязі. Зокрема, апелянт посилався на те, що судом першої інстанції не враховано всі обставини справи, оскільки розрахунок заборгованості ФОП ОСОБА_1 зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування наданий відповідачем ґрунтується виключно на інформації, яка міститься в інформаційній системі органу доходів і зборів, а саме - зворотному боці облікової картки платника ЄСВ фізичної особи-підприємця. Однак, зворотній бік облікової картки платника ЄСВ не є первинним документом, він не підтверджує жодних виплат доходів підприємцю і не може бути підставою нарахування та сплати єдиного соціального внеску в розумінні ч.3 ст.9 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Крім того, зазначає, що оскаржувана вимога прийнята з порушенням норм, встановлених Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449. Відповідач правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався. Відповідно до положень ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Колегія суддів заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги рішення суду першої інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що відповідно до реєстраційних даних в інформаційній системі податкової служби ФОП ОСОБА_1 перебуває на обліку з 04.08.2000 в Ізюмському управлінні Головного управління ДПС у Харківській області (м.Балаклія), під час проведення підприємницької діяльності знаходиться на загальній системі оподаткування. У зв`язку з порушенням термінів сплати єдиного внеску позивачем контролюючим органом складено вимогу про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 10.02.2020 року №Ф-64635-17 в розмірі 27079,26 грн. Не погоджуючись з вказаною вище вимогою, позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з даним адміністративним позовом. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з їх необґрунтованості. Колегія суддів частково не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне. Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Пунктом 2 ч.1 ст.1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" визначено, що єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування. Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування платниками єдиного внеску є, зокрема, фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування; особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності. Відповідно до п.1 ч.2 ст.6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" платник єдиного внеску зобов`язаний: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок. Приписами ч. 1 ст. 7 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування встановлено, що єдиний внесок нараховується: для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць. У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов`язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску. Для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску. Абзацом 3 ч.8 ст.9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" передбачено, що платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок. За правилом абз.1 ч.5 ст.9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для його зарахування, крім єдиного внеску, який сплачується в іноземній валюті розташованими за межами України підприємствами, установами, організаціями (у тому числі міжнародними) за працюючих у них громадян України та громадянами України, які працюють або постійно проживають за межами України, відповідно до договорів про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування За визначенням п.6 ч.1 ст.1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування") недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена податковим органом у випадках, передбачених цим Законом. Відповідно до ч.10 ст.25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу. Згідно з п.2 ч.11 ст.25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум. Отже, базою нарахування пені і застосування штрафу є саме недоїмка з ЄСВ, а підставою реалізації перелічених мір юридичної відповідальності момент скоєння особою діяння з оплати ЄСВ поза межами визначеного законом строку. Процедуру нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) страхувальниками, визначеними Законом України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - Закон), нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів органами доходів і зборів визначає Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, яка затверджена наказом Міністерства фінансів України 20.04.2015 за №

449. Відповідно до ч. 2 розділу 6 Інструкції №449 у разі виявлення платником своєчасно не нарахованих сум єдиного внеску такі платники зобов`язані самостійно обчислити ці внески, відобразити у звітності, що подається платником до органів доходів і зборів, та сплатити їх. Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена в строки, встановлені Законом, обчислена органами доходів і зборів у випадках, передбачених Законом, є недоїмкою. Відповідно до ч. 1,5 ст. 9 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування єдиний внесок обчислюється виключно у національній валюті, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі. Сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів для його зарахування. Платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця. Платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок. У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця її останнім звітним періодом є період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності такої фізичної особи. Відповідно до п. 54.1 ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою. Так, п.1 розділу VII Інструкції № 449 встановлено, що за порушення норм законодавства про єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до платників, на яких згідно із Законом покладено обов`язок нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок, застосовуються фінансові санкції (штрафи та пеня) відповідно до Закону. Підпункт 2 пункту другого розділу VII Інструкції №449 передбачено, що за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення у період до 01 січня 2015 року, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення, починаючи з 01 січня 2015 року накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум. При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за формою згідно з додатком 12 до цієї Інструкції. Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів. При застосуванні штрафів, зазначених у цьому підпункті, приймається одне рішення на всю суму сплаченої (погашеної) недоїмки незалежно від періодів та кількості випадків сплати за вказані періоди. Пункт сьомий розділу VII Інструкції №449 визначає, що рішення про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених пунктами 2, 3, 5 та 6 цього розділу, за наслідками розгляду акта та інших матеріалів про порушення приймає начальник відповідного органу доходів і зборів або його заступник. Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що підпунктом 2 пункту другого розділу VII Інструкції №449, чітко передбачено, що розрахунок фінансової санкції (за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску) здійснюється на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів. Вказаний висновок також наведений також і у постанові Верховного Суду від 13.11.2018 по справі №813/4686/16, в якій, зокрема, зазначено: Посилання суду апеляційної інстанції з цього приводу (а саме, що прийняттю рішення має передувати перевірка та складення акту за її результатами) на пункт сьомий розділу VII вищевказаної Інструкції, яким передбачено, що рішення про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених пунктами 2, 3, 5 та 6 цього розділу, за наслідками розгляду акта та інших матеріалів про порушення приймає начальник відповідного органу доходів і зборів або його заступник, є недоречним, з огляду на те, що зазначена норма стосується також і прийняття рішень про нарахування пені та застосування штрафів і відносно інших видів порушень, зокрема за несплату, неповну сплату або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (п. 5), розрахунок штрафної санкції за яке (порушення) здійснюється виключно за даними акта документальної перевірки платника єдиного внеску. Крім того, вказаний п.7 розділу VII Інструкції №449 передбачає, що рішення приймається не лише за наслідками розгляду акта, а й за наслідками розгляду інших матеріалів про порушення. Згідно наданого відповідачем розрахунку сума, що визначена оскаржуваною вимогою нарахована наступним чином: у 2016 році нарахований єдиний внесок за 2015 рік - 8128,82 грн. - сплачено 651,20 грн. за рахунок переплати, борг на 31.12.2016 р. складає 7477,62 гривні; у 2017 році нарахований єдиний внесок за 2016 рік - 8800,00 грн. - сплачено 400 грн., борг на 31.12.2017 р. складає 15877,62 гривні; у 2018 році нарахований єдиний внесок за 2017 рік - 9691,00 грн., за І квартал 2018 року - 2457,18 грн. (819,06 грн. х 3 міс.), II квартал 2018 року - 2457,18 грн. (819,06 грн х З міс.), III квартал - 2457,18 грн. (819,06 грн х 3 міс.). Разом нараховано єдиного внеску 17062,54 грн., сплачено 19335,00 грн., борг на 31.12.2018 р. складає 13605,36 грн.; у 2019 році нарахований єдиний внесок за IV квартал 2018 року - 2457,18 грн. (819,06 грн. х 3 міс.), І квартал 2019 року - 2754,18 грн. (918,06 грн. х 3 міс.), II квартал 2019 року - 2754,18 грн. (918,06 грн. х 3 міс.), III квартал 2019 року - 2754,18 грн (918,06 грн. х 3 міс.). Разом нараховано єдиного внеску 10719,72 грн., сплата в 2019 році відсутня, борг - 24325,08 грн.; у 2020 році нарахований єдиний внесок за 4 квартал 2019 року - 2754,18 грн. (918.06 грн. х 3 міс.), сплата відсутня, борг складає 27079,26 гривень. Крім того, згідно акту документальної планової виїзної перевірки від 17.11.2017 №20437/20-40-13-02/ НОМЕР_1 - 102071,98 грн., 16239,62 грн., донараховано за результатами скарги ДФС України 7046,73 грн., на загальну суму 125358,33 грн., яка скасована за рішенням суду по справах №820/5112/18, №820/4405/18 повне скасування. Так, судом встановлено, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 23.10.2019 у справі №820/5112/18 позовну заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 39599198) про визнання протиправним та скасування рішення - задоволено. Скасовано рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску № 0049871302 від 16.03.2018, прийняте ГУ ДФС у Харківській області. В апеляційному порядку рішення суду не оскаржене. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 01.11.2018, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 07.03.2019, адміністративний позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 13.12.2017 року №0104471302, № 0103801302, № 0103841302, № 0104511302, № 0103861302, №0103871302. Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що вимога Головного управління ДПС у Харківській області про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 10.02.2020 року №Ф-64635-17 на суму 21570,90 грн підлягає скасуванню в розмірі 13605 гривень 36 коп., оскільки в зазначеній частині скасована за рішенням суду по справах №820/5112/18, №820/4405/18. Водночас слід зазначити про відсутність підстав скасування решти суми недоїмки. Так, у 2019 році нарахований єдиний внесок за IV квартал 2018 року - 2457,18 грн. (819,06 грн. х 3 міс.), І квартал 2019 року - 2754,18 грн. (918,06 грн. х 3 міс.), II квартал 2019 року - 2754,18 грн. (918,06 грн. х 3 міс.), III квартал 2019 року - 2754,18 грн (918,06 грн. х 3 міс.). Разом нараховано єдиного внеску 10719,72 грн., сплата в 2019 році відсутня, борг - 24325,08 грн.; у 2020 році нарахований єдиний внесок за 4 квартал 2019 року - 2754,18 грн. (918.06 грн. х 3 міс.), сплата відсутня. Колегія суддів зауважує, що визначальним для вирішення справи є встановлення фактів несплати (несвоєчасної) сплати позивачем ЄСВ на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів, а саме зворотного боку облікової картки платника ЄСВ Фізичної особи підприємця, а також первинних документів щодо нарахування (декларації, розрахунки) та сплати (платіжні доручення) і виключно на підставі встановленого надати оцінку правомірності нарахування контролюючим органом штрафних санкцій та пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, згідно оскаржуваних рішень.. Доказів сплати ЄСВ позивачем за IV квартал 2018 року, І квартал 2019 року, II квартал 2019 року, III квартал 2019 року, за IV квартал 2019 року не надано, судом під час розгляду справи не встановлено. Таким чином, в зазначеній частині вимога контролюючого органу є правомірною та скасуванню не підлягає. На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення вказаної частини позовних вимог. Відповідно до ч.ч.1-4 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. Згідно ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. З урахуванням встановлених обставин у справі, колегія суддів вважає, що рішення суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування вимоги Головного управління ДПС у Харківській області про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 10.02.2020 року №Ф-64635-17 в розмірі 13605 гривень 36 коп. підлягає скасуванню з прийняттям в цій частині нового судового рішення про задоволення позову в цій частині. В іншій частині рішення суду є законним та обґрунтованим, а тому скасуванню не підлягає. Керуючись ст. ст. 243, 250, 310, 311, 315, 317, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.09.2020 року по справі № 520/7387/2020 скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування вимоги Головного управління ДПС у Харківській області про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 10.02.2020 року №Ф-64635-17 в розмірі 13605 гривень 36 коп., з прийняттям нової постанови про задоволення позову в цій частині. В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.09.20 по справі №520/7387/2020 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя (підпис)А.О. Бегунц Судді(підпис) (підпис) Л.В. Мельнікова С.С. Рєзнікова Повний текст постанови складено 19.03.2021