Постанова Дніпровський апеляційний суд № 203/3933/20

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/803/438/21 Справа № 203/3933/20 Суддя у 1-й інстанції - Смольняков О. О. Суддя у 2-й інстанції - Пістун А. О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 березня 2021 року м. Дніпро Суддя Дніпровського апеляційного суду Пістун А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро, апеляційну скаргу представника Дніпровської митниці Держмитслужби на постанову судді Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 19 лютого 2021 року якою провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с.Велика Добронь, Ужгородського району, Закарпатської області, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 за ч. 6 ст. 470 МК України закрито за відсутністю складу правопорушення, - В С Т А Н О В И В : Цією постановою провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрито за відсутністю складу правопорушення. При обставинах зазначених в оскаржуваній постанові, в Дніпропетровській митниці Держмитслужби за листом УСБУ України в Полтавській області від 25.082020 №14/5778 проводились перевірочні заходи з приводу перебування на митній території України транспортного засобу «LADA SAMARA 1500» д.р.н. НОМЕР_1 ) кузов № НОМЕР_2 , за результати яких з`ясовано, що відповідно до бази даних АСМО «Інспектор» зазначений вище автомобіль 28.04.2017 в зоні діяльності Закарпатської митниці ДФС на митну територію України в режимі «транзит» ввезла ОСОБА_1 . Згідно ст. 93 МК України товари, які переміщуються у митному режимі транзит, повинні бути доставленими у митний орган призначення у строк до 10 діб, визначений ст. 95 МК України. Станом на 15.09.2020 вищевказаний автомобіль вартістю наявною в мережі Інтернет 1500 євро (49 871,4 грн.), до митного органу призначення не доставлений. Таким чином, ОСОБА_1 перевищила встановлений ч.1 ст. 95 МК України строк доставки транспортного засобу особистого користування VW PASSAT»,кузов НОМЕР_3 , що перебуває під митним контролем, до митного органу призначення, більше ніж на тридцять діб. Не погоджуючись з вищевказаною постановою, представник митниці подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та постановити нову постанову, якою визнати ОСОБА_1 винним у порушенні митних правил та накласти на нього адміністративне стягненняу вигляді конфіскації транспортного засобу. В обґрунтування апеляційної скарги, зазначає, що технічна описки в протоколі про адміністративне правопорушення не є перешкодою для проведення розгляду та винесення судового рішення. ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, про місце та час розгляду справи повідомлялась належним чином, про причини неявки до суду не повідомила. В судовому засіданні представники митниці підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити. Перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та матеріали справи, заслухавши думку учасників провадження, апеляційний суд приходить до наступних висновків. Відповідно до вимог ст.ст. 245, 252, 280 КУпАП та ст.ст. 486, 487, 489 МК України, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, в тому числі, про порушення митних правил, суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти законне, обґрунтоване і вмотивоване рішення. Дані вимоги судом першої інстанції були виконані в повній мірі. Так, судом першої інстанції встановлено, що протокол про порушення митних правил № 0293/11000/20 від 15.09.2020 року має певні протиріччя щодо транспортного засобу, а тому не відповідає вимогам ст. 494 МК України та його не можливо визнати належним та допустими доказом. З даним твердженням погоджується й апеляційний суд виходячи з наступного. Відповідно до ст. 495 МК України, доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: 1) протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; 2) поясненнями свідків; 3) поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; 4) висновком експерта; 5) іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України. Стаття 251 КУпАП також визначає, що є доказами в справі про адміністративне правопорушення. Відповідно до коментованої ст. 251 КУпАП, для використання доказу при розгляді справи необхідно, щоб він був відносним і допустимим. Відносний доказ - це доказ, зміст якого відтворює (приблизно чи вірогідно) фактичну обставину, що має значення для правильного вирішення справи. До того ж фактичні дані - це дані, які маючи зв`язок із фактами предмета доведення, здатні підтвердити існування чи відсутність доказуваних фактів. А допустимим вважається той доказ, який був отриманий у встановленому законом порядку і передбаченими способами, а також, коли законодавець допускає його використання. Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за який законом передбачено адміністративну відповідальність. Зі змісту статті 458 МК України, встановлено, що порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи МК чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність. Склад адміністративного правопорушення - це сукупність названих у законі ознак, за наявності яких небезпечне і шкідливе діяння визнається конкретним правопорушенням. Такі ознаки мають об`єктивний і суб`єктивний характер. Тобто при складанні протоколу про порушення митних правил, інспектором митниці повинні бути враховані ознаки складу правопорушення та відповідати диспозиції статті, до якої притягується особа за порушення митних правил. В іншому випадку відсутність однієї із ознак складу правопорушення виключає можливість притягнення особи до відповідальності. Таким чином, відповідно до вищезазначених норм чинного законодавства та ст. 254, ст. 256 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення є важливим процесуальним документом, яким фіксується факт правопорушення і який є підставою для подальшого провадження у справі. До складання протоколу та його змісту пред`являють спеціальні вимоги, оскільки він є підставою для розгляду справи щодо особи, яку притягують до адміністративної відповідальності. Частиною 1 ст. 494 МК України передбачено, що про кожний випадок виявлення порушення митних правил уповноважена посадова особа органу доходів і зборів, яка виявила таке порушення, невідкладно складає протокол за формою, установленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Відповідно до ч. 2 даної статті протокол про порушення митних правил повинен містити такі дані: 1) дату і місце його складення; 2) посаду, прізвище, ім`я, по батькові посадової особи, яка склала протокол; 3) необхідні для розгляду справи відомості про особу, яка притягується до відповідальності за порушення митних правил, якщо її встановлено; 4) місце, час вчинення, вид та характер порушення митних правил; 5) посилання на статтю цього Кодексу, що передбачає адміністративну відповідальність за таке порушення; 6) прізвища та адреси свідків, якщо вони є; 7) відомості щодо товарів, транспортних засобів комерційного призначення та документів, вилучених згідно із статтею 511 цього Кодексу; 8) інші необхідні для вирішення справи відомості. Відповідно до коментованої статті 494 МК України, протокол про порушення митних правил є основним джерелом доказів. Протокол складається у кожному випадку виявлення порушення митних правил, він є єдиною формою документу, в якому фіксується факт вчинення порушення митних правил, ніякого іншого документу про прийняття до провадження митними органами не оформляється. Від того, наскільки грамотно, змістовно і умотивовано складений протокол, залежить якість розгляду справи про порушення митних правил, правильність розгляду справи по суті й обґрунтованість застосування адміністративного стягнення. Протокол про порушення митних правил - це комплексне джерело доказової інформації. При цьому він набуває значення доказу лише тоді коли: по-перше, протокол складений уповноваженою на те посадовою особою митних органів; по-друге, складений не пізніше термінів, передбачених для накладення адміністративного стягнення; по-третє, зміст протоколу відповідає усім вимогам, передбаченим коментованою статтею. Протокол про порушення митних правил повинен містити перелік всіх обов`язкових реквізитів протоколу, і у разі їх відсутності він немає доказового значення. Таким чином, протокол про порушення митних правил займає провідне місце в числі засобів, за допомогою яких встановлюються фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку посадові особи митних органів встановлюють наявність чи відсутність митного правопорушення, вину особи в його вчиненні та інші обставини, що вказуються у ст. 280 КУпАП i мають значення для правильного розв`язання справи. Така позиція законодавця вимагає саме від посадових осіб, які складають протокол, суворо дотримуватися порядку його оформлення. Однак, працівником митниці дані вимоги закону при складанні протоколу про порушення митних правил № 0293/11000/20 від 15.09.2020 року, у повній мірі виконано не було. Суд першої інстанції правильно зазначив, що в першому абзаці вказаного протоколу зазначен, що ОСОБА_1 ввезла на митну територію України в режимі транзит транспортний засіб LADA SAMRA1500 д.р.н. НОМЕР_1 , кузов № НОМЕР_4 , водночас, в третьому абзаці вказано, що ОСОБА_1 перевищила встановлений ч. 1 ст. 95 Му України строк доставки транспортного засобу VW PASSAT, кузов НОМЕР_5 , що свідчить про те, що посадова особа, яка складала протокол про адміністративне правопорушення № 0293/11000/20 від 15.09.2020 року, не встановила належним чином предмет правопорушення. Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд прийшов до висновку про необхідність залишення без задоволення апеляційної скарги представника митниці, а постанову Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 19 лютого 2021 року без змін. Керуючись ст. 294 КпАП України, апеляційний суд - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу представника Дніпровської митниці Держмитслужби залишити без задоволення. Постанову Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 19 лютого 2021 року - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя А.О. Пістун