Постанова 4813 № 1527/16200/12

Номер провадження: 22-ц/813/4919/21 Номер справи місцевого суду: 1527/16200/12 Головуючий у першій інстанції Бузовський В. В. Доповідач Цюра Т. В. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15.03.2021 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі: Головуючого: Цюри Т.В., Суддів: Гірняк Л.А., Сегеди С.М., За участю секретаря судового засідання: Лопотан В.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Одеського апеляційного суду апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Укрсиббанк» на ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 25 серпня 2020 року про відмову у задоволенні заяви про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення його до виконання по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором кредиту В С Т А Н О В И В: У жовтні 2012 року до Суворовського районного суду м. Одеси звернулось Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» - далі АТ «Укрсиббанк» з позовом, в якому Банк просив стягнути з відповідача суму боргу за договором кредиту від 07.09.2006 року в розмірі 98 236,02 доларів США та понесені судові витрати. В обґрунтування вимог представник позивача посилався на те, що між АТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 , було укладено кредитний договір №11036081000, відповідно до якого, він отримав споживчий кредит в сумі 82 600 доларів США. Строк дії договору встановлено до 07.09.2014 року, з наданням графіку погашення боргу по кредиту та сплати відсотків за користування ними. З часу отримання кредиту ОСОБА_1 , належним чином не виконував зобов`язання в наслідок чого виникла заборгованість. Таким чином, представник позивача посилаючись на умови договору просить достроково стягнути заборгованість за кредитними договорами, відсотки та штрафні санкції. Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 21 лютого 2013 року позов Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором кредиту задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІН НОМЕР_1 на користь АТ «УкрСиббанк» на п/р НОМЕР_2 в АТ «УкрСиббанк», м. Харків, МФО 351005 Код ЄДРПОУ 09807750, суму боргу за договором кредиту № 11036081000 від 07 вересня 2006 року в розмірі 90 626 (дев`яносто тисяч шістсот двадцять шість) доларів 13 центів США, та 60 825 гривень 84 коп., в тому числі борг: за кредитом 57 553,62 дол.США, по процентам 33 072,51 дол.США, пеня по кредиту 30 116 грн 09 коп., пеня по процентам 30 709 грн 75 коп.; стягнення суми боргу, яка визначена в іноземній валюті проводиться в грошовій одиниці України гривні, за курсом Національного Банку України встановленого на день здійснення платежу. Стягнуто з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІН НОМЕР_1 на користь АТ «УкрСиббанк» на п/р НОМЕР_2 в АТ «УкрСиббанк», м. Харків, МФО 351005 Код ЄДРПОУ 09807750, судовий збір в розмірі 3 219 грн 00 коп. У червні 2018 року Акціонерне товариство «УкрСиббанк» звернулось до суду з заявою, в якій просить видати дублікат виконавчого листа, за рішенням суду у справі № 1527/16200/12, про стягнення з ОСОБА_1 (правонаступником якого є ОСОБА_2 ) на користь ПАТ «УкрСиббанк» суму боргу за договором кредиту № 11036081000 від 07 вересня 2006 року в розмірі 90 626 доларів США 13 центів, та 60 825 гривень 84 копійок, в тому числі борг: за кредитом 57 553,62 доларів США, по процентам 33 072,51 доларів США, пеня по кредиту 30 116 гривень 09 копійок, пеня по процентам 30 709 гривень 75 копійок; а також судового збору в розмірі 3 219 гривень та поновити пропущений строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання, посилаючись на його втрату. В обґрунтування заяви представник АТ «УкрСиббанк» посилається на ті обставини, що після відкриття виконавчого провадження від відділу виконавчої служби будь-яких відомостей про здійснення виконавчих дій з виконання рішення суду не надходило, в зв`язку з чим представником ПАТ «УкрСиббанк» було направлено заяву від 12 березня 2018 року про надання відомостей щодо стану виконавчого провадження. З заяви представника АТ «УкрСиббанк» про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку його пред`явлення до виконання вбачається, що станом на 14 червня 2018 року на адресу банку не надійшло жодної відповіді від Першого Суворовського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції. В подальшому представнику АТ «УкрСиббанк» з автоматизованої системи виконавчого провадження стало відомо, що виконавче провадження щодо стягнення боргу з ОСОБА_1 , завершено, проте виконавчий лист на адресу банку не надходив, а відтак представник вважає, що його було втрачено під час поштової пересилки, а тому просить видати його дублікат. Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 25 серпня 2020 року в задоволенні заяви Акціонерного товариства «УкрСиббанк», заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Перший Суворовський ВДВС м. Одеси ГТУЮ в Одеській області, про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення його до виконання - відмовлено. Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду, Акціонерне товариство «Укрсиббанк» подало до суду апеляційну скаргу, у якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить суд скасувати ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 25 серпня 2020 року та ухвалити нове рішення, яким заяву Акціонерного товариства «Укрсиббанк» про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення його до виконання задовольнити. В судове засідання, призначене на 25.02.2021 року, сторони не з`явились, про розгляд справи були повідомлені належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення. Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Апеляційний суд з метою дотримання строків розгляду справи, вважає можливим слухати справу у відсутність сторін, які своєчасно і належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи. У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Відповідно до ч.7 ст. 268 ЦПК, рішення суду (повне або скорочене) підписується всім складом суду у день його складення і додається до справи. Головуючий суддя Цюра Т.В. знаходилася у відрядженні з 08.03.2021 по 12.03.2021 року, що підтверджується довідкою №66д відділу кадрової роботи та управління персоналом від 09.03.2021 року, тому повне судове рішення виготовлене 15.03.2021 року. Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Оскаржувана ухвала суду першої інстанції не в повній мірі відповідає зазначеним вимогам закону, з огляду на наступне. Так, судом першої інстанції встановлено, 21 лютого 2013 року Суворовським районним чудом міста Одеси постановлено рішення, яким задоволено позовні вимоги ПАТ «УкрСиббанк» та стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «УкрСиббанк» суму боргу за договором кредиту № 11036081000 від 07 вересня 2006 року в розмірі 90 626 доларів США 13 центів, та 60 825 гривень 84 копійок, в тому числі борг: за кредитом 57 553,62 доларів США, по процентам 33 072,51 доларів США, пеня по кредиту 30 116 гривень 09 копійок, пеня по процентам 30 709 гривень 75 копійок; а також судового збору в розмірі 3 219 гривень. На виконання зазначеного рішення суду за заявою ПАТ «УкрСиббанк» представнику банку судом було видано виконавчий лист 20 березня 2013 року, який стягувачем було пред`явлено до виконання до Першого Суворовського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції З копії виконавчого листа вбачається, що зазначений виконавчий лист було повернуто на адресу стягувача 22 квітня 2014 року на підставі п. 4 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-XIV, на тій підставі, що стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій або не здійснив авансування витрат на організацію та проведення виконавчих дій, авансування яких передбачено цим Законом, незважаючи на попередження державного виконавця про повернення йому виконавчого документа. З наданої копії виконавчого провадження встановлено, що 12 серпня 2014 року державним виконавцем Першим Суворовським відділом державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції, Гринь А.Д., повторно відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа про стягнення боргу з ОСОБА_1 , яке було завершено 04 вересня 2015 року з аналогічної підстави, що свідчить про те, що представником ПАТ «УкрСиббанк» повторно не було сплачено авансований внесок щодо витрат, пов`язаних з проведенням виконавчих дій. Так, в матеріалах справи наявна копія листа начальника Першого Суворовського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Богданова О.О., до ПАТ «УкрСиббанк» про необхідність сплати авансованого внеску в розмірі 1000 гривень в зв`язку з проведенням виконавчих дій щодо оцінки нерухомого майна, яке перебуває у власності ОСОБА_1 . Будь-які відомості щодо сплати вказаного авансованого внеску в матеріалах справи відсутні, внаслідок чого виконавчий лист було повернуто на адресу стягувача згідно постанови державного виконавця від 04 вересня 2015 року. Також, в матеріалах виконавчого провадження наявна копія супровідного листа від 04 вересня 2015 року вих. 36348 про направлення ПАТ «УкрСиббанк» копії постанови та оригіналу виконавчого документа за адресою місцезнаходження стягувача: м. Харків, пр. Московський, буд.

60. Судом також встановлено, що на момент ухвалення рішення суду по справі та видачі виконавчого листа були чинними норми Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-XIV, яким було визначено порядок та строки пред`явлення виконавчих документів до виконання. Зокрема, ст. 22 встановлено, що виконавчі документи, а саме виконавчі листи щодо виконання рішення суду, можуть бути пред`явленні до виконання протягом одного року, який відраховується з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Також, ч. 2 ст. 30 даного Закону встановлено строк проведення державним виконавцем виконавчих дій з виконання рішення шість місяців. На підставі наданих суду документів встановлено, що стягувачем вчасно протягом року з дня набрання рішенням суду законної сили було пред`явлено виконавчий лист до виконання до Першого Суворовського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції. Так як строк проведення виконавчих дій є обмеженим та в зв`язку з невиконанням стягувачем вимог державного виконавця про сплату авансованого внеску, виконавчий лист було повернуто на адресу ПАТ «УкрСиббанк». Після повернення виконавчого листа стягувачу набрав чинності Закон України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VIII, відповідно до якого строк пред`явлення виконавчих документів до виконання протягом трьох років. Також, ст. 13 даного Закону передбачено строки проведення виконавчих дій. Таким чином судом першої інстанції встановив, що за заявою представника АТ «УкрСиббанк» державним виконавцем двічі відкривалось виконавче провадження та двічі виконавчий документ було повернуто на адресу стягувача в зв`язку з невиконанням ним вимог державного виконавця щодо проведення оплати авансованого внеску. Так, відмовляючи в задоволенні заяви Акціонерного товариства «УкрСиббанк» про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення його до виконання, суд першої інстанції виходив з того, що стягувач не зазначив поважності причин, за яких був втрачений оригінал виконавчого листа і дані обставини не підтверджені належними доказами, а тому суд не вбачає підстав необхідності видачі дублікату виконавчого листа та поновлення строку пред`явлення його до виконання. Апеляційний суд не погоджується з таким висновком районного суду, оскільки він не в повній мірі відповідає вимогам закону та фактичним обставинам справи, виходячи з наступного. Частиною 1 ст. 18 ЦПК України встановлено, що судові рішення, які набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (правова позиція ВСУ у справі №6-608цс15) право на виконання рішення, яке виніс суд, є невід`ємною частиною «права на суд», на ефективний захист сторони у справі, а отже, і відновлення справедливості, передбачає зобов`язання адміністративних органів виконувати рішення (наприклад, пункт 41 рішення у справі «Горнсбі проти Греції» від 19 березня 1997 року). З огляду на зазначене, видача дублікату є дією адміністративних органів і суду, яка спрямована на усунення перепон у завершенні судового провадження та на виконання судового рішення про задоволення вимог кредитора. Враховуючи те, що виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження, реальне виконання рішення суду, що набрало законної сили, є обов`язковою складовою реалізації особою права на справедливий суд, передбаченого п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованої Законом України від 17.07.1997р. №475/97-ВР, що підтверджується і висловленою Європейським судом з прав людини правовою позицією у «пілотному» рішенні «Іванов проти України» (Yuriy Nikolayevich Ivanov v. Ukraine) від 15.10.2009р. (заява №40450/04) і в багатьох інших справах як щодо України, так і щодо інших країн, колегія суддів вважає, що судове рішення про відмову у видачі дубліката виконавчого листа, прийняте з неповним з`ясуванням обставин справи, перешкоджає подальшому руху справи щодо виконання рішення суду, яке набрало законної сили. Тому, підставами для видачі дубліката виконавчого листа є, насамперед, доведеність втрати оригіналу виконавчого листа. Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у своїй постанові від 25 вересня 2015 року за №8 «Про узагальнення практики розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» вказав, що заява про видачу дубліката виконавчого листа повинна містити необхідні відомості для вирішення питання видачі дубліката виконавчого листа. У таких заявах потрібно зазначати назви сторін виконавчого провадження, підстави для видачі дубліката виконавчого листа; посилання на докази, якими підтверджувались би втрата виконавчого листа. Отже, з системно логічного аналізу вищевикладеного слідує, що видача дубліката виконавчого листа не є обов`язком суду. Під час вирішення такого питання суд має визначити стан виконання судового рішення, тобто встановити, чи воно вже виконано, або що строк для пред`явлення виконавчого листа не закінчився, крім того, суд має перевірити підстави, покладені в обґрунтування заяви про видачу дубліката виконавчого листа, зокрема, обставини, які підтверджують факти втрати виконавчого листа. У статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Так, згідно із п.17.4 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. Аналізуючи зміст даної норми, єдиною підставою для видачі судом дублікату виконавчого листа - є його втрата. Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист. При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, подавши відповідні докази. Із заявою про видачу дубліката виконавчого листа або судового наказу можна звернутися лише в межах строків пред`явлення їх до виконання. У разі пропуску такого строку одночасно із заявою про видачу дубліката слід подати і заяву про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Зі змісту вищезазначених норм законодавства вбачається, що дублікат виконавчого листа може видаватись у випадках втрати його оригіналу та в межах строку пред`явлення його до виконання. Таким чином, під час розгляду заяви про видачу дубліката виконавчого листа суд повинен належним чином перевірити, чи дійсно виконавчий лист втрачено. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Видача дубліката виконавчого листа взаємопов`язана із визначеним Законом України «Про виконавче провадження» строком для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Строк звернення до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого листа спливає з строком для пред`явлення виконавчого листа до виконання. Від вирішення питання про поновлення строку залежить вирішення питання про видачу дубліката виконавчого листа. В разі визнання неповажними причин пропуску строку пред`явлення виконавчого листа до виконання стягувачом і відмови у поновленні пропущеного строку, суд відповідно відмовляє у видачі дубліката виконавчого листа. Строк пред`явлення виконавчого документа до виконання є одним із видів процесуальних строків, які передбачені ст.120 ЦПК України. Згідно із ст. 127 ЦПК України суд поновлює або продовжує строк, встановлений відповідно законом або судом, за клопотанням сторони або іншої особи у разі його пропущення з поважних причин. Суд при вирішенні питання про поновлення строку для пред`явлення до виконання виконавчого документа повинен з`ясувати питання щодо причин пропуску цього строку та залежно від характеру цих причин зробити висновок про їх поважність чи неповажність, а відтак дійти висновку про наявність чи відсутність підстав для поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Поважними можуть бути визнані лише ті причини, що виникли внаслідок обставин, об`єктивно незалежних від волі зацікавленої особи, які безпосередньо унеможливлювали або ускладнювали можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк. Аналіз наведених положень закону приводить до висновку, що стягувач, звертаючись до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого листа повинен довести належними та достатніми доказами не лише факт втрати виконавчого листа, а й факт його пред`явлення в межах строку, встановленого законом. В поданій апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що суд першої інстанції помилково дійшов висновку щодо відсутності підстав для задоволення заяви АТ «УкрСиббанк» про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення його до виконання, оскільки на думку апелянта місцевий суд не прийняв до уваги той факт, що АТ «УкрСиббанк» жодних листів від начальника Першого Суворовського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Богданова О.О. про необхідність сплати авансованого внеску в розмірі 1000 гривень в зв`язку з проведенням виконавчих дій щодо оцінки нерухомого майна не отримував, тому у Банку не було можливості виконати вимогу державного виконавця про сплату авансового внеску, оскільки стягувач навіть не здогадувався про її існування. Також апелянт зазначає, що на адресу Банку постанова про повернення виконавчого документа стягувачу ВП№ 44368395 від 04.09.2015 року також не надходила. Так, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд встановив, що в матеріалах справи міститься копія листа начальника Першого Суворовського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Богданова О.О., до ПАТ «УкрСиббанк» про необхідність сплати авансованого внеску в розмірі 1000 гривень в зв`язку з проведенням виконавчих дій щодо оцінки нерухомого майна, яке перебуває у власності ОСОБА_1 . Згідно постанови державного виконавця від 04 вересня 2015 року виконавчий лист було повернуто на адресу стягувача, у зв`язку з не сплатою останнім вказаного авансованого внеску. Також, в матеріалах виконавчого провадження наявна копія супровідного листа від 04 вересня 2015 року вих. 36348 про направлення ПАТ «УкрСиббанк» копії постанови та оригіналу виконавчого документа за адресою місцезнаходження стягувача: м. Харків, пр. Московський, буд.

60. Апеляційний суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 31 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-ХІУ, копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов`язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувану відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Тобто, постанова про повернення виконавчого документа стягувачу повинна надсилатися виключно рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Дослідивши матеріали справи, апеляційний суд не виявив жодних доказів отримання АТ «УкрСиббанк» постанови про повернення виконавчого документа стягувачу ВП№ 44368395 від 04.09.2015 року. При цьому, супровідний лист не є доказом отримання Банком копії постанови та оригіналу виконавчого документа. Крім того, з матеріалів справи вбачається, що АТ «УкрСиббанк» неодноразово зверталося з запитами до відділу державної виконавчої служби про надання інформації щодо стану виконавчого провадження. Так, матеріали справи містять заяву ПАТ «УкрСиббанк» від 06.03.2018 року про звернення Банку до Першого Суворовського ВДВС м. Одеса ГТУЮ в Одеській області про надання інформації щодо стану виконавчого провадження. Крім того відповідно до рекомендованого повідомлення наявного в матеріалах справи про вручення поштового відправлення Перший Суворовський ВДВС м. Одеса ГТУЮ в Одеській області отримав вказаний запит ще 16.03.2018 року, однак станом на 14.06.2018 ПАТ "УкрСиббанк" жодної відповіді від Першого Суворовського ВДВС м. Одеса ГТУЮ в Одеській області не отримав. Крім того згідно отриманої відповіді від УДВС ГТУЮ в Одеській обл. №09.2-7607 від 22.08.2019 року, у Першому Суворовському РВДВС м. Одеса ГТУЮ в Одеській обл. перебувало виконавче провадження в АСВП № 443689395 з примусового виконання виконавчого листа № 1527/16200/12, виданого 20.03.2013 Суворовським районним судом м. Одеси про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «УкрСиббанк» грошових коштів. 04.09.2015 року за вищезазначеним виконавчим провадженням, у порядку приписів п. 4 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу, однак жодних доказів отримання виконавчих документів стягувачем матеріали справи не містять. Апеляційний суд вважає, що оскільки АТ «УкрСиббанк» надало суду пояснення та докази щодо неотримання оригіналу виконавчого документа та неодноразового звернення з запитами до відділу державної виконавчої служби про надання інформації щодо стану виконавчого провадження, таким чином на думку суду, заявник був позбавлений прав, гарантованих йому Конституцією України та іншими нормативно-правовими актами, стосовно повного та належного виконання рішення з причин втрати виконавчого документа та обставин, які об`єктивно не залежали від його волі. З урахуванням фактичних обставин справи, апеляційний суд вважає наявність достатніх підстав для задоволення заяви АТ «УкрСиббанк» про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення пропущеного строку пред`явлення його до виконання. За таких обставин оскаржуване судове рішення не може вважатися законними та обґрунтованими, а тому воно підлягає скасуванню. Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до неправильного вирішення справи. На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 158, 367, 368, 374, 376, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Укрсиббанк» - задовольнити. Ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 25 серпня 2020 року скасувати. Прийняти постанову. Заяву Акціонерного товариства «Укрсиббанк задовольнити. Видати дублікат виконавчого листа по справі № 1527/16200/12, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" заборгованості за кредитним договором № 11036081000 від 07.09.2006 року суми боргу у розмірі 90 626,13 доларів США, 60 825,84 грн. та 3 219,00 грн. судового збору. Поновити строк пред`явлення виконавчого листа № 1527/16200/12, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" заборгованості за кредитним договором № 11036081000 від 07.09.2006 року суми боргу у розмірі 90 626,13 доларів США, 60 825,84 грн. та 3 219,00 грн. судового збору. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст судового рішення складено 15.03.2021 року. Головуючий Т.В. Цюра Судді: Л.А. Гірняк С.М. Сегеда