Постанова Дніпровський апеляційний суд № 199/10021/19

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/1474/21 Справа № 199/10021/19 Суддя у 1-й інстанції - Спаї В. В. Суддя у 2-й інстанції - Ткаченко І. Ю. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 березня 2021 року Дніпровський Апеляційний суд у складі: головуючого - судді Ткаченко І.Ю. суддів - Деркач Н.М., Пищиди М.М. розглянувши у спрощеному позовному провадженні в м. Дніпро цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 28 вересня 2020 року В С Т А Н О В И В: В грудні 2019 року ТОВ "Споживчий центр" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №16.10.2019-010000230 в розмірі 17364 грн. Позов обґрунтований тим, що відповідно до заявки та підтвердження укладення кредитного договору кредитор надає позичальнику кредит у розмірі 10000 грн. на 14 календарних днів, з кінцевим терміном повернення кредиту до 25.06.2019р. та платою за користування Кредитом у розмірі 2800 грн. 12.06.2019 р. позивач на виконання укладеного із відповідачем договору, видав відповідачу кредит у розмірі 10000 грн. 26.06.2019 р. між Товариством та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 26.06.2019-010000066 з аналогічними умовами, як в попередньому договорі. За заявою позичальника про перекредитування/зарахування від 26.06.2019 р. та на підставі ст.601 ЦК України, сторони провели зарахування рівних зустрічних однорідних вимог. Вимогу позичальника про видачу суми кредиту у розмірі 10000 грн. за кредитним договором № 26.06.2019-010000066 було зараховано в рахунок вимоги кредитора про повернення суми кредиту у розмірі 10000 грн. за кредитним договором № 12.06.2019-100000061 від 12.06.2019. 13.07.2019 р. між Товариством та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 13.07.2019-010000065 з аналогічними умовами, як в попередньому договорі. За заявою позичальника про перекредитування/зарахування від 13.07.2019 р. та на підставі ст. 601 ЦК України, сторони провели зарахування рівних зустрічних однорідних вимог. Вимогу позичальника про видачу суми кредиту у розмірі 10000 грн. за кредитним договором № 13.07.2019-010000065 було зараховано в рахунок вимоги кредитора про повернення суми кредиту у розмірі 10000 грн. за кредитним договором № 26.06.2019-010000066 від 26.06.2019. 28.07.2019 р. між Товариством та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 28.07.2019-010000060 з аналогічними умовами, як в попередньому договорі. За заявою позичальника про перекредитування/зарахування від 28.07.2019 р. та на підставі ст. 601 ЦК України сторони провели зарахування рівних зустрічних однорідних вимог. Вимогу позичальника про видачу суми кредиту у розмірі 10000 грн. за кредитним договором № 28.07.2019-010000060 було зараховано в рахунок вимоги кредитора про повернення суми кредиту у розмірі 10000 грн. за кредитним договором № 13.07.2019-010000065 від 13.07.2019. 12.08.2019 р. між Товариством та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 12.08.2019-010000978 з аналогічними умовами, як в попередньому договорі. За заявою позичальника про перекредитування/зарахування від 12.08.2019 р. та на підставі ст. 601 ЦК України сторони провели зарахування рівних зустрічних однорідних вимог. Вимогу позичальника про видачу суми кредиту у розмірі 10000 грн. за кредитним договором № 12.08.2019-010000978 було зараховано в рахунок вимоги кредитора про повернення суми кредиту у розмірі 10000 грн. за кредитним договором № 28.07.2019-010000060 від 28.07.2019. 29.08.2019 р. між Товариством та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 29.08.2019-010000186 з аналогічними умовами, як в попередньому договорі. За заявою позичальника про перекредитування/зарахування від 29.08.2019 р. та на підставі ст. 601 ЦК України сторони провели зарахування рівних зустрічних однорідних вимог. Вимогу позичальника про видачу суми кредиту у розмірі 10000 грн. за кредитним договором № 29.08.2019-010000186 було зараховано в рахунок вимоги кредитора про повернення суми кредиту у розмірі 10000 грн. за кредитним договором № 12.08.2019-010000978 від 12.08.2019. 18.09.2019 р. між Товариством та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 18.09.2019-010000716 з аналогічними умовами, як в попередньому договорі. За заявою позичальника про перекредитування/зарахування від 18.09.2019 р. та на підставі ст. 601 ЦК України сторони провели зарахування рівних зустрічних однорідних вимог. Вимогу позичальника про видачу суми кредиту у розмірі 10000 грн. за кредитним договором № 18.09.2019-010000716 було зараховано в рахунок вимоги кредитора про повернення суми кредиту у розмірі 10000 грн. за кредитним договором № 29.08.2019-010000186 від 29.08.2019. 16.10.2019 р. між Товариством та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 16.10.2019-010000230 з аналогічними умовами, як в попередньому договорі. За заявою позичальника про перекредитування/зарахування від 16.10.2019 р. та на підставі ст. 601 ЦК України сторони провели зарахування рівних зустрічних однорідних вимог. Вимогу позичальника про видачу суми кредиту у розмірі 10000 грн. за кредитним договором № 16.10.2019-010000230 було зараховано в рахунок вимоги кредитора про повернення суми кредиту у розмірі 10000 грн. за кредитним договором № 18.09.2019-010000716 від 18.09.2019. Відповідно до п.п. 4.1 договору позичальник зобов`язується забезпечити своєчасне повернення кредиту та процентів за користування ними шляхом внесення в касу кредитора готівкою або перерахування на рахунок кредитора в такі терміни: а) повернення кредиту до 30.10.2019; проценти за користування кредитом - в день повернення кредиту або в останній день строку, на який кредит пролонгований; в) штрафні санкції, які можуть бути нараховані кредитором за несвоєчасне виконання зобов`язань за цим договором, - негайно, з моменту пред`явлення кредитором вимоги (усної чи письмової) про нарахування таких санкцій. Позивачем та відповідачем строки повернення кредиту та процентів не переносились. Втім, до теперішнього часу відповідач не сплатив позивачу заборгованість, чим порушив свої зобов`язання, встановлені договором, та станом на 31.10.2019 р. складає 17364,00 грн.(а.с.1-3). Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 28 вересня 2020 року позов ТОВ «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено повністю. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором №26.06.2019-100000061 від 12.06.2019, розмір якої складає 17364 грн., з яких: 10000 грн. - розмір отриманого кредиту, 2800 грн. - проценти за користування кредитом, 4 564 грн. - штраф. Вирішено питання судових витрат (а.с.211-219). В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду 1 інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволені позову відмовити в повному обсязі (а.с.224-232). В порядку ст. 360ЦПК України, від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому посилаючись на її необґрунтованість, просив рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення. Судом 1 інстанції встановлено, що відповідно до заявки та підтвердження укладення кредитного договору кредитор надає позичальнику кредит у розмірі 10000 грн. на 14 календарних днів, з кінцевим терміном повернення кредиту до 25.06.2019р. та платою за користування кредитом у розмірі 2800 грн. 12.06.2019 р. позивач на виконання укладеного із відповідачем 12.06.2019 р. договору 12.06.2019 - 100000061 видав відповідачу кредит у розмірі 10000 грн. 26.06.2019 р. між Товариством та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 26.06.2019-010000066 з аналогічними умовами, як в попередньому договорі. За заявою позичальника про перекредитування/зарахування від 26.06.2019 р. та на підставі ст.601 ЦК України, сторони провели зарахування рівних зустрічних однорідних вимог. Вимогу позичальника про видачу суми кредиту у розмірі 10000 грн. за кредитним договором № 26.06.2019-010000066 було зараховано в рахунок вимоги кредитора про повернення суми кредиту у розмірі 10000 грн. за кредитним договором № 12.06.2019-100000061 від 12.06.2019. 13.07.2019 р. між Товариством та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 13.07.2019-010000065 з аналогічними умовами, як в попередньому договорі. За заявою позичальника про перекредитування/зарахування від 13.07.2019 р. та на підставі ст. 601 ЦК України, сторони провели зарахування рівних зустрічних однорідних вимог. Вимогу позичальника про видачу суми кредиту у розмірі 10000 грн. за кредитним договором № 13.07.2019-010000065 було зараховано в рахунок вимоги кредитора про повернення суми кредиту у розмірі 10000 грн. за кредитним договором № 26.06.2019-010000066 від 26.06.2019. 28.07.2019 р. між Товариством та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 28.07.2019-010000060 з аналогічними умовами, як в попередньому договорі. За заявою позичальника про перекредитування/зарахування від 28.07.2019 р. та на підставі ст. 601 ЦК України сторони провели зарахування рівних зустрічних однорідних вимог. Вимогу позичальника про видачу суми кредиту у розмірі 10000 грн. за кредитним договором № 28.07.2019-010000060 було зараховано в рахунок вимоги кредитора про повернення суми кредиту у розмірі 10000 грн. за кредитним договором № 13.07.2019-010000065 від 13.07.2019. 12.08.2019 р. між Товариством та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 12.08.2019-010000978 з аналогічними умовами, як в попередньому договорі. За заявою позичальника про перекредитування/зарахування від 12.08.2019 р. та на підставі ст. 601 ЦК України сторони провели зарахування рівних зустрічних однорідних вимог. Вимогу позичальника про видачу суми кредиту у розмірі 10000 грн. за кредитним договором № 12.08.2019-010000978 було зараховано в рахунок вимоги кредитора про повернення суми кредиту у розмірі 10000 грн. за кредитним договором № 28.07.2019-010000060 від 28.07.2019. 29.08.2019 р. між Товариством та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 29.08.2019-010000186 з аналогічними умовами, як в попередньому договорі. За заявою позичальника про перекредитування/зарахування від 29.08.2019 р. та на підставі ст. 601 ЦК України сторони провели зарахування рівних зустрічних однорідних вимог. Вимогу позичальника про видачу суми кредиту у розмірі 10000 грн. за кредитним договором № 29.08.2019-010000186 було зараховано в рахунок вимоги кредитора про повернення суми кредиту у розмірі 10000 грн. за кредитним договором № 12.08.2019-010000978 від 12.08.2019. 18.09.2019 р. між Товариством та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 18.09.2019-010000716 з аналогічними умовами, як в попередньому договорі. За заявою позичальника про перекредитування/зарахування від 18.09.2019 р. та на підставі ст. 601 ЦК України сторони провели зарахування рівних зустрічних однорідних вимог. Вимогу позичальника про видачу суми кредиту у розмірі 10000 грн. за кредитним договором № 18.09.2019-010000716 було зараховано в рахунок вимоги кредитора про повернення суми кредиту у розмірі 10000 грн. за кредитним договором № 29.08.2019-010000186 від 29.08.2019. 16.10.2019 р. між Товариством та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 16.10.2019-010000230 з аналогічними умовами, як в попередньому договорі. За заявою позичальника про перекредитування/зарахування від 16.10.2019 р. та на підставі ст. 601 ЦК України сторони провели зарахування рівних зустрічних однорідних вимог. Вимогу позичальника про видачу суми кредиту у розмірі 10000 грн. за кредитним договором № 16.10.2019-010000230 було зараховано в рахунок вимоги кредитора про повернення суми кредиту у розмірі 10000 грн. за кредитним договором № 18.09.2019-010000716 від 18.09.2019. Відповідно до п.п. 4.1 договору позичальник зобов`язується забезпечити своєчасне повернення кредиту та процентів за користування ними шляхом внесення в касу кредитора готівкою або перерахування на рахунок кредитора в такі терміни: а) повернення кредиту до 30.10.2019; проценти за користування кредитом - в день повернення кредиту або в останній день строку, на який кредит пролонгований; в) штрафні санкції, які можуть бути нараховані кредитором за несвоєчасне виконання зобов`язань за цим договором, - негайно, з моменту пред`явлення кредитором вимоги (усної чи письмової) про нарахування таких санкцій. Позивачем та відповідачем строки повернення кредиту та процентів не переносились. Втім, до теперішнього часу відповідач не сплатив позивачу заборгованість, чим порушив грошові зобов`язання, та станом на 31.10.2019 р. розмір складає 17 364,00 грн., яка складається з наступного: 10000 грн. - розмір отриманого кредиту, 2800 грн. - проценти за користування кредитом, 4 564 грн. - штраф. Відповідно до відповіді з АТ «Альфа-Банк» від 06.05.2020 р. держателем картки № НОМЕР_1 є ОСОБА_1 , вказана БПК в АТ «Альфа-Банк» не емітувалася. Відповідно до відповіді з АТ КБ «ПриватБанк» від 30.07.2020 р. власником картки № НОМЕР_1 є ОСОБА_1 , грошові кошти зараховані на картку 12.06.2019 р. CASH2CARD P2PCREDIT, KYIV, KYIV UA кредитна частина Р2Р переводу та надано виписку по цій картці. Задовольняючи позовні вимоги, суд 1 інстанції виходив із того, що договори є укладеними та відповідач отримував грошові кошти, однак, порушив зобов`язання в частині їх повернення в обумовлені законом строки, що є підставою для задоволення позовних вимог у повному обсязі та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №26.06.2019-100000061 від 12.06.2019, розмір якої станом на 31.10.2019 р. складає 17364 грн. з яких: 10000 грн. - розмір отриманого кредиту, 2800 грн. - проценти за користування кредитом, 4 564 грн. - штраф. Колегія суддів погоджується з висновками суду 1 інстанції. оскільки вони відповідають нормам матеріального права, узгоджуються з фактичними обставинами та зроблені на підставі наявних у справі та належним чином досліджених доказів. За нормами ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», - електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію). За нормами ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», - пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним. За змістом ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», - якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірах та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцю таку ж суму грошових коштів (суму позики). Договір позики є укладеним з моменту передання грошей. Положеннями ч. 1 ст. 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. Кредитний договір укладається у письмовій формі (ч. 1 ст. 1055 ЦК України). За нормами ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Судом 1 інстанції вірно встановлено, що договори підписані двома підписами - одноразовим ідентифікатором (1) та аналогом власноручного підпису відповідача (2) як відповідно до ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію", так і відповідно до ст. 207 Цивільного кодексу України. 31.01.2019 р. сторони уклали письмову згоду, у якій містились зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, а саме в п.п.11.1 кредитного договору №31.01.2019-100001711, сторони вказали: даний пункт є письмовою згодою сторін, у якій міститься нижче наведені зразки відповідних аналогів власноручних підписів позичальника та кредитора, які переведені у електронну форму засобами механічного копіювання. Зазначений кредитний договір №31.01.2019-100001711 від 31.01.2019р. укладений у паперовій письмовій формі, підписаний власноручними підписами сторін, факт його дійсності та укладення відповідачем не заперечується. Саме вказаний аналог власноручного підпису відповідач використав при укладенні кредитних договорів № 12.06.2019-100000061, №26.06.2019-010000066, №13.07.2019-010000065, №28.07.2019-010000060, №12.08.2019-010000978, №29.08.2019-10000186, № 18.09.2019-010000716 , № 16.10.2019-010000230 . Крім того, при вході в особистий кабінет позичальника при укладенні договорів №12.06.2019-100000061, №26.06.2019-010000066, № 13.07.2019-010000065 , № 28.07.2019-010000060 , № 12.08.2019-010000978 , № 29.08.2019-010000186 , № 18.09.2019-010000716 , № 16.10.2019-010000230 , відповідачем було використано фінансовий номер телефону НОМЕР_8 , що підтверджується довідками ТОВ «Споживчий центр» №20, №21, №22, №23, №24, №25, №26, №27 від 25.02.2020 р. В розділі 12 «реквізити і підписи сторін» паперового письмового договору №31.01.2019- 100001711 від 31.01.2019р. ОСОБА_1 вказав в якості фінансового свій номер телефону: НОМЕР_8 . Цей же номер телефону вказаний ним і у відзиві на позовну заяву до Амур- Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська. Отже, зазначені докази підтверджують в повній мірі факт належності відповідачу номеру телефону: НОМЕР_8 , Саме на цей номер телефону НОМЕР_8 був відправлений та доставлений одноразовий ідентифікатор "6R234", яким був підписаний кредитний договір №12.06.2019-100000061 від 12.06.2019р.. що підтверджується довідкою ТОВ «Старт-мобайл» №24-02/20-1 від 24.02.2020р. Відповідно до виписки з ЄДР від 11.12.2019 р. вказана юридична особа зареєстрована згідно законодавства України, одним з видів її діяльності є інша діяльність у сфері електрозв`язку (Код КВКД 61.90). Мобільні дані (смс-повідомлення з одноразовим ідентифікатором) були надіслані ТОВ «Старт-мобайл» згідно з договором доставки SMS №К-32, укладеним позивачем та ТОВ «Старт-мобайл» 27.04.2011р., відповідно до розд.З якого ТОВ «Старт-мобайл» надав вказану довідку в якості підтвердження доставки sms мобільному абоненту. Також повідомляємо, що зазначена юридична особа неодноразово приймала участь та ставала переможцем процедури публічних закупівель, що підтверджується паперовою копією веб-сторінки https://dozorro.org/, тобто відсутні підстави вважати послуги, які вона надає, такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства. Відповідач не заперечував, що вказаний засіб зв`язку, а саме номер телефону НОМЕР_8 належить йому, або що на час укладення спірних договорів він втратив вказані засоби зв`язку, що може бути підтверджено відповідними засобами доказування. Відповідач також не спростовує інформації про те, що він є держателем банківської картки АТ КБ «Приватбанк» за вказаним вище номером, та не надав жодного доказу у підтвердження того, що вказана банківська картка вибула з його розпорядження поза його волею на час укладення електронних кредитних договорів. За встановлених обставин, з урахуванням положень ст. ст. 525, 526, 530, 536, 610 ЦК України, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність правових підстав для задоволення позову. Виходячи з того, що зібраними у справі доказами доведено, що відповідач умови укладеного договору не виконує, кредит та відсотки за користування кредитом не сплачує, - суд правомірно задовольнив позовні вимоги ТОВ «Споживчий центр» у повному обсязі, стягнувши на його користь з відповідача заборгованість за електронним кредитним договором, з урахуванням процентів за користування кредитом та штрафу за прострочення повернення кредиту, згідно наданого позивачем розрахунку на загальну суму 17364 грн., а також судові витрати. Доводи апеляційної скарги щодо неукладення спірних договорів колегія суддів вважає безпідставними та недоведеними. Доводи апеляційної скарги, що відповідач не вступав у правовідносини із позивачем спростовуються наявними в справі доказами. Доводи апеляційної скарги зводяться до тлумачення норм чинного законодавства та переоцінки доказів, що є зручними для апелянта, проте не спростовують правильності висновків суду 1 інстанції, як і не підтверджують належними доказами їх неправомірність. За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального законодавства, у зв`язку із чим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду залишенню без змін. На підставі викладеного, керуючись ст. 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 28 вересня 2020 року - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів в передбаченому законом порядку. Судді: