Постанова 4803 № 206/4405/20

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/1185/21 Справа № 206/4405/20 Суддя у 1-й інстанції - Румянцев О.П. Суддя у 2-й інстанції - Демченко Е. Л. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 березня 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі: головуючого - судді Демченко Е.Л. суддів - Куценко Т.Р., Макарова М.О. розглянувши у спрощеному провадженні, без повідомлення учасників справи, в м.Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Самарського районного суду м.Дніпропетровська від 12 жовтня 2020 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , завідуюча Восьмої дніпровської державної нотаріальної контори державний нотаріус Хорошманенко Наталія Сергіївна, про виділення в натурі сумісного часткового майна, - в с т а н о в и л а: У вересні 2020 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_2 , треті особи - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , завідуюча Восьмої дніпровської державної нотаріальної контори державний нотаріус Хорошманенко Н.С., про виділення в натурі сумісного часткового майна. Ухвалою Самарського районного суду м.Дніпропетровська від 29 вересня 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , завідуюча Восьмої дніпровської державної нотаріальної контори державний нотаріус Хорошманенко Н.С., про виділення в натурі сумісного часткового майна залишено без руху для надання позивачем уточненої позовної заяви з зазначенням вірного процесуального статусу сторони - завідуючої Восьмої дніпровської державної нотаріальної контори державний нотаріус Хорошманенко Н.С. не як заінтересованої особи, в порушення п.3 ч.3 ст.175 ЦПК України у позові відсутній обґрунтований розрахунок ціни позову, суть позову не відповідає заявленим вимогам; у позовній заяві відсутній попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. Ухвалою Самарського районного суду м.Дніпропетровська від 12 жовтня 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , завідуюча Восьмої дніпровської державної нотаріальної контори державний нотаріус Хорошманенко Н.С., про виділення в натурі сумісного часткового майна визнано неподаною та повернуто позивачу. Не погодившись з такою ухвалою, ОСОБА_1 звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій просила ухвалу Самарського районного суду м.Дніпропетровська від 12 жовтня 2020 року скасувати, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Апеляційна скарга мотивована тим, що ухвала суду не відповідає нормам процесуального права і перешкоджає відновленню законних прав позивача. Згідно з п.1 ч.1 ст.274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи. Відповідно до ч.1 ст.368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями встановленими цією главою. Для цілей цього кодексу малозначними справами є: справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п.1 ч.6 ст.19 ЦПК України). Зважаючи на те, що ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без виклику сторін. Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року право на суд повинно бути забезпечено судовими процедурами, які мають бути справедливими. У статті 129 Конституції України закріплені основні засади судочинства. Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист. Відповідно до ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. Згідно з частинами першою та третьою статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві. Вирішуючи питання щодо повернення позовної заяви, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що на виконання вимог ухвали Самарського районного суду м.Дніпропетровська від 29 вересня 2020 року позивач 06 жовтня 2020 року надала позовну заяву, в якій вказала процесуальний статус завідуючої Восьмої дніпровської державної нотаріальної контори як третя особа; зазначила ціну позову як 24 240 грн. та навела розрахунок судових витрат. За таких обставин, висновок місцевого суду про те, що позивач у передбачений законом строк не усунула недоліки, зазначені в ухвалі Самарського районного суду м.Дніпропетровська від 29 вересня 2020 року, є необґрунтованим. Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що згідно висновків, викладених в рішеннях Європейського суду з прав людини, суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права звертатись до суду («Perez de Raela Cavaniles v. Spain», «Beles and others v. the Czech Republic», «RTBF v. Belgium»). Надмірний формалізм під час вирішення питання про відкриття провадження у справі суперечить принципу верховенства права, завданням цивільного судочинства та порушує, гарантоване п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, право на доступ до суду. Надмірний формалізм у трактуванні національного процесуального законодавства, згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, визнається ним неправомірним обмеженням права на доступ до суду (як елементу права на справедливий суд згідно зі ст. 6 Конвенції). Так згідно рішення Європейського суду з прав людини не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним але і реальним (Рішення суду з прав людини Жоффр де ля Прадель проти Франції). За таких обставин, судом першої інстанції неправильно застосовано до позовної заяви ОСОБА_1 правила ч.1,ч.3 ст.185 ЦПК України, що свідчить про надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства, оскільки застосовані судом обмеження не повинні обмежувати чи зменшувати право доступу до суду таким чином або до такої міри, що порушується сама сутність права. З огляду на викладене, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи, викладені в апеляційній скарзі, ухвала суду першої інстанції про повернення позовної заяви перешкоджає подальшому провадженню у справі,у зв`язку з чим підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду. Керуючись ст.ст.367,374,379,381-383 ЦПК України, колегія суддів, - п о с т а н о в и л а: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Самарського районного суду м.Дніпропетровська від 12 жовтня 2020 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду у випадках, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів. Повний текст постанови складено 17 березня 2021 року. Головуючий: Демченко Е.Л. Судді: Куценко Т.Р. Макаров М.О.