Постанова Київський апеляційний суд № 752/2050/21

Єдиний унікальний номер 752/2050/21 Головуючий в суді I інстанції Дідик М.В. Апеляційне провадженя № 33/824/1463/2021 Суддя-доповідач Рубан С.М. КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 11 березня 2021 року суддя Київського апеляційного суду Рубан С.М., розглянувши апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Харченко Сергія Вікторовича на постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 09 лютого 2021 року, прийняту щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 - В С Т А Н О В И В : Постановою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 09 лютого 2021 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік. Також постановлено стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 454 (чотириста п'ятдесят чотири) грн.на користь держави. Згідно із постановою суду, 06 грудня 2020 року о 01 год. 34 хв. Водій ОСОБА_1 в м. Києві по вул. Німецькій 2, керував автомобілем «Шкода», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: неприродна блідість обличчя, дуже розширені зіниці ока, які не реагують на світло, сповільненість мови. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку ОСОБА_1 відмовився в присутності двох свідків, тобто вчинив дії, якими порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП. Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, захисник ОСОБА_1 - адвокат Харченко Сергій Вікторович подав апеляційну скаргу на постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 09 лютого 2021 року, в якій зазначає, що дана постанова винесена з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, при цьому суд не повно з'ясував усі фактичні обставини справи та не дослідив і не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам та обставинам, підійшов формально до вивчення обставин справи, що потягло за собою необґрунтоване застосування стягнення як вид покарання за адміністративне правопорушення, не сприяв повному, об'єктивному та неупередженому її розгляду, а тому постанова суду не відповідає фактичним обставинам справи, є незаконною та необґрунтованою. У зв'язку з цим оскаржувана постанова підлягає скасуванню із закриттям справи за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення на підставі п. 1 ч. 1ст. 247 КУпАП. Обгрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, захисник ОСОБА_1 - адвокат Харченко Сергій Вікторович зазначає, що матеріали справи не містять пояснень свідків та відео, що підтверджують факт керування ОСОБА_1 автомобілем. Також в матеріалах справи відсутні будь - які докази на підтвердження того, що ОСОБА_1 керував автомобілем та був зупинений працівниками поліції за порушення ПДР. Так, у своєму рішенні від 5.03.2019 ВС у справі №686/11314/17 вказав, що оскільки поліцейським не задокументовано та не доведено належними і допустимими доказами факту порушення водієм правил дорожнього руху, то вимоги інспектора до водія про пред'явлення документів на право керування є неправомірними, а правоохоронці можуть зупинити авто, лише коли є факт правопорушення. Також представник звертає увагу апеляційного суду , що згідно з протоколом відносно ОСОБА_1 жодної ознаки наркотичного сп'яніння в нього виявлено не було. На відео, що долучено до матеріалів справи також відсутні ознаки наркотичного сп'яніння. Працівник поліції на відео повідомив своєму напарнику, що будь - які ознаки наркотичного сп`яніння у ОСОБА_1 відсутні взагалі. Підставою проведення огляду на стан сп'яніння була відмітка в базі про причетність ОСОБА_1 до затримання осіб, які мали при собі наркотичні речовини, що не передбачено порядком проведення огляду на стан сп'яніння. Як було зазначено вище, у протоколі суть порушення сформульовано незрозуміло та не зазначено, який порядок проходження такого огляду було запропоновано. Формулювання у встановленому законом порядку» не розкриває суті порушення з огляду на положення ст. 266 КУпАП. Крім того, захисник ОСОБА_1 - адвокат Харченко Сергій Вікторович вказує на те, що письмові пояснення осіб не можуть братися до уваги, якщо вони не надали показання в судовому засіданні під присягою. Таким чином, виклик та допит свідків в даній справі є обов'язковим для з'ясування всіх обставин справи та усунення наявних суперечностей. ОСОБА_1 не відстороняли від керування, що у своїй сукупності з іншими доказами свідчить про невідповідність дій поліцейського з процедурою оформлення матеріалів за ст. 130 КУпАП. Матеріали справи не містять доказів відсторонення ОСОБА_1 від керування автомобілем, окрім зобов'язання, що складено формально під диктовку працівників поліції. Таким чином дії працівників поліції не узгоджуються з формулюванням правопорушення, викладеним у протоколі. Переглянувши справу за апеляційною скаргою, заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника Харченко Сергія Вікторовича, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважаю, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав. Суддя повно, всебічно та об`єктивно дослідив матеріали справи та дійшов обґрунтованого висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Як на докази вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд обґрунтовано послався у своїй постанові на протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР №046653від 06 грудня 2020 року, який відповідно до ст. 251 КУпАП є доказом у справі. Всім зазначеним доказам суд першої інстанції дав належну оцінку та обґрунтовано визнав винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Апеляційним судом було переглянуто відеозапис з нагрудної камери поліцейського, який був долучений до протоколу про адміністративне правопорушення. На вказаному відеозапису зафіксовано, що ОСОБА_1 на місці зупинки транспортного засобу відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в медичному закладі в присутності двох свідків. Сам ОСОБА_1 в судовому засіданні суду апеляційної інстанції пояснив, що відмовився їхати до медичного закладу у зв`язку з тим, що поспішав на роботу. Будь-яких порушень з боку працівників поліції вказаний відеозапис не містить, а навпаки підтверджує роз`яснення працівниками поліції ОСОБА_1 вимоги закону. Викладення пояснень свідків на друкованих бланках не може бути підставою для визнання вказаних пояснень неналежними доказами, так як законодавчо питання форми пояснення свідків не врегульовано, а крім того, фактичні дані, що містяться в поясненнях свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 об`єктивно узгоджуються з іншими доказами по справі, зокрема з даними протоколу про адміністративне правопорушення, складеного відносно ОСОБА_1 та фактичними даними, зафіксованими на відеозапису з нагрудної камери працівника поліції. Доводи апеляційної скарги про те, що йому неправомірно не було запропоновано інспектором поліції пройти тест для виявлення ознак наркотичного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, чим порушено ст. 266 КУпАП, є безпідставними, оскільки згідно п.2 Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я. Таким чином, перевіркою матеріалів справи не встановлено таких порушень працівниками поліції Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, що могли стати підставою не виконувати ОСОБА_1 законних вимог поліції про проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння. Всі матеріали справи зібрані працівниками патрульної поліції, які діяли в межах своїх повноважень, протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП щодо ОСОБА_1 повністю відповідає вимогам ст. 256 КУпАП. Твердження представника Харченко Сергія Вікторовича про невиконання працівниками патрульної поліції вимог ст. 266 КУпАП щодо не відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом жодним чином не спростовує його вину у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а лише свідчить про неналежне виконання уповноваженими особами патрульної поліції своїх обов'язків. З урахуванням викладеного вважаю, що доводи апеляційної скарги захисника ОСОБА_1 - адвоката Харченко Сергія Вікторовича не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду справи, а відтак підстав для її задоволення апеляційний суд не вбачає. Адміністративне стягнення ОСОБА_1 призначене в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП, у відповідності до положень ст. 33 КУпАП, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеню його вини, відношення до вчиненого і майнового стану. Неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при розгляді справи судом першої інстанції не встановлено. З урахуванням вище викладеного, вважаю, що постанова Голосіївського районного суду м.Києва від 09 лютого 2021 року, прийнята щодо ОСОБА_1 є законною та обґрунтованою і апеляційних підстав для її скасування не вбачаю. На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Харченко Сергія Вікторовича - залишити без задоволення, а постанову Голосіївського районного суду м.Києва від 09 лютого 2021 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, за ч. 1 ст. 130 КУпАП, - залишити без змін. Постанова апеляційного суду є остаточною іоскарженню не підлягає Суддя С.М.Рубан