Постанова 4812 № 486/498/20

17.03.21 22-ц/812/454/21 Єдиний номер справи 486/498/20 Провадження 22-ц812/454/21 Головуючий по 1 інстанції Волкова О.І. Головуючий і доповідач по 2 інстанції Колосовський С.Ю. П О С Т А Н О В А І м е н е м У к р а ї н и 17 березня 2021р. м. Миколаїв Колегія суддів судової палати у цивільних справах Миколаївського апеляційного суду в складі: Колосовський С.Ю., Локтіонова О.В., Ямкова О.О., секретар судового засідання Цуркан І.І., за участі: позивача ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 11 січня 2021р. за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про припинення права власності, встановила: У березні 2020р. ОСОБА_1 пред`явив позов до ОСОБА_3 про припинення права власності. Позивач зазначав, що на підставі свідоцтва про право на спадщину від 27 серпня 2019р. є співвласником автомобіля Skoda Roomster, реєстраційний номер НОМЕР_1 . Обов`язкову частку в цьому спадковому майні у розмірі 1/16 мала отримати ОСОБА_4 . Після смерті ОСОБА_4 , яка склала заповіт на ім`я онука - ОСОБА_3 , було заведено спадкову. Вартість автомобіля відповідно до експертної оцінки станом на 21.02.20р. складає 155544,85грн., відповідно 1/16 частка буде становити 9721,55 грн. і ці кошти будуть внесені на депозитний рахунок суду. Враховуючи те, що будь-хто із спадкоємців протягом тривало часу не оформлює своїх спадкових прав, частка у неподільному майні є незначною, позивач просив припинити право власності відповідача на частку у спірному майні з визнанням за ним права власності на цю частку. Ухвалою Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 11 січня 2021р. позовну заяву залишено без розгляду на підставі п.3 ч.1 ст.257 ЦПК. В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на незаконність ухвали суду, порушив питання про її скасування. Апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала скасуванню з наступних підстав. 08 травня 2020р. у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про припинення права власності було відкрито провадження та призначено підготовче судове засідання на 09 червня 2020р. За заявою позивача від 05 червня 2020р. у зв`язку із запровадженням карантину підготовче судове засідання відкладено на 02 липня 2020р. 30 червня 2020р. позич знову подав заяву про відкладення розгляду справи із-за карантинних обмежень, а тому підготовче судове засідання відкладено на 24 вересня 2020р. 23 вересня 2020р. позивач звернувся до суду для вирішення питання про внесення грошових коштів на депозит для компенсації відповідачу за належну частку у спірному майні, а також заявив клопотання про розгляд справи без його участі. В подальшому підготовче судове засідання призначалось на 29 жовтня 2020р., 25 листопада 2020р., 28 грудня 2020р., 11 січня 2021р. Постановляючи ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що позивач, в судові засідання не з`явився, хоча був повідомлений належним чином. Однак, постановляючи таку ухвалу суд першої інстанції не звернув увагу на те, що в матеріалах справи є клопотання позивача про розгляд справи за його відсутності. В клопотанні позивач зазначає, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та не заперечує проти розгляду справи за його відсутності. Оскаржувана ухвала не містить висновків і обґрунтувань щодо неможливості розгляду справи за відсутності позивача, а тому неприйняття судом до уваги заяви позивача про розгляд справи за його відсутності не може бути визнано обґрунтованим. Крім того, судові повістки про виклик відповідача були повернуті до суду з відміткою, що адресат відсутній за вказаною адресою, що в силу положень ст.130 ЦПК України не може вважатись належним повідомленням. Оголошення на офіційному вебсайті судової влади України про виклик позивача до суду з огляду на положення ч.11 ст.128 ЦПК України також не може вважатись належним повідомленням, оскільки поширюється на інших учасників справи зареєстроване місце проживання яких невідоме. Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. За правилами ч. 5 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Згідно п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи. Верховний Суд в постанові від 21 жовтня 2019р. по справі №759/15271/17 положення п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України витлумачив наступним чином «залишення позовної заяви без розгляду з цієї підстави може мати місце лише в тому випадку, якщо позивач, який був належним чином повідомлений про час слухання справи, повторно не з`явився саме в судове засідання, а не в підготовче засідання». Враховуючи вищенаведені мотиви ухвала суду як незаконна в силу п.4 ч.1 ст.379 ЦПК підлягає скасуванню. Керуючись ст. ст. 374, 379, 382 ЦПК, колегія суддів постановила: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 11 січня 2021р. скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Повний текст постанови виготовлений 17 березня 2021р. Головуючий: Судді: