Постанова Закарпатський апеляційний суд № 308/13821/20

Справа № 308/13821/20 Провадження № 33/4806/184/21 ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А про повернення апеляційної скарги 18.03.2021 м. Ужгород Закарпатський апеляційний суд в особі судді Феєра І.С., розглянув клопотання особи, яка подала апеляційну скаргу ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 28. 01. 2021. Цією постановою: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1 , визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 грн. (десять тисяч двісті) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 01 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 420 грн. 40 коп. судового збору. З протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 №370710 від 13. 12. 2020 та постанови судді від 28. 01. 2021 вбачається, що 13. 12. 2020 о 02 год. в м. Ужгороді по вул. Загорській, біля будинку №150, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: нестійка хода, запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку, у присутності двох свідків, відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України та скоїв правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. На постанову судді, ОСОБА_1 12. 03. 2021 подав апеляційну скаргу, в якій ставить питання про скасування постанови Ужгородського міськрайонного суду від 28. 01. 2021 та закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Одночасно ОСОБА_1 порушив питання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження зазначеної постанови судді. Клопотання про поновлення строку на оскарження постанови судді мотивував тим, що текст судового рішення судом оголошувався без його участі, а повний текст судового рішення отримав тільки 11. 03. 2021. Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд вважає, що в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді слід відмовити, а апеляційну скаргу повернути особі, яка її подала, з таких підстав. Відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справах про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови -2- особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також, якщо у поновленні строку відмовлено. Також, слід зазначити, що при розгляді заяви про поновлення пропущеного строку, апеляційний суд перевіряє тільки поважність причин пропуску строку або їх відсутність, і не може давати оцінку процесуальним діям та документам по справі або прийнятому судом рішенню. Як вбачається з матеріалів справи про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 протягом встановленого законом часу на подання апеляційної скарги зазначена постанова у встановленому законом порядку не оскаржувалась, об`єктивними поважними причинами це не обумовлено і в апеляційній скарзі та клопотанні про поновлення цього строку, щодо наявності таких причин, дані відсутні. З матеріалів справи про адміністративне правопорушення, зокрема постанови судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 28. 01. 2021 вбачається, що право особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 на участь у розгляді справи щодо нього, судом першої інстанції було забезпечено. Цього ж дня було оголошено судове рішення, про що було достеменно відомо ОСОБА_1 . Зазначені вище обставини свідчать про обізнаність ОСОБА_1 щодо дати та часу судового розгляду справи та результатів такого розгляду. Доказів того, що судове рішення було оголошено в його відсутності, апеляційна скарга не містить і такі не долучені до справи. Наведене свідчить, що ОСОБА_1 без поважних причин не оскаржив в установлений законом строк постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 28. 01. 2021. При цьому, апеляційний суд враховує, що в рішенні Європейського суду з прав людини від 08. 11. 2005 у справі «Смірнов проти України» в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зазначено, що обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції. Можливість поновлення строку на апеляційне оскарження закон пов`язує з тим чи обставини, внаслідок яких скаргу подано несвоєчасно, залежали від волі ініціатора перегляду і чи пов`язані вони з дійсно істотними перешкодами/труднощами, що унеможливили або ускладнили своєчасне звернення до суду. В рішенні Європейського суду з прав людини від 29. 10. 2010 у справі «Устименко проти України» суд зазначив, що необґрунтоване поновлення строку оскарження остаточного рішення по справі без обґрунтованих підстав порушує принцип правової визначеності, і як наслідок тягне порушення ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП, початком строку на апеляційне оскарження постанови судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 28. 01. 2021 є день її проголошення, а не отримання її копії, і будь-яких підстав вважати, що такий строк ОСОБА_1 пропущено з поважних причин не має. З цих же підстав, наведене в клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження посилання на неотримання завчасно ним копії судового рішення та надіслання судом першої інстанції такої копії 11. 03. 2021, як на причину пропуску строку на оскарження, є необґрунтованими. -3- Той факт, що ОСОБА_1 очікував на отримання копії судового рішення поштою, не може бути враховано у даному випадку, як наявність поважної причини пропуску строку на апеляційне оскарження. Поряд з цим, апеляційний суд враховує і те, що суд не може зобов`язати сторону скористатися своїм правом, але сторона, яка добровільно відмовилася від використання свого права, маючі всі можливості ним скористатися, має миритися з процесуальними наслідками свого рішення. Існування інших обставин, які б свідчили про поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження, ОСОБА_1 не наведено. Будь-яких доказів щодо дійсних перешкод для вчинення процесуальних дій для оскарження постанови місцевого суду апеляційному суду надано не було. При цьому апеляційний суд враховує правову позицію Європейського суду з прав людини ( далі ЄСПЛ) сформульовану в рішенні від 03. 04. 2008 у справі «Пономарьов проти України». Так, у пункті 41 цього рішення Європейський суд зазначив, що якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, як у цій справі, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності, так як і перегляд в порядку нагляду. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип остаточності судового рішення. Апеляційна скарга, подана після закінчення строку, передбаченого ст. 294 КУпАП повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо у поновленні строку відмовлено. Враховуючи те, що в апеляційній скарзі ОСОБА_1 не наведено жодних доказів та мотивів про поважність причини, яка б позбавила його можливості оскаржити постанову судді в межах передбаченого законом строку, апеляційний суд приходить до висновку про відсутність підстав для поновлення такого строку на апеляційне оскарження судового рішення від 28. 01. 2021. При прийнятті рішення враховуються положення нормативно-правових актів про те, що сторони провадження в справах про адміністративні правопорушення є вільними у використанні своїх прав у межах та в спосіб, передбачених цими актами; ст. 294 КУпАП у частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги; та те, що правопорушником жодних доказів у підтвердження обґрунтованості доводів клопотання про поважність пропуску строку на апеляційне оскарження постанови надано не було. Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В: у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 28.01.2021 - відмовити. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану на постанову судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 28. 01. 2021 повернути особі, яка її подала. Постанова набирає законної сили негайно й оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Суддя: