Постанова Південно-західний апеляційний господарський суд № 915/1429/20
від 18.03.2021НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД _____________________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 березня 2021 року м. ОдесаСправа № 915/1429/20 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Будішевської Л.О. суддів Таран С.В., Поліщук Л.В. при секретарі судового засідання Соколовій М.В. за участю представників учасників справи: від ТОВ «Свантовіт» - Скалов С.Ю., від ТОВ «Сендер К» - не з`явився, від ТОВ «Престиж 2021» - Крайнюков М.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Престиж 2021» на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 10.02.2021, постановлену суддею Давченко Т.М., м. Миколаїв про забезпечення позову у справі № 915/1429/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Свантовіт» до відповідачів:
1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Сендер К»
2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Престиж 2021» про усунення перешкод у користуванні майном, ВСТАНОВИВ: У листопаді 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Свантовіт» (далі ТОВ «Свантовіт») звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сендер К» (далі ТОВ «Сендер К»), в якому просило суд усунути перешкоди у користуванні нежитловим приміщенням площею 1563,5 кв.м., розташованим за адресою: м. Миколаїв, вул. Комсомольська, 11/11 (далі нерухоме майно) ? шляхом надання вільного доступу до указаного приміщення для здійснення своєї господарської діяльності. Позов мотивований тим, що ТОВ «Сендер К», як новий власник нежитлового приміщення, чинить позивачу, як орендарю, перешкоди у користуванні орендованим нерухомим майном. Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 07.12.2020 вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 915/1429/20. Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 09.02.2021 залучено до участі у справі співвідповідачем Товариство з обмеженою відповідальністю «Престиж 2021» (далі ТОВ «Престиж 2021»). Ухвала мотивована тим, що ТОВ «Сендер К» після відкриття провадження у даній справі відчужено спірний об`єкт нерухомості на користь ТОВ «Престиж 2021». 09.02.2021 від ТОВ «Свантовіт» надійшла заява про забезпечення позову, в якій позивач просив суд: накласти арешт на спірне нерухоме майно та заборонити ТОВ Престиж 2021 вчиняти з ним дії, спрямовані на зміну цільового використання, проводити будь-які будівельні роботи, пов`язані зі зміною внутрішньої та зовнішньої конфігурації приміщень, зміну адреси нерухомого майна, укладати договори, вчиняти інші правочини стосовно надання/передачі вказаного нерухомого майна в оренду, користування, управління, тощо. Заява мотивована тим, що ТОВ «Сендер К» після відкриття провадження у даній справі відчужено спірний об`єкт нерухомості на користь ТОВ «Престиж 2021». Такі дії свідчать про створення умов, що унеможливлять виконання рішення суду в даній справі в разі задоволення позову ТОВ «Свантовіт». Однією зі складових умов ефективного захисту речових прав позивача, за поновленням яких він звернувся до суду, є створення умов, в яких нерухоме майно, право користування яким належить позивачу, буде перебувати до вирішення спору по суті у однієї особи. Позивач зазначив, що невжиття запропонованих ним заходів забезпечення позову дозволить власнику майна безперешкодно, у будь який, час передавати право користування річчю іншим особам, що може спричинити затягування строків розгляду справи у зв`язку з постійним залученням співвідповідачів чи третіх осіб. Ймовірність зміни власника нерухомого майна чи передання його у користування третім особам та створення перешкод для виконання рішення суду та реалізації речових прав позивача дуже висока, адже, як свідчать матеріали справи ТОВ «Сендер К» вже здійснило відчуження нерухомого майна після порушення провадження у справі, що призвело до необхідності залучення нового власника у якості співвідповідача. Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 10.02.2021 заяву ТОВ «Свантовіт» задоволено повністю: накладено арешт на нерухоме майно та заборонено ТОВ «Престиж 2021» вчиняти з ним дії, спрямовані на зміну цільового використання приміщень, проводити будь-які будівельні роботи, пов`язані зі зміною внутрішньої та зовнішньої конфігурації приміщень, зміну адреси нерухомого майна; укладати договори, вчиняти інші правочини стосовно надання/ передачі вказаного нерухомого майна в оренду, користування, управління, тощо. Місцевий господарський суд виходив з того, що наявність у ТОВ «Престиж 2021» правомочностей власника майна вказує на можливість у будь-який момент, в тому числі під час розгляду справи судом, але до прийняття ним остаточного рішення у справі, розпорядитись спірною нерухомістю на користь третіх осіб. ТОВ «Престиж 2021» може внести до приміщення зміни, які в подальшому ускладнять або унеможливлять використання його позивачем для провадження своєї господарської діяльності. Не погодившись з постановленою ухвалою суду, ТОВ «Престиж 2021» подало на неї апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати, прийняти нове рішення, якими заяву ТОВ «Свантовіт» залишити без задоволення. Апеляційна скарга мотивована тим, що п. 1 ч. 1 ст. 137 ГПК України вказує виключно на спори, які виникають з майнових відносин стосовно об`єктів нерухомості, а не у спорах немайнового характеру. Оскаржуваною ухвалою суд фактично заборонив ТОВ «Престиж 2021» здійснювати вільне розпорядження своїм майном. В матеріалах справи відсутні докази, які б вказували на те, що ТОВ «Престиж 2021» має на меті змінити адресу чи переобладнати приміщення. Суд незаконно заборонив ТОВ «Престиж 2021» укладати договори на управління своїм майном. Заява про вжиття заходів забезпечення позову має бути надіслана іншим учасникам справи, чого позивачем зроблено не було. Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.02.2021 для розгляду вказаної апеляційної скарги сформовано колегію суддів у складі головуючого судді Будішевської Л.О., суддів Таран С.В., Поліщук Л.В. Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.03.2021 за апеляційною скаргою ТОВ «Престиж 2021» на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 10.02.2021 про забезпечення позову у справі № 915/1429/20 відкрито апеляційне провадження, встановлено ТОВ «Свантовіт» та ТОВ «Сендер К» строк до 12.03.2021 для подання відзиву, роз`яснено учасникам справи про їх право у цей же строк подати до суду будь-які заяви чи клопотання стосовно процесуальних питань, призначено апеляційну скаргу до розгляду на 18.03.2021 о 10:00 год. 11.03.2021 від ТОВ «Свантовіт» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено про її безпідставність та необґрунтованість, зокрема, що п. 1 ч. 1 ст. 137 ГПК України не містить вказівки на те, що ця норма застосовується лише у спорах майнового характеру. Також зазначено, що скаржник безпідставно посилається на те, що суд незаконно заборонив ТОВ «Престиж 2021» укладати договори на управління своїм майном. 12.03.2021 від представника ТОВ «Свантовіт» адвоката Скалова С.Ю. надійшла заява про його участь в судовому засіданні 18.03.2021 о 10:00 год. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, яка ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.03.2021 задоволена. В судове засідання з`явились представники ТОВ «Престиж 2021» та ТОВ «Свантовіт». Представник ТОВ «Престиж 2021» просив задовольнити апеляційну скаргу, скасувати ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 10.02.2021 про забезпечення позову у справі № 915/1429/20, прийняти нове рішення, яким залишити заяву ТОВ «Свантовіт» без задоволення. Представник ТОВ «Свантовіт» заперечував проти доводів та вимог апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду без змін. Представник ТОВ «Сендер К» в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників учасників справи, перевіривши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія зазначає наступне. Предметом спору у даній справі є вимога орендаря усунути йому перешкоди у користуванні орендованим нежитловим приміщенням шляхом надання вільного доступу для здійснення своєї господарської діяльності. В якості підстав для задоволення позову зазначено, що новим власником нежитлового приміщення чиняться перешкоди у користуванні орендованим нерухомим майном. Предметом поданої заяви є вимоги накласти арешт на нерухоме майно та заборонити ТОВ «Престиж 2021» вчиняти з ним дії, спрямовані на зміну цільового використання приміщень, проводити будь-які будівельні роботи, пов`язані зі зміною внутрішньої та зовнішньої конфігурації приміщень, зміну адреси нерухомого майна; укладати договори, вчиняти інші правочини стосовно надання/ передачі вказаного нерухомого майна в оренду, користування, управління, тощо. Відповідно до ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позову, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності ускладнення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів, а також ймовірності ускладнення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу. Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб`єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості. Відповідно до ч. 1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Колегія суддів зазначає, що достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. Заходи забезпечення позову повинні узгоджуватися з предметом та підставами позову, а особа, що заявляє про необхідність вжиття заходів забезпечення позову судом, зобов`язана довести зв`язок між неприйняттям таких заходів і утрудненням чи неможливістю виконання судового акту (постанова Верховного Суду від 26.07.2018 у справі № 911/396/18). Разом з тим, стверджуючи про необхідність застосування вищевказаних заходів забезпечення позову, позивачем не було надано суду жодних доказів на підтвердження того, що ТОВ «Престиж 2021» має намір відчужити спірне майно, або вчиняти з ним дії, спрямовані на зміну цільового використання приміщень, проводити будівельні роботи, пов`язані зі зміною внутрішньої та зовнішньої конфігурації приміщень, зміну адреси нерухомого майна; укладати договори, вчиняти інші правочини стосовно надання/ передачі вказаного нерухомого майна в оренду, користування, управління, тощо. Доводи позивача про те, що сама лише наявність можливості відповідача відчужити спірне майно є достатньою підставою для забезпечення позову не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Фактично, доводи позивача зводяться лише до того, що можливий продаж спірного об`єкту нерухомості призведе до необхідності залучення нового власника у якості співвідповідача та затягування судового розгляду справи. Разом з тим, такі доводи не можуть бути безумовною підставою для накладення арешту на нерухомість та заборони його власнику вчиняти з ним дії, спрямовані на зміну цільового використання приміщень, проводити будівельні роботи, пов`язані зі зміною внутрішньої та зовнішньої конфігурації приміщень, зміну адреси нерухомого майна; укладати договори, вчиняти інші правочини стосовно надання/ передачі вказаного нерухомого майна в оренду, користування, управління, тощо Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 770 ЦК України у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов`язки наймодавця. Пунктом 3.1.6. договору оренди нерухомого майна від 03.08.2015 також зазначено, що перехід права власності (господарського відання, оперативного управління, довічного наслідуваного володіння) на здане в оренду майно до іншої особи не є підставою для зміни чи розірвання договору оренди. Колегія суддів зазначає, що позивачем взагалі не обґрунтовано, яким чином відчуження спірної нерухомості вплине на його права та обов`язки, як орендаря. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що вжиті судом першої інстанції заходи забезпечення позову не відповідають вимогам процесуального законодавства щодо розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, доведеності обставин реальної загрози ефективному захисту порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача у разі невжиття судом заявлених заходів забезпечення позову, а тому висновок суду про наявність підстав для забезпечення позову у даній справі є помилковим. Згідно ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: не з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 235, 236, 240, 269, 270, 275, 277, 281-284 ГПК України, суд
ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Престиж 2021» задовольнити. Ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 10.02.2021 про забезпечення позову у справі № 915/1429/20 скасувати. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Свантовіт» (вх. № 1966/21 від 09.02.2021) відмовити. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку у строк, який обчислюється відповідно до ст. 288 ГПК України. Повний текст постанови складено 19.03.2021. Головуючий суддя Л.О. Будішевська Суддя С.В. Таран Суддя Л.В. Поліщук