LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4857380/4932/20

від 16.03.2021 ·
Резолютивна:Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2020 року про відмову в ухваленні додаткового рішення у справі №380/4932/20 залишити без змін.

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 березня 2021 рокуЛьвівСправа № 380/4932/20 пров. № А/857/2274/21 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді Ільчишин Н.В., суддів Гуляка В.В., Коваля Р.Й., розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2020 року про відмову в ухваленні додаткового рішення (головуючого судді Коморного О.І., ухвалену у письмовому провадженні в м. Львів) у справі №380/4932/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,- ВСТАНОВИВ: 17.08.2020 позивач подав заяву до суду в якій просить ухвалити додаткове судового рішення про визнання протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Львівський області у відповіді від 27.02.2020 № 770-970/Б-02/8- 1300/20 (№ 370-970/Б-02/8-1300/20 - описка позивача) щодо задоволення заяви ОСОБА_1 від 07.02.2020 року про порушення чинного законодавства і недоліки в діяльності Головного управління Пенсійного фонду України у Львівський області під час перерахунку пенсії за вислугу років заявника, які призвели до неправомірного зниження виплати розміру пенсії з 77% грошового забезпечення до 56% грошового забезпечення, зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівський області здійснити перерахунок та виплату призначеної пенсії в основному розмірі 77% сум грошового забезпечення починаючи з 1 січня 2018 року відповідно до статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 9 квітня 1992 року № 2262 - 12, на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103.» Оскаржуваною ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2020 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення відмовлено повністю. Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, яка мотивована тим, що оскаржувана ухвала постановлена з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу суду і ухвалити нове судове рішення або змінити судове рішення. У відзиві на апеляційну скаргу відповідач заперечує проти її задоволення посилаючись на безпідставність викладених у ній доводів і просить оскаржувану ухвалу суду залишити без змін, вважаючи її законною та обґрунтованою. Відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15.02.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2020 року про відмову в ухваленні додаткового рішення у справі №380/4932/20 та ухвалою суду від 04.03.2021 відмовлено у задоволенні клопотань ОСОБА_1 про розгляд справи за його участю, про витребовування пенсійної справи і прийняття нових доказів та призначено апеляційний розгляд в порядку письмового провадження. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні в справі матеріали, доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 25.06.2020 звернувся до суду з позовом до Головного Управління Пенсійного фонду України у Львівській області в якому просив визнати протиправною відмову відповідача у відповіді від 27.02.2020 № 370-970/Б-02/8-1300/20 щодо задоволення його заяви від 07.02.2020 про порушення чинного законодавства і недоліки в діяльності відповідача під час перерахунку пенсії за вислугу років заявника, які призвели до неправомірного зниження основного розміру пенсії з 77 % грошового забезпечення (призначено з 29.09.2011) до 70 % грошового забезпечення, неправомірного зниження виплати розміру пенсії з 77 % грошового забезпечення до 56 % грошового забезпечення та прохання об`єктивно і вчасно розглянути заяву, перевірити викладені в ній факти, прийняти рішення про усунення недоліків (помилок) у розрахунках перерахунку пенсії заявника відповідно до чинного законодавства і забезпечити їх виконання, зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату призначеної йому пенсії в основному розмірі 77 % сум грошового забезпечення починаючи з 1 січня 2018 року відповідно до статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 9 квітня 1992 року № 2262-12, на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 у зв`язку з підвищенням сум грошового забезпечення, що визначені станом на 01.03.2018 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням проведених виплат. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 29 липня 2020 року позов задоволено. Визнано протиправними дії Головного Управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо зменшення ОСОБА_1 відсоткового значення розміру пенсії з 77 % на 70 % сум грошового забезпечення. Зобов`язано Головне Управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити з 01 січня 2018 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб», у порядку і розмірах визначених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 77 % сум грошового забезпечення та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19.10.2020 апеляційну скаргу Головного Управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 29 липня 2020 року - повернуто. Разом з тим, 07 серпня 2020 року позивач подав до Львівського окружного адміністративного суду заяву про виправлення описок в рішенні суду, у якій просив внести виправлення в рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29.07.2020 та виправити описку в резолютивній частині рішення зазначивши: - в пункті 2 після слів «визнати» таке: «протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Львівський області у відповіді від 27.02.2020 № 370-970/Б-02/8-1300/20 щодо задоволення заяви ОСОБА_1 від 07.02.2020 про порушення чинного законодавства і недоліки в діяльності Головного управління Пенсійного фонду України у Львівський області під час перерахунку пенсії за вислугу років заявника, які призвели до неправомірного зниження основного розміру пенсії з 77 % грошового забезпечення (призначено з 29.09.2011 року) до 70 % грошового забезпечення, неправомірного зниження виплати розміру пенсії з 77 % грошового забезпечення до 56 % грошового забезпечення та прохання об`єктивно і вчасно розглянути заяву, перевірити викладені в ній факти, прийняти рішення про усунення недоліків (помилок) у розрахунках перерахунку пенсії заявника відповідно до чинного законодавства і забезпечити їх виконання»; - в пункті 3 резолютивної частини рішення після слів «та деяких інших осіб» таке: «на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 у зв`язку з підвищенням сум грошового забезпечення, що визначені станом на 01.03.2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням проведених виплат». Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2020 року в задоволенні заяви позивача про виправлення описки в рішенні суду від 29.07.2020 у справі № 380/4932/20 відмовлено, у зв`язку з тим, що визначений в резолютивній частині рішення спосіб захисту прав позивача не є опискою у розумінні статті 253 КАС України. Додатковим рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2020 року визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Львівський області викладену у листі-відповіді від 27.02.2020 № 770-970/Б-02/8-1300/20, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівський області при здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 врахувати постанову Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб». Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26.11.2020 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області залишено без задоволення, а додаткове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2020 року в адміністративній справі № 380/4932/20 - без змін. 17.08.2020 позивач подав заяву до суду в якій просить ухвалити додаткове судового рішення. Приймаючи оскаржувану ухвалу у цій справі, суд першої інстанції дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про ухвалення додаткового судового рішення. Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду з огляду на наступні обставини. Відповідно до частини 1 статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати. Згідно із частиною 2 статті 252 КАС України заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення. Відповідно до частини 3 статті 252 КАС України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 29 липня 2020 року позов задоволено. Визнано протиправними дії Головного Управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо зменшення ОСОБА_1 відсоткового значення розміру пенсії з 77 % на 70 % сум грошового забезпечення. Зобов`язано Головне Управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити з 01 січня 2018 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб», у порядку і розмірах визначених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 77 % сум грошового забезпечення та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум. Судові витрати розподілу не підлягають. Згідно із частиною 1 статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Львівським окружним адміністративним судом 12 серпня 2020 року з власної ініціативи ухвалено додаткове рішення у справі №380/4932/20, яким ухвалено: Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Львівський області викладену у листі-відповіді від 27.02.2020 № 770-970/Б-02/8-1300/20. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівський області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10; ЄДРПОУ: 13814885) при здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) врахувати постанову Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб». Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що у справі №380/4932/20 вирішено усі позовні вимоги та питання про судові витрати, а тому відсутні правові підстави для прийняття додаткового рішення у справі за заявою позивача від 17.08.2020, а доводи апелянта щодо формулювання своїх позовних вимог, шляхом опису змісту оскаржуваної відмови пенсійного фонду, чи дублювання постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103, не впливають на належний та ефективний захист порушених прав позивача. Суд також зауважує, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а повинно здійснювалося примусове виконання рішення. Крім того, суд звертає увагу на те, що статтею 13 Конвенції про захист прав та основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. Таким чином суд першої інстанції у даній справі правомірно зобов`язав Головне Управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити з 01 січня 2018 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб», у порядку і розмірах визначених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 77 % сум грошового забезпечення та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум та зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України у Львівський області при здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 врахувати постанову Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб». Щодо доводів апелянта такі колегії суддів вважає необґрунтованими, оскільки вони не можуть бути враховані в межах поданої заяви в порядку статті 252 КАС України щодо ухвалення додаткового рішення, а можуть наводитися з урахуванням процесуального законодавства на підставі статей 382-382 КАС України та Закону України «Про виконавче провадження» при непогодженні з прийнятими рішеннями на виконання рішення суду, яке набрало законної сили. З врахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що у справі №380/4932/20 судом першої інстанції вирішено усі позовні вимоги та відповідно відсутні правові підстави для прийняття додаткового рішення у справі, судом першої інстанції дотримано норм процесуального законодавства та вірно встановлено обставини, які мають значення для прийняття ухвали щодо відмови в ухваленні додаткового рішення, а тому немає підстав для скасування ухвали суду першої інстанції, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається. У відповідності до частини 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, судом апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» (Рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, у пункті 23 рішення Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи, що і зроблено апеляційним судом переглядаючи ухвалу суду першої інстанції, аналізуючи відповідні доводи скаржника. Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування ухвали суду першої інстанції колегія суддів не знаходить. Судові витрати розподілу не підлягають. Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 328 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2020 року про відмову в ухваленні додаткового рішення у справі №380/4932/20 залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів, шляхом подання до Верховного Суду касаційної скарги. Головуючий суддя Н.В. Ільчишин Судді В.В. Гуляк Р.Й. Коваль

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»