Постанова Дніпровський апеляційний суд № 199/6241/18

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/2346/21 Справа № 199/6241/18 Суддя у 1-й інстанції - Руденко В. В. Суддя у 2-й інстанції - Пищида М. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 березня 2021 року м. Дніпро Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі: головуючого Пищиди М.М. суддів Ткаченко І.Ю., Деркач Н.М. за участю секретаря судового засідання Бондаренка В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 06 листопада 2020 року по справі за заявою ОСОБА_1 про поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, заінтересовані особи: Орган опіки та піклування в особі Амур-Нижньодніпровської районної у місті Дніпрі ради, ОСОБА_2 ,- В С Т А Н О В И Л А: ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про поновлення цивільної дієздатності фізичної особи. В обґрунтування заявлених вимог посилався на те, що рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 27.04.2007 року його визнано недієздатним, встановлено опіку над ним та призначено ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , опікуном над ним. З цього періоду заявник пройшов стаціонарне лікування та в результаті видужання був виписаний із психіатричного закладу охорони здоров`я та перебуває на обліку дільничного лікаря за місцем проживання: АДРЕСА_1 . У зв`язку із значним поліпшенням психічного стану, як вважає заявник, зменшилась необхідність і у встановленій над ним опіки. У підтвердження цього висновку він наводить аргументи відсутності з боку його законного представника безпосередньої опіки над ним. Заявник стверджує, що його опікун останні роки часто виїжджала за кордон на заробітки та він вирішує питання власної життєдіяльності самостійно, вважає, що в повному обсязі здатний усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. У зв`язку із значним поліпшенням свого психічного стану, заявник вважає висновки суду 2007 року про його недієздатність такими, що знижують його потенціал в сфері працевлаштування та розвитку його особистості. Низький загально-побутовий рівень в лікарні та обходження з пацієнтами при тривалому находженні на стаціонарі в психіатричній лікарні заявник вважає морально принизливим по відношенню до нього, як людини що впливає на нього в негативно - емоційному настрої, так як при попередньому його знаходженні в лікарні на стаціонарі ліки він не отримував, як пацієнт лікарні отримував недостатнє якісне харчування, що призводило до зміні нормального артеріального тиску, стану голоду. ОСОБА_1 є інвалідом 2-ї групи загального захворювання - має біль в суглобах, підвищений артеріальний тиск, шум в голові. У зв`язку з викладеним, заявник просив призначити йому судово-психіатричну експертизу для визначення факту значного поліпшення його психічного стану та здатність усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, а також за результатами позитивного висновку експертизи скасувати рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 27.04.2007 року та поновити його цивільну дієздатність (а.с.4-6, 153-154). Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 23 липня 2019 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення цивільної дієздатності фізичної особи (а.с. 59-60). Постановою Дніпровського апеляційного суду від 26 листопада 2019 року рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 23 липня 2019 року залишено без змін (а.с. 85-89). Постановою Верховного суду від 26 лютого 2020 року рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 23 липня 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 26 листопада 2019 року скасовано. Справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції (а.с. 124-130). Рішенням Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 06 листопада 2020 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, заінтересовані особи: Орган опіки та піклування в особі Амур-Нижньодніпровської районної у місті Дніпрі ради, ОСОБА_2 , - відмовлено (а.с. 179-180). Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати, та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що при винесенні рішення судом першої інстанції порушені норми матеріального та процесуального права. Зазначає, що рішення суду не захищає його права та інтереси людини, а тому є неправомірним (а.с. 184-185). Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 27 квітня 2007 року ОСОБА_1 визнано недієздатним та призначено над ним опікуна - його доньку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.10). Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 03 червня 2020 року по даній справі була призначена додаткова амбулаторна судово-психіатрична експертиза, проведення якої доручено експертам Дніпропетровської обласної клінічної психіатричної лікарні (а.с. 165). Відповідно до висновку судово-психіатричного експерта №102 від 04.08.2020 року відносно ОСОБА_1 , комісія дійшла висновку, що ОСОБА_1 страждає на хронічне психічне захворювання у формі шизофренії параноїдної, виражений змішаний тип дефекту. За своїм психічним станом в теперішній час іспитований не може розуміти значення свої дій та керувати ними (167-169). Відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив з того, що висновком судово-психіатричної експертизи не підтверджено факт видужання або значного поліпшення психічного стану ОСОБА_1 , якого раніше за рішенням суду визнано недієздатним, тому відсутні підстави для скасування рішення суду про визнання цієї особи недієздатною та поновлення її цивільної дієздатності. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне. Згідно пункту 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 28 березня 1972 року №3 «Про судову практику в справах про визнання громадянина обмежено дієздатним чи недієздатним» в справах про поновлення дієздатності є обов`язковим проведення судово-психіатричної експертизи, яка призначається за ухвалою судді. Громадянина може бути поновлено в дієздатності лише при наявності висновку судово-психіатричної експертизи про значне поліпшення його стану здоров`я або видужання. Частиною 1 статті 30 ЦК України передбачено, що цивільну дієздатність має фізична особа, яка усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними. Відповідно до п.4 ст. 300 ЦПК України скасування рішення суду про визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, яка була визнана недієздатною, в разі її видужання або значного поліпшення її психічного стану здійснюється за рішенням суду на підставі відповідного висновку судово-психіатричної експертизи за заявою опікуна, членів сім`ї, органу опіки та піклування або самої особи, визнаної недієздатною. Таким чином, зазначена вище норма права визначає, що висновок судово - психіатричної експертизи, якою встановлюється видужання або значне поліпшення психічного стану фізичної особи, яка була визнана недієздатною, єдиною підставою для скасування рішення суду про визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності цієї фізичної особи. Оскільки по даній справі була проведена експертиза, відповідно до її результатів встановлено, що ОСОБА_1 страждає на хронічне психічне захворювання у формі шизофренії параноїдної, виражений змішаний тип дефекту. За своїм психічним станом в теперішній час іспитований не може розуміти значення свої дій та керувати ними, тому суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні заяви про поновлення цивільної дієздатності. Підстав ставити під сумнів висновок експерта або вважати його необґрунтованим немає. Доводи апеляційної скарги скаржника про те, що він в повному обсязі здатний усвідомлювати значення своїх дій та керуватися ними, у зв`язку із значним поліпшенням психічного стану, колегія суддів не може прийняти до уваги, оскільки таких доказів матеріали справи не містять. Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що вирішуючи даний спір, суд першої інстанції повно, всебічно та об`єктивно з`ясувавши обставини справи, оцінивши надані сторонами докази, дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні заяви. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного, керуючись ст. 367, 368, 374, 375, 381- 384 ЦПК України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 06 листопада 2020 року - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Судді: