Постанова 4814 № 534/1939/15-ц

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 534/1939/15-ц Номер провадження 22-ц/814/629/21Головуючий у 1-й інстанції Куц Т.О. Доповідач ап. інст. Бутенко С. Б. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 березня 2021 року м. Полтава Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: Головуючого судді Бутенко С. Б. Суддів Обідіної О. І., Кузнєцової О. Ю. за участю секретаря Кальник А.М. розглянув в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в інтересах якого діє представник - адвокат Кириченко Галина Володимирівна на ухвалу Комсомольського міського суду Полтавської області від 30 квітня 2020 року у складі судді Куц Т. О. у цивільній справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інтайм Фінанс» про видачу дублікатів виконавчих листів по справі № 534/1939/15-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, звернення стягнення на предмет іпотеки та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» про визнання договору поруки припиненим, в с т а н о в и в: У лютому 2020 року представник ТОВ «Фінансова компанія «Інтайм Фінанс» звернувся до суду із заявою про видачу дублікатів виконавчих листів № 534/1939/15-ц, виданих Комсомольським міським судом Полтавської області на підставі рішення Комсомольського міського суду Полтавської області від 03.11.2016, частково зміненого рішенням Апеляційного суду Полтавської області від 30.03.2017. Заява мотивована тим, що рішенням Комсомольського міського суду Полтавської області про від 03.11.2016, частково зміненим рішенням Апеляційного суду Полтавської області від 30.03.2017 cтягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» заборгованість за кредитним договором № 1995pvi-11-07 від 23 листопада 2007 року станом на 07 серпня 2015 року у розмірі 2 079 384,76 доларів США, 53 146 163 грн пені та 3 654 грн судового збору; стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» заборгованість за кредитним договором № 1995pvi-11-07 від 23 листопада 2007 року станом на 07 серпня 2015 року у розмірі 2 079 384,76 доларів США та 53 146 163 грн пені; стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_4 на користь ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» заборгованість за кредитним договором № 1995pvi-11-07 від 23 листопада 2007 року станом на 07 серпня 2015 року у розмірі 2 079 384,76 доларів США та 53 146 163 грн пені; стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на користь ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» судові витрати по оплаті судового збору за подання позовної заяви в сумі 3 654 грн у дольовому порядку по 1 218 грн з кожного. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 до ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» про визнання припиненим договору поруки № 1995/2 від 23 листопада 2007 року, укладеного між ОСОБА_4 та ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит», відмовлено. Ухвалою Верховного Суду від 20.11.2019 в порядку процесуального правонаступництва ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» було замінено його правонаступником - ТОВ «Фінансова компанія «Інтайм Фінанс». За наслідками звернення до Комсомольського міського суду Полтавської області з метою видачі виконавчих листів, стягувачем з`ясовано, що представником ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» було отримано виконавчі листи у даній справі. Згідно повідомлення АТ «Банк «Фінанси та Кредит» № 083-3-410/20 від 03.02.2020 оригінали виконавчих листів по справі № 534/1939/15-ц фактично втрачені. На момент подання заяви рішення суду боржниками не виконане, а видані на його підставі виконавчі листи на примусовому виконанні в органах державної виконавчої служби чи приватних виконавців не перебувають. Оскільки первісним стягувачем АТ «Банк «Фінанси та Кредит» не було збережено виконавчих документів у справі в період ліквідаційної процедури банку, а ТОВ «Фінансова компанія «Інтайм Фінанс» набуло права стягнення з боржників заборгованості за кредитними договорами, з метою реалізації права на виконання рішення суду, представник ТОВ «Фінансова компанія «Інтайм Фінанс» просив суд видати дублікати виконавчих листів по справі № 534/1939/15-ц про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 заборгованості за кредитним договором № 1995pvi-11-07 від 23.11.2007 на підставі рішення Комсомольського міського суду Полтавської області від 03.11.2016, частково зміненого рішенням Апеляційного суду Полтавської області від 30.03.2017. Ухвалою Комсомольського міського суду Полтавської області від 30 квітня 2020 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інтайм Фінанс» задоволено. Видано ТОВ «Фінансова компанія «Інтайм Фінанс» дублікати виконавчих листів по справі № 534/1939/15-ц відповідно до рішення Комсомольського міського суду Полтавської області від 03.11.2016, частково зміненого рішенням Апеляційного суду Полтавської області від 30.03.2017, про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 заборгованості за кредитним договором № 1995pvi-11-07 від 23.11.2007. Не погодившись з даною ухвалою, адвокат Кириченко Г. В., діючи від імені ОСОБА_1 , подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність та необґрунтованість ухвали, порушення судом норм процесуального права, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні заяви ТОВ «Фінансова компанія «Інтайм Фінанс» відмовити. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що висновок суду першої інстанції про втрату виконавчих листів, виданих Комсомольським міським судом Полтавської області, які були отримані представником АТ «Банк «Фінанси та Кредит» 01.06.2017, ґрунтується на припущеннях, оскільки надані ТОВ «Фінансова компанія «Інтайм Фінанс» докази не є належними та достатніми. У відзиві на апеляційну скаргу представник ТОВ «Фінансова компанія «Інтайм Фінанс» просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, як законну та обґрунтовану. Колегія суддів Полтавського апеляційного суду, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваного судового рішення без змін. Частинами першою, другою статті 367 ЦПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Згідно пункту 1 частини першої статті 374, статті 375 ЦПК України за результатами розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права. По справі встановлено, що рішенням Комсомольського міського суду Полтавської області від 03.11.2016 у справі № 534/1939/15-ц у не скасованій частині та рішенням Апеляційного суду Полтавської області від 30.03.2017, які в цій частині залишено без змін постановою Верховного Суду від 18.12.2019, cтягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» заборгованість за кредитним договором № 1995pvi-11-07 від 23 листопада 2007 року у сумі 2 079 384,76 доларів США, 53 146 163 грн пені та 3 654 грн судового збору, а також стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_4 на користь ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» заборгованість за кредитним договором № 1995pvi-11-07 від 23 листопада 2007 року станом на 07 серпня 2015 року у розмірі 2 079 384,76 доларів США та 53 146 163 грн пені; стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» заборгованість за кредитним договором № 1995pvi-11-07 від 23 листопада 2007 року станом на 07 серпня 2015 року у розмірі 2 079 384,76 доларів США та 53 146 163 грн пені; стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на користь ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» судові витрати по оплаті судового збору за подання позовної заяви в сумі 3 654 грн у дольовому порядку по 1 218 грн з кожного. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 до ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» про визнання припиненим договору поруки № 1995/2 від 23 листопада 2007 року, укладеного між ОСОБА_4 та ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит», відмовлено. Ухвалою Верховного Суду від 20.11.2019 в порядку процесуального правонаступництва замінено ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» у справі № 534/1939/15-ц його правонаступником - ТОВ «Фінансова компанія «Інтайм Фінанс». Постановою Верховного Суду від 18 грудня 2019 року прийнято відмову ТОВ «Фінансова компанія «Інтайм Фінанс» від позовних вимог до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності на предмет іпотеки; рішення Комсомольського міського суду Полтавської області від 03 листопада 2016 року та рішення апеляційного суду Полтавської області від 30 березня 2017 року в частині вирішення позову ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», правонаступником якого є ТОВ «Фінансова компанія «Інтайм Фінанс», до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки визнано нечинними: провадження у справі № 534/1939/15-ц за позовом ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», правонаступником якого є ТОВ «Фінансова компанія «Інтайм Фінанс», до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності на предмет іпотеки закрито. Згідно повідомлення Комсомольського міського суду Полтавської області від 22.01.2020 № 534/1939/15-ц/314/2020 01 червня 2017 року представник ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» Пархоменко Н. В. отримала оригінали виконавчих листів в кількості 9 штук, про що в матеріалах справи є розписка. Листом від 03.02.2020 за № 083-3-410/20 АТ «Банк «Фінанси та кредит» на запит ТОВ «Фінансова компанія «Інтайм Фінанс» повідомило, що оригінали виконавчих документів по справі № 534/1939/15-ц у Банку відсутні. Доказів знаходження оригіналів виконавчих листів № 534/1939/15-ц на примусовому виконанні матеріали справи не містять. Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з факту втрати виконавчих листів, виданих на підставі рішення Комсомольського міського суду Полтавської області від 03.11.2016 та рішення Апеляційного суду Полтавської області від 30.03.2017 у справі № 534/1939/15-ц, що відповідно до пункту 17.4 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України є підставою для видачі дублікатів виконавчих документів. Такі висновки суду відповідають нормам матеріального та процесуального права, фактичним обставинам справи і доводами апеляційної скарги не спростовуються. Пунктом 9 частини другої статті 129 Конституції України визначено, що до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду. Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України і судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Вказані конституційні положення закріплено у Цивільному процесуальному Кодексі України, відповідно до частини першої статті 18 цього Кодексу судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини право на виконання судового рішення є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина судового розгляду. Так, у рішенні у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» від 15 жовтня 2009 року (заява № 40450/04) ЄСПЛ зазначив, що право на суд, захищене статтею 6, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок. У такому самому контексті відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено першим реченням першого пункту статті 1 Першого протоколу. Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження. В силу частини першої статті 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Згідно пункту 17.4. розділу ХIII. Перехідні положення ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку. Таким чином, єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є факт його втрати. Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, вкрадено, знищено або істотно пошкоджено. При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен подати докази на підтвердження втрати виконавчого листа, а суд має перевірити, чи не було виконано рішення суду на підставі якого його видано та чи не втратило судове рішення законної сили. Встановлено, що на час звернення правонаступника стягувача - ТОВ «Фінансова компанія «Інтайм Фінанс» до суду із заявою про видачу дублікатів виконавчих листів у справі № 534/1939/15-ц строки пред`явлення їх до виконання, що встановлені статтею 12 Закону України «Про виконавче провадження», не закінчились, на час вирішення даного питання рішення суду про стягнення заборгованості боржниками не виконано, доказів наявності у стягувача оригіналів виконавчих листів по справі не надано. Доводи апеляційної скарги щодо неналежності та недостатності доказів втрати оригіналів виконавчих документів не спростовують висновку суду першої інстанції про наявність правових та фактичних підстав для видачі дублікатів виконавчих листів. Як вбачається з матеріалів справи та не спростовано апелянтом, оригінали виконавчих листів відсутні як у первісного стягувача АТ «Банк «Фінанси та Кредит», так і у його правонаступника ТОВ «Фінансова компанія «Інтайм Фінанс», на виконанні в органах державної виконавчої служби оригінали виконавчих листів не перебувають, тому висновок суду першої інстанції є законним та обґрунтованим. Доводи апелянта, що оригінали виконавчих документів можуть знаходитись на примусовому виконанні у приватних виконавців ґрунтуються на припущеннях, належними засобами доказування не підтверджені та не беруться апеляційним судом до уваги. Таким чином, встановлений судом факт втрати стягувачем оригіналів виконавчих листів доводами апеляційної скарги не спростований, чинні рішення Комсомольського міського суду Полтавської області від 03 листопада 2016 року та Апеляційного суду Полтавської області від 30 березня 2017 року про стягнення на користь заявника з ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 заборгованості за кредитом та відсотками у розмірі 2 079 384,76 доларів США, 53 146 163 грн пені та 3 654 грн судового збору боржниками не виконано, тому підстав для скасування оскаржуваного судового рішення з мотивів, наведених в апеляційній скарзі, апеляційним судом не вбачається. Колегія судів апеляційного суду також не вбачає підстав для виходу за межі доводів апеляційної скарги з огляду на відсутність порушення норм процесуального права, які визначено частиною третьою статті 376 ЦПК України, як обов`язкова підстава для скасування судового рішення суду першої інстанції. За наведених обставин судова колегія апеляційного суду залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції - без змін. Керуючись статтями 367, 374, 375, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах якого діє представник - адвокат Кириченко Галина Володимирівна - залишити без задоволення. Ухвалу Комсомольського міського суду Полтавської області від 30 квітня 2020 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя С. Б. Бутенко Судді О. І. Обідіна О. Ю. Кузнєцова