Постанова 4824 № 753/21273/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД справа № 753/21273/18 провадження № 22-ц/824/4272/2021 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ ­­­10 березня 2021 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Кирилюк Г.М., суддів: Рейнарт І. М., Семенюк Т. А. при секретарі Панчошній К. О. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Альфа-Банк», третя особа: державний реєстратор Державного підприємства «Український науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут будівельних матеріалів та виробів» Хохич Руслан Вікторович про визнання відсутності права позасудового звернення стягнення на предмет іпотеки, скасування запису про державну реєстрацію права власності, за апеляційною скаргою представника Акціонерного товариства «Альфа-Банк» - адвоката Тищенко Кристіни Олександрівни на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 21 жовтня 2020 року в складі судді Мицик Ю. С., встановив: 31.10.2018 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Акціонерного товариства «Укрсоцбанк» (далі - АТ «Укрсоцбанк»), третя особа: державний реєстратор Державного підприємства «Український науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут будівельних матеріалів та виробів» Хохич Р. В., в якому просила: визнати відсутність у відповідача права позасудового звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки (квартиру АДРЕСА_1 ) відповідно до укладеного договору іпотеки №005/702902-ІО, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Позняковою С. В. від 11.08.2008, зареєстровано в реєстрі за №2910; скасувати запис про державну реєстрацію права власності №233244883. Свої вимоги обґрунтовувала тим, що 11.08.2008 між нею та Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк», правонаступником якого є АТ «Укрсоцбанк», укладено договір про надання відновлювальної кредитної лінії №005/702898-KR на суму 160 346 доларів США. В якості забезпечення зобов`язання за кредитним договором 11.08.2008 було укладено договір іпотеки № 005/702902-ІО, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Позняковою С. В., зареєстровано в реєстрі за № 2910, за яким в іпотеку було передано квартиру АДРЕСА_1 . 09.11.2017 державним реєстратором Державного підприємства «Український науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут будівельних матеріалів та виробів» Хохичем Р. В. було здійснено перереєстрацію права власності на квартиру з ОСОБА_1 на АТ «Укрсоцбанк». Вважала, що такі дії відповідача не відповідають умовам іпотечного договору через відсутність у відповідача права на позасудове звернення на предмет іпотеки та проведення реєстрації права власності на квартиру з порушенням вимог діючого законодавства України. Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 28 листопада 2019 року замінено відповідача АТ «Укрсоцбанк» його правонаступником - Акціонерним товариством «Альфа-Банк» ( далі - АТ «Альфа-Банк»). Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 21 жовтня 2020 року позов задоволено частково. Скасовано запис про державну реєстрацію прав власності №23324883 від 09.11.2017 державного реєстратора Державного підприємства «Український науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут будівельних матеріалів та виробів» Хохича Р. В. про державну реєстрацію права власності АТ «Альфа-Банк» ( ПАТ «Укрсоцбанк) на квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . В іншій частині вимог відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат. В поданій апеляційній скарзі представник АТ «Альфа-Банк» - адвокат Тищенко К. О. просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове про відмову в позові. Вважає, що рішення суду першої інстанції є незаконним, необґрунтованим, прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Щодо отримання вимоги банку про виконання зобов`язання за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки зазначив, що боржник за кредитним договором, який одночасно є іпотекодавцем, умисно не отримував вимоги банку про звернення стягнення на предмет іпотеки, свідомо не забираючи з пошти відповідне повідомлення, таким чином ухиляючись від виконання взятих на себе зобов`язань. На виконання положень ст. 35 Закону України «Про іпотеку» АТ «Укрсоцбанк», як іпотекодержатель, 15.09.2017 направив повідомлення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору та анулювання залишку заборгованості за основним зобов`язанням № 005/702898-КЯ від 11.08.2008 на наступні адреси: АДРЕСА_3 ; АДРЕСА_4 ; АДРЕСА_1 . Копії відповідних підтверджуючих документів були додані до відзиву на позовну заяву, оригінали яких для огляду судом витребувано не було. Відповідно до п. 6. 2 іпотечного договору, датою отримання повідомлень буде вважатися дата їх особистого вручення або дата поштового штемпеля відділення зв`язку одержувача. Щодо оцінки предмета іпотеки зазначив, що на замовлення АТ «Укрсоцбанк», ТОВ «БІЗНЕС АССІСТ» проведено оцінку предмета іпотеки. Суб`єктом оціночної діяльності визначено, що станом на 20.09.2017 вартість об`єкта оцінки складає 2 353 680 грн, що в еквіваленті складає 88 818,11 доларів США. АТ «Альфо-Банк» не порушено жодної вимоги законодавства, а процедура звернення стягнення на предмет іпотеки дотримана повністю. Щодо невірно обраного способу захисту зазначив, що позивач звернулась з вимогою про скасування запису державного реєстратора про реєстрацію права на предмет іпотеки. Між тим, позивачем не було враховано, що з 16 січня 2020 відбулися зміни у матеріально-правовому регулюванні спірних правовідносин у сфері реєстрації прав та їх обтяжень. Поточною редакцією ч. 3 ст.26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено наступні способи судового захисту: 1) скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав; 2) визнання недійсними та скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав; 3) скасування державної реєстрації прав. Крім того, ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав). Вважає, що така вимога, як скасування запису про державну реєстрацію права власності з 16.01.2020 заявлена без одночасного визнання, зміни та припинення цим рішенням прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства, не відповідає належному способу захисту прав, та взагалі відсутня у переліку можливих спосіб судового захисту. Також вважає, що в іпотечному договорі сторони погодили застереження про позасудове врегулювання звернення стягнення на предмет іпотеки, що прирівнюється до договору про задоволення вимог іпотекодержателя за своїми правовими наслідками. Підписанням іпотечного договору іпотекодавець засвідчує, що він надає іпотекодержателю згоду на прийняття іпотекодержателем одностороннього рішення про перехід права власності на предмет іпотеки до банку. Позивачем взагалі не доведено порушення його прав внаслідок задоволення вимог кредитора шляхом позасудового врегулювання спору в порядку ст. 37 Закону України «Про іпотеку» та іпотечного договору. Відсутність порушеного права є підставою для прийняття судом рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 - адвокат Грищенко О. М. просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Зазначає, що згідно з даними сайту АТ «Укропшта» відсутня будь-яка інформація про вручення позивачу письмової вимоги від 15.09.2017 відповідно до описів вкладення у цінні листи №1400036854849, №1400036854857, №1400036854865. При цьому суд першої інстанції неодноразово зобов`язував відповідача надати до суду оригінали описів вкладення у цінний лист, а також поштові повідомлення, що підтверджуються вручення таких листів. Крім того, відповідно до п. 6.2 іпотечного договору усі повідомлення за цим договором будуть вважатися зробленими належним чином, у випадку, якщо вони здійснені у письмовій формі та надіслані рекомендованим листом, кур`єром, телеграфом, або вручені особисто за зазначеними адресами. Вважає, що скасування запису про проведену державну реєстрацію прав є ефективним способом захисту порушених прав в даній справі. Відповідно до п. 9 постанови Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 р. №1141 «Про затвердження Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно» під час формування заяви про скасування додатково до відомостей, передбачених пунктом 6 цього Порядку, вносяться відомості про: 1) тип скасування: внесення запису про скасування державної реєстрації прав; внесення відомостей про скасування рішення державного реєстратора; скасування запису Державного реєстру прав. Скасування запису про державну реєстрацію права власності на спірну квартиру за відповідачем є належним способом захисту прав та інтересів позивача, оскільки відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав та обтяжень на нерухоме майно від 31.08.2018 вбачається, що рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень стосовно державної реєстрації права власності на квартиру за відповідачем державний реєстратор прийняв 13 листопада 2017 року, тобто після внесення 9 листопада 2017 року запису про таку реєстрацію. В судовому засіданні представник АТ "Альфа-Банк" - адвокат Тищенко К. О. апеляційну скаргу підтримала та просила її задовольнити. Позивач ОСОБА_1 та її представник - адвокат Грищенко О.М. просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав. Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову в частині визнання відсутності у відповідача права позасудового звернення стягнення на предмет іпотеки, суд першої інстанції виходив з необґрунтованості доводів позивача про те, що між нею та АТ "Укрсоцбанк" не було узгоджено умову іпотечного договору про можливість звернення стягнення на спірне іпотечне майно у спосіб реалізації іпотечного застереження без укладення окремого договору про задоволення вимог іпотекодержателя. Задовольняючи позовні вимоги в частині скасування запису про державну реєстрацію права власності на предмет іпотеки за ПАТ "Укрсоцбанк", номер запису право власності: 23324883, суд першої інстанції виходив з доведеності факту порушення порядку звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття права власності. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з таких підстав. Судом встановлено, що 11 серпня 2008 року між АКБ «Укрсоцбанк», правонаступником якого є АТ «Укрсоцбанк», та ОСОБА_1 було укладено договір кредиту № 005/702898-КR , відповідно до якого банк надав позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в сумі 160 346 доларів США з кінцевим строком повернення кредиту до 11 квітня 2027 року. Цього ж дня, з метою забезпечення виконання зобов`язання за вказаним кредитним договором, між АКБ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 укладений іпотечний договір №005/702902-ІО, відповідно до умов якого іпотекодавець ОСОБА_1 передала в іпотеку іпотекодержателю АКБ "Укрсоцбанк" квартиру АДРЕСА_1 . За змістом підпункту 2.4.3. пункту 2.4., пункту 4.1. іпотечного договору іпотекодержатель має право у разі невиконання або неналежного виконання позичальником основного зобов`язання, задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Підпунктом 4.5.3. пункту 4.5. іпотечного договору визначено, що іпотекодавець за своїм вибором звертає стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов`язань в порядку, встановленому статтею 37 Закону України «Про іпотеку». Відхиляючи доводи позивача про те, що іпотечний договір не містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя в позасудовому порядку, оскільки підпункт 4.5.3. пункту 4.5. іпотечного договору відсилає на порядок звернення стягнення, який визначений ст. 37 Закону України "Про іпотеку", суд першої інстанції дійшов правильного висновку про їх необґрунтованість. При цьому судом першої інстанції при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин правомірно враховано висновки щодо застосування відповідних норм права, які були викладені в постанові Верховного Суду від 31 липня 2020 року (справа №607/11516/18). Частиною першою статті 35 Закону України "Про іпотеку" ( у редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що у разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Відповідно до частини третьої статті 37 Закону України "Про іпотеку" ( у редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб`єктом оціночної діяльності. У разі набуття права власності на предмет іпотеки іпотекодержатель зобов`язаний відшкодувати іпотекодавцю перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя. Частиною першою статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» ( в редакції на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Відповідно до частини третьої статті 10 цього Закону визначено, що державний реєстратор, зокрема, встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення. За змістом статті 18 цього Закону перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам. Відповідно до пункту 61 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127, для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, також подаються: копія письмової вимоги про усунення порушень, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця; документ, що підтверджує наявність факту завершення тридцятиденного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у відповідній письмовій вимозі; заставна (якщо іпотечним договором передбачено її видачу). Відповідно до п.6.2 іпотечного договору №005/702902-ІО від 11.08.2008 року, усі повідомлення за цим договором будуть вважатися зробленими належним чином, у випадку якщо вони здійснені у письмовій формі та надіслані рекомендованим листом, кур`єром, телеграфом, або вручені особисто за зазначеними адресами сторін. Датою отримання таких повідомлень буде вважатися дата їх особистого вручення, або дата поштового штемпеля відділення зв`язку одержувача. На підтвердження надіслання на адресу позичальника повідомлення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору та анулювання залишку заборгованості за основним зобов`язанням, вих. №95467 від 15.09.2017, представником ПАТ "Укрсоцбанк" надано копію реєстру відправлень рекомендованої кореспонденції список №1105 від 18.09.2017 з наявному на ньому світлокопією касових чеків ПАТ "Укрпошта" про отримання коштів за пересилання від 19.09.2017, список згрупованих поштових відправлень, а також копії цінних листів (а.с.77-83). Разом з тим, доказів отримання позивачем повідомлень, які б містили дату поштового штемпеля відділення зв`язку одержувача матеріали справи не містять. Доводи апеляційної скарги про те, що письмові повідомлення банка протягом місяця перебували у відділенні поштового зв`язку, проте позивачка фактично відмовлялась їй одержувати, не підтверджені жодним доказом. Позивачка заперечувала факт отримання будь-яких вимог від ПАТ "Укрсоцбанк" стосовно виконання зобов`язань за іпотечним договором №005/702902-ІО від 11.08.2008 року. Відповідачем АТ "Укрсоцбанк" та його правонаступником АТ "Альфа-Банк" не надано доказів на підтвердження факту направлення й отримання позивачем повідомлення про порушення основного зобов`язання та звернення стягнення на предмет іпотеки, хоч у силу наведених вище норм матеріального права іпотекодержатель зобов`язаний надати державному реєстратору докази її отримання іпотекодавцем разом із заявою про державну реєстрацію. У матеріалах справи відсутні також відомості про отримання іпотекодавцем інформації про вартість майна, за якою відбулося зарахування вимог, оскільки ціна набуття права власності на предмет іпотеки є істотною обставиною і повинна погоджуватися з власником майна. Доводи апеляційної скарги про те, що суб`єктом оціночної діяльності ТОВ "БІЗНЕС АССІСТ" було проведено оцінку майна та визначено, що станом 20.09.2017 вартість об`єкта оцінки складає 2 353 680 грн, є необґрунтованими. Жодної інформації про вартість майна, за якою мало відбуватися зарахування вимог, з урахуванням того, що ціна набуття права власності на предмет іпотеки є істотною обставиною і повинна погоджуватися з власником майна, повідомлення від 15.09.2017 вих. №95467 не містило. За таких обставин суд першої інстанції встановивши, що іпотекодержатель ухилився від виконання свого обов`язку, передбаченого як Законом № 898-IV, так і Порядком № 1127 щодо надіслання іпотекодавцю повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов`язання, зокрема вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття на нього права власності із зазначенням інформації про вартість майна, за якою відбулося зарахування вимог, що унеможливило встановлення державним реєстратором завершення тридцятиденного строку, сплив якого пов`язується з проведенням ним подальших дій зі звернення стягнення на предмет іпотеки, в тому числі й шляхом набуття права власності, зробив правильний висновок, що державна реєстрація права власності на предмет іпотеки за АТ «Укрсоцбанк» проведена всупереч норм чинного законодавства. Суд першої інстанції правильно встановив порушення вимог договору та норм чинного законодавства щодо процедури звернення стягнення на предмет іпотеки у позасудовому порядку, у зв`язку з чим, обґрунтовано захистив порушене право позивача щодо переходу права власності на нерухоме майно до відповідача шляхом скасування запису державного реєстратора про реєстрацію права власності на спірне майно за банком, оскільки є установленим факт порушення порядку звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття права власності. Апеляційний суд відхиляє доводи апеляційної скарги щодо невірно обраного позивачем способу захисту порушеного права власності. Записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав (абзац перший частини першої статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у редакції, що була чинною на час державної реєстрації права власності на квартиру за ПАТ "Укрсоцбанк"). Заявлена позовна вимога про скасування запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права власності на квартиру за ПАТ "Укрсоцбанк" стосується запису про це право від 09 листопада 2017 року. Саме скасування такого запису є належним способом захисту прав та інтересів позивачки з огляду на те, що рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень стосовно державної реєстрації права власності на квартиру за ПАТ "Укрсоцбанк" державним реєстратором прийнято 13 листопада 2017 року, тобто після внесення 09 листопада 2017 року запису про таку реєстрацію. Відповідно до п.9, п. 47 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 №1141 в редакції Постанови КМ №399 від 13.05.2020, під час формування заяви про скасування додатково до відомостей, передбачених пунктом 6 цього Порядку, вносяться відомості про: 1) тип скасування: внесення запису про скасування державної реєстрації прав. Для внесення записів про скасування державної реєстрації прав, відомостей про скасування рішення державного реєстратора, скасування записів Державного реєстру прав зазначається індексний номер рішення. Враховуючи вищенаведене, доводи апеляційної скарги відносно того, що позивачем було обрано невірний спосіб захисту прав не заслуговують на увагу, оскільки позивачка обрала ефективний спосіб захисту порушеного права власності щодо спірної квартири. Разом з тим, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги в тій частині, що відповідно до ч.3 ст.26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав). За таких підстав рішення суду першої інстанції підлягає зміні шляхом доповнення його резолютивної частини реченням наступного змісту: "Відновити у Державному реєстрі іпотек запис про обтяження квартири АДРЕСА_1 на підставі іпотечного договору №005/702902-10 від 11.08.2008 року, укладеного між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" та ОСОБА_1 ". Інші доводи апеляційної скарги не містять спростування висновків суду першої інстанції або будь-яких доказів, що свідчать про їх неправильність. Керуючись ст. 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України суд постановив: Апеляційну скаргу представника Акціонерного товариства «Альфа-Банк» - адвоката Тищенко Кристіни Олександрівни задовольнити частково. Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 21 жовтня 2020 року змінити, доповнивши резолютивну частину реченням наступного змісту: "Відновити у Державному реєстрі іпотек запис про обтяження квартири АДРЕСА_1 на підставі іпотечного договору №005/702902-10 від 11.08.2008 року, укладеного між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" та ОСОБА_1 ". В решті рішення суду залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст судового рішення складено 18 березня 2021 року. Суддя-доповідач: Г. М. Кирилюк Судді: І. М. Рейнарт Т. А. Семенюк